Постанова

від 23.03.2015 по справі 910/26471/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2015 р. Справа№ 910/26471/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

за участю представників:

Від позивача: представник Замковий І.П. - за довіреністю.

Від відповідача: представник Кузіна І.П.- за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БудлендКомпані",

на рішення Господарського суду м. Києва від 21.01.2015 року

у справі № 910/26471/14 (суддя Якименко М.М.)

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по

Чернігівській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БудлендКомпані"

про розірвання договору та повернення об'єкту до державної власності

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БудлендКомпані" про розірвання договору від 23.03.2005 року №1516 купівлі-продажу державного майна - об'єкту незавершеного будівництва житлового будинку, що знаходиться за адресою: вул. Червоноармійська, 86, м. Прилуки, Чернігівська обл., 17500 та зобов'язання відповідача повернути об'єкт незавершеного будівництва житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Червоноармійська, 86, м. Прилуки, Чернігівська обл., у державну власність в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області за актом приймання-передачі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за вказаним вище договором щодо завершення будівництва об'єкту без збереження основного профілю.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.01.2015 року у даній справі позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та винести нове рішення, яким у позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивачем була порушена процедура проведення перевірки, а саме не повідомлено відповідача про її проведення.

Крім того, апелянт стверджує, що акт було складено без участі відповідача та направлено його з порушенням строків, передбачених п. 2.9 Порядку.

Також, апелянт зазначає, що він не мав можливості завершити будівництво по незалежним від нього причинам, оскільки тривалий час не міг отримати договір оренди земельної ділянки та містобудівні умови та обмеження для розроблення проектної документації.

Окрім цього, на думку апелянта, позивачем не проведено дій щодо досудового врегулювання спору.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечив та просив суд залишити її без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2005 року між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БудлендКомпані" (покупець) укладено договір купівлі-продажу державного майна об'єкту незавершеного будівництва житлового будинку, що знаходиться за адресою: вул. Червоноармійська, 86, м. Прилуки, Чернігівська обл., 17500, (даний договір 23.03.2005 року посвідчено державним нотаріусом Прилуцької міської державної нотаріальної контори Колодубом С.М., зареєстровано в реєстрі за №1516), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність Покупця державне майно - об'єкт незавершеного будівництвом житлового будинку, під добудову без збереження профілю, загальною, будівельною готовністю 10%, розташований по вулиці Червоноармійській, 86 в місті Прилук, Чернігівської області, 17500, а Покупець зобов'язується прийняти зазначене майно і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі. Об'єкт складається з двох блоків на 30 квартир кожний. В першому блоці збудоване підвальне приміщення, два поверхи з червоної цегли. Перший поверх перекритий залізобетонними плитами.

Згідно з п. 4.1. договору кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї цим Договором, сприяти другій стороні у виконанні її обов'язків.

Пунктом п. 5.1.5. Договору передбачено, що покупець зобов'язаний завершити будівництво об'єкта без збереження основного профілю до 01.04.2007р.

За умовами п. 6.1.3. Договору продавець зобов'язаний здійснювати контроль за виконанням умов цього Договору.

Відповідно до Акту прийому-передачі від 17.06.2005 року об'єкт незавершеного будівництва державної власності житловий будинок, що знаходиться за адресою: Чернігівська обл.., м. Прилуки, вул. Червоноармійська, 86, було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "БудлендКомпані" (а.с. 15).

Матеріали справи свідчать про це, що до вказаного вище договору неодноразово вносились зміни, які були оформлені Договорами про внесення змін (від18.12.2008 року, від 28.07.2010 року, 23.10.2012 року), та якими продовжувався строк завершення будівництва об»єкта. Відповідно до останніх змін, внесених Договором про внесення змін від 23.10.2012 року строк завершення будівництва об'єкта продовжено відповідачу до 01.04.2014 року".

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Встановлено, що листом від 07.04.2014 року №18-08-0164 "Про перевірку виконання умов договору купівлі-продажу" позивач попередив ТОВ «БудЛендКомпані» про час і місце проведення запланованої перевірки виконання умов Договору купівлі-продажу.

Однак, на дату проведення перевірки виконання умов договору представник відповідача не з'явився.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 22.05.2014, в якому зафіксовано невиконання умов п. 5.1.5. договору, а саме не завершено будівництво об'єкту без збереження основного профілю до 01.04.2014 року.

Акт від 22.05.2014 року підписано представником продавця - Кузьменко Н.В., представник відповідача для підписання акту не з'явився.

Встановлено, що листом "Про підписання акту перевірки" від 26.05.2014 року №18-08-01751 позивач звернувся до відповідача з проханням про ознайомлення та підписання Акту від 22.05.2014 року.

Проте, відповідь на вказаний лист позивач не отримав, а Акт від 22.05.2014 року зі сторони відповідача залишився не підписаний.

Частиною 8 ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

Відповідно до ч. 5 ст.27 Закону України «Про приватизацію державного майна» на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано за рішенням суду в раз: невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі - продажу, у визначені строки.

Згідно з п. 7.4. договору у разі невиконання Покупцем умов договору, продавець має право вимагати розірвання договору купівлі-продажу, повернення об'єкта приватизації у державну власність.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішеннях суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що позивачем була порушена процедура проведення перевірки, а також складено акт без участі відповідача та направлено його з порушенням строків, передбачених п. 2.9 порядку, та не на ту адресу, оскільки всі ці доводи не впливають на вирішення питання щодо розірвання договору від 23.03.2005 року №1516 купівлі-продажу державного майна - об'єкту незавершеного будівництва житлового будинку, що знаходиться за адресою: вул. Червоноармійська, 86, м. Прилуки, Чернігівська обл., 17500.

Крім того, представник апелянта у судовому засіданні підтвердив те, що в акті від 22.05.2014 року позивачем вірно відображено той факт, що умови договору купівлі-продажу об'єкта незавершенного будівництва житлового будинку, розташованого за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Червоноармійська, 86 від 23.03.2005 №1516 станом на 23.05.2014 року не виконані.

Щодо здійснення відповідачем відповідних дій по завершенню будівництва об»єкта у строки, передбачені Договором та змінами до нього встановлено наступне.

Протягом всього строку дії Договору купівлі-продажу від 23.03.2005р. відповідачем вирішено земельне питання щодо користування земельною ділянкою, а саме 11.09.2012р. між відповідачем та Прилуцькою міською радою укладено Договір оренди землі, затверджено Акт визначення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі ТОВу « Будлендкомпані» для добудови 60-ти квартирного будинку , за Актом прийомки-передачі земельної ділянки останню було передано відповідачу 16.11.2012р.

Встановлено, що відповідачем після отримання ним у користування зазначеної земельної ділянки, тобто після 16.11.2012р. не здійснювалось ніяких дій на виконання умов спірного Договору купівлі-продажу.

Посилання апелянта у поданій апеляційній скарзі на те, що ним було здійснено відповідні дії щодо розроблення проектної документації, проведення її експертизи та затвердження проектної документації для виконання будівництва в строки, узгоджені у п. 5.1.5 договору, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи та не доведено належними письмовими доказами.

Відповідачем до суду апеляційної інстанції подано витяг із рішення Прилуцької міської ради Чернігівської області № 20 від 26.02.2015 року.

Однак, враховуючи те, що апеляційна інстанція переглядає рішення суду першої інстанції, та приймаючи до уваги докази, які існували на час його прийняття, судова колегія не приймає до уваги витяг із рішення Прилуцької міської ради Чернігівської області № 20 від 26.02.2015 року, яке було прийнято через місяць після прийняття Господарським судом м. Києва рішення від 21.01.2015 року у даній справі.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги в частині розірвання Договору купівлі-продажу від 23.03.2005 року №1516 державного майна - об'єкту незавершеного будівництва житлового будинку, що знаходиться за адресою: вул. Червоноармійська, 86, м. Прилуки, Чернігівська обл., 17500, - нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути об'єкт незавершеного будівництва житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Червоноармійська, 86, м. Прилуки, Чернігівська обл., у державну власність в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області за актом приймання-передачі, судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 7.4. Договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов цього Договору продавець має право у встановленому законодавством порядку на розірвання Договору, стягнення завданих державі невиконанням умов договору збитків у цінах, діючих на момент розірвання Договору.

Відповідно до п. 1 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №32 "Про затвердження Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів" (далі по тексту - Порядок), цей Порядок регулює відносини, пов'язані з поверненням у державну власність об'єкта приватизації, відчуженого за результатами його продажу на аукціоні, за конкурсом або шляхом викупу, у разі розірвання договору купівлі-продажу цього об'єкта за рішенням суду у зв'язку з невиконанням умов договору або визнання судом його недійсним. Об'єкт приватизації повертається до сфери управління державного органу приватизації, що проводив його відчуження за договором купівлі-продажу (далі - державний орган приватизації), для здійснення управління цим об'єктом згідно із законодавством до моменту відчуження його в результаті повторного продажу.

Враховуючи те, що Договір розірвано судом в зв'язку з невиконанням відповідачем п. 5.1.5. Договору, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач зобов'язаний повернути позивачу об'єкт незавершеного будівництва, а тому позовні вимоги про повернення об'єкту незавершеного будівництва житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Червоноармійська, 86, м. Прилуки, Чернігівська обл., у державну власність в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області за актом приймання-передачі, нормативно та документально доведені та підлягають задоволенню.

Судовою колегією відхиляються, як необґрунтовані, посилання апелянта на те, що позивачем не проведено дій щодо досудового врегулювання спору, враховуючи наступне.

За приписами ч. 1 ст. 5 ГПК України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

Відповідно до рішення Конституційного Суду від 09.07.2002 року № 15-рп/2002 "У справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів)" обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Отже, вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено повністю, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

В силу ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БудлендКомпані" на рішення Господарського суду м. Києва від 21.01.2015 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 21.01.2015 року у справі № 910/26471/14 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/26471/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

С.Я. Дикунська