Постанова

від 16.03.2015 по справі 813/1778/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 року Справа № 876/8003/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,

з участю представників

від позивача : ОСОБА_1,

від відповідача: Ортинська Н.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2014 року у справі № 813/1778/14 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлень-рішення,

В С Т А Н О В И В:

03.03.2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) звернувся в суд з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі Дрогобицька ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000061702 від 18.02.2014 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 зазначив про наявність у нього первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарської діяльності з контрагентами ТзОВ «Промтехметал», ТОВ «Сталевий дім», ТОВ «Оріон» ЛТД», ТОВ «Сана Прим», ТОВ «Вайз Юніон ЛТД», ТзОВ «Конді 50», ТзОВ «Маштрейд». Зазначає, що отримані від вказаних контрагентів товарно-матеріальні цінності, послуги, роботи використав в підприємницькій діяльності та одержав відповідний прибуток. Вказані операції відображені позивачем в бухгалтерському та податковому обліку, а відтак вважає, що збільшено податковий кредит по податку на додану вартість та витрати на підставі видаткових накладних, податкових накладних, отриманих від ТзОВ «Промтехметал», ТОВ «Сталевий дім», ТОВ «Оріон» ЛТД», ТОВ «Сана Прим», ТОВ «Вайз Юніон ЛТД», ТзОВ «Конді 50», ТзОВ «Маштрейд» правомірно, а прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.07. 2014 року позивачу відмовлено в задоволенні позову. Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1644, 30 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач ФОП ОСОБА_3 оскаржив її подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального права та неповне з'ясування всіх обставин справи просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2014 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що господарські операції між ФОП ОСОБА_3 та його контрагентами ТзОВ «Промтехметал», ТОВ «Сталевий дім», ТОВ «Оріон» ЛТД», ТОВ «Сана Прим», ТОВ «Вайз Юніон ЛТД», ТзОВ «Конді 50», ТзОВ «Маштрейд» носили реальний господарський характер, що підтверджується відповідними первинними документами. Зазначає, що відсутність товаро-транспортної накладної не може свідчити про нереальність (безтоварність) фінансово-господарських операцій між продавцями та постачальниками, оскільки вона призначена для обліку перевезення товарно-матеріальних цінностей автомобільним транспортом і її відсутність може свідчити лише про порушення правил перевезення товару, а не вимог податкового законодавства.

Зазначає, що в ході судового розгляду в суді першої інстанції не досліджувалися господарські операції між позивачем та ТзОВ «Промтехметал», ТОВ «Сталевий дім», ТОВ «Оріон» ЛТД», ТОВ «Сана Прим», ТОВ «Вайз Юніон ЛТД», ТзОВ «Конді 50», ТзОВ «Маштрейд» і судом не встановлено, що саме ці операції є протиправними. Апелянт вважає, що вирок Сихівського районного суду м. Львова від 29.07.2013 року по справі № 1319/5120/2012 яким фізичні особи за реєстрацію та використання фіктивних підприємств ПП «Будпрод-Захід», ПП «Захід-торг», ПП «Торгівля будівництво перспектива», ПП «Децимус», ТзОВ «Маст-Опт», ПП «Велес-ЛВ», ПП «Мрія-Дім», ПП «Галич-Торг» визнано винними у вчинені злочину, передбаченого ст.205 ч.2, ст. 358 ч.3 КК України та вирок Сихівського районного суду м. Львова від 26.12.2012 року по справі № 1319/5265/2012, яким засновника та власника ПП «Волі» визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 27 ч.2, 205 ч.2, 27 ч.2, 358 ч.4 КК України не можуть бути належними доказами по справі, оскільки не містять інформацію про господарські операції, які здійснювалися між позивачем та його контрагентами ТзОВ «Промтехметал», ТОВ «Сталевий дім», ТОВ «Оріон» ЛТД», ТОВ «Сана Прим», ТОВ «Вайз Юніон ЛТД», ТзОВ «Конді 50», ТзОВ «Маштрейд».

В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Відповідач - Дрогобицька ОДПІ в запереченні на апеляційну скаргу вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою за повного дослідження всіх доказів у справі та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

В судовому засіданні представник відповідача надала пояснення аналогічні викладеним в запереченні на апеляційну скаргу та просила залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи Дрогобицькою ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку платника податків-фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового Договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, про що складено акт № 4/17-20/267691759 від 10.01.2014 року.

Перевіряючими встановлено порушення ст. 185, п. 198. 1, п. 198.2, п. 198. 3 ст. 198, п.200. 1 п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПК України), що полягало в заниженні податку на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 48464,00 грн., у т. ч.: за червень 2011 р. - 5392,00 грн.; жовтень 2011 р. - 586,00 грн.; квітень 2012 року - 3433,00 грн.; травень 2012 р. - 4856,00 грн.; червень 2012 - 9460,00 грн.; липень 2012 - 3000,00 грн.; серпень 2012 р. - 8288,00 грн.; вересень 2012 р. - 3839,00 грн.; жовтень 2012 р. - 9601,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки Дрогобицькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000061702 від 18.02.2014 року, яким ФОП ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 72696,00 грн., з яких 48464 грн. за основним платежем та 24232 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції відмовляючи позивачу в задоволенні позову виходив з того, що господарські операції ФОП ОСОБА_3 з його контрагентами ТзОВ «Промтехметал», ТОВ «Сталевий дім», ТОВ «Оріон» ЛТД», ТОВ «Сана Прим», ТОВ «Вайз Юніон ЛТД», ТзОВ «Конді 50», ТзОВ «Маштрейд» не носили реального характеру, а відтак позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту сплачені суми по цих операціях.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з судом першої інстанції, вважає, що такі висновки суду є частково правильними, в частині лише правовідносин позивача з контрагентом ТзОВ «Промтехметал», виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи протягом обревізованого періоду ФОП ОСОБА_3 мав відносини з контрагентами ТзОВ «Промтехметал», ТОВ «Сталевий дім», ТОВ «Оріон» ЛТД», ТОВ «Сана Прим», ТОВ «Вайз Юніон ЛТД», ТзОВ «Конді 50», ТзОВ «Маштрейд».

Судом встановлено, що сплачений постачальникам податок на додану вартість в сумі 48464,00 грн. був включений позивачем до податкового кредиту відповідно до податкових накладних виданих контрагентами, а саме по ТОВ «Промтехметал» до податкового кредиту включено ПДВ на суму 635, 48 грн., по ТОВ «Сталевий дім» до податкового кредиту включено ПДВ в сумі 4756,91 грн., по ТОВ «Оріон» до податкового кредиту включено ПДВ в сумі 585, 60 грн., по ТОВ «Маштрейд» до податкового кредиту включено ПДВ в сумі 633,01 грн., по ТОВ «Сана Прим» до податкового кредиту включено ПДВ в сумі 20125, 00 грн., по ТОВ «Вайз Юніон ЛТД» до податкового кредиту включено ПДВ в сумі 11500, 00 грн. та по ТОВ «Конді 50» до податкового кредиту включено ПДВ в сумі 10226, 71 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Промтехметал» (постачальник) та ФОП ОСОБА_3 укладено договір поставки № 47/02 від 01.02.2011 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати будівельні матеріали партіями у кількості та асортименті, які вказуються в рахунках та накладних та здійснювати оплату за отриманий товар згідно даних рахунків або накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна та асортимент обговорюються в кожному випадку окремо. Загальна сума договору складає орієнтовно 500000,00 грн., в т. ч. ПДВ 20 % .

На підтвердження виконання зобов'язань з даним контрагентом, позивачем до матеріалів справи долучено: копію видаткової накладної № РН-00914 від 01.06.2011 року; копію податкової накладної № 1 від 01.06.2011 року та копію банківської виписки.

В судовому засіданні апеляційним судом встановлено, що вироком Сихівського районного суду м.Львова від 07.07.2014 року по справі № 464/6266/14-к засновника та директора ТОВ «Промтехметал» ОСОБА_6 визнано винним за ст. 27 ч.3, 205 ч.2, 358 ч.4 Кримінального кодексу України. У вказаному вироку, який вступив в законну силу 07.08.2014 року, зазначено, що ОСОБА_6 будучи організатором, вчинив співучасть у фіктивному підприємництві, використавши суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

Оскільки засновника та керівника ТОВ «Промтехметал» ОСОБА_6 визнано винним у фіктивному підприємництві то колегія суддів вважає, що ТОВ «Промтехметал» не могло здійснювати поставку будівельних матеріалів ФОП ОСОБА_3 згідно укладеного вище договору поставку.

Відтак колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 635,48 грн. та за штрафними санкціями 318,00 грн., а саме в частині відносин з контрагентом ТОВ «Промтехметал».

Крім цього з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Сталевий дім» (продавець) та ФОП ОСОБА_3 (покупець) укладено Договір поставки № 68/06 від 01.06.2011 року, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує на умовах цього Договору товар в асортименті, кількості, за цінами та на суму, що зазначена в накладних, які є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1 Договору). Кількість товару та асортимент визначаються в накладних на основі замовлення покупця. Якість товару повинна відповідати технічним умовам та стандартам виробника (п. 2 Договору).

Оплата здійснюється покупцем на підставі рахунків чи накладних шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом семи днів. Форма розрахунку - безготівкова (п. 4.1, 4.3 Договору).

Поставка здійснюється на підставі замовлень, що подаються покупцем (при передачі факсом або по телефону. Доставка товару здійснюється транспортом і за кошти продавця (п. 5.1, 5.3 Договору).

Судом встановлено, що реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Сталевий дім» (продавець) та ФОП ОСОБА_3 (покупець) підтверджується наявними в справі копією видаткової накладної № РН-0000331 від 01.06.2011 року; копією видаткової накладної № РН-0000242 від 20.06.2011 року; копією податкової накладної № 16 від 01.06.2011 року; копією податкової накладної № 201 від 20.06.2011 року; копією банківської виписки.

З врахуванням наведеного колегія суддів апеляційного суду вважає, позивачем правомірно включено до податкового кредиту за відповідний період суму 4756,91 грн. за наслідками господарської діяльності з контрагентом ТОВ «Сталевий дім».

Крім цього в обревізованому періоді позивач здійснював господарські операції з контрагентом ТОВ «Оріон ЛТД».

Факт виконання господарських операцій з вказаним контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи: копією накладної № 37 від 26.10.2011 року; копією податкової накладної № 37 від 26.10.2011 року; копію банківської виписки /Т.І, а.с.84, 85, 86-87/.

З врахуванням наведеного колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту за відповідний період суму 585, 60 грн. за наслідками господарської діяльності з контрагентом ТОВ «Оріон ЛТД».

Судом встановлено, що між ТОВ «Маштрейд» (постачальник) та позивачем (покупець) укладено Договір поставки № 12/03 від 12.03.2012 року /Т.І, а.с.88-89/, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати будівельні матеріали партіями у кількості та асортименті, які вказуються в рахунках та накладних та здійснювати оплату за отриманий товар згідно даних рахунків або накладних, які є невід'ємною частиною Договору. Ціна та асортимент обговорюється у кожному випадку окремо (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору товар повинен відповідати за якістю стандартами, технічним умовам, іншій документації, що встановлюють відповідні вимоги до якості товару. Кількість асортиментний перелік товару визначається в замовленні, що видається на кожну партію товару і є невід ємною частиною Договору.

Поставка здійснюється транспортом постачальника або транспортом покупця на підставі замовлень і подаються покупцем, складеним у письмовій формі (при передачі факсом) або по телефону. У замовлені зазначаються найменування, асортимент, кількість товару, інші дані, які сторони вважають за доцільне передбачити. Перехід права власності та ризику на товар відбувається в момент передачі товару покупцю на складах постачальника або покупця. Приймання-передача товару за кількістю та якістю проводиться у присутності уповноважених представників сторін (п. 3 Договору).

Відповідно до п. 4 Договору розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно з виставленим рахунком-фактурою.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Маштрейд» підтверджується наявними в справі копією видаткової накладної № РН-4-04012 від 04.04.2012 року; копією податкової накладної № 72 від 04.04.2012 року; копією банківської виписки /Т.І, а.с.90, 91, 92-93/.

З врахуванням наведеного колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту за відповідний період суму 633, 01 грн. за наслідками господарської діяльності з контрагентом ТОВ «Маштрейд».

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Сана Прим» (виконавець) та ФОП ОСОБА_3 (замовник) укладено Договір № 31/03 про надання автотранспортних послуг від 31.03.2012 року /Т.І, а.с.94-95/, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом та завантажувально-розвантажувальних робіт на умовах та в термін передбачені даним Договором.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Сана-Прим» підтверджується наявними в справі первинними документами такими як копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг); копії податкових накладних /Т.І, а.с.96-100, 101-105, 106-122/.

Відтак колегія суддів вважає, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту за відповідний період суму 20125, 00 грн. за наслідками господарської діяльності з контрагентом ТОВ «Сана Прим».

Крім цього, між ТОВ «Вайз Юніон ЛТД» (виконавець) та ФОП ОСОБА_3 (замовник) укладено Договір № 12 про надання автотранспортних послуг від 01.08.2012 року /Т.І, а.с.123-124/, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом та завантажувально-розвантажувальних робіт на умовах та в термін передбачені даним Договором.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Вайз Юніон ЛТД» підтверджується копією актів здачі-прийняття робіт (надання послуг); копією податкових накладних, копією банківської виписки /Т.І, а.с.125128, 129-132/.

Відтак колегія суддів вважає, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту за відповідний період суму 11500, 00 грн. за наслідками господарської діяльності з контрагентом ТОВ «Вайз Юніон ЛТД»

Крім цього між ТОВ «Конді 50» (постачальник) та ФОП ОСОБА_3 (покупець) було укладено договір поставки № 5 від 01.08.2012 року /Т.І, а.с.141-142/, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати будівельні матеріали партіями у кількості та асортименті, які вказуються в рахунках та накладних та здійснювати оплату за отриманий товар згідно даних рахунків або накладних, які є невід'ємною частиною Договору. Ціна та асортимент обговорюється у кожному випадку окремо (п. 1.1. Договору).

Факт здійснення реальності господарської операції між позивачем та ФОП ОСОБА_3 підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткової накладної № РН-8-01020 від 01.08.2012 року; видаткової накладної № РН-8-23005 від 23.08.2012 року; № РН-9-03019 від 03.09.2012 року; № РН-9-17017 від 17.09.2012 року; № РН-10-0217 від 02.10.2012 року; № РН-10-1527 від 15.10.2012 року; копіями податкової накладної № 20 від 01.08.2012 року; № 326 від 23.08.2012 року; № 16 від 03.09.2012 року, № 247 від 17.09.2012 року; № 47 від 02.10.2012 року; № 326 від 15.10.2012 року; копією банківської виписки /Т.І, а.с.155-166/.

Відтак колегія суддів вважає, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту за відповідний період суму 10226, 71 грн. за наслідками господарської діяльності з контрагентом ТОВ «Конді 50».

Згідно п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Згідно п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду у відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою п. 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже за змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Таким чином з врахуванням наведеного вище вбачається, що між позивачем та контрагентами ТОВ «Сталевий дім», ТОВ «Оріон» ЛТД», ТОВ «Сана Прим», ТОВ «Вайз Юніон ЛТД», ТзОВ «Конді 50», ТзОВ «Маштрейд» відбулися господарські операції, факт виконання яких підтверджений належним чином оформленими первинними документами, відтак позивач правомірно відобразив виписані податкові накладні у податковому обліку і правомірно сформував податковий кредит по господарських операціях з вказаними контрагентами.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Також, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Щодо посилання податкового органу на відсутність в позивача товаро-транспортних накладних, як доказів що вказують на відсутність реальності господарських операцій, колегія суддів вважає, що таке є безпідставним, оскільки відсутність товаро-транспортних накладних є порушенням правил перевезень, а не податкового законодавства.

Колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними доводи податкового органу, що відносини позивача з контрагентом ТОВ «Оріон ЛТД» є нереальними з посиланням на те, що в акті перевірки Дрогобицької ОДПІ від 25.06.2012 року № 180/22-5/20829031 «Про результати позапланової виїзної перевірки з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій ТзОВ «Оріон ЛТД» щодо підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по декларації за жовтень 2011 року зазначено, що головною метою покупців ТОВ «Оріон ЛТД» укладаючи правочини на підставі яких ТОВ «Оріон ЛТД» виписано документи нібито на придбання товару на який ПП «Велес -ЛВ», ПП «Захід-Торг» та ПП «Мрія Дім» виписали в свою чергу документи ТОВ «Оріон ЛТД» є одержання доходу винятково за рахунок податкової вигоди, оскільки відносини позивача з ТОВ «Оріон ЛТД» підтверджуються наявними в справі первинними документами.

Разом з тим в матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними, неукладеними чи розірваними в установленому порядку правочинів позивача з контрагентами ТОВ «Сталевий дім», ТОВ «Оріон» ЛТД», ТОВ «Сана Прим», ТОВ «Вайз Юніон ЛТД», ТзОВ «Конді 50», ТзОВ «Маштрейд».

Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є частково суттєвими та дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне зясування обставин справи, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 слід задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову ФОП ОСОБА_3 та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Дрогобицької ОДПІ № 0000061702 від 18.02.2014 року в частині суми грошового зобов'язання 71742,00 грн., з яких 47828,00 грн. сума основного платежу, 23914, 00 грн. сума штрафних санкцій.

З врахуванням ч.3 ст.94 КАС України слід зобов'язати орган Державної казначейської служби України стягнути на користь ФОП ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 2704, 04 коп. сплаченого судового збору шляхом безспірного списання із рахунку Дрогобицької ОДПІ.

Керуючись статтями 160 ч.3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.07. 2014 року у справі № 813/1778/14 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області № 0000061702 від 18.02.2014 року в частині суми 71742,00 грн., з яких 47828,00 грн. сума основного платежу, 23914, 00 грн. сума штрафних санкцій.

Зобов'язати орган Державної казначейської служби України стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 2704, 04 коп. сплаченого судового збору шляхом безспірного списання із рахунку Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів в Львівській області.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський