Ухвала

від 12.03.2015 по справі 804/4772/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"12" березня 2015 р. справа № 804/4772/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року у справі № 804/4772/14 за позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Базіс" про припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі за текстом - ДПІ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Базіс" (далі за текстом - ТОВ „Базіс"), в якому просила припинити юридичну особу ТОВ „Базіс".

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

На підстав ч.1 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ „Базіс" зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 07.02.2008 р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, взяте на облік платників податків в органах державної податкової служби.

Положеннями п. 45.2. ст. 45 Податкового Кодексу України встановлено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ „Базіс" (ідентифікаційний код 35738156), 15.03.2013 р. державним реєстратором Подольською Н.Р. внесено інформацію за № 12241430009041323 щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

Згідно до п. 20.1.37 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

У відповідності до пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Звернення суб'єкта владних повноважень із позовом у передбачених законом випадках мають бути обумовлені необхідністю виконання покладених на них завдань та функцій, а використовувати свої повноваження державні органи можуть лише з метою, з якою це повноваження надано.

Таким чином, звернення контролюючих органів з позовами, що передбачені, зокрема, нормами пункту67.2 статті 67 Податкового кодексу України, повинно відповідати покладеним на податкові органи функціям.

Положеннями підпункту 19-1.1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України закріплено, що контролюючі органи виконують такі функції: зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В свою чергу, способи здійснення податкового контролю встановлені статтею 62 Податкового кодексу України. До таких способів належать: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Таким чином, здійснення податковими органами повноважень, передбачених нормами пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, повинно бути зумовлено виконанням цими органами функцій щодо податкового контролю.

Враховуючи, що основною метою податкового контролю є забезпечення належного виконання податкових обов'язків щодо визначення та сплати грошових зобов'язань, звернення контролюючого органу із позовом на підставі норм Податкового кодексу України повинно бути спрямоване на запобігання та припинення податкових правопорушень, які пов'язані із неналежним визначенням та сплатою грошових зобов'язань платником податків або невиконанням ним інших податкових обов'язків.

Підстави припинення юридичної особи передбачені Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", який регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 20, ст. 21, ст. 67 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених ст. 38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", а лише в тих випадках, коли звернення до суду із позовом зумовлено необхідністю виконання покладених на них завдань і функцій, а використовувати свої повноваження вони можуть лише з метою, з якою це повноваження надане.

Таким чином, припинення юридичної особи є одним із заходів, спрямованих на запобігання порушення податкового законодавства або його припинення, а не засобом забезпечення обліку платника податків. Контролюючі органи вправі звертатися з вимогою про припинення юридичної особи у разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до контролюючих органів податкових декларацій та інших документів фінансової звітності, згідно із вимогами законодавства.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у рішенні від 16.10.2012 р. по справі № 21-281а12 за позовом ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька до Управління державної реєстрації Донецької міської ради, державного реєстратора Кагарлицької РДА в Київській області Лавренюк Лесі Петрівни, треті особи - ТОВ „Торговий дім „Агроресурси", Кагарлицька ОДПІ в Київській області, про визнання дій протиправними, визнання запису неправомірним, зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 244-2 КАС України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Так, наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням не є свідченням провадження платником податків діяльності, спрямованої на ухилення від оподаткування, а відтак не може бути матеріально-правовою підставою заявленої податковим органом вимоги щодо припинення юридичної особи ТОВ „Базіс".

Враховуючи наведене, посилання позивача на наявність у Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, як на підставу для припинення юридичної особи відповідача, є безпідставними.

Так, в матеріалах справи наявна довідка № 110 від 21.05.2014 р., з якої вбачається, що остання податкова звітність ТОВ „Базіс" була надана 19.02.2014 р. - за 2013 р. з податку на прибуток, таким чином судом обгрунтоано зазначено, що річний строк для подання звітності не був порушений.

З огляду на те, що в матеріалах справи наявні документи, які свідчать про те, що відповідач здійснює підприємницьку діяльність, що відповідає меті створення суб'єкта господарювання, надає податкову звітність, заборгованості перед бюджетами не має, що підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 11.02.2014 р. та довідкою № 110 від 21.05.2014 р. про подання відповідачем останньої податкової звітності за 2013 р. 19.02.2014 р., суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та припинення юридичної особи - ТОВ ТОВ „Базіс".

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року у справі № 804/4772/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров