Вирок

від 02.02.2015 по справі 209/4492/14-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 209/4492/14-к

Провадження № 1-кп/209/104/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2015 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

за участі секретаря ОСОБА_1

прокурора ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську кримінальне провадження за обвинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 272 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Омська РФ, росіянина, громадянина Російської Федерації, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 18.12.2014 року Апеляційним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 272 КК України до 2-х років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з організацією безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництвах або підприємствах усіх форм власності строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного судом основного покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , перебуваючи з 20.09.2011 року на посаді директора ТОВ Реал-Переробка (код ЄДРПОУ 37425295), будучи особою, яка зобов`язана дотримувати правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, порушуючи вимоги ст. 13 Закону України Про охорону праці, п. 5.1 НПАОП 0.00-1.41-88, Загальних правил вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв, не забезпечив укомплектацію обладнання котлів-утилізаторів, призначених для переробки гумових виробів в ТОВ Реал-Переробка, комплексом системи контролю технологічного процесу, автоматичного та дистанційного управління, системою протиаварійного захисту, внаслідок чого було створено загрозу загибелі людей або настання інших тяжких наслідків.

14.07.2014 року близько 14.00 годин ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , працюючи в ТОВ Реал-Переробка за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпробудівська, 66Г, знаходилися на робочому місці, поблизу котлів-утилізаторів, де завантажували один з них. Після завантаження газифікованого виробничого агрегату виробами з гуми, стався його вибух, яким було порушено цілісність котла-утилізатора, а саме розірвано його верхню частину, чим було створено загрозу загибелі працівників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , чи заподіяння їм іншої тяжкої шкоди.

Безпосередньою причиною створення загрози загибелі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 чи заподіяння останнім іншої тяжкої шкоди є допущені порушення правил безпеки перед початком роботи газифікованого виробничого агрегату директором ТОВ Реал-Переробка (код ЄДРПОУ 37425295) ОСОБА_3 - в частині не забезпечення комплектацію обладнання з утилізації гуми комплексом системи контролю технологічного процесу, автоматичного та дистанційного управління, системою протиаварійного захисту.

Окрім того, директор ТОВ Реал-Переробка (код ЄДРПОУ 37425295) ОСОБА_3 , будучи суб`єктом трудових відносин, який наділений правом прийому та звільнення з роботи, на якого законодавством України покладено обов`язок дотримання трудового законодавства, тобто являючись особою, що наділена адміністративно-господарчими функціями, будучи відповідальним за оформлення трудових відносин з найманими працівниками, допустив грубе порушення законодавства про працю при наступних обставинах:

Директор ТОВ Реал-Переробка (код ЄДРПОУ 37425295) ОСОБА_3 , діючи умисно, протиправно, грубо порушуючи вимоги ст.ст. 43, 46 Конституції України, ст.ст. 21,24,24-1, 97 ч.5, 253,254 Кодексу Законів про працю України, ст.ст. 1, 4, 21, 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, ст.ст. 11, 14, 72, 113 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, ст. 15 ч.З, ст.30 ч.2 Закону України Про оплату праці, в період 2014 року допустив до роботи ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , при цьому не зареєструвавши в установленому законом порядку зі вказаними робітниками трудових договорів в Центрі зайнятості, Управлінні пенсійного фонду України, податкових органах.

В зв`язку з тим, що ОСОБА_3 трудові договори не були зареєстровані в Центрі зайнятості, Управлінні пенсійного фонду України, податкових органах, при подачі звітності, необхідної для утримання із заробітної плати передбачених законом сум в органи Пенсійного фонду України, вказані працівники на обліку не стояли, вказаний період їм не враховувався при обчисленні трудового стажу, необхідного для досягнення пенсійного віку.

Також, вказані працівники не враховувались в документах звітності в органах Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, органах державної податкової служби, що в свою чергу позбавляло цих робітників права: розраховувати на матеріальну допомогу у випадку професійного захворювання, нещасного випадку або втрати роботи; можливості розрахунку заборгованості по заробітній платі у випадку наявності такої, а також можливості розрахунку даним працівникам розміру щомісячної пенсії, що належить до виплати у разі виходу на пенсію, окрім як мінімального, встановленого законодавством.

Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_3 останнім були грубо порушені проголошені основним законом держави - Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами України, трудові права працівників, що потягло за собою відсутність соціальних гарантій, втрату трудового стажу, порушення права на відпустки та отримання винагороди за отриману роботу в виді заробітної плати, позбавлення можливості правильного та об`єктивного нарахування пенсії по досягненню пенсійного віку, позбавлення можливості встановлення фактичного розміру належної за виконану роботу винагороди, позбавлення можливості захисту порушених трудових прав у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у скоєнні інкримінованих йому правопорушень визнав у повному обсязі та надав показання про те, що з вересня 2011 року він працював директором ТОВ Реал-Переробка, яке знаходиться по вул. Дніпробудівська, 66Г у м. Дніпродзержинську, та яке займається утилізацією гумово-технічних виробів, шляхом розкладання цих виробів на складові із рідинної фракції та твердої фракції в котлах-утилізаторах при високих температурах. В ТОВ Реал-Переробка ОСОБА_4 працював оператором котлів, а ОСОБА_5 і ОСОБА_6 працювали вантажниками, трудові договори з якими не були зареєстровані в Дніпродзержинському міському центрі зайнятості, в Пенсійному фонді України, в Податкових органах, в Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і в Фонді загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. На цих працівників не перераховувалися відповідні внески та податки в зазначені вище фонди та податкові органи. 17.07.2014 року близько 14-00 години стався вибух котла, в результаті чого було розірвано його верхню частину. В цей час біля котла працювали ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . Розкаюється у скоєному. На даний час він не працює, оскільки вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області позбавлений права обіймати посади, пов`язані з організацією безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або в будь-яких підприємствах усіх форм власності строком на 2 роки.

За клопотанням прокурора та зі згоди обвинуваченого, на підставі ч. 3 ст.349 КПК України, суд ухвалив недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності його позиції, а також роз`яснив йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Інші докази у кримінальному провадженні судом не досліджувалися.

Суд вважає доведеним, що обвинувачений скоїв інкриміновані йому кримінальні правопорушення при зазначених вище обставинах, а його діяння правильно кваліфіковані:

- за ч. 1 ст. 172 КК України, як інше грубе порушення законодавства про працю;

- за ч. 1 ст. 272 КК України, як порушення правил техніки безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка була зобов`язана їх дотримувати, що створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків.

При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд враховує обставини і тяжкість злочинів, які відносяться до злочинів невеликої.

Суд враховує особу обвинуваченого, який раніше судимий за аналогічний злочин, не перебуває на обліку у лікарів психіатра і нарколога.

Як обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд враховує його щире каяття, сприяння встановленню істини у справі, те, що він має на утриманні двох малолітніх дітей.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд вважає, що за сукупністю злочинів ОСОБА_3 необхідно призначити основне покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 272 КК України.

Враховуючи тяжкість злочинів, особу обвинуваченого, який розкаюється в скоєному, має на утриманні двох малолітніх дітей, суд вважає можливим його виправлення без відбування основного покарання у вигляді обмеження волі, і він може бути звільненим від відбування покарання з випробуванням, згідно ст.75 КК України, та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Керуючись статтями 368, 370, 374 КПК України,суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 272 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 172 КК України у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 510 гривень;

- за ч. 1 ст. 272 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організацією безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництвах або підприємствах усіх форм власності строком на 1 рік.

Відповідно ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організацією безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництвах або підприємствах усіх форм власності строком на 1 рік.

Відповідно ч. 4 ст. 70 КК України призначене за цим вироком ОСОБА_3 покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організацією безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництвах або підприємствах усіх форм власності строком на 1 рік поглинути призначеним йому вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.12.2014 року покаранням у вигляді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організацією безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництвах або підприємствах усіх форм власності строком на 2 роки, остаточно визначивши ОСОБА_3 покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організацією безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництвах або підприємствах усіх форм власності строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно п. 3 ч. 1 ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_3 обов`язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 діб з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_8