Рішення

від 20.03.2015 по справі 908/37/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 30/5/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2015 Справа № 908/37/15-г

за позовом : Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4),

до відповідача: Приватного підприємства "Термінал" (юридична адреса: 69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 134, к. 13; фактична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 17, прим. 1)

про стягнення 10355,72 грн.

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - Нємна Т.І., довіреність №32/20-19 від 05.01.2015 р., в минулому судовому засіданні П'ятковська О.О., довіреність № 34/20-19 від 05.01.2015 р.;

від відповідача - не з'явився.

До господарського суду Запорізької області звернувся Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Термінал" заборгованості за договором №1778 про постачання та використання теплової енергії від 30.09.2002 р. в розмірі 10355,72 грн., в т.ч.: 8154,84 грн. основного боргу, 463,35 грн. пені, 196,24 грн. - 3% річних, 1541,29 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи статей 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, статей 1, 2, 193, 232, 276 ГК України, Договору №1778 про постачання та використання теплової енергії від 30.09.2002 р., Закону України "Про теплопостачання" №2633-IV від 02.06.2005 року, "Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року. Вказує, що поставлена позивачем на виконання умов договору теплова енергія за період: з жовтня 2013 р. по квітень 2014 р., жовтень 2014 р. відповідачем не оплачена в повному обсязі, що призвело до утворення у останнього заборгованості перед позивачем в сумі 8154,84 грн. Вказує на те, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.01.2015 р. порушено провадження у справі № 908/37/15-г, присвоєно справі номер провадження №30/5/15, розгляд якої призначено на 29.01.2015 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті. На підставі ст. 77 ГПК України ухвалою суду від 15.01.2015 р. у зв'язку з неявкою відповідача та не поданням сторонами в повному обсязі витребуваних судом документів розгляд справи відкладався на 02.03.2015 р. На підставі ст. 69 ГПК України ухвалою суду від 02.03.2015 р. у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі строк розгляду справи продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 20.03.2015 р.

За письмовим клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням поданої 02.03.2015 р. заяви за вих. № 724/юр, відповідно до якої у зв'язку з технічною помилкою при розрахунку суми інфляційних втрат позивач просить збільшити розмір інфляційних втрат з 1541,29 грн. на 1788,97 грн., стягнути з відповідача основний борг в сумі 8154,84 грн., пеню в розмірі 463,35грн., 3% річних у розмірі 196,24грн., інфляційні втрати у розмірі 1788,97 грн.

Заява про збільшення позовних вимог від 02.03.2015 р. подана позивачем відповідно до ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, прийнята судом до розгляду та задоволена.

Судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 8154,84 грн. основного боргу, 463,35 грн. пені, 196,24 грн. - 3% річних та 1788,97 грн. інфляційних втрат.

Відповідач вимоги ухвали суду від 05.01.2015 р., 29.01.2015 р., 02.03.2015 р. у даній справі щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 189 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності до вказаних вимог, відповідач про час та місце слухання даної справи був повідомлений належним чином.

Як свідчать матеріали справи, ухвали господарського суду від 05.01.2015 р., 29.01.2015 р., 02.03.2015 р. було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та Витягу з ЄДРПОУ станом на 29.01.2015р.: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів , 17 та 69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 134, к. 13 - і в строки, визначені ст. 87 ГПК України.

В пункті 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні. В даному випадку суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 20.03.2015 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача в судових засіданнях, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2002 р. між Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (Енергопостачальна організація, позивач у справі) та Приватним підприємством "Термінал" (Споживач, відповідач у справі) укладено Договір № 1778 про постачання та використання теплової енергії, за умовами якого (п. 1.1. договору) Енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання поставити споживачу теплову енергію в потрібних обсягах, а Споживач зобов'язався оплатити одержану теплову енергію за встановленими цінами (тарифами) в терміни передбачені цим Договором.

Теплова енергія постачалась в нежиле приміщення №1, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 17, яке належить відповідачу на праві приватної власності, що підтверджується Договором №5 купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності від 11.05.2004 р.

Відповідно до п. 2.1. Договору, енергопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію з 01.08.2002 р.: на опалення в період опалювального сезону (з 1 листопада до 1 квітня), якщо інше не буде встановлено рішення (розпорядженням, постановою) місцевих органів влади, з тепловим навантаженням 0,005193 Гкал/годину та за тарифом 1 Гкал теплової енергії - 70 грн. (з ПДВ), затвердженим рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.07.2002 р. №217/3. Плановий розподіл теплової енергії на опалення по місяцях, у Гкал та грн.: листопад 1,4 Гкал 98 грн., грудень 2,0 Гкал 140 грн., січень 2,2 Гкал 154 грн., лютий 1,9 Гкал 133 грн., березень 1,7 Гкал 119 грн.; на гаряче водопостачання - протягом року, якщо інше не буде встановлено рішення (розпорядженням, постановою) місцевих органів влади, з тепловим навантаженням 0,000125 Гкал/годину. Плановий розподіл теплової енергії на гаряче водопостачання по місяцях, у Гкал та грн.: січень 0,1 Гкал 7 грн., лютий 0,1 Гкал 7 грн., березень 0,1 Гкал 7 грн., квітень 0,1 Гкал 7 грн., травень 0,1 Гкал 7 грн, червень 0,0 5 Гкал 3,5 грн., липень 0,05 Гкал 3,5 грн., серпень 0,04 Гкал 2,8 грн., вересень 0,06 Гкал 4,2 грн., жовтень 0,1 Гкал 7 грн., листопад 0,1 Гкал 7 грн., грудень 0,1 Гкал 7 грн.

Згідно з п. 3.2.2. Договору Споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені Договором.

Енергопостачальна організація відповідно до п. 4.2.1 Договору, зобов'язана постачати теплову енергію споживачу в обсягах згідно з договором.

Відповідно до п. 5.1 Договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення проводиться розрахунковим способом, а на потреби гарячого водопостачання - за приладами обліку. При відсутності приладів обліку, або виході його з ладу, а також прострочення держповірки, відсутність клейма або свідоцтва документації, ненадання звіту про спожиту теплову енергію, кількість теплової енергії, що відпущена Споживачу, визначається Енергопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом по тепловому навантаженню, визначеному у п. 2.1. договору і фактичного відпуску теплової енергії з джерела теплоти за звітний період (п. 5.5 Договору).

Відповідно до п. 6.4. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 6.5 Договору споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Концерну "Міські теплові мережі" вартість зазначеної в Договорі планової кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Пунктом 6.6. Договору сторони узгодили, споживач розраховується за показаннями приладів обліку: - при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад планове та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення оплачується споживачем пізніше 25-го числа поточного місяця; - у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче планового сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактично спожиту теплову енергію за показниками приладів обліку.

Згідно із п. 6.7. Договору споживачі, що не мають приладів обліку, розраховуються за кількість фактично спожитої теплової енергії, згідно з договірними навантаженнями розрахунковим методом. Термін оплати визначений у п.п. 6.5, 6.6 Договору.

Відповідно до п. 6.8. Договору споживачі щоквартально з ініціативи Енергопостачальної організації проводять звірку взаємних розрахунків за фактично спожиту теплову енергію з підписанням акту звірки для визначення заборгованості.

Приписами п. 7.3.3. Договору встановлено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

Відповідно до п. 10.1 Договір набирає сили з моменту його підписання. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 10.2 Договору).

Відповідно п. 10.3 Договір може бути розірваний достроково у разі зміни Споживача або переходу права власності приміщення до іншої особи, за умови погашення заборгованості за надані послуги у повному обсязі.

Як вказує позивач і підтверджується наданими до матеріалів справи актами приймання-передачі теплової енергії, ним в період з жовтня 2013 р. по квітень 2014 р., жовтень 2014 р. відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 8154,84 грн.: жовтень 2013 р. - 731,46 грн., листопад 2013 р. - 1337,24 грн., грудень 2013 р. - 1418,75 грн., січень 2014 р. - 1550,06 грн., лютий 2014 р. - 1437,34 грн., березень 2014 р. - 1126,87 грн., квітень 2014 р. - 335,22 грн., жовтень 2014 р. - 217,90 грн.

Акти приймання-передачі та відповідні рахунки направлялись Енергопостачальною організацією на адресу Споживача.

Як свідчать матеріали справи, акти приймання-передачі теплової енергії за жовтень 2013 р. - квітень 2014 р., жовтень 2014 р. споживач не підписав. У разі неповернення оформленого акту або надання письмових заперечень про підписання акту в установлені договором терміни, акт вважається погодженим.

09.12.2014 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензії №1403/09 та № 1402/09 про погашення заборгованості за відпущену теплову енергію, які залишені ним без відповіді та без виконання.

Відпущена за Договором у спірний період теплова енергія відповідачем не оплачена в повному обсязі, що призвело до утворення у останнього заборгованості перед позивачем в сумі 8154,84 грн.

Позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Термінал" заборгованості за договором № 1778 про постачання та використання теплової енергії від 30.09.2002 р. в розмірі 8154,84 грн., 465,35 грн. пені, 196,24 грн. - 3% річних, 1788,97 грн. інфляційних втрат - є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало постачання відповідачу теплової енергії у вигляді теплової енергії, а обов'язком відповідача - оплата вартості теплової енергії в порядку та на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати теплової енергії та отриманих послуг, всупереч умов Договору та вимог закону, в обумовлений Договором строк не виконав.

Згідно долучених до матеріалів справи копій актів приймання-передачі теплової енергії за період з жовтня 2013 р. по квітень 2014 р., жовтень 2014 р., позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 8154,84 грн., у зв'язку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки.

Позивачем до матеріалів справи надано детальний розрахунок відпущеної відповідачу теплової енергії за спірний період, з визначенням підстав нарахування по кожному акту.

Доказом отримання відповідачем зазначених вище рахунків та актів є наявні в матеріалах справи Реєстри відправлених рахунків та актів за спірний період.

Всупереч умовам договору, відповідач підписані акти приймання-передачі теплової енергії за період з жовтня 2013 р. по квітень 2014 р., жовтень 2014 р. на адресу Енергопостачальної організації не направив, заперечень щодо причин їх не підписання не надав.

Необґрунтована відмова від підпису актів не звільняє Споживача від сплати за надані послуги з постачання теплової енергії у вказані в Договорі строки. В актах приймання-передачі теплової енергії зазначено, що в разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені Договором терміни, акт вважається погодженим, тобто, відповідач фактичного погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з нарахованими позивачем сумами до сплати.

Отже, обґрунтованим слід визнати нарахування позивачем вартості теплової енергії за актами за період з жовтня 2013 р. по квітень 2014 р., жовтень 2014 р., яку всупереч умовам Договору та вимог закону, відповідач не оплатив в повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 8154,94 грн.

Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 465,35 грн. пені, 196,24 грн. - 3% річних, 1788,97 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього пені, інфляційних втрат та 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" надані позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних суд дійшов до висновку, що вони є вірними, складені відповідно до вимог чинного законодавства, вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованими. За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 465,35 грн. пені, 196,24 грн. - 3% річних, 1788,97 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 4 2 , 4 3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором № 1778 від 30.09.2002 р. щодо оплати отриманої від позивача теплової енергії.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме: в сумі 8154,84 грн. основного боргу, 463,35 грн. пені, 1788,77 грн. інфляційних втрат та 196,24 грн. - 3% річних.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (м. Запоріжжя) до Приватного підприємства "Термінал" (м. Запоріжжя) задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Термінал" (юридична адреса: 69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 134, к. 13; фактична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 17, прим. 1, код ЄДРПОУ 25215173, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458 на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) основний борг в сумі 8154 (вісім тисяч сто п'ятдесят чотири) грн. 84 коп.

Стягнути з Приватного підприємства "Термінал" (юридична адреса: 69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 134, к. 13; фактична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 17, прим. 1, код ЄДРПОУ 25215173, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458; на рахунок 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 463 (чотириста шістдесят три) грн. 35 коп. пені, 196 (сто дев'яносто шість) грн. 24 коп. - 3% річних, 1788 (одна тисяча сімсот вісімдесят вісім) грн. 97 коп. інфляційних втрат та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 25.03.2015 р.