Ухвала

від 19.03.2015 по справі 826/988/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/988/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря - Костюченка М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Української міської ради Обухівського району Київської області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Громадського об'єднання «Український суспільно-правовий рух: Демократія через право» до Української міської ради Обухівського району Київської області, Державної екологічної інспекції у Київській області, Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області, Обухівської районної державної адміністрації, треті особи: Управління Держземагентства у Обухівському районі, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправними дій та рішення, скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій з урахуванням уточнених вимог скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 28 січня 2014 року Громадське об'єднання «Український суспільно-правовий рух: Демократія через право» звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Української міської ради Обухівського району Київської області про приватизацію земельних ділянок з кадастровими номерами: (3223151000:06:016:0001, 3223151000:06:016:0002, 3223151000:06:016:0003, 3223151000:06:016:0004, 3223151000:06:016:0005, 3223151000:06:016:0006, 3223151000:06:016:0007, 3223151000:06:016:0008, 3223151000:06:016:0009, 3223151000:06:016:0010, 3223151000:06:016:0011, 3223151000:06:016:0012, 3223151000:06:016:0013, 3223151000:06:016:0014, 3223151000:06:016:0015, 3223151000:06:016:0016, 3223151000:06:016:0017, 3223151000:06:016:0018, 3223151000:06:016:0019, 3223151000:06:016:0020, 3223151000:06:016:0021, 3223151000:06:016:0022, 3223151000:06:016:0023, 3223151000:06:016:0024) загальною площею 4,0 га, які розташовані в межах Української міської ради Обухівського району Київської області;

- визнати протиправними дії Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області та Державної екологічної інспекції у Київській області щодо погодження проектів відведення земельних ділянок з кадастровими номерами (3223151000:06:016:0001, 3223151000:06:016:0002, 3223151000:06:016:0003, 3223151000:06:016:0004, 3223151000:06:016:0005, 3223151000:06:016:0006, 3223151000:06:016:0007, 3223151000:06:016:0008, 3223151000:06:016:0009, 3223151000:06:016:0010, 3223151000:06:016:0011, 3223151000:06:016:0012, 3223151000:06:016:0013, 3223151000:06:016:0014, 3223151000:06:016:0015, 3223151000:06:016:0016, 3223151000:06:016:0017, 3223151000:06:016:0018, 3223151000:06:016:0019, 3223151000:06:016:0020, 3223151000:06:016:0021, 3223151000:06:016:0022, 3223151000:06:016:0023, 3223151000:06:016:0024) загальною площею 4,0 га, які розташовані в межах Української міської ради Обухівського району Київської області;

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи не підтверджується факту прийняття Українською міською радою Обухівського району Київської області рішення про приватизацію земельних ділянок, не вбачається, також, факту погодження відведення даних земельних ділянок ані Управлінням водних ресурсів у м. Києві та Київській області, ані Державною екологічною інспекцією у Київській області.

Перевіряючи висновки суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегії суддів приходить до висновку, що така позиція суду першої інстанції є вірною, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статі 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Згідно з рішенням Конституційного суду України №10-рп/2010 від 01 квітня 2010 року у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України положення частини першої статті 143 Конституції України згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування «вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції», слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень;

- положення пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень;

- положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Отже, питання вирішення законності рішення органу місцевого самоврядування, дотримання порядку та процедури його прийняття при наданні дозволу па розроблення технічної документації із землеустрою, що посвідчує право власності на земельну ділянку для будівництва індивідуального гаража, має вирішуватись в порядку адміністративного судочинства у відповідності з вимогами ст. 17 КАС України та Рішення Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року по справі № 10-рп/2010.

З огляду на вищевказане, посилання Української міської рада Обухівського району Київської області, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, не заслуговують на увагу та є такими, що суперечить протирічать пункту 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ».

Так, згідно п. 6 зазначеної постанови, при вирішенні питань, пов'язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, судам слід ураховувати роз'яснення, викладені в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року №2), а також Рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року №10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому суди мають виходити з того, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Отже, суд має з'ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що правових підстав для закриття провадження у даній справі немає, а відтак, і відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Згідно із частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Української міської ради Обухівського району Київської області - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

Л.О. Костюк

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Костюк Л.О.

Бужак Н.П.