Ухвала

від 17.10.2014 по справі 209/4492/14-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 209/4492/14-к

Провадження № 1-кп/209/342/14

У Х В А Л А

17.10.2014 Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 272 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 272 КК України.

Органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що ОСОБА_4 , працюючи на посаді директора ТОВ «Реал-Переробка» на підставі наказу № 7 від 20.09.2011 року учасника ТОВ «Реал-Переробка» ОСОБА_5 , порушив правила безпеки під час проведення робіт з підвищеною небезпекою при наступних обставинах:

Згідно розділу 9 статуту ТОВ «Реал-Переробка» директор у межах своєї компетенції:

-здійснює оперативне керівництво поточною діяльністю Товариства в межах повноважень та прав, наданих йому статутом;

-приймає на роботу та звільняє з неї працівників Товариства, застосовує щодо них заохочення та стягнення.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про охорону праці» роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

-забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

-здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно п. 5.1 НПАОП 0.00-1.41-88, «Загальних правил вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв» обладнання з утилізації гуми повинно бути укомплектовано комплексом системи контролю технологічного процесу, автоматичного та дистанційного управління, системою протиаварійного захисту.

Згідно «Переліку робіт з підвищеною небезпекою», затвердженого наказом № 15 від 26.01.2005 року Держнаглядохоронпраці України до робіт з підвищеною небезпекою відносяться:

-п.10 Роботи з надзвичайно займистими, легкозаймистими, займистими та вибухонебезпечними речовинами;

-п. 13 Обслуговування агрегатів і котлів, працюючих на газі рідкому паливі;

Таким чином, роботи ТОВ «Реал-Переробка» по переробці гумових виробів є роботами з підвищеною небезпекою.

'Так, ОСОБА_4 , перебуваючи з 20.09.2011 року на посаді директора ТОВ «Реал-Переробка», будучи особою, яка зобов`язана дотримувати правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, порушуючи вимоги ст. 13 Закону України «Про охорону праці», п. 5.1 НПАОП 0.00-1.41-88, «Загальних правил вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв», не забезпечив укомплектацію обладнання з утилізації гуми комплексом системи контролю технологічного процесу, автоматичного та дистанційного управління, системою протиаварійного захисту на ТОВ «Реал-Переробка», внаслідок чого було створено загрозу загибелі людей або настання інших тяжких наслідків.

14.07.2014 року близько 14.00 годин ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , працюючи на ТОВ «Реал-Переробка», знаходилися на робочому місці, поблизу котлів-утилізаторів, де завантажували один з них. Після завантаження газифікованого виробничого агрегату виробами з гуми, стався його вибух, яким було порушено цілісність котла-утилізатора, а саме розірвано його верхню частину, чим було створено загрозу загибелі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 чи заподіяння останнім іншої тяжкої шкоди.

Таким чином, директор ТОВ «Реал-Переробка» ОСОБА_4 недотримав вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці», п. 5.1 НПАОП 0.00-1.41-88, «Загальних правил вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв».

Безпосередньою причиною створення загрози загибелі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 чи заподіяння останнім іншої тяжкої шкоди є допущені порушення правил безпеки перед початком роботи газифікованого виробничого агрегату директором ТОВ «Реал-Переробка» ОСОБА_4 - в частині не забезпечення укомплектації обладнання з утилізації гуми у комплексом системи контролю технологічного процесу, автоматичного та дистанційного управління, системою протиаварійного захисту.

Своїми діями, які виразилися у порушення правил техніки безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка була зобов`язана їх дотримувати, що створили загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, ОСОБА_4 , скоїв злочин передбачений ч.1 ст. 272 КК України.

Окрім того, директор ТОВ «Реал-Переробка» ОСОБА_4 , будучи суб`єктом трудових відносин, який наділений правом прийому та звільнення з роботи, на якого законодавством України покладено обов`язок дотримання трудового законодавства, тобто являючись особою, що наділена адміністративно-господарчими функціями, будучи відповідальним за оформлення трудових відносин з найманими працівниками, допустив грубе порушення законодавства про працю при наступних обставинах:

Директор ТОВ «Реал-Переробка» ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, грубо порушуючи вимоги ст.ст. 43, 46 Конституції України, ст.ст. 21,24,24-1, 97 ч.5, 253,254 Кодексу Законів про працю України, ст.ст. 1, 4, 21, 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст.ст. 11, 14, 72, 113 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 15 ч. 3, ст. 30 ч. 2 Закону України «Про оплату праці», в період 2014 року допустив до роботи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 при цьому не зареєструвавши в установленому законом порядку зі вказаними робітниками трудових договорів в Центрі зайнятості, Управлінні пенсійного фонду України, податкових органах.

В зв`язку з тим, що ОСОБА_4 трудові договори не були зареєстровані в Центрі зайнятості, Управлінні пенсійного фонду України, податкових органах, при подачі звітності, необхідної для утримання із заробітної плати передбачених законом сум в органи Пенсійного фонду України, вказані працівники на обліку не стояли, вказаний період їм не враховувався при обчисленні трудового стажу, необхідного для досягнення пенсійного віку.

Також, вказані працівники не враховувались в документах звітності в органах Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, органах державної податкової служби, що в свою чергу позбавляло цих робітників права: розраховувати на матеріальну допомогу у випадку професійного захворювання, нещасного випадку або втрати роботи; можливості розрахунку заборгованості по заробітній платі у випадку наявності такої, а також можливості розрахунку даним працівникам розміру щомісячної пенсії, що належить до виплати у разі виходу на пенсію, окрім як мінімального, встановленого законодавством.

Таким чином, ОСОБА_4 , являючись особою, що наділена адміністративно-господарчими функціями, будучи відповідальною за оформлення трудових відносин з найманими працівниками, будучи директором ТОВ «Реал-Переробка», що розташоване за адресою м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпробудівська 66Г, тобто являючись суб`єктом трудових відносин, котрий наділений правом прийому та звільнення з роботи, на якого законодавством України покладено обов`язок дотримання трудового законодавства, діючи умисно, протиправно, грубо порушуючи вимоги ст.ст. 43, 46 Конституції України, ст.ст. 21,24,24-1, 97 ч.5, 253,254 Кодексу Законів про працю України, ст.ст. 1, 4, 21, 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст.ст. 11, 14, 72, 113 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 15 ч. 3, ст. 30 ч. 2 Закону України «Про оплату праці», що передбачають соціальні гарантії працюючих, маючи об`єктивну можливість зареєструвати в передбаченому законом порядку трудові відносини, видати накази про прийняття на роботу працівників, відрахуванням із заробітної плати страхових внесків на загальнообов`язкове пенсійне та соціальне страхування, в період 2014 року, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 працюють без зареєстрованих в установленому порядку трудових договорів, маючи об`єктивну можливість оформити трудові відносини в установленому законом порядку, не оформив трудові договори зі вказаними працівниками та не проводив відрахування страхових внесків на загальнообов`язкове страхування у встановленому законом порядку.

Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_4 останнім були грубо порушені проголошені основним законом держави - Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами України, трудові права працівників, що потягло за собою відсутність соціальних гарантій, втрату трудового стажу, порушення права на відпустки та отримання винагороди за отриману роботу в виді заробітної плати, позбавлення можливості правильного та об`єктивного нарахування пенсії по досягненню пенсійного віку, позбавлення можливості встановлення фактичного розміру належної за виконану роботу винагороди, позбавлення можливості захисту порушених трудових прав у встановленому законом порядку.

Своїми умисними діями, які виразилися в іншому грубому порушенні законодавства про працю, ОСОБА_4 скоїв злочин передбачений передбачений ч.1 ст. 172 КК України.

До обвинувального акту у кримінальному провадженні була долучена угода про визнання винуватості, укладена 01.08.2014 року між старшим прокурором прокуратури Дніпровського району м. Дніпродзержинська молодшим радником юстиції ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , згідно якої підозрюваний ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 272 КК України і зобов`язався:

а) беззастережно визнати обвинувачення у обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 172 КК України у вигляді позбавлення права займати матеріально відповідальні посади строком на 1 рік; за ч. 1 ст. 272 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 рік без позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю. Згідно ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити до відбуття 1 рік обмеження волі без позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю. Згідно ч. 4 ст. 70 КК України призначене покарання поглинути покаранням, за вироком Дніпровського районного суду від 29.07.2014 року та остаточно до відбуття визначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права займати матеріально-відповідальні посади строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням строком на 1 рік.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти винесення вироку на підставі угоди.

Прокурор просила відкласти підготовче судове засідання, поки апеляційним судом Дніпропетровської області не буде розглянуте кримінальне провадження за апеляцією прокурора по звинуваченню ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 272 КК України та не вступить в законну силу вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 29.07.2014 року, за яким обвинуваченому призначено покарання, що, згідно ч. 4 ст. 70 КК України, враховується в узгодженому в угоді про визнання винуватості покаранні.

Відповідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що в затвердженні угоди про визнання винуватості від 01.08.2014 року між прокурором та обвинуваченим необхідно відмовити, відповідно п. 1 ч. 7 ст. 474 КПК України, оскільки умови угоди суперечать вимогам Кримінального кодексу України в частині узгодженого між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 кримінального покарання.

Так, суд вважає невірним узгоджене основне покарання за ч. 1 ст. 172 КК України у вигляді позбавлення права займати матеріально-відповідальні посади, так як ОСОБА_4 працює директором ТОВ, а не матеріально-відповідальною особою.

Крім того на даний час не вступив в законну силу вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 29.07.2014 року, яким ОСОБА_4 призначено покарання за ч. 2 ст. 272 КК України у вигляді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права займати матеріально-відповідальні посади строком на 2 роки, та яким (покаранням) в угоді пропонується поглинути згідно ч. 4 ст. 70 КК України покарання, визначене за скоєння інкримінованих в цьому обвинувальному акті кримінальних правопорушень.

У зв`язку з відмовою в затвердженні угоди про визнання винуватості, кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно повернути прокурору для продовження досудового розслідування, як це передбачено в п. 1 ч.3 ст. 314 КПК України.

Керуючись статтями п.1 ч.3 ст. 314, ч.7 ст. 474 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 01 серпня 2014 року між старшим прокурором прокуратури Дніпровського району м. Дніпродзержинська молодшим радником юстиції ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Повернути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 272 КК України, прокурору Дніпровського району м. Дніпродзержинська для продовження досудового розслідування.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1