Постанова

від 29.04.2015 по справі 903/76/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року Справа № 903/76/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Саврій В.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

позивача: Януль М.В. (довіреність №84-28 від 31.03.2015 року)

відповідача: не з'явився

прокурора: Грицак А.В. (посвідчення №015499 від 01.03.2013 року)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ТОВ "Вуд Трейд Компані" на рішення господарського суду Волинської області від 24.03.15 року у справі №903/76/15 (суддя Дем'як В.М.)

за позовом Прокурора Ківерцівського району в інтересах держави в особі Державного підприємства "Підприємство Цуманської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (№84)"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Трейд Компані"

про стягнення 37915, 37 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Волинської області (суддя Дем'як В.М.) від 24 березня 2015 року у справі №903/76/15 позов Прокурора Ківецівського району в інтересах держави в особі Державного підприємства «Підприємство Цуманської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (№84)» (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Трейд Компані» (надалі - відповідач) про стягнення 37915,37 грн. задоволено /а.с. 101-103/. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Трейд Компані" (45000, Волинська обл., м.Ковель, вул. Незалежності, буд.64, кв.12, код ЄДРПОУ 37373389) на користь Державного підприємства "Підприємство Цуманської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (№84)" (45233, Волинська обл., Ківерцівський р-н, смт.Цумань, вул.Шевченка, буд.54, код ЄДРПОУ 08679675) 37915,37 грн. заборгованості в т.ч.: 28392,00 грн. основного боргу, 2078,42 грн. пені, 3 % річних в сумі 914,77 грн. та інфляційних втрат 6530,18 грн.. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Трейд Компані" (45000, Волинська обл., м.Ковель, вул.Незалежності, буд.64, кв.12, код ЄДРПОУ 37373389) судовий збір в розмірі 1827 грн. отримувач коштів - УДКСУ у м.Луцьку Волинської області, код отримувача 38009628, банк отримувача - ГУДКСУ у Волинської області, код банку отримувача (МФО) 803014, рахунок отримувача 31219206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду - 03499885, призначення платежу судовий збір, за позовом Прокурора Ківерцівського району в інтересах держави в особі Державного підприємства "Підприємство Цуманської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (№84)" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Трейд Компані".

Вказане рішення обґрунтовано тим, що на виконання умов договору, позивач взяті на себе зобов'язання по виготовленню та поставці і передачі у власність продукції виконав в повному обсязі на загальну суму 28392,00 грн.. Даний факт підтверджується накладною №280 від 28.11.2013 року, податковою накладною №37 від 28.11.2013 року /а.с.16-17/. Проте, відповідач взяті на себе, згідно договору, зобов'язання в частині проведення розрахунків за поставку товару не виконав, в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість, котра на момент розгляду справи у суді першої інстанції становила 28392,00 грн..

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуд Трейд Компані» звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 24 березня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити /а.с. 113-117/. Відповідач не згідний з ухваленим рішенням, вважає його прийнятим на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що ДП «Підприємство Уманської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (№84)» 25.11.2013 року була виписана ТОВ «Вуд Трейд Компані» накладна №274 на реалізацію пиломатеріалів обрізаних 1 сорту в кількості 26,0 м 3 по ціні 910,00 грн. на суму 28392,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 34732 грн.) та податкова накладна №37 від 28.11.2013 року. Дані документи були надіслані продавцем покупцю в одному примірнику по пошті. У накладній зазначено три підписи без розшифровки: підпис у графі «директор», підпис у графі «бухгалтер», підпис у графі «здав» без розшифрування, що не дає змоги ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції. Оригінал та другий примірник накладної №280 від 28.11.2013 року представником ТОВ «Вуд Трейд Компані», а саме директором Клекоцюком С.А. не підписувався, не завірявся печаткою, оскільки був відсутній факт проведення господарського операції зазначеної у вказаній накладній. Крім того, виробничі потужності позивача знаходяться на території режимного об'єкта для якого діють відповідні правила щодо в'їзду і виїзду на територію. На транспортні засоби які в'їжджають і виїжджають на територію режимного об'єкта виписується пропуск в якому зазначаються дата в'їзду, марка автомобіля, номерні знаки, прізвище та ініціали водія, назва та кількість предметів, які ввозяться чи вивозяться. Документальні підтвердження, що свідчать про факт в'їзду чи виїзду з території режимного об'єкта з пиломатеріалами обрізаними 28 листопада 2013 року позивачем до позовної заяви не надані.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2015 року у справі №903/76/15 апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено дату судового засідання на 29 квітня 2015 року /а.с. 111/.

Від Прокуратури Ківерцівського району надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. В обґрунтування заперечень зазначає, що згідно пункту 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинний документ має бути підписаний особою, а підпис може бути скріплений печаткою. Тобто, відсутність печаток суб'єктів господарювання на накладній №280 від 28.11.2013 року не дає підстав вважати її недійсною. Оскільки, продукція (вантаж) передавалась продавцем напряму покупцю, тобто без участі перевізника, то й потреби в оформленні та наданні ТОВ «Вуд Трейд Компані» товарно-транспортної накладної на пиломатеріали не було. Склад готової продукції знаходиться за межами режимного об'єкта, а саме на території Уманської виправної колонії Управління ДПтС України у Волинській області (№84).

22 квітня 2015 року від Державного підприємства «Підприємство Уманської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (№84)» надійшов відзив №84-81/6 від 21.04.2015 року, у якому останнє вважає, що рішення господарського суду Волинської області відповідає обставинам справи та діючому законодавству України. В обґрунтування своїх заперечень посилається на доводи викладені у оскаржуваному рішенні.

Безпосередньо в судовому засіданні 29 квітня 2015 року представник позивача та прокурор повністю підтримали вимоги і доводи викладені у відзивах на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином /а.с. 140/.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 101 ГПК України.

Крім того, відповідно до пункту 5 ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2015 року явка представників сторін визначалась на їх розсуд.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28 листопада 2013 року між продавцем - Державним підприємством "Підприємство Цуманської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (№84)" та покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Вуд Трейд Компані" був укладений договір купівлі-продажу № Г-83 /а.с.15/.

Згідно пункту 1.1. вказаного договору продавець зобов'язався виготовити та поставити і передати у власність (повне господарське володіння) покупцю певну продукцію, а покупець зобов'язувався прийняти цю продукцію та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Пунктами 2.1., 2.2. договору передбачено, що у власність передається продукція: пиломатеріал обрізаний І сорту в кількості 26.00 мі з ПДВ; Загальна сума договору 28392,00грн. з ПДВ.

Відповідно до пункту 5.1 договору розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахунку грошей покупцем на рахунок продавця на протязі 7 (семи) календарних днів з дня отримання продукції згідно накладної або рахунку.

Пункт 7.3. договору передбачає, що при простроченні платежу за товар покупець зобов'язаний сплатити продавцю штрафну неустойку (пеню) в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки до моменту повного розрахунку за товар.

На виконання умов договору, позивач взяті на себе зобов'язання по виготовленню та поставці і передачі у власність продукції виконав в повному обсязі на загальну суму 28392,00 грн.. Даний факт підтверджується накладною №280 від 28.11.2013 року, податковою накладною №37 від 28.11.2013 року та довіреністю №14 від 25 листопада 2013 року /а.с.16-17, 32/.

Проте, відповідач взяті на себе, згідно договору, зобов'язання в частині проведення розрахунків за поставку товару не виконав, в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість, котра на момент розгляду справи у суді першої інстанції становила 28392,00 грн..

Позивачем 03 листопада 2014 року на адресу ТОВ «Вуд Трейд Компані» була надіслана претензія №6, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення /а.с. 29/.

Згідно статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до положень Інструкції про порядок реєстрації та виданих, повернутих та використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Міністерством фінансів України від 16.05.1996 року №99 (чинній на момент поставки товару) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Згідно з п.13 Інструкції довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей.

До матеріалів справи позивачем долучено Довіреність №14 від 25.11.2013 року на отримання пиломатеріалу обрізного, посилання на яку містить Накладна №280 від 28.11.2013 року на суму 28392,00 грн..

Відповідно до статті 144 Господарського кодексу України, статті 11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено судами, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору купівлі-продажу № Г-83 від 28.11.2013 року.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона(продавець) передає або зобов'язується передати у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із статтею 610, пунктом 1 статті 611, пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про підставність та обґрунтованість позовної вимога про стягнення з відповідача 28392,00 грн. основної заборгованості.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення оплати послуг.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Колегією суддів перевірено розрахунок пені здійснений позивачем та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, а відтак нарахована пеня за період з 05.12.2013 року по 04.06.2014 року в сумі 2078,42 грн. підлягає до стягнення.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, нараховані позивачем 3% річних згідно до заяви про зменшення позовних вимог за період з 05.12.2013 року по 31.12.2014 року в сумі 914,77 грн., які перевірені судом апеляційної інстанції підлягають до задоволення.

Колегією суддів здійснено перерахунок індексу інфляції та встановлено, що індекс інфляції за період з 05.12.2013 року по 31.12.2014 року в сумі 6530,18 грн. є обґрунтованим. Натомість, перерахована колегією суддів сума інфляційних перевищує суму, яка заявлена позивачем до стягнення. З огляду на те, що у суду відсутнє право виходити за межі позовних вимог, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі, який заявлено позивачем.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи надані позивачем докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача за договором купівлі-продажу №Г-83 від 28.11.2013 року підлягають задоволенню в сумі 37915,37 грн. в т.ч.: 28392,00 грн. основного боргу, 2078,42 грн. пені, 3% річних в сумі 914,77 грн. та інфляційних втрат в розмірі 6530,18 грн..

Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що з розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по ТОВ "Вуд Трейд Компані", яка була надана Ковельською об'єднаною державною податковою інспекцією на запит прокурора Ківерцівського району, вбачається, що ДП "Підприємство Цуманської виправної колонії Управління ДПтС України у Волинській області (№84)" відправило ТОВ "Вуд Трейд Компані" продукції на загальну суму 78260 грн. в тому числі ПДВ 15652 грн. /а.с. 84-85/.

Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 24.03.15 року у справі №903/76/15 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Трейд Компані" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 903/76/15 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.