Постанова

від 19.03.2015 по справі 904/1066/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 року Справа № 904/1066/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С., суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю. (доповідач), розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Центр антикризових технологій", на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 січня 2015 року, у справі№ 904/1066/13-г Господарського суду Дніпропетровської області, за позовомПублічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (м. Київ), доЗакритого акціонерного товариства "Углеводород" (с. Новоолександрівка, Синельниківський район, Дніпропетровська область), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство "Центр антикризових технологій" (м. Запоріжжя), Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" (м. Дніпропетровськ), провизнання конкурсу з продажу майна недійсним,- представники учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2013 року порушено провадження у справі № 904/1066/13-г за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (далі за текстом - ПАТ "Кредитпромбанк") до Закритого акціонерного товариства "Углеводород" (далі за текстом - ЗАТ "Углеводород") про визнання конкурсу з продажу майна недійсним.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2014 року у справі № 904/1066/13-г (суддя - Примак С.А.) зупинено провадження до розгляду справи Вищим господарським судом України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 року у справі № 904/1066/13-г (головуючий суддя - Вечірко І.О., судді: Кузнецов В.О., Науменко І.М.) відмовлено Приватному підприємству "Центр антикризових технологій" (далі за текстом - ПП "Центр антикризових технологій") в задоволені клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2014 року у справі № 904/1066/13-г; апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2014 року у справі № 904/1066/13-г повернуто ПП "Центр антикризових технологій" без розгляду. При цьому, апеляційний господарський звернув увагу, що, на час подання апеляційної скарги № 1 від 12.01.2015 року, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2014 року (у зв'язку з усуненням підстав, які зумовили зупинення провадження у справі № 904/1066/13-г) провадження у цій справі було поновлено.

Не погоджуючись з прийнятою господарським апеляційної інстанції ухвалою, ПП "Центр антикризових технологій" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 року у справі № 904/1066/13-г, справу направити на новий розгляд до апеляційного господарського суду. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 53, 87 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.02.2015 року, згідно зі ст. 111 4 ГПК України, касаційну скаргу ПП "Центр антикризових технологій" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

В судовому засіданні касаційної інстанції 05.03.2015 року представник ПАТ "Кредитпромбанк" проти поданої ПП "Центр антикризових технологій" касаційної скарги заперечив, вважає прийняту апеляційним господарським судом ухвалу законною та обґрунтованою, просив залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.03.2015 року розгляд справи № 904/1066/13-г було відкладено, в порядку ст. 77 ГПК України.

Скаржник та інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судові засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час перевірки матеріалів поданої ПП "Центр антикризових технологій" апеляційної скарги, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

У лютому 2013 року ПАТ "Кредитпромбанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ЗАТ "Углеводород", у якій просило визнати конкурс з продажу майна недійсним.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2014 року зупинено провадження у цій справі до розгляду справи Вищим господарським судом України, у зв'язку з надходженням Запиту Дніпропетровського апеляційного господарського суду про надіслання справи № 904/1066/13-г для подальшого направлення до Вищого господарського суду України.

13.01.2015 року, не погоджуючись з прийнятою місцевим господарським судом ухвалою, ПП "Центр антикризових технологій" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2014 року, справу направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду.

Одночасно, у поданій апеляційній скарзі, ПП "Центр антикризових технологій" звернулось з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги. В обґрунтування заявленого клопотання ПП "Центр антикризових технологій" вказувало, що оскаржувана ухвала була прийнята місцевим господарським судом без участі представника ПП "Центр антикризових технологій" та, в порушення ст. 87 ГПК України, на адресу підприємства направлена не була і про існування цієї ухвали ПП "Центр антикризових технологій" стало відомо лише 08.01.2015 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Під час розгляду заявленого ПП "Центр антикризових технологій" клопотання, апеляційним господарським судом було встановлено, що 27.10.2014 року оскаржувана в апеляційному порядку ухвала від 24.10.2014 року була направлена місцевим господарським судом на адреси учасників провадження у справі, тобто, з дотриманням вимог ст. 87 ГПК України.

Встановивши наведені вище обставини, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ПП "Центр антикризових технологій" не доведено наявності об'єктивних причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у визначені процесуальним законом строки, у зв'язку з чим апеляційним господарським судом було відмовлено в задоволенні клопотання ПП "Центр антикризових технологій".

Не погоджуючись з такими висновками апеляційного господарського суду ПП "Центр антикризових технологій" звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом ст. ст. 53, 87 ГПК України, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 року у справі № 904/1066/13-г, справу направити на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Відмовляючи у задоволенні поданої ПП "Центр антикризових технологій" касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 111 13 ГПК України встановлено, що касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно зі ст. 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених ст. 106 цього Кодексу.

Статтею 93 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд приймає ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень ч. 4 ст. 91 цього Кодексу.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку, роз'яснено, що, за змістом ч. 1 ст. 91 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, можливе лише з дотриманням приписів ч. 2 ст. 93 ГПК України щодо поновлення строку подання скарги. Статтею 93 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Відповідну заяву (клопотання) може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою. Заява розглядається, якщо вона надійшла до винесення ухвали про повернення апеляційної скарги. Заява про поновлення строку розглядається одноособово одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений у встановленому законом порядку. Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч. 1 ст. 53 ГПК України. Про поновлення або про відмову в поновленні пропущеного строку зазначається відповідно в ухвалі апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження (ст. 98 ГПК України) або про її повернення (ч. 2 ст. 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України). Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні клопотання ПП "Центр антикризових технологій" про відновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки ПП "Центр антикризових технологій" не доведено наявності об'єктивних причин, які унеможливлювали подання апеляційної скарги у визначені процесуальним законом строки.

Щодо доводів клопотання (заявленого до апеляційного господарського суду) та поданої ПП "Центр антикризових технологій" касаційної скарги про те, що про ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2014 року ПП "Центр антикризових технологій" стало випадково відомо лише 08.01.2015 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (який набрав чинності з 01.06.2006 року), ст. ст. 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Причому, згідно зі ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.

При цьому, під час розгляду касаційної скарги колегією суддів касаційної інстанції взято до уваги судову практику Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України"", у якому суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які, в цьому випадку, не вбачаються за відсутності обставин, що об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги.

За таких обставин та враховуючи, що ПП "Центр антикризових технологій" не наведено поважних причин пропуску встановленого строку подання апеляційної скарги, у розумінні ст. 53 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним висновок апеляційного господарського суду про відмову ПП "Центр антикризових технологій" у задоволенні заявленого клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду від 04.04.2012 року та повернення апеляційної скарги на підставі п. 4) ч. 1 ст. 97 ГПК України, відповідно відсутні підстави для скасування ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 року у цій справі.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного підприємство "Центр антикризових технологій" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 січня 2015 року у справі № 904/1066/13-г Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддяО.С. Удовиченко судді:П.К. Міщенко В.Ю. Поліщук