Постанова

від 17.03.2015 по справі 820/1221/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 березня 2015 р. №820/1221/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

при секретарі судового засідання Костіної А.В.,

за участю представників: позивача - Фоміної Л.В.,

відповідача - Щепелевої Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортранс" до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гортранс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в якому просить суд скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05 вересня 2014 року (ВП 43460340).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та в обґрунтування заявлених вимог зазначив, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, підлягає скасуванню, та такою, що винесена з порушенням Закону України "Про виконавче провадження", оскільки не відповідає вимогам, що ставляться до виконавчих документів, зокрема Додатку 26 до п.п. 1.7.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999р., а тому не може вважатися законною.

Відповідач, Дзержинський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував та вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, послався на правомірність оскаржуваної постанови зазначивши, що державним виконавцем було проведено усі дії у відповідності з положеннями Закону "Про виконавче провадження", жодних прав та свобод позивача при цьому порушено не було.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

На примусовому виконанні у Дзержинському відділі державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження ВП №44974676 щодо примусового виконання:

- вимоги №Ю-117-11 від 11.02.2014 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортранс" на користь держави 1165,10 грн.;

- виконавчого листа №2011/9713/12 від 12.06.2014 року Дзержинського районного суду м. Харкова про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортранс" на користь ОСОБА_3 7584,68 грн.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем на підставі ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №43460340 від 26.05.2014 року та ВП №43792715 від 23.06.2014 року, боржнику надано 7-денний строк з моменту винесення постанови для самостійного виконання рішення суду та виконавчого документу органу Державної податкової служби.

01.07.2014 року державним виконавцем до зведеного виконавчого провадження було об'єднано виконавчі провадження, де боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Гортранс" (код 24665690), та на підставі ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження (а.с. 42).

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження, боржником підтверджень самостійного виконання рішень судів державному виконавцю надано не було, у зв'язку із чим розпочато їх примусове виконання.

Державною податковою службою України у відповіді через систему ЄДРВП було надано відомості щодо рахунків боржника (відповіді від 27.05.2014 року та 24.06.2014 року).

03.06.2014 року та 14.07.2014 року державним виконавцем на підставі ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №43460340 та ВП №43792715, за якими з боржника належить стягнути 116,50 грн. та 779,93 грн. відповідно виконавчого збору.

Як вбачаєтьсь з матеріалів справи, 03.06.2014 року та 14.07.2014 року відповідно, державним виконавцем на підставі ст. 41 зазначеного закону, було винесено постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП №43460340 та ВП № 43792715, за якими з боржника належить стягнути 24,30 грн. та 24,30 грн. відповідно витрат на проведення виконавчих дій.

Постановами про арешт коштів боржника від 13.06.2014 року та від 14.0.2014 року накладено арешт на грошові кошти боржника. Згідно письмових відповідей банків, наявних в матеріалах справи, встановлено відсутність коштів на рахунках боржника.

Таким чином, 05.09.2014 року державним виконавцем за зведеним виконавчим провадженням ВП №44974676 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №43460340, якою накладено арешт на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортранс" у розмірі 9909,32 грн. Відповідні відомості внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №45086967 від 08.09.2014 року (а.с. 60-62). Суд зазначає, що предметом спору є застосування положень ст. 33, 57 Закону України "Про виконавче провадження". Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Суд вважає за потрібне зазначити, що відповідно до статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією і проведенням виконавчих дій. Згідно статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установ. Постановою може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Відповідно до статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк для самостійного виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у, розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню. Згідно до статті 41 вказаного закону, з боржника стягується витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій. На виконання зазначених норм державним виконавцем було накладено арешт на майно боржника у межах суми боргу за виконавчими документами у зведеному виконавчому провадженні з урахуванням виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією і проведенням виконавчих дій, а саме: 9909,32 грн. Щодо різниці в зазначених сумах у вступній та резолютивній частинах вказаної постанови слід зазначити наступне:

Згідно п. 1.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, основною інформаційною базою про здійснені виконавчі дії є Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень.

Відповідно до п. 1.12.3. постанови державного виконавця, а також інші документи, виконавчого провадження (крім актів, що складаються за місцем проведення виконавчих дій) складаються за допомогою програмних засобів Єдиного реєстру.

Проте, як зазначає представник відповідача, у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень відсутня технічна можливість для винесення будь-яких постанов, зокрема, постанов про арешт майна/коштів боржника, в цілому за зведеним виконавчим провадженням, тому відповідна постанова може бути винесена лише в одному з виконавчих проваджень, які перебувають лише у межах зведеного. При цьому, на виконання вимог ст.ст. 33, 57 Закону України "Про виконавче провадження" зазначається загальна сума стягнення за зведеним виконавчим провадженням, в межах якої накладається арешт. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що постанова про арешт коштів боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №43460340 від 05.09.2014 року винесена із дотриманням вимог чинного законодавства, є законною та правомірною.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 86, 94, ч.1 ст.158, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортранс" до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про скасування постанови - відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24 березня 2015 року.

Суддя Тітов О.М.