Постанова

від 19.03.2015 по справі 813/921/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2015 року № 813/921/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Косів М.Б.

за участю:

представника позивача - Лемішка І.П.

представника відповідача - Хомин Л.П.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство економічної безпеки «Ефорт» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство економічної безпеки «Ефорт» (далі ТзОВ «Агентство економічної безпеки «Ефорт») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомленнь рішеннь від 22.01.2015 №0000032210 та №0000042210.

В обґрунтування позовних вимог ТзОВ «Агентство економічної безпеки «Ефорт» зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 15.10.2014 №1758/13-05-22-10/32262103 про нереальність господарських операцій є безпідставними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентами, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Також вказує, що акт перевірки ґрунтується на даних інших актів перевірок, якими було зафіксовано факти порушення податкового законодавства контрагентами позивача, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України. Вважає, що податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті безпідставно, тому просить суд їх скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, вказаних в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає оскаржувані податкові повідомлення рішення такими, що винесені з урахуванням вимог чинного законодавства. Посилається на відсутність у позивача усіх первинних документів. Також посилається на акти перевірок контрагентів позивача про неможливість проведення зустрічної звірки або про неповноту чи недоліки заявлених ними документів. Просила відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Агентство економічної безпеки «Ефорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках та господарських операціях із ПП «ОС Сапсан» (код за ЄДРПОУ 36100819 за травень 2012, ТОВ «ФОТОМАГ КОМ ЮЕЙ» (код за ЄДРПОУ 36640300) за січень 2012, ТОВ «Роял пропертіс» (код за ЄДРПОУ 38912616) за березень 2014, ТОВ «ТЕХНО-ТОРГ» (код за ЄДРПОУ 35791183) за серпень 2012.

За результатами перевірки складено акт від 15.10.2014 №1758/13-05-22-10/32262103, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем:

1) п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого ТзОВ «Агентство економічної безпеки «Ефорт» занижено податок на прибуток всього на суму 5441,55 грн в т.ч. за 1-й квартал 2012 на суму 5289,06, за 3-й квартал 2012 на суму 152,49 грн - придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «ФОТОМАГ КОМ ЮЕЙ», ТОВ «ТЕХНО-ТОРГ»;

2) п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого ТзОВ «Агентство економічної безпеки «Ефорт» завищено суму податкового зобов'язання всього на суму 71313,16 грн в т.ч. за червень 2012 на суму 69483,00 грн, за липень 2012 на суму 1830,16 грн за рахунок проведення взаєморозрахунків з ДТГО «Львівська залізниця», завищено суму податкового кредиту за травень 2012 на суму 70551,68 грн за рахунок проведення взаєморозрахунків з ПП «ОС Сапсан»;

3) п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого ТзОВ «Агентство економічної безпеки «Ефорт» завищено суму податкового кредиту всього на суму 8718,93 грн в т.ч. за січень 2012 на суму 5037,20 грн, за серпень 2012 на суму 145,23 грн, за березень 2014 на суму 3536,50 грн за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТОВ «ФОТОМАГ КОМ ЮЕЙ», ТОВ «ТЕХНО-ТОРГ», ТОВ «Роял пропертіс».

На підставі вказаного акта Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області 03.11.2014 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0001642210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13 078,39 грн., у т.ч. 8718,93 грн. за основним платежем і 4359,46 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 00001652210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 8162,32 грн., у т.ч. 5441,55 грн. за основним платежем і 2720,77 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач 06.11.2014 подав первинну скаргу у Головне управління Міндоходів у Львівській області. Рішення про результати розгляду первинної скарги від 15.01.2015 №202/10/13-01-10-08-05 ГУ ДМС у Львівській області частково задоволено первинну скаргу ТзОВ «Агентство економічної безпеки «Ефорт» та скаовано суми до сплати в частині 799,55 грн основного платежу по податку на прибуток та 399,77 грн штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №0001652210. Також частково задоволено вимоги позивача по подвткомову повідомленню-рішенню №0001642210 на суму 761,47 грн основного платежу по податку на додану вартість та 380,74 грн застосованих штрафних (фінансових) санкцій. В решті вимог подану первинну скаргу залишено без задоволення. В результаті часткового задоволення вимог первинної скарги, ДПІ в Франківському районі м. Львова 22.01.2015 винесено податкові повідомлення-рішення №000032210 та №000042210.

Не погоджуючь із рішенням про результати розгляду первинної скарги від 15.01.2015 №№202/10/13-01-10-08-05 ГУ ДФС у Львівській області, ТзОВ «Агентство економічної безпеки «Ефорт» звернулось з повторною скаргою до Державної фіскальної служби України. За результатами розгляду повторної скарги ДФС України прийнято рішення про результати розгляду скарги №2793/6/99-99-10-01-01-25 від 12.02.2015, згідно якого ТзОВ «Агентство економічної безпеки «Ефорт» відмовлено в задоволенні повторної скарги - затшено без змін податкові повідомлення-рішення №0001652210 та №0001642210 від 03.11.2014 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги.

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.

Судом встановлено, що у перевіряємий період позивач мав господарські операції з ПП «ОС Сапсан», ТОВ «ФОТОМАГ КОМ ЮЕЙ», ТОВ «Роял пропертіс», ТОВ «ТЕХНО-ТОРГ».

Так, ТзОВ «Агентство економічної безпеки «Ефорт» придбавало комплектуючі до систем відеоспостереження у ПП «Сапсан». На підтвердження здійснення даних господарських операцій сторонами були підписані видаткові накладні: від 22.05.2012 №РН-0000123 на загальну суму 2486,09 грн, в тому числі ПДВ 414,35 грн, від 24.05.2012 №РН-0000124 на загальну суму 193520,00 грн в тому числі ПДВ 32253,33 грн, від 24.05.2012 №РН-0000125 на загальну суму 113310,00 грн в тому числі ПДВ 18885,00 грн, від 24.05.2012 №РН-0000126 на загальну суму 32420,09 грн в тому числі ПДВ 5403,35 грн, від 24.05.2012 №РН-0000127 на загальну суму 81573,87 грн в тому числі ПДВ 13595,65 грн.

На виконання своїх зобов'язань з купівлі-продажу позивач здійснив оплати за придбані товари, що підтверджується виписками з рахунків банку, а також отримав внаслідок здійснених операцій податкові накладні, а саме: від 18.05.2012 №29 на загальну суму 2486,09 грн, в тому числі ПДВ 414,35 грн, від 22.05.2012 №32 на загальну суму 193520,00 грн в тому числі ПДВ 32253,33 грн, від 23.05.2012 №36 113310,00 грн в тому числі ПДВ 18885,00 грн, від 23.05.2012 №37 на загальну суму 32420,09 грн в тому числі ПДВ 5403,35 грн, від 23.05.2012 №38 на загальну суму 81573,87 грн в тому числі ПДВ 13595,65 грн.

Позивач вказує, що згідно вказаних податкових накладним ним було віднесено до складу податкового кредиту за травень 2012 суму ПДВ в розмірі 70551,69 грн та відображено в декларації з ПДВ за травень 2012.

Здійснюючи свою господарську діяльність, придбані товари (комплектуючі до систем відео спостереження) у ПП «Сапсан» позивач реалізував Державному територіально-галузевому об'єднанню «Львівська залізниця» згідно договору підрядку №Л/Л-121355/НЮ від 01.05.2012. За даним Договором позивач виступав підрядником та предметом договору було виконання робіт по об'єкту «Реконструкція приміщень головного вокзалу станції Львів. Система відеонагляду» за адресою: м. Львів, пл. Двірцева,1. Позивачем на підставі виконання даного договору нараховано податкове зобов'язання зі сплати ПДВ згідно податкової наклданої від 31.07.2012 №82.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Фотомаг Ком Юей», то 16.01.2012 ТзОВ «Агенство економічної безпеки «Ефорт» придбало у останнього комп'ютерне обладання. На підтвердження вказаної господарської операції позивачем надано видаткову накладна від 16.01.2012 №РН-0000100 на загальну суму 30223,22 грн в тому числі ПДВ 5037,20 грн. Виписками з рахунків банку підтверджено факт оплати за придбані товари. Внаслідок здійснених операцій позивач отримав від ТОВ «Фотомаг Ком Юей» податкову накладну від 16.01.2012 №55 на загальну суму 30223,22 грн в тому числі ПДВ 5037,20 грн та включив дану суму ПДВ до складу податкового кредиту за січень 2012, що відображено в декларації з ПДВ за січень 2012.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Техно-Торг», то 22.08.2012 ТзОВ «Агенство економічної безпеки «Ефорт» здійснило купівлю фотоапаратів в останнього. На підтвердження вказаної господарської операції позивачем надано видаткову накладна від 22.08.2012 №РН-22458 на загальну суму 871,36 грн в тому числі ПДВ 145,23 грн. Виписками з рахунків банку підтверджено факт оплати за придбані товари. Внаслідок здійснених операцій позивач отримав від ТОВ «Техно-Торг»податкову накладну від 16.08.2012 №2183 на загальну суму 871,36 грн в тому числі ПДВ 145,23 грн та включив дану суму ПДВ до складу податкового кредиту за серпень 2012, що відображено в декларації з ПДВ за серпень 2012.

Згідно з довідкою позивача від 16.03.2015 №97 придбаний у ТОВ «Техно-Торг» фотоапарат Olympus X-990 (VG-160) Black 874 перебуває на балансі підприємства на рахунку №106.3 і використувається у господарській діяльності підприємства.

Тако, в березні 2014 ТзОВ «Агенство економічної безпеки «Ефорт» купило обладнання у ТзОВ «Роял Пропертіс». На підтвердження здійснення даної господарської операції сторонами були підписані видаткові накладні від 14.03.2014 №РН-0000133 на загальну суму 11094,00 грн в тому числі ПДВ 1849,00 грн та від 25.03.2014 №РН-00269 на загальну суму 10125,00 грн в тому числі ПДВ 1687,50 грн. На виконання своїх зобов'язань з купівлі-продаду, позивач здійнив оплати за придбані товари, що підтверджують виписки з рахунків банку, а також отримав внаслідок здійснених операцій податкові накладані, згідно яких було віднесено до складу податкового кредиту за березень 2014 суму ПДВ в розмірі 3536,50 грн згідно податкових накладних від 14.03.2014 №133 на загальну суму 111094,00 грн в тому числі ПДВ 1849,00 грн та від 25.03.2014 №269 на загальну суму 10125,00 грн в тому числі 1687,50 грн.

Згідно з довідкою позивача від 16.03.2015 №98 придбані в ТзОВ «Роял Пропертіс», зокрема Твіст ПВА-16 та Відеокамера MDC-6220TDN-20H знаходяться на товарних залишках підприємства.

Виріщуючи спір, суд виходив з наступного.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За змістом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не включаються до складу витрат.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, не передбачено залежність виникнення у платника ПДВ права на податковими кредит від дотримання вимог податкового законодавства та належного ведення господарської! діяльності іншим суб'єктом господарювання, вартість яких включена до витрат платникаї податків, а сума ПДВ - до податкового кредиту.

Орган державної податкової служби твердження про порушення норм податкового законодавства позивачем обґрунтовує даними інших актів, якими було зафіксовано факти порушення податкового законодавства контрагентами позивача, а саме:

- акта ДПІ в Деснянському районі м. Києва ДПС №40/22-10/36100819 від 01.07.2013 «Про проведення документальної зустрічної звірки Приватного підприємства «Сапсан» (код за ЄДРПОУ 36100819) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.05.2012 по 31.05.2012»;

- акта ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 25.01.2013 №247/226/36640300 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ФОТОМАГ КОМ ЮНЙ» (код за ЄДРПОУ 36640300) за період листопад, грудень 2011, січень 2012»;

- акта ДПІ в Голосіївському районі ГУ Міндозодів у м. Києві від 11.10.2013 №385/3-22-08-35791183 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТЕХНО-ТОРГ» (код за ЄДРПОУ 35971183) щодо підтвердження господарських відносин за період лютий, березень 2014»;

- акта ДПІ в Печерському районі м. Києва від 08.05.2014 №1307/26-55-22-13/38912616 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Роял Пропертіс» (код за ЄДРПОУ 38912616) щодо підтвердження господарських відносин за період люти, березень 2014».

З приводу цього суд зазначає, що чинне законодавство не містить обов'язку покупця здійснювати фактичну перевірку місцезнаходження провадвця, а відсутність підприємства за зареєстрованим місцем знаходження не є безумовним доказом нездійснення діяльності.

При цьому, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2012 року у справі № К/9991/5398/12.

І крім цього, отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, у яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись тощо, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. Акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30.01.2014 № К/800/29212/13.

З приводу доводів та посилань відповідача на акти перевірок контрагентів позивача, суд зазначає, що самі по собі акти перевірок не є доказом безтоварності господарських операцій за участю цих контрагентів; ці доводи є оцінкою податкового органу, за які позивач не може нести відповідальність.

Визначення первинного документа містить Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», відповідно до ст. 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Всі первинні документи, що стосуються господарських операцій з ПП «ОС Сапсан», ТОВ «ФОТОМАГ КОМ ЮЕЙ», ТОВ «Роял пропертіс», ТОВ «ТЕХНО-ТОРГ» оформлені згідно норм Податкового кодексу України, чіико підтверджують факт здійснення господарських операцій та правомірність віднесення до валових витрат сум сплачених за відповідні товари.

Одночасно належить зауважити, що податкова накладна є підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем товарів/послуг: чи то оплату покупцем товару/послуг чи отримання товару/послуг від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Податкові накладні виписані зареєстрованими в установленому законом порядку суб'єктами господарювання, платниками податку на додану вартість. Всі податкові накладні отримані позивачем від контрагентів, оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме ст.201 Податкового кодексу України.

Первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Жодних зауважень щодо їх оформлення податковий орган не пред'являв.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагента, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 22.01.2015 №0000032210 та №0000042210.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство економічної безпеки «Ефорт» 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Р.М. Брильовський

Повний текст постанови виготовлений 24.03.2015