Ухвала

від 18.06.2015 по справі 504/3538/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/5556/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гайворонський С. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2015 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Гайворонського С.П.

суддів Сегеди С.М.

ОСОБА_2

при секретарі Феленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до об’єднання садівничих товариств Новодофінівського масиву Комінтернівського району Одеської області про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за листком непрацездатності, компенсації за використання особистого транспорту, моральної шкоди, матеріальних збитків, втрати частини доходу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 24 березня 2015року,

встановила :

У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до об’єднання садівничих товариств Ново-Дофінівського масиву Комінтернівського району Одеської області, який у січні 2015 року уточнив, і в остаточні редакції позову просив суд визнати дії бухгалтера ОСОБА_4 навмисними, протиправними; стягнути з об’єднання садівничих товариств Ново-Дофінівського масиву Комінтернівського району Одеської області на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 2 500 грн.; компенсацію за невикористану відпустку в сумі 1 500 грн.; компенсацію по лікарняному листу 1 500 грн.; компенсацію за використання особистого транспорту за договором оренди в сумі 4 000 грн.; компенсацію за затримку розрахунку в сумі 1 000 грн.; стягнути з ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 3 000 грн. на відшкодування шкоди честі, гідності та ділової репутації; стягнути з ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 5 000 грн.

В судовому засіданні:

- позивач підтримав свої позовні вимоги;

- представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 24 березня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з об’єднання садівничих товариств Ново-Дофінівського масиву Комінтернівського району Одеської області код 23211627 на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі в сумі 2 500,00 грн., визначену без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших загальнообов'язкових платежів, які підлягають утриманню під час їх виплати.

Стягнуто з об'єднання садівничих товариств Ново-Дофінівського масиву Комінтернівського району Одеської області код 23211627 на користь ОСОБА_3 заборгованість по компенсації за невикористану відпустку в сумі 1 217,04 грн., визначену без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших загальнообов'язкових платежів, які підлягають утриманню під час їх виплати.

Стягнуто з об'єднання садівничих товариств Ново-Дофінівського масиву Комінтернівського району Одеської області код 23211627 на користь ОСОБА_3 компенсацію за затримку розрахунку в сумі 1 000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з об'єднання садівничих товариств Ново-Дофінівського масиву Комінтернівського району Одеської області код 23211627 на користь держави витрати по оплаті судового збору в сумі 62,12 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду частково змінити та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У п.п. 2, 3, 8 Постанови № 14 Пленуму Верховного України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз’яснено, що рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Як вбачається з положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст. 215 ЦПК України, і обов’язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково вищевказані позовні вимоги, районний суд на підставі ст.ст. 116, 117, КЗпП України , ст.ст. 216, 220, 799 ЦК України , роз’яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» , правомірно входив з наступного.

З 07 квітня 1999 року ОСОБА_3 займав посаду голови ради садівничого масиву (наказ № 48 від 07 квітня 1999 року).

Наказом № 112 від 15 березня 2013 року ОСОБА_3 звільнений з займаної посади.

Суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_3 протягом 2012 року та по день звільнення 2013 року мав заробітну плату в розмірі 1 500 грн., що підтверджується довідкою ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області від 12 березня 2015 року № 1422/с/15-17-17-01-10, штатним розписом по товариству.

Зі змісту книги нарахувань заробітної плати об’єднання садівничих товариств Ново-Дофінівського масиву Комінтернівського району Одеської області за 2013 рік вбачається, що зі ОСОБА_3 було незаконно утримано заробітної плати 2 680 грн.

При звільненні ОСОБА_3, відповідачем не виплачена заборгованість по заробітній платі у розмірі 2 500 грн.

Встановлено, що позивач перебував на лікарняному у період з 13 лютого 2013 року по 14 березня 2013 року (листок непрацездатності серії АВМ № 453424).

Матеріальне забезпечення по тимчасовій втраті працездатності, яке нараховано згідно листка непрацездатності серії АВМ № 453424, включено до заяви - розрахунку страхувальником об'єднаною радою садівних товариств Новодофінівського масиву і подано до фонду для здійснення фінансування 03 листопада 2014 року.

Дана заява-розрахунок профінансована 20 листопада2014 року і сума матеріального забезпечення за рахунок коштів фонду застрахованій особі-Співак М.С. складає 1 246,14 грн.

Отже компенсація за листком непрацездатності серії АВМ № 453424 має бути виплачена фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Одеського обласного відділення.

Таким чином позовні вимоги в цій частині до відповідача заявлені безпідставно, і задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середнього заробітку, затвердженого постановою КМ України від 08 лютого 1995 року № 100 , середня заробітна плата для оплати грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться за 12 календарних місяців.

Відповідно до наданого відповідачем розрахунку середньоденна заробітна плата позивача за 12 місяців, становить - 43,94 грн.

При цьому відповідач виходив з розміру заробітної плати 1 300 грн.

Вірним є розмір заробітної плати позивача 1 500 грн.

Таким чином, загальний розмір заробітної плати ОСОБА_3 за дванадцять розрахованих місяців становить 18 000 грн., і середньоденна заробітна плата становить 50,71 грн. (18 000 грн. / 355 днів)

Отже, компенсація за невикористану відпустку за розрахований період становить 1 217,04 грн. = 24 х 50,71.

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути грошову компенсацію за невикористану відпустку в розмірі - 1 217,04 грн.

Вказана сума, відповідно до роз'яснень, які містяться в ч. 5 п. 6 Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до роз’яснень, викладених в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24 грудня 1999 року , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

Отже, з відповідача на користь позивача, в межах пред'явленого позову, слід стягнути компенсацію за затримку розрахунку в сумі 1 000 грн.

Вирішуючи питання позову в частині стягнення компенсації за використання особистого транспортного засобу, районний суд дійшов до обґрунтованого висновку, що позивачем надано договір оренди транспортних засобів та мобільного зв'язку працівниками ОСТ Новодофінівського масиву для виконання службових обов'язків, що укладений між головою правління товариства, з однієї сторони та ОСОБА_3 іншої сторони.

Між тим, відповідно до ч. 1 ст.799 ЦК України , договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Виходячи з положень ст.ст. 216, 220 ЦК України, вказаний договір є нікчемним, а тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У своєму позові та уточненням до нього, ОСОБА_3 відповідачем визначив об’єднання садівничих товариств Ново-Дофінівського масиву Комінтернівського району Одеської області.

ОСОБА_4 в якості відповідача в позовній заяві та уточненнях до неї не вказана, а тому остання не є стороною по справі.

Таким чином, зазначені вище позовні вимоги до ОСОБА_4 є безпідставними.

При цьому, судова колегія зазначає, що згідно роз’яснень викладених в п.п. 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (з наступними змінами) В»Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкодиВ» , у позовній заяві має бути зазначено, в чому полягає для позивача моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходив, визнаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов’язковому з’ясуванню підлягають: наявність самої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останньої в її заподіянні, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Однак, в матеріалах даної справи відсутні посилання позивача на вищевказані обставини, які в судовому засіданні також не були доведені останнім.

На підставі вищевикладеного, судова колегія зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57 - 60 ЦПК України.

Судова колегія вважає, що позивач не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог щодо вищевказаного позову, що є обов’язком сторін згідно з засадами змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до невірного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 24 березня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до об’єднання садівничих товариств Новодофінівського масиву Комінтернівського району Одеської області про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за листком непрацездатності, компенсації за використання особистого транспорту, моральної шкоди, матеріальних збитків, втрати частини доходу - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді С.П. Гайворонський

ОСОБА_7

ОСОБА_2