Рішення

від 04.02.2015 по справі 442/9999/14-ц

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/9999/14-ц

Провадження №2/442/287/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2015 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючого - судді Івасівки А.П.

при секретарі - Грабар Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю « Лілея» про визнання права власності на нерухоме майно, позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги- Товариства з обмеженою відповідальністю «Лілея» до ОСОБА_3 про визнання права власності на нежитлове приміщення.

ВСТАНОВИВ :

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати за ними право власності на нежитлове приміщення, позначене на плані літ. 1, загальною площею 280 кв.м.. що по АДРЕСА_1 в рівних частках за кожним; зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод позивачам у користуванні нежитловим приміщенням, розміщеними у будівлі АДРЕСА_1, прибрати матеріали та будівельне сміття, розміщені біля даної будівлі, надати позивачам доступ до приміщень будівлі. В обґрунтування позову, покликаються на те, що вони є співвласниками нежитлового приміщення, що по АДРЕСА_1, позначеного на плані літ. 2А, загальною площею, 96,7 кв.м., на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 27.07.2006 року, виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради. Приміщення розміщено на першому поверсі будівлі АДРЕСА_1. На другому поверсі знаходиться ТзОВ «Лілея», яке є власником другого поверху, згідно угоди про виділ частки в натурі, укладеної між ОСОБА_3 та ТзОВ «Лілея», нотаріально посвідченої державним нотаріусом Другої Дрогобицької державної нотаріальної контори за реєстровим номером 712. Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 09.11.2000 року між Дрогобицькою міською радою та ТзОВ «Лілея» і ОСОБА_3, останні викупили земельну ділянку розміром 450 кв.м., по АДРЕСА_1 і є співвласниками такої відповідно до державного акту. Позивачами зі згоди третьої особи, здійснено реконструкцію приміщення, а саме добудову до першого поверху та облаштовано у підвалі підвальні приміщення, за рахунок чого площа складає 102,9 кв.м.. На другому поверсі над добудованою частиною розміщено дві кімнати та санвузли, всього загальна площа таких становить - 25,7 кв.м.. Відповідач ОСОБА_2 проживає у сусідньому будинку АДРЕСА_2 Земельна ділянка по АДРЕСА_1, межує з прибудинковою територією даного будинку. Вказані обставини змусили їх вчинити дії проведені з узаконенням реконструкції. Однак, на початок будівельних робіт не отримано дозволу та відсутній проект. Реконструйований об'єкт відповідає вимогам надійності, безпечної експлуатації, без порушення архітектурно-будівельних, пожежних та санітарних норм. Відповідач чинить перешкоди в користуванні їхньою земельною ділянкою, оскільки на такій розмістив матеріали. Заперечує ту обставину, що вони є власниками вказаної частини будівлі та реконструйованих приміщень.

Оскільки відповідач чинить перешкоди у користуванні майном - частиною будівлі та земельної ділянки по АДРЕСА_1, вони змушені в судовому порядку вимагати усунення перешкод у користуванні майном та визнання права власності на реконструйоване нерухоме майно.

04.02.2015 року від третьої особи ТзОВ «Лілея», яка заявляє самостійні вимоги до початку розгляду справи надійшла позовна заява про визнання права власності на нежитлове приміщення літ. «А-2», загальною площею 180 кв.м., що по АДРЕСА_1, зобов'язання відповідача не чинити перешкод у користуванні вказаним приміщенням. 29.01.1996 року, був укладений договір №94, купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Державного підприємства сфери послуг ательє мод «Лілея», що по АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 321, 7 кв.м.. Згідно реєстраційного посвідчення Дрогобицького МБТІ. 06.03.1997 року була укладена угода про виділ частки в натурі, згідно якої учасники ТзОВ «Лілея» домовилися виділити ОСОБА_3 в натурі належну йому частину частки (49 % у статутному Фонді Товариства), передавши йому у власність 9/20 ідеальних часток будинку АДРЕСА_1. Згідно даної угоди за ОСОБА_3 було закріплено у реальне користування : кімнати позначені на плані цифрами 1-3 площею 40 кв.м., 1-4 площею 10,9 кв.м., 1-10 площею 31 кв.м., 1-17 площею 9,6 кв.м., 1-2 площею 3,8 кв.м., 1-1 площею 2,2 кв.м., та вхідні сходи до будинку. Приміщення розташовані на першому поверсі і позначені цифрами 1,1-5,1-6, 1-18, 1-7, 1-8, 1-9, залишаються у спільному користуванні ОСОБА_3 та ТзОВ «Лілея». Другий поверх будинку залишається у власності Товариства.

14.07.2000 року АВН №411903, АВН №411904, реєстр №1481 оформили держаний акт серія ЯЕ №542490 на право власності на земельну ділянку площею 0,0450 га, що в АДРЕСА_1, з цільовим призначенням - обслуговування викупленої споруди. На даний час відповідач заперечує ту обставину, що вони є власниками кімнати (40) площею 11,0 кв.м. та санвузла (41), площею 2 кв.м. частини будівлі, які включив до свого технічного паспорта та просить суд визнати за ним. Вони виготовили технічний паспорт на нежитлове приміщення літ. «А-1», загальною площею 180 кв.м..

Разом з тим, після реконструкції до них відносяться : 1 сходова кітка площею 15,5 кв.м., 3 коридор -2,3 кв.м., 4 кабінет -13,9 кв.м., 5 коридор -6,4 кв.м., 6 коридор -2 кв.м., 7 умивальни-0,9 кв.м., 8 туалет -1,0 кв.м., 9 торговий зал -39,7 кв.м., 10 кімната-14,3 кв.м., 11-ательє-40,5 кв.м., 12 торговий зал -10,7 кв.м., 13-коридор -10,4 кв.м.. Всього по другому поверсі -157,6 кв.м.. Антресолі - (40) площею 11,0 кв.м. та санвузол (41), площею 2 кв.м.. Загальна площею 180 кв.м.. таке не порушує будівельні норми та суспільні інтереси.

Позивачі у судове засідання не з»явилися, подавши заяву про розгляд справи у їх відсутності та зменшення розміру позовних вимог, а саме просили про визнання права власності на нежитлове приміщення, познач. на плані літ. «1», що по вул. АДРЕСА_1, за винятком антресолі - 40. площею 11 кв.м., 41-2 кв.м., загальною площею приміщення 268 кв.м., та визнання позову третьої особи на нежитлове приміщення літ. «А-2», площею 180 кв.м..

Відповідач подав заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутність заперечень проти позову.

Представник третьої особи - позивача ТзОВ «Лілея», подав заяву про розгляд справи у їх відсутності та визнання первісного позову про визнання права власності на нерухоме майно.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що зустрічний та первісний позови є підставними та підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як встановлено в судовому засіданні і стверджується матеріалами справи, що згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Лаганяк Т.І., зареєстрованого в реєстрі за №1481, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Лілея» та підприємець ОСОБА_3 набули у власність від Дрогобицької міської ради земельну ділянку площею 450 кв.м., розміщену Дрогобицької міської ради, що по АДРЕСА_1, відповідно до плану земельної ділянки (Додаток №1) (а.с.31-32). Таке закріплено свідоцтвом про власність, виданого представництвом фонду державного майна України у м. Дрогобич, р. №101 (а.с. 66).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради від 27.07.2006 року ОСОБА_3 на праві приватної власності, загальною площею 96,7 кв.м. (а.с.33).

Угодою про виділ частки в натурі від 06.03.1997 року, учасники та засновники Товариства з обмеженою відповідальністю «Лілея» домовились про виділ ОСОБА_3 в натурі належну йому частину частки, яка становить 49 відсотків, передавши йому у власність 9/20 ідеальну частину будинку АДРЕСА_1, закріпивши за ОСОБА_3 реальне користування приміщення на першому поверсі будинку : кімнати, позначені на плані цифрами 1-3, площею 40 кв.м., 1-4 площею 10.9 кв.м., 1-10 площею 31 кв.м., 1-17 площею 9,6 кв.м., 1-2 площею 3,8 кв.м., 1-1 площею 2,2 кв.м. та вхідні сходи до будинку. Приміщення, розташовані на першому поверсі і позначені цифрами 1,1-5, 1-6, 1-18, 1-7, 1-8, 1-9, залишаються у спільному користуванні ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лілея» (а.с.34).

Так, ОСОБА_3 здійснив реконструкцію вказаного нежитлового приміщення, яка згідно звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта нежитлового приміщення «літ. А-2», що по АДРЕСА_1, загальною площею 280 кв.м.. (технічний паспорт).

Згідно технічного паспорту загальна площа житлового приміщення літ. «2», що належить ТзОВ «Лілея» становить 167 кв.м.

Разом з тим, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з 06 травня 1986 року перебувають у шлюбі, а за змістом ст. 60 СК України, ст. 364 ЦК України презюмується, що вищевказане майно належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя.

Разом з тим, встановлено, що приміщення антресолі цифра 40, площею 11 кв.м., 41 - 2 кв.м. є у фактичному користуванні ТзОВ «Лілея», і користуванні таким між сторонами виник спір, таким чином позивачі -відповідачі фактично мають у своїй власності нежитлове приміщення літ.1, загальною площею 268 кв.м., а ТзОВ «Лілея» - нежитлове приміщення літ. «А-2», загальною площею 180 кв.м..

За змістом ст. 331, ч. 4 ст. 778 ЦК України, згідно яких право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. У разі якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. За положеннями ст.361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитись своєю часткою у праві спільної часткової власності. Таким чином, якщо в результаті найму була створена нова річ, наймач стає співвласником такого майна та набуває право на розпорядження лише після виділення частки зі спільного майна.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав та інтересів, згідно ст. 16 цього Кодексу, може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 1 Протоколу 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими.

З огляду на наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку, що право власності приміщення антресолі оспорюється сторонами; разом з тим спірні нежитлові приміщення знаходяться у власності сторін, реконструкція їх не порушує будівельних норм, такі розміщені на відведеній земельній ділянці, а визнання права власності на таке не буде порушувати інтереси інших осіб, то первісний позов з урахуванням зменшених позовних вимог та позов третьої особи є підставними та підлягають до задоволення.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 174, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) право власності на нежитлове приміщення, позначене на плані літ. 1, загальною площею 268 кв.м., що по АДРЕСА_1 в рівних частках за кожним.

Позов третьої особи, що не заявляє самостійних вимог задоволити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лілея» (і.к. 13831174) право власності на нежитлове приміщення літ. «А-2», загальною площею 180,0 кв.м., що по АДРЕСА_1

Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод Товариству з обмеженою відповідальністю «Лілея» в користуванні нежитловим приміщення літ. «А-2», загальною площею 180,0 кв.м., що по АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення - з дня отримання такого.

Суддя Івасівка А.П.