Ухвала

від 20.05.2015 по справі 820/1221/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 р.Справа № 820/1221/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників сторін: позивача - Фоміної Л.В., відповідача - Щепелевої Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортранс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2015р. по справі № 820/1221/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортранс"

до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гортранс" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Гортранс"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі по тексту - відповідач, Дзержинський ВДВС ХМУЮ), в якому просить суд скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05 вересня 2014 року (ВП 43460340).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2015 року №820/1221/15 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортранс" до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про скасування постанови - відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність та необгрунтованість, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2015 року №820/1221/15.

В апеляційній скарзі, а також його представник у судовому засіданні зазначив, що оскаржувана постанова винесена з порушенням Закону України "Про виконавче провадження", оскільки не відповідає вимогам, що ставляться до виконавчих документів, зокрема Додатку 26 до п.п. 1.7.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999р. через невідповідність визначеної суми, що підлягає стягненню з боржника у вступній частині постанови, із сумою, що підлягає стягненню та необхідності застосування арешту у мотивувальній та резолютивній частинах постанови. Крім того, відомості про зведене виконавче провадження в оскаржуваній постанові відсутні. Таким чином, вважає постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05 вересня 2014 року незаконною, а рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач надіслав до суду пояснення по справі, в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Із обґрунтуванням розрахунку суми заборгованості зазначив, що суми боргу, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій в загалом у розмірі 9909, 32 грн. боржником не було сплачено як на час винесення оскаржуваної постанови від 05 вересня 2014 року, так і на теперішній час. Отже, з викладених підстав вважає, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.09.2014 року ВП №43460340 винесена із дотриманням вимог чинного законодавства. В судовому засіданні підтримав викладені доводи.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на примусовому виконанні у Дзержинському відділі державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження ВП №44974676 щодо примусового виконання:

- вимоги №Ю-117-11 від 11.02.2014 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортранс" на користь держави 1165,10 грн.;

- виконавчого листа №2011/9713/12 від 12.06.2014 року Дзержинського районного суду м. Харкова про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортранс" на користь ОСОБА_3 7584,68 грн. матеріальної шкоди, 214,60 грн. судових витрат (всього 7799,28 грн.).

Державним виконавцем на підставі ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №43460340 від 26.05.2014 року та ВП №43792715 від 23.06.2014 року, боржнику надано 7-денний строк з моменту винесення постанови для самостійного виконання рішення суду та виконавчого документу органу Державної податкової служби.

01.07.2014 року державним виконавцем до зведеного виконавчого провадження було об'єднано виконавчі провадження, де боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Гортранс" (код 24665690), та на підставі ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження (а.с. 42).

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження, боржником підтверджень самостійного виконання рішень судів державному виконавцю надано не було, у зв'язку із чим розпочато їх примусове виконання.

Державною податковою службою України у відповіді через систему ЄДРВП було надано відомості щодо рахунків боржника (відповіді від 27.05.2014 року та 24.06.2014 року).

03.06.2014 року та 14.07.2014 року державним виконавцем на підставі ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №43460340 та ВП №43792715, за якими з боржника належить стягнути 116,50 грн. та 779,93 грн. відповідно виконавчого збору.

03.06.2014 року та 14.07.2014 року відповідно, державним виконавцем на підставі ст. 41 зазначеного закону, було винесено постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП №43460340 та ВП № 43792715, за якими з боржника належить стягнути 24,30 грн. та 24,30 грн. відповідно витрат на проведення виконавчих дій.

Постановами про арешт коштів боржника від 13.06.2014 року та від 14.0.2014 року накладено арешт на грошові кошти боржника. Згідно письмових відповідей банків, наявних в матеріалах справи, встановлено відсутність коштів на рахунках боржника.

05.09.2014 року державним виконавцем за зведеним виконавчим провадженням ВП №44974676 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №43460340, якою накладено арешт на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортранс" у розмірі 9909,32 грн. Відповідні відомості внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №45086967 від 08.09.2014 року (а.с. 60-62).

Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом про її скасування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про арешт коштів боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №43460340 від 05.09.2014 року винесена із дотриманням вимог чинного законодавства, є законною та правомірною.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду, підставою виникнення спірних правовідносин слугував висновок позивача про те, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05 вересня 2014 року (ВП 43460340) винесена з порушенням вимог чинного законодавства, а тому має бути скасована.

Колегія суддів вважає такий висновок позивача хибним, з огляду на таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлено Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом

Пунктом 5 частини 3 вказаної статті Закону передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією і проведенням виконавчих дій.

Згідно з ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установ. Постановою може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 41 вказаного закону передбачено, що з боржника стягується витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду, 05.09.2014 року державним виконавцем за зведеним виконавчим провадженням ВП №44974676 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №43460340, якою накладено арешт на все майно боржника у розмірі 9909,32 грн. Відповідні відомості внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Зазначена сума стягнення у загальному розмірі 9909,32 грн., в межах якої накладено арешт на майно боржника, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та складається з суми боргу за виконавчими документами у зведеному виконавчому провадженні, виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією і проведенням виконавчих дій.

Так, на примусовому виконанні у Дзержинському відділі державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження ВП №44974676 щодо примусового виконання:

- вимоги №Ю-117-11 від 11.02.2014 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гортранс» на користь держави 1165,10 грн.;

- виконавчого листа №2011/9713/12 від 12.06.2014 року Дзержинського районного суду м. Харкова про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гортранс» на користь ОСОБА_3 7584,68 грн. матеріальної шкоди, 214,60 грн. судових витрат (в загальному розмірі 7799,28 грн.).

03.06.2014 року та 14.07.2014 року державним виконавцем на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №43460340 та ВП № 43792715, за якими з боржника належить стягнути 116,50 грн. та 779,93 грн. відповідно виконавчого збору.

Також, на підставі ст. 41 зазначеного закону, було винесено постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП №43460340 та ВП № 43792715, за якими з боржника належить стягнути 24,30 грн. та 24,30 грн. відповідно витрат на проведення виконавчих дій.

У постанові про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП №43792715 від 14.07.2014 року було виявлено допущену арифметичну помилку, а саме: замість суми витрат 24,21 грн. помилково зазначено 24,30 грн. При обрахуванні суми стягнення за зведеним виконавчим провадженням для винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державним виконавцем було враховано суму 24,21 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Постановою державного виконавця ВП №43792715 від 14.05.2015 року зазначену помилку було виправлено. Згідно зазначеної постанови з боржника підлягають стягненню витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 24,21 грн.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що в оскаржувані постанові від 05.09.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №43460340, державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника у вірному розмірі 9909,32 грн. (1165,10 грн. + 7799,28 грн. + 116,50 грн. + 779,93 грн. + 24,30 грн. + 24,21 грн. = 9909,32 грн.)

Таким чином, колегія суддів вказує на те, що постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05 вересня 2014 року (ВП 43460340) винесено з вірним визначенням суми заборгованості ТОВ "Гортранс".

Посилання апелянта на протиправність оскаржуваної постанови у зв`язку з тим, що визначено різні суми заборгованості у вступній та резолютивній частинах вказаної постанови:

Згідно п. 1.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, основною інформаційною базою про здійснені виконавчі дії є Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень.

Відповідно до п. 1.12.3. постанови державного виконавця, а також інші документи, виконавчого провадження (крім актів, що складаються за місцем проведення виконавчих дій) складаються за допомогою програмних засобів Єдиного реєстру.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду, у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень відсутня технічна можливість для винесення будь-яких постанов, зокрема, постанов про арешт майна/коштів боржника, в цілому за зведеним виконавчим провадженням, тому відповідна постанова може бути винесена лише в одному з виконавчих проваджень, які перебувають лише у межах зведеного. При цьому, на виконання вимог ст.ст. 33, 57 Закону України "Про виконавче провадження" зазначається загальна сума стягнення за зведеним виконавчим провадженням, в межах якої накладається.

Так, колегія суддів не вбачає протиправності в діях державного виконавця при винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05 вересня 2014 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що постанова про арешт коштів боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №43460340 від 05.09.2014 року винесена із дотриманням вимог чинного законодавства, є законною та правомірною.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач, приймаючи 05.09.2014 року рішення про арешт коштів боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №43460340, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, у відповідності до норм Закону України "Про виконавче провадження", не порушуючи прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортранс" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2015р. по справі № 820/1221/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П. Судді Спаскін О.А. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 25.05.2015 р.