Рішення

від 23.03.2015 по справі 922/768/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2015 р.Справа № 922/768/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський машинобудівельний завод", м. Лисичанськ про стягнення 41963,69 грн. за участю представників сторін:

позивача - Кир'ян Є.В. довіреність №01-026-1827 від 25.12.14 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський машинобудівельний завод", в якій позивач просить стягнути з відповідача суму у розмірі 41963,69 грн., що складається з суми попередньої оплати за монорейку в розмірі 37659,72 грн. та штрафу у сумі 4303,97 грн. Крім того, судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, про розгляд даної справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали про порушення провадження у справі від 09.02.15 р. повноважному представнику відповідача 18.02.15 р.

Про порушення провадження у даній справі суд розмістив інформацію із повідомленням про час і місце судового засідання, призначеного на 02.03.15 р. та на 23.03.15 р. у даній справі на сторінці господарського суду Харківської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, про що свідчить підписані суддею та долучені до матеріалів справи роздруковані сторінки з мережі Інтернет.

У п.п. 4 п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 року № 01-06/1290/14 зазначено, що за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК України.

За таких обставин суд вважає, що судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Також суд враховую те, що розглядаючи конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) суд самостійно визначає коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовує його, здійснює його тлумачення, визначає порядок ведення судового засідання на підставі приписів процесуального закону, вирішує питання про розгляд по суті заяв та клопотань учасників судового процесу, надає правову оцінку обставинам справи на підставі внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону. Процесуальне рішення по справі виноситься судом за результатом надання юридичної оцінки поясненням всіх учасників судового процесу, наявним у справі доказам та з обов'язковим співвідношенням їх з вимогами відповідного законодавства. Враховуючи вищенаведене суд вважає за необхідне не проводити судового засідання в режимі відео - конференції та винести рішення по справі.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

10.04.14 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №АМК-801-2014-пст. Відповідно до умов вказаного договору відповідач, як постачальник, зобов'язався поставити обладнання, а позивач, як покупець, зобов'язався прийняти та оплатити отриманий товар на умовах договору. Придбану за договором продукцію позивач планував використовувати при реалізації інвестиційного проекту "Капітальний ремонт доменної печі №1 з модернізацією системи охолодження".

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.2 договору асортимент, кількість та ціна товару вказуються в специфікаціях, які є невід'ємними додатками до договору.

Згідно специфікації №9 від 22.05.14 р. відповідач зобов'язався поставити монорейку для обслуговування профілеміра і зондів над шихтою (далі по тексту - монорейка) та металоконструкції секції шахти сходів, разом на загальну суму 59 319,60 грн. на умовах 70% попередньої оплати і оплати 30% після отримання повідомлення про готовність товару до відвантаження.

23.06.14 р. за платіжним дорученням № 11701 на суму 37 659,72 грн. позивач перерахував попередню оплату у розмірі 70% за продукцію, що належить до постачання.

Відповідно до п. 5 специфікації № 9 термін постачання товару - 30 календарних днів з моменту перерахування перших 70% передоплати. Таким чином товар мав надійти позивачу не пізніше 23.07.14 р.

Металоконструкції секції шахти сходів надійшли позивачу своєчасно. Відповідач порушив умови договору відносно постачання монорейки: у встановлений термін і до теперішнього часу обладнання позивачу не надійшло, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 37 659,72 грн., що сплачена за монорейку у розмірі 70% її вартості.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 37659,72 грн. (суми попередньої оплати за монорейку) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь штраф у розмірі 4303,97 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.7.3. договору сторони узгодили відповідальність постачальника за порушення термінів постачання продукції: при порушенні строків постачання постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 8% річних від вартості простроченої партії товару.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши нарахування штрафу суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський машинобудівельний завод" (91047, м. Луганськ, вул. Краснодонська, 5-в, р/р 2600001611896 у філії АТ "Укрексімбанк", МФО 304289, код ЄДРПОУ 32202369) на користь Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" (94202, м. Алчевськ, Луганської області, вул. Шмідта,4, р/р 26003619946611 в ПАТ "Промінвестбанк" м. Київ, МФО 300012, код ЄДРПОУ 05441447) 41963,69 грн., що складається з суми попередньої оплати за монорейку в розмірі 37659,72 грн. та штрафу у сумі 4303,97 грн. та судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.03.2015 р.

Суддя Ю.В. Светлічний