Рішення

від 24.03.2015 по справі 903/76/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 березня 2015 р. Справа № 903/76/15

за позовом: Прокурора Ківерцівського району в інтересах держави в особі Державного підприємства "Підприємство Цуманської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (№84)"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Трейд Компані", м. Ковель

про стягнення 37 915,37 грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: Януль М.В.- довіреність №10 від 31.01.2015р.

від відповідача: не прибув

взяв участь прокурор: Романішина Т.Л. - посвідчення №026898 від 01.07.2014р.

Суть спору: Прокурор Ківерцівського району звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державного підприємства "Підприємство Цуманської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (№84)" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Трейд Компані" та просить стягнути 37 915,37 грн. заборгованості за поставлений товар, в т.ч. 28 392,00 грн. основного боргу, 6 530,18 грн. індексу інфляції, 914,77 грн. - 3 % річних та 2 078,42 пені.

В підтвердження позовних вимог посилається на копію договору купівлі-продажу №Г-83 від 28.11.2013р., накладну №280 від 28.11.2013р., податкову накладну №37 від 28.11.2013р., розрахунок суми боргу за договором купівлі-продажу №Г-83 від 28.11.2013р. по ТзОВ «Вуд Трейд Компані», виписку ЄДР №424961 серія АВ, статут Державного підприємства "Підприємство Цуманської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (№84)" від 27.04.2012р. №273, свідоцтво №200099483 про реєстрацію платника податку на додану вартість, претензію №6 (вих. №84-190/18 від 03.11.2014р.), акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.2014р., довіреність №14 від 25.11.2013р., витяг з ЄДР, наказ (витяг) УДПСУ у Волинській області №103/ОС від 20.10.2014р.

Представник позивача на вимогу ухвали суду від 10.03.2015р. через канцелярію за вх. №01-54/2726/15 від 24.03.2015р. подала пояснення, якими долучила наступні документи:

- копії податкових накладних №31 від 25.12.2013р., №30 від 25.12.2013р., №33 від 26.12.2013р., №37 від 28.12.2013р.;

- копію розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів (Д5);

- копію розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів (платник ТзОВ «Вуд Трейд Компані» відповідь на запит прокурора від 13.03.2015р. №2506/03-06-1501-07));

- копію реалізації за листопад 2013р.;

- копію звіту по виробничій діяльності на рах.26 по складу готової продукції;

- копію журналу реєстрації товарно-матеріальних цінностей на територію (з території) об'єкта, що охороняється, через КПП по пропуску транспорту Цуманської виправної колонії (№84).

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув. Ухвала суду від 10.03.2015р. про відкладення розгляду справи, яка була направлена рекомендованим листом на адресу (45006, м.Ковель, вул. Незалежності,64/12) не повернута.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ТзОВ «Вуд Трейд Компані»: 45006, м.Ковель, вул. Незалежності,64/12, отже суд направив ухвалу від 10.03.2015р. за місцем державної реєстрації останнього.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

28 листопада 2013р. між продавцем (позивачем) - Підприємством Цуманської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (№84)" та покупцем (відповідачем) - Товариством з обмеженою відповідальністю «Вуд Трейд Компані» був укладений договір купівлі-продажу № Г-83 (а.с.15).

Згідно п.п 1.1. вказаного договору продавець зобов'язався виготовити та поставити і передати у власність (повне господарське володіння) покупцю певну продукцію, а покупець зобов'язувався прийняти цю продукцію та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Пунктом 2.1.,2.2. договору передбачено, що у власність передається продукція: пиломатеріал обрізаний І сорту в кількості 26.00мі з ПДВ; Загальна сума договору 28 392,00грн. з ПДВ.

Відповідно до п.5.1 договору розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахунку грошей покупцем на рахунок продавця на протязі 7 (семи) календарних днів з дня отримання продукції згідно накладної або рахунку.

П.7.3. договору передбачає, що при простроченні платежу за товар покупець зобов'язаний сплатити продавцю штрафну неустойку (пеню) в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки до моменту повного розрахунку за товар.

На виконання умов договору, позивач взяті на себе зобов'язання по виготовленню та поставці і передачі у власність продукції виконав в повному обсязі на загальну суму 28 392,00грн. Даний факт підтверджує накладною №280 від 28.11.2013р., податковою накладною №37 від 28.11.2013р(а.с.16-17).

Проте, відповідач взяті на себе, згідно договору, зобов'язання в частині проведення розрахунків за поставку товару не виконав, в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість, котра на момент розгляду справи становить 28 392,00грн.

Позивачем 03.11.2014р. на адресу відповідача була надіслана претензія №6, однак останнім залишена без відповіді та задоволення. (а.с. 29).

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору купівлі-продажу № Г-83 від 28.11.2013р.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона(продавець) передає або зобов'язується передати у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст.610, п. 1 ст. 611, п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача 28 392,00 грн. основної заборгованості, підставна та підлягає до задоволення.

Між тим, позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення оплати послуг.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, нарахована позивачем пеня за період 05.12.2013р. по 04.06.2014р. в сумі 2 078,42грн. підлягає до задоволення.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, нараховані позивачем 3% річних згідно до заяви про зменшення позовних вимог за період з 05.12.2013р. по 31.12.2014р. в сумі 914,77грн. підлягають до задоволення.

Індекс інфляції за період з 05.12.2013р. по 31.12.2014р. в сумі 6 530,18грн. також підлягає до задоволення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача за договором купівлі-продажу №Г-83 від 28.11.2013р. підлягають задоволенню в сумі 37 915,37грн. в т.ч.: 28 392,00грн. - основного боргу, 2 078,42 грн. - пені , 3 % річних в сумі 914,77 грн. та інфляційних втрат - 6 530,18грн.

Оскільки розгляд справи в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати по справі, на підставі ст. 44,49 ГПК України, слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 144, 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 526, 527, 530, 610-612, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Трейд Компані" (45000, Волинська обл., м.Ковель, вул. Незалежності, буд.64, кв.12, код ЄДРПОУ 37373389) на користь Державного підприємства "Підприємство Цуманської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (№84)" (45233, Волинська обл., Ківерцівський р-н, смт. Цумань, вул. Шевченка, буд.54, код ЄДРПОУ 08679675) 37 915,37грн. заборгованості в т.ч.: 28 392,00грн. - основного боргу, 2 078,42 грн. - пені, 3 % річних в сумі 914,77 грн. та інфляційних втрат - 6 530,18грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Трейд Компані" (45000, Волинська обл., м.Ковель, вул. Незалежності, буд.64, кв.12, код ЄДРПОУ 37373389) судовий збір в розмірі 1 827 грн. отримувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код отримувача 38009628, банк отримувача - ГУДКСУ у Волинської області, код банку отримувача (МФО) 803014, рахунок отримувача 31219206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду - 03499885, призначення платежу судовий збір, за позовом Прокурора Ківерцівського району в інтересах держави в особі Державного підприємства "Підприємство Цуманської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (№84)" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Трейд Компані"

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

26.03.2015р.

Суддя В. М. Дем`як