Ухвала

від 23.04.2015 по справі 823/3920/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА            23 квітня 2015 року                                             м. Київ                                                         К/800/18133/15 Суддя Вищого адміністративного суду України Цуркан М.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Умані на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Умані про стягнення заборгованості, у с т а н о в и в : Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року, позов задоволено. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Умані на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, у сумі 1735 грн 96 коп. Суди виходили з того, що відмова відповідача відшкодовувати витрати пенсійного органу лише з підстави, що каліцтво постраждалого отримано на території колишніх республік СРСР є протиправною. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Умані звернулося з касаційною скаргою на зазначені рішення судів, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. У відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити. Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. За змістом пункту 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті). Зазначена касаційна скарга не є обґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки відповідач не наводить обґрунтованих підстав вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права. За обставин, коли у такій категорії спорів існує усталена судова практика Вищого адміністративного суду України (відповідна правова позиція висловлена в ухвалі № К/9991/64946/11 від 9 лютого 2012 року), а оскаржувані судові рішення їй не протирічать, підстав для перевірки матеріалів справи не вбачається. Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Умані на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.           Суддя                                                                                                             М.І. Цуркан