Ухвала

від 17.03.2015 по справі 823/3920/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/3920/14 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

17 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Федотова І.В.

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.

при секретарі судового засідання Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Умань на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Умань про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Умань (далі - відповідач) про стягнення суми відшкодування в розмірі 1735 грн. 96 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, згідно з актами щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання судом встановлено, що позивач поніс грошові витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у серпні 2014 на суму 545 грн. 30 коп., у вересні 2014 - 395 грн. 30 коп., у жовтні 2014 - 395 грн. 30 коп., листопаді 2014 року - 395 грн. 30 коп.

Відповідно до таблиць розбіжностей до інформації про відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійним захворюванням та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за серпень - листопад 2014 відповідач не прийняв до заліку для відшкодування витрати позивача за вказаний період - 1731 грн. 20 коп. (в тому числі 1585 грн. 96 коп. - не враховані витрати на виплату пенсій громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, та 150 грн. 00 коп. - не враховані витрати на виплату пенсії ОСОБА_5 у зв'язку з відсутністю особових справ потерпілих, оскільки трудове каліцтво отримано за межами району (регіону).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.

Пунктом 2 ст. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22 лютого 2001 року № 2272-III встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України сплачує страхові виплати і надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали йому в установленому порядку документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не були передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати і соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом у подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-XIV) особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено законодавством СРСР або України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві чи професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення зі страхування від нещасного випадку відповідно до зазначеного Закону.

Право на таке забезпечення, встановлене в Україні, не залежить від того, у якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, підписаної в місті Москві 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

У ст. 3 зазначеної Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за Угодою, несе держава, яка його надає.

Викладене свідчить про те, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, є відповідний фонд соціального страхування, щодо якого законом вставлено обов'язок проведення зазначених виплат.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, в зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 8 названого закону виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України. В статті 81 Закону зазначено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексу - Закону № 1058-IV) визначено умови призначення пенсії по інвалідності. За частиною 1 вказаної статті пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» ( ч. 3 ст. 30 Закону № 1058-IV).

Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку). Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я виплачуючи йому пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (за пп. г) п. 1) ст. 21 вищевказаного Закону).

Статтею 25 Закону 1105-XIV встановлено, що усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

З метою координації страхової діяльності Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат (п. 5 ст. 24 Закону 1105-XIV).

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 (акт форми Н-1 без зазначення номеру від 29.12.1983 про нещасний випадок на виробництві, як наслідок - потерпілого визнано інвалідом І групи безстроково, що підтверджується довідкою МСЕК № 020830), ОСОБА_3 (акт форми Н-1 № 8 від 16.12.1985 р. про нещасний випадок на виробництві, як наслідок потерпілого визнано інвалідом ІІІ групи на підтвердження даного факту надана довідка МСЕК № 040598), ОСОБА_4 (акт форми Н-1 без зазначення номеру від 05.12.1984 про нещасний випадок на виробництві, як наслідок - потерпілого визнано інвалідом І групи довідка МСЕК № 075215) призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за законодавством колишнього СРСР.

Отже, оскільки пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 призначені відповідно до законодавства СРСР, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що витрати на її виплату та доставку пенсії у сумі 607 грн. 06 коп. підлягають до відшкодування відповідачем.

Так, пунктом 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійному захворюванні і пенсій у випадку втрати годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.2003 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за №376/7697 (далі - Порядок) встановлено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «;Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, в тому числі сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача, що позивач не є належним стягувачем з наступних підстав.

Відповідач припускає зазначене з огляду на те, що вказаним пунктом визначено, що відшкодування проводяться на централізованому рівні - між Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Однак, колегія суддів вважає таке покликання необґрунтованим, з огляду на те, що положення пункту 4 Порядку відшкодування витрат, якими передбачено, зокрема, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному Фонду України виплачену останнім суму основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки встановлене вказаним Порядком правило здійснення розрахунків на централізованому рівні розраховано на відсутність спору.

Стосовно пенсії по втраті годувальника, що пов'язана з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 1951 року колегія судів враховує наступне.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 7 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб" Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Як встановлено судом першої інстанції, 21.07.2014 ОСОБА_5 звернулася з заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області про витребування пенсійної справи з управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганськ.

Факт внутрішнього переміщення ОСОБА_5 підтверджується довідкою від 22.09.2014 № 7105100102, виданої відповідно до порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції». Згідно наданої довідки вона перемістилася з тимчасово окупованої території на територію міста Умані 05.06.2014.

Соціальне забезпечення надається за умови подання документів, що підтверджують право особи на дане соціальне забезпечення, а у разі відсутності таких документів - на підставі відомостей держаного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до Центральної бази даних одержувачів пенсій інформаційного центру персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України ОСОБА_5 дійсно отримувала в управлінні Пенсійного фонду України в Артеміському районі м. Луганська пенсію по втраті годувальника, що пов'язана з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням.

Згідно розпорядження № 7786 від 06.08.2014 ОСОБА_5 взято на облік в управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області та розпочато виплату пенсій по втраті годувальника, що пов'язана з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням.

З огляду на наведене, оскільки згідно з розрахунком заборгованості за період серпень - листопад 2014 та списком осіб, яким призначена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за серпень - листопад 2014 загальна сума не прийнятих до заліку відповідачем сум виплачених пенсій складає 1735 грн. 96 коп. та підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Отже, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись, ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Умань залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.