Рішення

від 25.03.2015 по справі 320/609/15-ц

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 25.03.2015

СПРАВА N 320/609/15-ц

(2/320/929/15)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" березня 2015 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.

при секретарі - Левандовській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму боргу в розмірі 441 002 гривень 68 копійок, а також понесені по справі судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 775 гривень 80 копійок та витрат по сплаті послуг адвоката в розмірі 4000 гривень 00 копійок, зазначивши, що 25 серпня 2013 року між ним та відповідачем була укладена боргова розписка, за якою він передав відповідачу грошову суму в розмірі 14 290 доларів США, а відповідач прийняв на себе зобов'язання повернути вказану суму в строк до 25 вересня 2013 року. Однак, у вказаний термін, відповідач своїх зобов'язань не виконав та борг не повернув. Уточнив позовні вимоги, відповідно до яких просив стягнути з відповідача на його користь суму боргу в розмірі 688 389 гривень 31 копійок, у зв'язку зі зміною офіційного курсу валют.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява, в якій він просить розглядати справу за його відсутності, наполягає на задоволенні уточнених позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява, в якій він просить розглядати справу за його відсутності, позов визнав частково в частині стягнення з нього основної суми боргу в розмірі 358 536 гривень 10 копійок. В іншій частині позов не визнав в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін про слухання справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступним підставам.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно розписки від 25 серпня 2013 року, відповідач взяв в борг у позивача 14 290 доларів США та зобов'язався повернути вказану суму в строк до 25 вересня 2013 року.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України № 6-63 цс 13 від 18 вересня 2013 року письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, не його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичайного ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено під час розгляду справи до теперішнього часу відповідач суму боргу не повернув.

Крім того, станом на 25 березня 2015 року, тобто на день ухвалення рішення, курс долара США складає за 100 доларів США - 2328 гривень 7844 копійок, а отже 14 290 доларів США еквівалентно 332 783 гривень 29 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки позивач не заявляв вимогу про стягнення суми боргу еквіваленту 14 290 доларам США станом саме на момент ухвалення рішення суду, тобто на 25 березня 2015 року, суд приходить до висновку про стягнення суми боргу в межах, заявлених позивачем позовних вимог в сумі 358 536 гривень 10 копійок.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до копії розписки від 25 серпня 2013 року, при несвоєчасному поверненні боргу відповідач зобов'язався виплатити додаткову суму в 1% від суми боргу за кожний день прострочення повернення боргу.

Оскільки, сума неустойки у відповідності до умов розписки від 25 серпня 2013 року за весь час прострочення складає суму, яка буде значно перевищувати суму позики, суд приходить до висновку про стягнення суми неустойки в межах, заявлених позивачем позовних вимог за період з 26 жовтня 2014 року по 26 січня 2015 року в розмірі 329 853 гривень 21 копійок.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 2) витрати на правову допомогу; 3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; 6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду позивачем наданий договір про надання юридичної допомоги, квитанцію до прибуткового касового ордеру, а також розрахунок вартості послуг адвоката.

Судом встановлено, що представник позивача надавав позивачу правову допомогу, про що детально наведено в розрахунку вартості послуг адвоката, отже суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає сума наведена в розрахунку вартості послуг адвоката в розмірі 3 897 гривень 60 копійок.

Також, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3775 гривень 80 копійок.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно Рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», необхідно розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, - суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми за договором позики підлягає частковому задоволенню.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 509, 525, 526, 610, 1046, 1049, 1050 ЦК України, Постановою Верховного Суду України № 6-63 цс 13 від 18 вересня 2013 року, Рішенням Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004, ст.ст. 15, 57, 59, 79, 88, 107, 208, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1), на користь ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_2), суму боргу в розмірі 358 536 (триста п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот тридцять шість) гривень 10 копійок, суму неустойки в розмірі 329 853 (триста двадцять дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят три) гривень 21 копійок, а також судові витрати в розмірі 7673 (сім тисяч шістсот сімдесят три) гривень 40 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.В.Кучеренко