Постанова

від 07.08.2009 по справі 35/217-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/217-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

                                                  ПОСТАНОВА

                                              ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 серпня 2009 р.                                                          Справа № 35/217-07

Колегія суддів у складі:

головуючого судді –Могилєвкіна Ю.О. суддів –Такмакова Ю.В., Плужник О.В.  

              при секретарі –Голозубової О.І.

за участю представників:

позивача – не з'явився      

відповідача -  Д'яченко О.В., Тучков Г.І. 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача ( вх.№ 2106Х/3-7) та апеляційну скаргу відповідача ( вх.№ 2116 Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 24.07.08 р. по справі № 35/217-07

за позовом - Приватного підприємства "Укрстройдизайн", м. Харків

до - ТОВ "Явал-Україна" м. Харків

про стягнення 161974,40 грн.

встановила:

У лютому 2006 р. позивач звернувся до господарського суду Харківської із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за виконані підрядні роботи в сумі 161974,40 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду №24/2003 від 21.04.2003 р., а також віднести на відповідача 1619,47 грн. - витрати по сплаті держмита та 118 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.04.2006 р. по справі № 47/62-06 в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено повністю.

Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням подав апеляційну скаргу. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2006 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 03.04.2006 р. по справі № 47/62-06 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2006 р. касаційну скаргу задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2006 р. та рішення господарського суду Харківської області від 03.04.2006 р. по справі № 47/62-06 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.07.2008 р. (суддя Швед Е.Ю.) по справі № 35/217-07 (н.р.47/62-06). В задоволенні клопотання позивача про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи - відмовлено. Позов задоволено частково. Стягнуто з  відповідача суму основного боргу у розмірі 50 429 грн., витрат по сплаті державного мита – 504,20 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 36,70 грн.

Рішення мотивоване тим, що наданими до справи доказами та висновками проведеної судової будівельно-технічної експертизи підтверджена заборгованість відповідача на суму 50 429,00 грн.

Позивач з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з відповідача ТОВ “Явал-Україна” заборгованість за виконані підрядні роботи у сумі 161 974, 40 гривень, а також стягнути з відповідача судові витрати., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Свою скаргу позивач обґрунтовує тим, що ним в якості передоплати за укладеним договором у період з 23.04.2003р. по 16.03.2004 р. за відповідними платіжними дорученнями було перераховано позивачу 601000 грн. У період з 06.11.2003р. по 17.03.2004 р. позивачем було повернено відповідачу кошти загальною сумою 267000 грн. Факт виконання робіт на суму 159492 грн. підтверджується підписаним сторонами актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2003 року. 21.11.2005р. позивачем на адресу відповідача було надіслано акт №2 приймання виконаних підрядних робіт, а також довідку про вартість виконаних підрядних робіт, згідно з якими відповідач мав здійснити приймання виконаних позивачем робіт за договором № 24/2003 на загальну суму 336482,40грн. Зазначений акт не був підписаний відповідачем, оскільки між сторонами існують розбіжності у визначенні обсягу та вартості виконаних робіт, що перешкоджає прийняттю вказаних робіт замовником. При цьому згідно ч.4 ст.879 Цивільного кодексу України та умов пункту 1.3 договору, остаточна оплата провадиться після прийняття замовником виконаних робіт, тобто після підписання обома сторонами акту виконаних робіт.

ПП “Укрстройдизайн”13 квітня 2007 року звернулося до господарського суду з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи на вирішення якої поставити наступні питання:

1.Встановити об'єм і вартість фактично виконаних робіт відповідно до договору

підряду № 24/2003 від 21 квітня 2003 року і доданого до нього кошторису,

розрахунок провести з врахуванням якості виконаних робіт?

2.Чи відповідає якість виконаних ПП “Укрстройдизайн” будівельних робіт по реконструкції офісних приміщень за адресою: м. Харків, проспект 50-річчя ВЛКСМ, б. 30 вимогам СніП, ТУ, ТРП?

3.Встановити об'єм і вартість  фактично   виконаних  ПП “Укрстройдизайн”

будівельних робіт по реконструкції офісних приміщень за адресою: м.Харків, проспект 50-річчя ВЛКСМ, б. 30 по усередненим розцінкам на будівельні роботи та будівельні матеріали, які діяли станом на 2003 рік.

Проведення експертизи було доручено експертам Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. 27 червня 2008 року до Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи № 35/217-07 разом із висновком експерта. Однак позивач вважає, що висновок експерта є необґрунтованим, суперечить іншим матеріалам справи та викликає сумнів у його правильності, зокрема узгодженому кошторису робіт, документам, які узгоджені обома сторонами щодо об'єму та вартості фактично виконаних робіт, тощо. У висновку експерта також неврахована дійсна вартість будівельних робіт за усередненими розцінками на 2003 рік, не врахована дійсна вартість будівельних матеріалів за усередненими розцінками на 2003 рік. Таким чином висновок експерта не містить повних відповідей на поставлені перед ним питання. Висновок експерта містить неузгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи, а також з іншими матеріалами справи.

Позивач також зазначає, що вирішуючи спір і відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд на підставі сукупної оцінки наявних у справі доказів не встановив обставини, з якими закон пов'язує порядок прийняття роботи, виконаної підрядником, та порядок оплати роботи. Обмежившись посиланням на висновок експерта, господарський суд не встановив і не дав належної правової оцінки обставинам щодо виконання сторонами своїх обов'язків за договором, зокрема, не дослідив обставини виконання робіт, чи були виконані підрядником зобов'язання за договором належним чином та в строки передбачені договором, чи відбулося прийняття робіт відповідно до вимог законодавства та умов договору. Суд належним чином не дослідив і сам договір від 21.04.2003 р., не з'ясував права та обов'язки сторін за договором та не дав йому оцінки у відповідності із вимогами ст.43 ГПК України, зокрема, п.3.2 договору, яким передбачено, що "здача та прийняття робіт оформлюються актом, підписаним обома сторонами. При відмові однієї із сторін від підписання акту в ньому робиться відмітка про це, і акт підписується іншою стороною".

За таких обставин, позивач вважає, що ухвалене в справі судове рішення не може вважатися законним, обґрунтованим і такими, що прийнято з дотриманням принципу змагальності, згідно з яким господарський суд створює сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і, відповідно, правильного застосування законодавства.

Відповідач з рішенням господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким в позові відмовити повністю.

      В своїй скарзі відповідач зазначає, що за договором № 24/2003 від 21.04.2003 р. відповідачем була перерахована сума грошових коштів, у загальному розмірі 601000,00 грн. Здійснюючи свої зобов'язання за даним Договором в 2003 - 2004 роках ним була без підписання з позивачем актів виконаних робіт здійснена передоплата на адресу позивача зазначених грошових коштів, що в загальній сумі склало 601000,00 грн.

При цьому, як зазначає відповідач, він сподівався, що в подальшому з боку підрядчика за договором в самі найкоротші терміни будуть виконані всі умови договору. Проте ПП “Укрстройдизайн” в подальшому так і не приступило до виконання цих робіт. По закінченню всіх граничних термінів виконання робіт згідно договору, тобто - 20.08.2003 р., вже в 2003-2004 роках відповідачем були направлені листи № 76/03 у від 05.11.2003 р. та № 28/04 від 17.03.2004 р. на адресу позивача з проханням зробити корегування за об'ємом виконаних підрядчиком робіт, а також повернути  частину надмірно сплаченої суми. Відмови або пояснень на вищезгадані листи від ПП “Укрстройдизайн” відповідач не одержав, проте двічі отримав від позивача повернення передплат з посиланням на його листи № 76/03 від 05.11.2003 р. в сумі 195 000,00 грн. - 06.11.2003р (платіжне доручення №251 від 06.11.2003 р. (т.1 а.с. 111) та №28/04 від 17.03.2004 р. в сумі 72000,00 грн. –17.03.2004 р. (платіжне доручення №47 від 17.0.2004 р. (т.1 а.с. 112,129), що в свою чергу з'явилося підтвердженням всіх зауважень та вимог відповідача.

Таким чином, як зазначає відповідач, повертаючи авансові грошові кошти на загальну суму 267 000 грн. і залишаючи у себе 334 000 грн. ПП “Укрстройдизайн” визнала факт виконання ними робіт за договором підряду № 24/2003 р. від 21.04.2003 р. всього на суму 334 000 грн.

За період з 20.08.2003 р. та на час подання позову ПП “Укрстройдизайн” ніяких підрядних робіт (будівельних, монтажних, ремонтних та ін.) передбачених договором підряду № 24/2003 р. від 21.04.2003 р. не виконувало.

За час дії даного договору ніяких додаткових угод до нього з приводу зміни терміну початку або закінчення робіт (згідно з п.1.4. Договору) не складалося.

За період з 20.08.2003 р. до 21 листопада 2005 р., тобто у перебігу майже 2 років, ПП “Укрстройдизайн” не виставляла на адресу відповідача ніяких рахунків та будь-яких актів виконаних робіт. Цей факт ще раз свідчить, що позивач вважав, що свої зобов'язання перед ТОВ “ЯВАЛ УКРАЇНА” він виконав ще в 2003 р.

Таким чином, порушень умов вищевказаного Договору з боку відповідача ні в оплаті, ні в плані приймання робіт не було.

  Незважаючи на те, що дія даного договору припинилась в 2003 році, а ПП “Укрстройдизайн” станом на 2005 р. так і не виконало свої обов'язки перед відповідачем, було прийнято рішення перевірити всі дані роботи, виконані в 2003р. даною фірмою.

Після перевірки даних актів було встановлене значне і необґрунтоване завищення застосованих розцінок, спотворення об'єму виконаних робіт в сторону їх значного збільшення. При цьому розцінки в ПП “Укрстройдизайн” були взяті вище тих, які застосовувались станом на 2005 р. незважаючи на те, що дані робот вони ні в 2004, ні в 2005 роках. не проводили.

Як зазначає відповідач, 21.11.2005 р. ним було офіційно одержане повідомлення    від  позивача з вимогою підписання направленого ним акту № 2 - Довідка про вартість виконаних підрядних робіт, передбачених договором підряду за листопад 2005 р. за підписом  директора Адаменко  С.В.,  згідно  з  якого відповідач  був  зобов'язаний здійснити приймання виконаних позивачем підрядних робіт.

    У зв'язку з тим, що 22.11.2005 р. (вих. № 231/05) (т.1 а.с.108) він відправив на адресу ПП “Укрстройдизайн” лист для з'ясування всіх розбіжностей за даним договором до нього прибув представник ПП “Укрстройдизайн” зі всією документацією, яка залишилася за даним договором (кошторис, технічна документація і т.д.), без якої було б неможливо вирішити цю тему.

Проте відповіді на даний лист як і на інші звернення від ПП “Укрстройдизайн” відповідач так і не одержав.

Як зазначає відповідач, виникає закономірне питання, якщо всі роботи позивач проводив в 2003 р. і згідно пред'явленого ними кошторису, то чому у всіх пред'явлених суду позивачем по справі актах всі виконані роботи розраховані з застосуванням різних програмних комплексів. (Акт № 1 - “Тендер Контракт” (т.1 а.с.57-59), Акт №2 - АВК - 3 (редакція “.3.1.) (т.1а.с.64), кошторис - АВК -3 (редакція 1.3.5.) (т.1 а.с.27-28).

Також, відповідач вважає, що висновки суду і його твердження що кошторис сфальсифікований позивачем, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суду, не відповідають дійсності з наступних підстав:

Згідно висновку судово-технічної експертизи документів проведеної експертами ХНПСЕ№ 4249/8171/10831 від 15.11.07р. встановлені такі обставини:

1. В договірній ціні по кошторису, складеному до договору № 24/2003 від 21.04.03р., локальних кошторисах 2-1-1,2-1-3, 2-1-4 та відомостях ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва тексти на останніх аркушах виконані не одночасно з текстами решти аркушів відповідних документів. Таким відповідач вважає, що даний кошторис неможливо було брати судом першої інстанції до уваги.

Більш того, відповідач вважає, що наявні в справі (т.З а.с. 65-72) журнал виробництва робіт і накладні на куплені позивачем будівельні матеріали (т.З а.с.91-182) не відповідають дійсності і не повинні були братися судом до уваги по наступних підстав.

Так згідно того ж журналу виробництва робіт всі роботи позивачем по об'єкту були закінчені 20.12.03 р., а накладні по яких вони набіли будівельні матеріали датовані 31.12.03 р. (т.З а.с.91), 30.12.03 р. (т.З а.с.93), 30.12.03 р. (т.З ах. 94), 22.01.04 р. (т.З ах. 182).

За таких обставин, відповідач вважає, що встановлені Господарським судом Харківської області факти протирічать дійсним обставинам справи.

На підставі викладеного,  відповідач просить рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2008 р. по справі №35/217-07   скасувати   в   повному   обсязі   та  прийняти   нове   рішення,   яким  у задоволенні позовних вимог ПП “Укрстройдизайн” відмовити повністю.

06.10.2008 р. позивачем  було заявлене клопотання про призначення повторної експертизи.

Судова колегія, розглянувши клопотання позивача і враховуючи, що згідно поданих сторонами скарг ні позивач ні відповідач не погодились з рішенням та висновками суду першої інстанції щодо визначення обсягів та вартості виконаних позивачем робіт, котрі зроблені на підставі висновків проведеної судової експертизи, задовольнила клопотання та призначила додаткову комплексну судову будівельно-технічну та бухгалтерську експертизу.

18.05.09 р. на адресу суду від ХНДІСЕ ім. засл. професора М.С. Бокаріуса надійшов лист № 8419 від 27.04.09 р., в якому останній повідомив, що експертизу залишено без виконання в зв'язку з несплатою заінтересованою стороною вартості її проведення.

Ухвалою від 21.05.09 р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 15.06.09 р.

Ухвалою від 15.06.09 р. розгляд справи відкладено на 13.07.2009 р.  у зв'язку з задоволенням клопотання позивача про відкладення розгляду справи, у зв'язку  з неможливістю направлення свого представника в судове засідання.

13.07.2009 р. представником позивача було заявлено клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи.

    Судова колегія, розглянувши клопотання позивача  визнала його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки  у процесі розгляду даної справи апеляційним судовою колегією вже призначалась додаткова експертиза, яка не була проведена  у зв'язку  з несплатою позивачем  вартості її проведення.

    Свого представника в засідання судової колегії від 03.08.2009 р. позивач не направив, хоча він належним був повідомлений про час і місце розгляду справи, тому справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи докази по справі на їх підтвердження, їх, юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги відповідача  з наступних підстав.

Відповідно  до  ст. 84 Господарського  процесуального  кодексу  України, роз'яснень,  що  містяться  в  пунктах 1, 6  Постанови  Пленуму  Верховного  Суду  України  від  29.12.1976  № 11  «Про  судове  рішення»,  з  відповідними  змінами,  рішення  є  законним  тоді,  коли  суд, виконавши  всі  вимоги  процесуального  законодавства  і  всебічно  перевіривши  обставини,  вирішив  справу  у  відповідності  з  нормами  матеріального  права,  що  підлягають  застосуванню  до  даних  відносин.

Обґрунтованим  визнається  рішення,  прийняте  на  підставі  повного  з'ясування  та  дослідження  всіх  обставин  справи,  що  мають  значення  для  даної  справи,  висновки  суду  при  встановленні  обставин  і  правові  наслідки  є  вичерпними,  відповідають  дійсності  і  підтверджуються  доказами,  що  подані  сторонами  та  при  необхідності  витребувані  від  підприємств  та  організацій  незалежно  від  їх  участі  у  справі.

Мотивувальна  частина  рішення  повинна  містити  встановлені  судом  обставини,  які  мають  значення  для  справи, їх  юридичну  оцінку,  а  також  оцінку  всіх  доказів,  посилання  на  закон  та  інші  нормативні  акти  матеріального  права,  на  підставі  яких  визначено  права  й  обов'язки  сторін  у  спірних  правовідносинах.

Прийняте  по  даній  справі  рішення  даним  вимогам  не   відповідає,  виходячи  з  наступного..

Як вбачається з матеріалів справи та наданих доказів 21 квітня 2003 року між ТОВ „ЯВАЛ УКРАЇНА" (відповідачем по справі) і приватним підприємством „Укрстройдізайн" (позивачем по справі), було укладено договір підряду на проведення ремонтних робіт №24/2003 згідно якого позивач зобов'язався провести роботи з 22.04.2003 р. по ремонту офісних приміщень за адресою: пр. 50-річчя ВЛКСМ, б. ЗО тих, що належать позивачу і 20 серпня 2003 р. закінчити ці роботи.

     Згідно акту №1 від вересня 2003 року підписаного сторонами, за вищевказаним договором, 30.09.2003 р. були перераховані грошові кошти на адресу ПП „Укрстройдізайн" на суму 159 492,00 грн. Здійснюючи свої зобов'язання за даним Договором в 2003 - 2004 р.р. відповідачем без підписання з позивачем будь-яких актів була здійснена передоплата на адресу позивача на загальну суму 601000 грн.

     Як обґрунтовано зазначає відповідач у своїй скарзі по закінченню всіх граничних, згідно договору, термінів виконання робіт вже в 2003 - 2004 р.р. ним були направлені листи №76/03 у від 05.11.2003 р. та №28/04 у від 17.03.2004 р. на адресу позивача із проханням зробити корегування за об'ємом виконаних підрядчиком робіт, а також повернення частини надмірно сплачених коштів.

       Відмови або пояснень на вищезгадані листи позивач відповідачу не направив.     

   Однак, як свідчать матеріали справи, позивач здійснив повернення коштів відповідачу із посиланням на його листи №76/03 від 05.11.2003 р. в сумі 195 000 грн. - 06.11.2003 р.  платіжне доручення № 251 від 06.11.2003 р. (т.1 а.с.111 ) і №28/04 від 17.03.2004 р. в сумі 72 000 грн. - 17.03.2004 року (платіжне доручення № 47 від 17.03.2004 р. (т.1 а.с. 112).

    Таким чином, повертаючи на вимогу відповідача зайво сплачені відповідачем грошові кошти на загальну суму 267000 грн. і залишаючи у себе 334 000 грн. позивач визнав факт виконання ним робіт за договором підряду №24/2003 р. від 21.04.2003 р. всього на суму 334000,00 грн.

   Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

     В даному випадку, саме позивач повинен був довести суду та надати відповідні докази, що виконані ним роботи (надані послуги) перевищують попередньо отриману оплату на суму 334000,00 грн., а також обґрунтовані пояснення щодо повернення зайво отриманих коштів.  Зазначених доказів позивач суду не надав. До того ж, позивач ухилився від надання таких доказів та оплати проведення призначеної додаткової судової експертизи за його ж клопотанням. Тобто позивач відповідних доказів в обґрунтування позовної заяви не надав.

Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст. 33, 49, 99, 101, п.2 ст. 103, п. 3 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія, -

                                                     постановила:

В задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити. Апеляційну скаргу відповідача задовольнити. Рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2008 року по справі № 35/217-07 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. Стягнути з Приватного підприємства "Укрстройдизайн" (61005, м. Харків, вул. Революції, 5 кв. 52 п/р 2600830116198 у АК «Реал Банк», МФО 351588, код ЄДРПОУ 31234395, ІПН 312343920319, свідоцтво ПДВ № 28739687) на користь ТОВ "Явал-Україна" (61038, м. Харків, пр. 50-річчя ВЛКСМ, 30, п/р 2600401300449 в ТОВ «Укрпромбанк»МФО 350686, код ЄДРПОУ 26281769, свідоцтво ПДВ № 29283631) 252,10 грн. держмита за подання апеляційної скарги.

       Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя                                                                 Могилєвкін Ю.О.  

                       судді                                                                  Таккмаков Ю.В.

                                                                                                   Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 07.08.2009 року.