Рішення

від 24.03.2015 по справі 504/3538/14-ц

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/3538/14-ц

2/504/634/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2015смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

секретаря - Мельниковій В.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 9, смт. Комінтернівське, позовну заяву ОСОБА_1 до Об'єднанння садівничих товариств Ново-Дофінівського масиву Комінтернівського району Одеської області про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за листком непрацездатності, компенсації за використання особистого транспорту, моральної шкоди,матеріальних збитків, втрати частини доходу, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Об'єднанння садівничих товариств Ново-Дофінівського масиву Комінтернівського району Одеської області, який у січні 2015 року уточнив, і в остаточні редакції позову просив суд визнати дії бухгалтера ОСОБА_2 навмисними, протиправними; стягнути з Об'єднанння садівничих товариств Ново-Дофінівського масиву Комінтернівського району Одеської області на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 2 500 грн.; компенсацію за невикористану відпустку в сумі 1 500 грн.; компенсацію по лікарняному листу - 1 500 грн.; компенсацію за використання особистого транспорту за договором оренди в сумі 4 000 грн.; компенсацію за затримку розрахунку в сумі 1 000 грн.; стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 3 000 грн. на відшкодування шкоди честі, гідності та ділової репутації; стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 5 000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив у їх задоволенні відмовити.

Заслухавши думки та правові обгрунтування сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову виходячи з наступного:

Відповідно до ст.11 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Виходити за межі предмету спору суд права не має.

Суд неодноразово, в порядку ч.4 ст.10 ЦПК України роз'яснювалось сторонам, що суд сприяє сторонам у здійсненні їх прав та процесуальних обов'язків, право просити суд витребувати чи забезпечити той чи інший доказ.

Судом зверталась увага позивача на його диспозитивне право визначати коло відповідачів (співвідповідачів), проте позивач не скористався цим правом.

Судом встановлено, що з 07.04.1999 року ОСОБА_1 займав посаду голови ради садівничого масиву (наказ № 48 від 07.04.1999 року).

Наказом № 112 від 15.03.2013 року ОСОБА_1 звільнений з займаної посади.

Як стверджує ОСОБА_1 при звільнені йому не була виплачена заробітна плата в сумі 2 500 грн., компенсація за невикористану відпустку за період 2012-2013 роки, не виплачена компенсація за лікарняним листом

Судом встановлено, що ОСОБА_1 протягом 2012 року та по день звільнення 2013 року мав заробітну плату в розмірі 1 500 грн., що підтверджується довідкою ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області від 12.03.2015 року № 1422/с/15-17-17-01-10, штатним розписом по товариству.

Суд вважає дані докази належними та допустимими в сенсі ст.ст. 58,59 ЦПК України.

Доводи заперечень відповідача, що ОСОБА_1 підробив фінансові документи, і безпідставно збільшив собі розмір заробітної плати з 1 300 грн. до 1 500 грн., суд вважає голослівними, оскільки ці доводи не підтверджені відповідними доказами.

Зі змісту книги нарахувань заробітної плати Об'єднанння садівничих товариств Ново-Дофінівського масиву Комінтернівського району Одеської області за 2013 рік вбачається, що з ОСОБА_1 утримано заробітної плати 2 680 грн.

Пояснення відповідача, що ОСОБА_1 при звільненні залишив борги, в тому числі і по заробітній платі, не можуть бути підставою для утримання з заробітної плати працівника, оскільки в даному випадку вина ОСОБА_1 не доведена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Враховуючи те, що при звільненні ОСОБА_1 відповідачем, в порушення ст. 116 КЗпП України безпідставно не виплачено заборгованість по заробітній платі, та не провело повного розрахунку на день звільнення, суд вважає, що вказана заборгованість підлягає в межах пред'явленого позову у розмірі 2 500 грн.

Вказана сума, відповідно до роз'яснень, які містяться в ч.5 п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.99 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», визначена без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших загальнообов'язкових платежів, які підлягають утриманню під час їх виплати.

Встановлено, що позивач перебував на лікарняному у період з 13.02.2013 року по 14.03.2013 року (листок непрацездатності серії АВМ № 453424).

Зі змісту відповіді Южненської міської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Одеського обласного відділення № 04-04-982 від 04.12.2014 року судом встановлено, що матеріальне забезпечення по тимчасовій втраті працездатності, яке нараховано згідно листка непрацездатності серії АВМ № 453424, включено до заяви - розрахунку страхувальником Об'єднаною радою садівних товариств Новодофінівського масиву і подано до Фонду для здійснення фінансування 03.11.2014 року. Дана заява- розрахунок профінансована 20.11.2014 року, і сума матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду застрахованій особі- ОСОБА_1 складає 1 246,14 грн.

Отже компенсація за листком непрацездатності серії АВМ № 453424 має бути виплачена Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Одеського обласного відділення.

Таким чином позовні вимоги в цій частині до відповідача заявлені безпідставно, і задоволенню не підлягають.

Встановлено, що ОСОБА_1 не використав щорічну відпустку за період роботи - з 02.12 р. по 01.13 р. (суд враховує період непрацездатності працівника з 13.02.2013 по 14.03.2013 рік).

Загальна тривалість невикористаної відпустки становить - 355 календарних днів.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середнього заробітку, затвердженого постановою КМ України від 08.02.95 р. № 100, середня заробітна плата для оплати грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться за 12 календарних місяців.

Відповідно до наданого відповідачем розрахунку середньоденна заробітна плата позивача за 12 місяців, становить - 43,94 грн.

При цьому відповідач виходив з розміру заробітної плати 1 300 грн.

Суд вважає вірним розмір заробітної плати позивача 1 500 грн.

Таким чином, загальний розмір заробітної плати ОСОБА_1 за дванадцять розраховуваних місяців становить 18 000 грн., і середньоденна заробітна плата становить 50,71 грн. (18 000 грн. / 355 днів)

Отже, компенсація за невикористану відпустку за розраховуваний період становить 1 217,04 грн.= 24 х 50,71.

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути грошову компенсацію за невикористану відпустку в розмірі - 1 217,04 грн.

Вказана сума, відповідно до роз'яснень, які містяться в ч. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.99 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», визначена без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших загальнообов'язкових платежів, які підлягають утриманню під час їх виплати.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 року встановлено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

Отже, з відповідача на користь позивача, в межах пред'явленого позову, слід стягнути компенсацію за затримку розрахунку в сумі 1 000 грн.

Вирішуючи питання позову в частині стягнення компенсації за використання особистого транспортного засобу, суд виходить з наступного:

Позивачем надано договір оренди транспортних засобів та мобільного зв'язку працівниками ОСТ Новодофінівського масиву для виконання службових обов'язків, що укладений між головою правління товариства, з однії сторони та ОСОБА_1 іншої сторони.

Відповідно до ч.1 ст.799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

В силу ч.1 ст. 220 ЦК України вказаний договір є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України нікчемний договір не створює юридичних наслідків.

На цій підставі вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У свому позові ОСОБА_1 відповідачем визначив Об'єднанння садівничих товариств Ново-Дофінівського масиву Комінтернівського району Одеської області, і не визначав ОСОБА_2 в якості відповідача, тобто позову до неї не заявляв.

Таким чином решта позову є безпідставним.

В силу ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в сумі 62,12 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог решту судового збору слід віднести на рахунок держави.

На підставі наведеного, керуючись ст. 116, 117 КЗпП України, ч.1 ст. 216, ч.1 ст. 799 ЦК України, ч.5 п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.99 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 рокуст.ст. 10, 11, 15, 57-61, 64, 88, 208, 212, 218, 223, 235, ст. 293-294, 296 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1- задовольнити частково.

Стягнути з Об'єднанння садівничих товариств Ново-Дофінівського масиву Комінтернівського району Одеської області код 23211627 на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 2 500,00 грн. (дві тисячи п'ятсот гривень), визначену без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших загальнообов'язкових платежів, які підлягають утриманню під час їх виплати.

Стягнути з Об'єднанння садівничих товариств Ново-Дофінівського масиву Комінтернівського району Одеської області код 23211627 на користь ОСОБА_1 заборгованість по компенсації за невикористану відпустку в сумі 1 217,04 грн. (одна тисяча двісті сімнадцять гривень чотири копійки), визначену без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших загальнообов'язкових платежів, які підлягають утриманню під час їх виплати.

Стягнути з Об'єднанння садівничих товариств Ново-Дофінівського масиву Комінтернівського району Одеської області код 23211627 на користь ОСОБА_1 компенсацію за затримку розрахунку в сумі 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень).

В задоволенні решти позовних вимог- відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Об'єднанння садівничих товариств Ново-Дофінівського масиву Комінтернівського району Одеської області код 23211627 на користь держави витрати по оплаті судового збору в сумі 62,12 грн. (шістдесят дві гривні дванадцять копійок) пропорційно до задоволених позовних вимог.

Решту судового збору віднести на рахунок держави.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Комінтернівський районний суд Одеської області.

Суддя В.К. Барвенко