Рішення

від 23.03.2015 по справі 922/757/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2015 р.Справа № 922/757/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Торгівельна фірма "Перспектива", м. Харків до Публічного акціонерного товариства Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Лишняк І.В. довіреність б/н від 11.02.15 р.;

відповідача - Шевченко К.І. довіреність №49 від 14.01.2015 р.;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Торгівельна фірма "Перспектива" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Публічного акціонерного товариства Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря", в якій позивач просить стягнути з відповідача: заборгованість за поставлений товар у розмірі 87369,34 грн., а саме: суму основного боргу у розмірі 70593,05 грн., пеню у розмірі 7503,62 грн., інфляційні збитки у розмірі 8417,11 грн., 3% річних у розмірі 855,56 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору поставки №16 від 11.12.13 р., який був укладений між позивачем та відповідачем. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити. Також надав письмові пояснення щодо обґрунтування позовних вимог за вх.№11085, які долучені судом до матеріалів справи.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував частково, а саме в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 7503,62 грн. та просив у задоволенні позову в цій частині відмовити, оскільки умовами договору №16 від 11.12.13 р. укладеного між позивачем та відповідачем не передбачено можливість стягнення неустойки (пені). Також відповідач зазначив про тяжке матеріальне становище підприємства відповідача, яке зумовило виникнення заборгованості перед позивачем. Про вищенаведене надав відзив на позов за вх.№10740, який долучений судом до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

11.12.2013 р. між ПП "ТФ "Перспектива" (далі по тексту - позивач або постачальник) та ПАТ "Харківський машинобудівельний завод "Світло Шахтаря" (далі по тексту - відповідач, або покупець) було укладено договір поставки №16 (далі по тексту - договір).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується передати в обумовлені договором строки покупцю продукцію та/або товар (далі по тексту - товар), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити за нього узгоджену суму.

Згідно п. 1.2. договору, кількість, ціна і асортимент товару визначається специфікаціями, які є невід'ємними частинами даного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи позивач виконав свої зобов'язання згідно договору та поставив відповідачу товар на загальну суму 70593,05 грн., що підтверджується специфікаціями: № 4 від 15.05.2014р., № 6 від 02.06.2014р., № 8 від 05.06.2014р., №9 від 12.06.2014р., №10 від 17.06.2014р., №13 від 17.06.2014 р., №13 від 08.07.2014 р., №4 від 16.04.2014 р., №16 від 11.09.2014 р., №17 від 17.09.2014р.та видатковими накладними: №П-00000291 від 19.05.2014р. на суму 2962,80 грн., №П-00000320 від 03.06.2014р. на суму 11903,91 грн., №П-00000326 від 06.06.2014р. на суму 2650,02 грн., №П-00000342 від 17.06.2014р. на суму 2739,10 грн., №П-00000346 від 18.06.2014р. на суму 3060,00 грн., № П-00000415 від 14.07.2014р. на суму 2929,20 грн., №П-00000436 від 28.07.2014р. на суму 38438,40 грн., №П-00000519 від 11.09.2014р. на суму 1155,44 грн., №П-00000520 від 11.09.2014р. на суму 3053,40 грн., №П-00000528 від 17.09.2014р. на суму 1701,18 грн.

Відповідно до п. 4.3. договору, оплата товару здійснюється протягом 60 календарних днів з дати поставки кожної конкретної узгодженої в специфікації партії товару.

Відповідач отримав товар, зазначений у специфікаціях, про що свідчать підписи уповноважених осіб у видаткових накладних, але суму боргу не сплатив, у зв'язку із чим виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 70593,05 грн., що не заперечується представником відзиві на позов та представником у судовому засіданні.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд вважає позовну вимогу в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 70593,05 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлена до стягнення: пеня у розмірі 7503,62 грн., інфляційні збитки у розмірі 8417,11 грн. та 3% річних у розмірі 855,56 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування інфляційних збитків та 3% річних, суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Розглянувши позовну вимогу в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 7 503,62 грн., суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

В силу статей 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України передбачає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналіз вищезазначених норм права дає суду підстави вважати, що сторони повинні забезпечити виконання зобов'язання неустойкою (пенею, штрафом) у письмовій формі за згодою сторін, якщо забезпечення виконання зобов`язання не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами договору №16 від 11.12.2013 р. укладеного між позивачем та відповідачем сторони не забезпечили у відповідності до чинного законодавства (у письмовій формі) виконання зобов'язання відповідачем неустойкою, не погодили її розмір, тому нарахування пені в сумі 7503,62 грн. є безпідставним, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський машинобудівельний завод "Світло Шахтаря" (61001, м. Харків, вул. Світло Шахтаря, буд. 4/6, код ЄДРПОУ 00165712) на користь Приватного підприємства "Торгівельна фірма "Перспектива" (61118, м. Харків, вул. Тимурівців, 50, кв. 5, код ЄДРПОУ 34754748) заборгованість за поставлений товар у розмірі 79865,72 грн., а саме: суму основного боргу 70593,05 грн., інфляційні збитки 8417,11 грн., 3% річних 855,56 грн. та судовий збір у розмірі 1670,09 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 7503,62 грн. - у задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 26.03.2015 р.

Суддя Ю.В. Светлічний