Рішення

від 24.03.2015 по справі 924/135/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" березня 2015 р.Справа № 924/135/15 Господарський суд Хмельницької області у складі: судді Радченя Д.І., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" м. Волочиськ, Хмельницька область

до 1. Фермерського господарства "Довжок" с. Тилявка Шумського району Тернопільської області;

до 2. Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці", с. Шпичинці Хмельницького району Хмельницької області

про стягнення солідарно 129 400, 50грн.

Представники сторін:

позивача: Бундз Т.В. - представник за довіреністю від 12.06.2014р.

відповідача 1: не з'явився

відповідача 2: не з'явився

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальність "Агрохімічна компанія "Вітагро" м. Волочиськ Хмельницької області звернулось з позовом до фермерського господарства "Довжок" с. Тилявка Шумського району Тернопільської області та виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці", с. Шпичинці про стягнення солідарно 136 611, 71 заборгованості, що утворилася через неналежне виконання укладеного між позивачем та першим відповідачем договору поставки №27-03/14 від 17.03.2014р., з них 63846,30грн. основного боргу, 7653,40 грн. пені, 18897,36 грн. штрафу, 10414,33грн. - 36% річних, 7211,17 грн. інфляційних втрат та 28589,15грн. курсової різниці.

Також повідомляє, що 01.04.2014р. між ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" (кредитор) та ВСК "Шпичинці" (поручитель) було укладено договір поруки №27-03/14 ЛВ, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ФГ "Довжок" (боржник), що виникли з договору поставки №27-03/14 ЛВ від 17.03.2014р., а саме здійснити оплату за поставлений товар (засоби захисту рослин, регуляторів росту рослин та/або мікродобрива) в обсязі та на умовах договору поставки №27-03/14 від 17.03.2014р., а також відшкодувати збитки та сплатити штрафні санкції у випадках, передбачених договором поставки №27-03/14 від 17.03.2014р. Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. У разі порушення зобов'язання боржником, кредитор має право, на власний вибір, направити поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання (або певну його частину) або пред'явити до поручителя позов.

Таким чином, позивачем визначено два відповідачі - ФГ "Довжок" та ВСК "Шпичинці", які є солідарними боржниками, з яких просить стягнути заборгованість та штрафні санкції солідарно.

Ухвалою суду від 03 лютого 2015 р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №924/135/15.

Сторони про час і місце проведення судового засідання повідомленні належним чином, так копії ухвал про порушення провадження у справі сторонам направленні рекомендованими листами, підтвердженням чого є реєстр відправленої рекомендованої кореспонденції.

Розгляд справи неодноразово відкладався через неявку в засідання суду повноважного представника першого відповідача.

В судовому засіданні - 24.03.2015р. представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст..22 ГПК України та просить суд стягнути солідарно з відповідачів 129 400, 50 грн. заборгованості, з яких: 63846,26грн. основного боргу, 7653,40 грн. пені, 18897,36 грн. штрафу, 10414,33грн. - 36% річних та 28589,15грн. курсової різниці.

Відповідно до ст. 22 ГПК України зменшення позовних вимог приймається судом.

Предметом спору необхідно вважати стягнення солідарно 129 400, 50 грн. заборгованості, з яких: 63846,26грн. основного боргу, 7653,40 грн. пені, 18897,36 грн. штрафу, 10414,33грн. - 36% річних та 28589,15грн. курсової різниці.

В судове засідання 24.03.2015р. повноважний представник другого відповідача не з'явився, однак 10.03.2015р. від ВСК „Шпичинці" надійшов письмовий відзив на позов, в якому повідомляє суд, що позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі та не заперечує щодо солідарного стягнення грошових коштів з відповідачів, та просить розгляд справи проводити без участі його представника.

При цьому повідомляє, що через складний фінансовий стан на сьогоднішній день ВСК „Шпичинці" не спроможне перерахувати позивачу кошти в сумі 136 611, 71грн., які заборгувало ФГ „Довжок".

Повноважний представник першого відповідача в судові засідання 18.02.2015р. та 10.03.2015р. не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, доказів поважності причин невиконання вимог суду не подав. Крім цього, ухвали суду від 03.02.2015 року, 18.02.2015р. та 10.03.2015р. направлені на його адресу, зазначену в позовній заяві та спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулася на адресу суду із зазначенням "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

З метою забезпечення рівності та інших учасників процесу ухвалами суду від 18.02.2015р. та 10.03.2015р. розгляд справи відкладено на іншу дату. Зазначені ухвали крім адреси, зазначеної в договорі поставки від 17.03.2014 року №27-03/14ЛВ, надіслані за поштовою адресою його засновника - Собчишину Миколі Степановичу, (407013, Тернопільська область, Кременецький район, с.Білокриниця (повідомлення про вручення 16.03.2015р.)

В призначений час повноважний представник відповідача чи його засновник за викликом не з'явились, відзив на позов не надали, заперечень щодо нарахованих позивачем пені, штрафу, 36% річних та курсової різниці відповідач не надав.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 64 ГПК України, ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином. Аналогічна позиція викладена в п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Враховуючи, що судом вжито всіх передбачених ГПК України заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також з огляду на обмеженість строків вирішення даного спору, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" є юридичною особою та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.12.2014р.

Фермерського господарства "Довжок" с. Тилявка Шумського району Тернопільської області є юридичною особою та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.02.2015 р.

Виробничий сільськогосподарський кооператив "Шпичинці" є юридичною особою та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з електронного ресурсу ДП „Інформаційно-ресурсний центр" від 14.01.2015р.

Так, 17 березня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (постачальник) та фермерським господарством „Довжок" укладено договір поставки №27-03/14 ЛВ, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця засоби захисту рослин, біопрепарати, регулятори росту рослин та/або мікродобрива (надалі товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару загальна, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору.

Згідно з п. 2.1. договору ціна товару вираховується як сума вартостей усіх партій товару (згідно відповідних специфікацій), переданих постачальником у власність покупцю.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у банківській установі. Термін та схема кожної партії товару будуть обговорюватися сторонами в кожному конкретному випадку окремо, та відображатись у відповідних специфікаціях-додатках, які є додатками до цього договору.

Додатковою угодою №1/1 від 17.03.2014р. сторони внесли зміни до п.2.3 договору поставки №27-03/14 ЛВ та передбачили, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують та підлягають сплаті у гривнях. (п.2.3.1) Сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікаціях) на курс продажу іноземної валюти, встановленого публічним акціонерним товариством „Райфайзен банк Аваль" на дату формування видаткової накладної. Однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, встановленого публічним акціонерним товариством „Райфайзен банк Аваль" на банківський день, який передує фактичній оплаті покупцем ціни товару (її неоплаченої частини), менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання специфікації, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент підписання відповідної специфікації. (п.2.3.2). Пунктом 2.3.3 угоди передбачено, що сума у гривнях, яку покупець повинен сплати постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація) на курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ „Райфайзен банк Аваль" на банківський день фактичної оплати Покупцем ціни товару (її неоплаченої частини). Однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ „Райфайзен банк Аваль" на банківський день фактичної оплати Покупцем ціни Товару (її неоплаченої частини), мені (нижчий) або рівний курсу, який був визначений у Видатковій накладній на товар, який оплачується, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент формування Видаткової накладної.

Покупець зобов'язався відповідно до п. 3.2.2. договору оплатити вартість товару в термін(и), вказані у додатках (специфікаціях), враховуючи при цьому, умови п.2.3.та п. 2.8. цього договору. При перерахуванні коштів обов'язково необхідно вказувати в платіжному документі номер і дату укладення договору. У випадку відсутності у платіжному документі цих реквізитів, постачальник самостійно визначає порядок та напрями зарахування отриманих сум в погашення будь-яких існуючих зобов'язань покупця перед постачальником.

Вказана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та є невід'ємною частиною договору поставки.

Додатками до договору поставки сторони визначили назву товару, кількість, ціну, загальну вартість, терміни поставки та календарний графік платежів.

Згідно додатку №1 від 17 березня 2014 року до Договору № 27-03/14 ЛВ від 17 березня 2014 року, визначено наступний графік сплати: 6609,60грн. (еквівалент 648 дол. США) до 01.08.2014р.;

Згідно додатку №2 від 21.03.2014р., - 1606,50грн. (еквівалент 153 дол. США) до 01.08.2014р.

Згідно додатку №3 від 07.04.2014р., - 3369,60грн. (еквівалент 288 дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №4 від 10.04.2014р., - 1302,00рн. (еквівалент 105дол. США) до 01.08.2014р. та 5208,00грн. (еквівалент 420дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №5 від 11.04.2014р., - 4341,60грн. (еквівалент 324дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №6 від 12.04.2014р., - 1640,16грн. (еквівалент 122,4дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №7 від 18.04.2014р., - 2499,00грн. (еквівалент 210 дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №8 від 24.04.2014р., - 3484,80грн. (еквівалент 288 дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №9 від 24.04.2014р., - 12182,40грн. (еквівалент 1006,81дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №10 від 29.04.2014р., - 7260,00грн. (еквівалент 600 дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №11 від 03.05.2014р., - 1956,36грн. (еквівалент 164,4дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №12 від 10.05.2014р., - 7623грн. (еквівалент 630дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №13 від 14.05.2014р., - 10272,96грн. (еквівалент 856,08дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №15 від 13.06.2014р., - 602,28грн. (еквівалент 50,4 дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №16 від 02.07.2014р., - 3888грн. (еквівалент 324дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №17 від 19.08.2014р., - 1743,12грн. (еквівалент 129,6 дол. США) до 22.08.2014р.

На виконання умов договору ФГ „Довжок" отримало від Постачальника:

- по Видатковій накладній № ВА000000226 від 24 березня 2014 року через Собчишина В.М. по Довіреності №1 від 21.03.2014 року товар: "Хлорпірівіт-агро", "Матадор" на загальну суму 8 216,10 грн.;

- по Видатковій накладній № ВА000000561 від 09 квітня 2014 року через Собчишина В.М. по Довіреності №2 від 30.03.2014 року товар: "Нарапс" на загальну суму 3 369,60 грн.;

- по Видатковій накладній №722 від 10 квітня 2014 року через Собчишина В.М. по Довіреності №2 від 30.03.2014 року товар: "Топ Ефект" на загальну суму 6 510,00 грн.;

- по Видатковій накладній № 607 від 11 квітня 2014 року через Собчишина М.С. по Довіреності №3 від 11.04.2014 року товар: "Унікаль" на загальну суму 4 341,60 грн.;

- по Видатковій накладній № 764 від 22 квітня 2014 року через Собчишина М.С. товар: "Формула" на загальну суму 1 640,16 грн.;

- по Видатковій накладній №765 від 22 квітня 2014 року через Собчишина М.С. товар: "Топ Ефект" на загальну суму 2499,00 грн.;

- по Видатковій накладній №1041 від 24 квітня 2014 року через Собчишина М.С. по Довіреності №5 від 23.04.2014 року товар: "Нарапс" на загальну суму 3 484,80 грн.;

- по Видатковій накладній № 1156 від 24 квітня 2014 року через Собчишина М.С. по Довіреності №5 від 23.04.2014 року товар: "Аякс", "Тандем", "Берегиня" на загальну суму 12 182,40 грн.;

- по Видатковій накладній № 1180 від 05 травня 2014 року через Собчишина М.С. по Довіреності №7 від 29.04.2014 року товар: "Квін Стар Макс", "Цілитель", "Захист" на загальну суму 1 956,36 грн.;

- по Видатковій накладній № 1181 від 05 травня 2014 року через Собчишина М.С. по Довіреності №7 від 29.04.2014 року товар: "Ті Рекс" на загальну суму 7 260,00 грн.;

- по Видатковій накладній № 1506 від 14 травня 2014 року через Собчишина М.С. по Довіреності №12 від 14.05.2014 року товар: "Міладар", "Голіаф" на загальну суму 10 272,96 грн.;

- по Видатковій накладній № 1505 від 15 травня 2014 року через Собчишина М.С. по Довіреності №12 від 14.05.2014 року товар: "Топ Ефект" на загальну суму 7 623,00 грн.;

- по Видатковій накладній № 2123 від 16 червня 2014 року через Собчишина М.С. товар: «Цілитель» на загальну суму 602,28 грн.;

- по Видатковій накладній № 2506 від 11 липня 2014 року через Собчишина М.(по Довіреності №22 від 08.07.2014 року товар: "Унікаль" на загальну суму 3 888,00 грн.;

- по Видатковій накладній № 3108 від 10 вересня 2014 року через Собчишина М.С (по Довіреності №31 від 05.09.2014 року товар: "Отаман", 20л. на загальну суму 1 743,12 грн.

Тобто, на виконання умов договору ФГ "Довжок" отримало від постачальника засоби захисту рослин на загальну суму 75 589,38 грн.

Відповідачем-1 частково було сплачено заборгованість в сумі 11 743,12грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку: за 10.09.2014р. на суму 1743,12грн., за 17.10.2014р. на суму 500грн. та за 12.12.2014р. на 5000грн.

Таким чином заборгованість першого відповідача перед позивачем станом на момент звернення до суду з позовом становить 63 846, 26грн.

Пунктом 7.2.1. договору сторони погодили, що покупець несе відповідальність за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

В п. 7.2.3. договору сторони передбачили, що відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов'язання, покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та тридцять шість відсотків річних від простроченої (неоплачуваної) суми.

Сплата неустойки, встановленої на випадок прострочення або іншого неналежного виконання обов'язків, та відшкодування збитків, спричинених неналежним виконанням умов даного договору, не звільняє винну сторону від виконання своїх обов'язків за даним договором (п. 7.3. договору).

Згідно з п. 7.4. договору строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за цим договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язань за цим договором нараховуються до моменту належного виконання відповідного зобов'язання. До вимог про стягнення штрафних санкцій за цим договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України. Кредитор за зобов'язанням, що порушене, може звернутися до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій за цим договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України . Сторони дійшли згоди, що за прострочення виконання зобов'язання за даним договором строк позовної давності припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане.

Крім цього, в матеріалах справи наявні витяги з розпорядження ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" „Про встановлення курсів купівлі-продажу іноземних валют за гривні для всієї мережі АТ „Райффайзен Банк Аваль", зокрема: №06-01/367 від 09.09.2014р. - курс продажу долара США 12,900 грн.; №06-01/425 від 16.10.2014р. - курс продажу долара США 13,020 грн.; №06-01/511 від 12.12.2014р. - курс продажу долара США 16,450 грн., а також довідка Волочиського відділення ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", що курс продажу долара США станом на 23.01.2015р. - 16,530 грн.; курс продажу долара США станом на 29.01.2015р. - 16,650 грн.; курс продажу долара США станом на 30.01.2015р. - 16,740 грн.

01.04.2014р. між виробничим сільськогосподарським кооперативом "Шпичинці" (поручитель, відповідач-2) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (кредитор) укладений договір поруки №27-03/14 ЛВ, за умовами якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ФГ "Довжок", що виникли з договору поставки №27-03/14 ЛВ від 17.03.2014р. (далі - основний договір), який був укладений між кредитором та боржником (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 2.1. договору порукою забезпечуються в тому числі наступні зобов'язання боржника: здійснити оплату за поставлене насіння в обсязі та на умовах договору поставки №27-03/14 ЛВ від 17.03.2014р.; відшкодувати збитки та сплатити штрафні санкції, а також у випадку коливання курсу валют оплатити курсову різницю у випадках, передбачених договором поставки № 27-03/14 ЛВ від 17.03.2014р.

Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов'язань за основним договором в обсязі грошових стягнень відповідно до розділу 2 та розділу 7 основного договору. У разі порушення зобов'язання боржником, кредитор має право на власний вибір, направити поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання (або певну його частину) або пред'явити до поручителя позов (п. 3.1., 3.2., 4.1.2 договору поруки).

Відповідно до п. 6.1. договору поруки останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення зобов'язання за основним договором.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідач-1 свої зобов'язання за договором поставки не виконав належним чином, позивач звернувся з позовом про стягнення боргу в розмірі 63846,26 грн. солідарно з відповідачів 1 та 2. Також до стягнення заявлені: 7653,40 грн. пені, 18897,36 грн. штрафу, 10414,33грн. - 36% річних та 28589,15грн. курсової різниці.

У позовній заяві з приводу заявленої до стягнення курсової різниці позивач звертає увагу, що згідно умов договору відповідач взяв на себе обов'язок здійснювати оплату вартості товару виходячи з вартості товару на момент підписання кожної окремої специфікації з урахуванням курсу долара США на день фактичної сплати. При цьому посилається на практику Верховного Суду України, відображену в постановах від 04.07.2011р. по справі №3-62гс11 та від 26.12.2011р. по справі №3-141гс11.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається таке.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори.

Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, з наявних у справі матеріалів вбачається, що 17 березня 2014 року між ТОВ "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (постачальник) та фермерським господарством „Довжок" укладено договір поставки №27-03/14 ЛВ, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця засоби захисту рослин, біопрепарати, регулятори росту рослин та/або мікродобрива (надалі товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість (п. 1.1. договору).

На виконання умов договору поставки позивачем поставлено відповідачу-1 (ФГ "Довжок") товар на загальну суму 75 589,38 грн., що підтверджується видатковими накладними: № ВА000000226 від 24 березня 2014 року на загальну суму 8 216,10 грн.; № ВА000000561 від 09 квітня 2014 року на загальну суму 3 369,60 грн.; №722 від 10 квітня 2014 року на загальну суму 6 510,00 грн.; № 607 від 11 квітня 2014 року на загальну суму 4 341,60 грн.; № 764 від 22 квітня 2014 року на загальну суму 1 640,16 грн.; №765 від 22 квітня 2014 року на загальну суму 2499,00 грн.; №1041 від 24 квітня 2014 року на загальну суму 3 484,80 грн.; № 1156 від 24 квітня 2014 року на загальну суму 12 182,40 грн.; № 1180 від 05 травня 2014 року на загальну суму 1 956,36 грн.;п № 1181 від 05 травня 2014 року на загальну суму 7 260,00 грн.; № 1506 від 14 травня 2014 року на загальну суму 10 272,96 грн.; № 1505 від 15 травня 2014 року на загальну суму 7 623,00 грн.; № 2123 від 16 червня 2014 року на загальну суму 602,28 грн.; № 2506 від 11 липня 2014 року на загальну суму 3 888,00 грн.; № 3108 від 10 вересня 2014 року на загальну суму 1 743,12 грн. та довіреностями на отримання товару: №1 від 21.03.2014 року; №2 від 30.03.2014 року; №3 від 11.04.2014 року; №5 від 23.04.2014 року; №7 від 29.04.2014 року; №12 від 14.05.2014 року; №22 від 08.07.2014 року; №31 від 05.09.2014 року

Відповідно до п. 3.2.2. договору поставки покупець зобов'язався оплатити вартість товару в термін(и), вказані у додатках (специфікаціях), враховуючи при цьому, умови п.2.3.та п. 2.8. цього договору. При перерахуванні коштів обов'язково необхідно вказувати в платіжному документі номер і дату укладення договору. У випадку відсутності у платіжному документі цих реквізитів, постачальник самостійно визначає порядок та напрями зарахування отриманих сум в погашення будь-яких існуючих зобов'язань покупця перед постачальником.

Додатками до договору (специфікаціями) визначено графіки платежів, зокрема:

Згідно додатку №1 від 17 березня 2014 року до Договору № 27-03/14 ЛВ від 17 березня 2014 року, визначено наступний графік сплати: 6609,60грн. (еквівалент 648 дол. США) до 01.08.2014р.;

Згідно додатку №2 від 21.03.2014р., - 1606,50грн. (еквівалент 153 дол. США) до 01.08.2014р.

Згідно додатку №3 від 07.04.2014р., - 3369,60грн. (еквівалент 288 дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №4 від 10.04.2014р., - 1302,00рн. (еквівалент 105дол. США) до 01.08.2014р. та 5208,00грн. (еквівалент 420дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №5 від 11.04.2014р., - 4341,60грн. (еквівалент 324дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №6 від 12.04.2014р., - 1640,16грн. (еквівалент 122,4дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №7 від 18.04.2014р., - 2499,00грн. (еквівалент 210 дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №8 від 24.04.2014р., - 3484,80грн. (еквівалент 288 дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №9 від 24.04.2014р., - 12182,40грн. (еквівалент 1006,81дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №10 від 29.04.2014р., - 7260,00грн. (еквівалент 600 дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №11 від 03.05.2014р., - 1956,36грн. (еквівалент 164,4дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №12 від 10.05.2014р., - 7623грн. (еквівалент 630дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №13 від 14.05.2014р., - 10272,96грн. (еквівалент 856,08дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №15 від 13.06.2014р., - 602,28грн. (еквівалент 50,4 дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №16 від 02.07.2014р., - 3888грн. (еквівалент 324дол. США) до 01.09.2014р.

Згідно додатку №17 від 19.08.2014р., - 1743,12грн. (еквівалент 129,6 дол. США) до 22.08.2014р.

Відповідачем-1 частково було сплачено заборгованість в сумі 11 743,12грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку: за 10.09.2014р. на суму 1743,12грн., за 17.10.2014р. на суму 500грн. та за 12.12.2014р. на 5000грн.

Статтями 525 ЦК та 193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором поставки у ФГ "Довжок" утворилася заборгованість в розмірі 63846,26 грн., що підтверджується також розрахунком позивача. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 63846,26 грн. боргу є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом враховується, що в п. 7.2.3. договору сторони передбачили, що за порушення грошового зобов'язання, покупець зобов'язується сплатити тридцять шість відсотків річних від простроченої (неоплачуваної) суми за весь час прострочення.

Суд перевіривши поданий до матеріалів позову розрахунок 36% річних, встановив, що нарахування здійснено правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства, умов договору та з урахуванням проплат. Таким чином, заявлені до стягнення 36% річних в сумі 10414,33 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч.1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2.1. договору сторони погодили, що покупець несе відповідальність за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

При цьому, сторони в п. 7.4. договору домовилися, що строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за цим договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язань за цим договором нараховуються до моменту належного виконання відповідного зобов'язання. До вимог про стягнення штрафних санкцій за цим договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України. Кредитор за зобов'язанням, що порушене, може звернутися до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій за цим договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України . Сторони дійшли згоди, що за прострочення виконання зобов'язання за даним договором строк позовної давності припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане.

Суд перевіривши розрахунок позивача встановив, що нарахуванні пені в розмірі 7653,40 грн. здійснено правомірно, з урахуванням проплат відповідача.

Крім цього, позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 18897,36 грн.

Згідно п. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як вбачається із п. 7.2.1. договору сторони погодили, що покупець несе відповідальність за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу.

Враховуючи умови укладеного між сторонами договору, позивачем правомірно заявлено до стягнення 18897,36 грн. штрафу.

При цьому судом враховується, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із статтею 549 ЦК України, пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій (позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 09.04.2012 р. по справі №20/246-08).

Крім того, абзацом 2 п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 14.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що у випадку застосування штрафу поряд з пенею не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Також, позивачем враховуючи положення договору (п.2.3) заявлено до стягнення курсову різницю неоплаченого товару в розмірі 28589,15 грн.

Статтею 192 Цивільного кодексу України встановлено, що законним платіжним засобом, обов'язковим для приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Обіг іноземної валюти на території України підпорядковується спеціальному правовому режиму, встановленому законодавством України, у тому числі Законами України "Про Національний банк України", "Про порядок розрахунків в іноземній валюті", Декретом КМУ від 19 лютого 1993р. №19-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", нормативно-правовими документами Національного банку України.

Разом з тим, не суперечить цивільному законодавству України спосіб визначення грошового зобов'язання із застосуванням еквіваленту вартості гривні в іноземній валюті.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Частиною 2 статті 533 ЦК України встановлено, що якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У п. 2.3.2., 2.3.3. додаткової угоди №1/1 до договору поставки №27-03/14 ЛВ від 17.03.2014р., підписаної між сторонами сторони встановили, що постачальник визначає у видатковій накладній вартість товару із розрахунку множення грошового еквівалента ціни товару в іноземній валюті вказаній в додатках до договору (специфікація), на курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ „Райфайзен банк Аваль" на дату формування видаткової накладної. Однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ „Райфайзен банк Аваль" на дату формування видаткової накладної, менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання специфікації, в цьому випадку вартість товару визначається за ціною, яка була встановлена на момент підписання відповідної специфікації.

Сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація) на курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ „Райфайзен банк Аваль" на банківський день фактичної оплати покупцем ціни товару (її неоплаченої частини).

Однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ „Райфайзен банк Аваль" на банківський день фактичної оплати покупцем ціни товару (її неоплаченої частини), менший (нижчий) або рівний курсу, який був визначений у видатковій накладній на товар, який оплачується, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент формування видаткової накладної".

Отже, виходячи з умов договору, покупець взяв на себе обов'язок здійснювати оплату вартості товару виходячи з вартості товару на момент підписання кожної окремої специфікації з урахуванням курсу долара США на день фактичної оплати.

Також судом враховується позиція Верховного Суду України, викладена в постановах від 04.07.2011р. по справі №3-62гс11 та від 26.12.2011р. по справі №3-141гс11, в яких зроблено висновок про те, що положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Згідно додатків до договору (специфікацій) ФГ „Довжок" отримало від постачальника засобів захисту рослин на загальну суму 6319,69 дол. США. Станом на дату звернення із позовом до суду відповідач-1 оплатив позивачу борг частково і його заборгованість становить 5502,11 дол. США, що відповідно до курсу продажу валют, встановленого ПАТ „Райфайзен ьанк Аваль" станом на 30.01.2015р. (дата написання позовної заяви) складає 92435,45грн., а тому курсова різниця підлягає до стягнення в розмірі 28 589,15 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення курсової різниці в розмірі 28589,15 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Щодо солідарного стягнення суми боргу з обох відповідачів суд зазначає наступне.

За договором поруки №27-03/14 ЛВ, відповідач-2, як поручитель, зобов'язався відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання відповідачем-1 зобов'язань, що виникли з договору поставки №27-03/14 ЛВ від 17.03.2014р., в т.ч. щодо сплати основного боргу, штрафних санкцій та курсової різниці.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Зазначене свідчить, що позивач правомірно звернувся з позовом про стягнення заборгованості до відповідача-1 та до відповідача-2, які відповідають як солідарні боржники.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 129 400, 50 грн., з яких: 63846,26грн. основного боргу, 7653,40 грн. пені, 18897,36 грн. штрафу, 10414,33грн. - 36% річних та 28589,15грн. курсової різниці.

При виготовлені резолютивної частини рішення враховуються вимоги п. 9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012р. та норма ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам та покладенню на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4 5 , 12, 13, 33, 43, 44-49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальність "Агрохімічна компанія "Вітагро" м. Волочиськ Хмельницької області до фермерського господарства "Довжок" с. Тилявка Шумського району Тернопільської області та до виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці", с. Шпичинці про стягнення солідарно 129 400, 50 грн. заборгованості, з яких: 63846,26грн. основного боргу, 7653,40 грн. пені, 18897,36 грн. штрафу, 10414,33грн. - 36% річних та 28589,15грн. курсової різниці задовольнити.

Стягнути з фермерського господарства "Довжок" (с. Тилявка Шумського району Тернопільської області код ЄДРПОУ 32807951) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, код ЄДРПОУ 37993500) 63846,26грн. (шістдесят три тисячі вісімсот сорок шість грн. 26коп.) основного боргу, 7653,40 грн. (сім тисяч шістсот п'ятдесят три грн. 40коп.) пені, 18897,36 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто сім грн. 36коп.) штрафу, 10414,33грн. (десять тисяч чотириста чотирнадцять грн. 33коп.) - 36% річних та 28589,15грн. (двадцять вісім тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять грн. 15коп.) курсової різниці. Даний обов'язок є солідарним. Солідарний боржник - виробничий сільськогосподарський кооператив "Шпичинці" (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Шпичинці, код ЄДРПОУ 03788721).

Видати наказ.

Стягнути з виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Шпичинці, код ЄДРПОУ 03788721) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, код 37993500) - 63846,26грн. (шістдесят три тисячі вісімсот сорок шість грн. 26коп.) основного боргу, 7653,40 грн. (сім тисяч шістсот п'ятдесят три грн. 40коп.) пені, 18897,36 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто сім грн. 36коп.) штрафу, 10414,33грн. (десять тисяч чотириста чотирнадцять грн. 33коп.) - 36% річних та 28589,15грн. (двадцять вісім тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять грн. 15коп.) курсової різниці. Солідарний боржник - фермерського господарства "Довжок" (с. Тилявка Шумського району Тернопільської області код ЄДРПОУ 32807951).

Видати наказ.

Стягнути з Фермерського господарства "Довжок" (с. Тилявка Шумського району Тернопільської області код ЄДРПОУ 32807951) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, код 37993500) - 1294,01 грн. (одна тисяча двісті дев'яносто чотири грн. 01коп.) судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Шпичинці, код 03788721) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, код ЄДРПОУ 37993500) - 1294,00грн. (одна тисяча двісті дев'яносто чотири грн. ) судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 25.03.2015 р.

Суддя Д.І. Радченя

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - відповідачу-1 - 47124, с. Тилявка Шумського району Тернопільської області -

3 - відповідачу-2- 31322, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с.Шпичинці ( простим).