Постанова

від 24.03.2015 по справі 910/18487/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Справа № 910/18487/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М., суддів:Круглікової К.С. (доповідач), Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський завод "Аналітприлад" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 у справі№910/18487/14 господарського суду міста Києва за позовом до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПублічного акціонерного товариства "Київський завод "Аналітприлад" Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Євробанк" провизнання договору розірваним, визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва та зобов'язання вчинити дії

За участю представників сторін:

позивача: Самойленко О.В.,

відповідача : Веничук Є.В.,

третьої особи : Молокостова Г.В.,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Київський завод "Аналітприлад" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ПАТ Комерційний банк "Євробанк", в якому просило визнати договір про будівництво житлового комплексу з об'єктами соціально-культурного призначення по проспекту Перемоги, 26 від 14.10.2010 року (нова редакція) розірваним; визнати за ПАТ "Київський завод "Аналітприлад" право власності на об'єкт незавершеного будівництва - багатоповерховий житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, який знаходиться за адресою: пр. Перемоги, 26 у Шевченківському районі м. Києва та складається з 3-х секцій, ступень будівельної готовності якого становить 49 (сорок дев'ять) відсотків, а саме: на житлову секцію з вбудованими приміщеннями №1 на 25 поверхів; житлову секцію з вбудованими приміщеннями №2 на 25 поверхів; торговельно-офісну секцію з вбудованим підземним паркінгом на 98 машиномісць. Також просило зобов'язати ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" повернути ПАТ "Київський завод "Аналітприлад" об'єкт незавершеного будівництва - багатоповерховий житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 26.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.11.2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 року, в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Київський завод "Аналітприлад" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 року та рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2014 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з таких підстав.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 28 травня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством "Київський завод "Аналітприлад" ( ПАТ "Київський завод "Аналітприлад"), ("замовник" за договором, позивач у справі) та Закритим акціонерним товариством "Трест Київміськбуд-1" ( ПрАТ "Трест Київміськбуд-1"), ("Інвестор-забудовник" за договором, відповідач у справі), керуючись постановою Верховної Ради України від 22.02.1994 року № 3983-ХІІ "Про заходи щодо залучення додаткових коштів на житлове будівництво та створення ринку житла" та розпорядження Президента України № 136/96-рп від 04.06.1996 року "Про заходи щодо залучення коштів населення для будівництва житла" було укладено Договір про будівництво житлового комплексу з об'єктами соціально-культурного призначення по проспекту Перемоги, 26.

Відповідно до п. 1.1 Договору сторони зобов'язалися шляхом прямих власних інвестицій "Інвестора-забудовника" та залучених коштів населення, фізичних та юридичних осіб спільно діяти в сфері виконання проектування і будівництва об'єкта по даному договору (п.1.1, 2.1 Договору від 28.05.2003 року).

Предметом Договору від 28 травня 2003 року є зобов'язання сторін з виконання проектування і будівництва житлового комплексу із вбудованими торговими та офісними приміщеннями, що буде розміщуватися по проспекту Перемоги, 26 у м. Києві.

Замовник (позивач у справі) за даним договором зобов'язався забезпечити всі необхідні погодження, надати правові та дозвільні документи, передати забудовнику вихідні дані для виконання проектно-вишукувальних робіт, будівництва об'єкта та здачі його в експлуатацію, здійснювати технагляд та щомісячне приймання виконаних робіт та забезпечити після приймання об'єкту в експлуатацію передачу будинку на баланс експлуатаційної організації.

Інвестор - забудовник за договором зобов'язався одержати проектно-кошторисну документацію, затвердити її та побудувати житловий комплекс за власні інвестиції та залучені кошти фізичних та юридичних осіб (п.4 договору від 28.05.2003 року).

Договором обумовлено, що по завершенню будівництва та здачі його в експлуатацію сторони сумісно передають об'єкт на баланс та у власність сторін у об'ємах визначених договором: інвестору - забудовнику у розмірі 91 % загальної площі квартир, 100% вбудовано прибудованих приміщень і 100% машиномісць паркінгу; та замовнику - відповідно 9% загальної площі квартир (п. 3.1.5, 3.1.6 Договору від 28.05.2003 року).

В подальшому, 14 жовтня 2010 року Відкритим акціонерним товариством "Київський завод "Аналітприлад" та Приватним акціонерним товариством "Трест Київміськбуд-1" було укладено Додаткову угоду № 2, в якій Договір від 28.05.2003 р. про будівництво житлового комплексу з об'єктами соціально-культурного призначення по проспекту Перемоги, 26 викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 3.5 Договору про будівництво (в новій редакції) визначено, що у випадку порушення Інвестором-забудовником терміну будівництва, непоновлення об'єкту будівництва по проспекту Перемоги, 26 та будь-яких інших причин до 1 липня 2011 р., Договір буде вважатися розірваним, шляхом повідомлення про це однією із Сторін іншу рекомендованим листом протягом 60 календарних днів. З моменту отримання іншою стороною такого повідомлення Договір є розірваним .

Після розірвання Договору всі взаєморозрахунки між Замовником та Інвестором-Забудовником по будівництву об'єкта по проспекту Перемоги, 26 будуть здійснюватися після вводу в експлуатацію та 100 - відсоткового продажу об'єкта будівництва згідно пункту 1.2 Додаткової угоди (п. 3.6 Договору).

Посилаючись на те, що відповідачем було порушено терміни будівництва об'єкта по проспекту Перемоги, 26, а саме, не завершено будівництво та не забезпечено введення його в експлуатацію до 01 липня 2012 року, позивач вважав договір достроково розірваним.

На виконання п. 3.5 Договору, листом від 25 липня 2014 року ПАТ "Київський завод "Аналітприлад" повідомив ПАТ "Трест Київміськбуд-1" про розірвання Договору про будівництво.

У відповідь на лист від 25 липня 2014 р. ПАТ "Трест Київміськбуд-1" направив ПАТ "Київський завод "Аналітприлад" лист № 141 від 17.09.2014 р., в якому заперечував проти розірвання Договору про будівництво.

Оскільки відповідач не погодився с достроковим розірванням Договору, позивач звернувся до суду с позовом , в якому просив суд визнати договір про будівництво житлового комплексу з об'єктами соціально-культурного призначення по проспекту Перемоги, 26 від 14.10.2010 року (нова редакція) розірваним, а також визнати за ПАТ "Київський завод "Аналітприлад" право власності на об'єкт незавершеного будівництва - багатоповерховий житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, який знаходиться за адресою: пр. Перемоги, 26 у Шевченківському районі м. Києва. Крім того, позивач просив зобов'язати відповідача повернути ПАТ "Київський завод "Аналітприлад" об'єкт незавершеного будівництва - багатоповерховий житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 26.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання Договору про будівництво житлового комплексу по проспекту Перемоги, 26 розірваним, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, вказав, що зазначена вимога є вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення, що не підвідомча господарським судам. Позивачеві також було відмовлено у визнанні права власності на об'єкт незавершеного будівництва за недоведеністю такого права, передбаченого ст. 331 ЦК України. З цих же підстав відмовлено у задоволенні інших позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути ПАТ "Київський завод "Аналітприлад" об'єкт незавершеного будівництва - багатоповерховий житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 26.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх судових інстанцій передчасними, оскільки їх зроблено на підставі неповного з'ясування дійсних обставин справи та у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно ч.ч. 1 та 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Згідно з ч.1 ст. 188 ГК України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором .

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

П. 3.5 Договору про будівництво (в новій редакції) визначено, що у випадку порушення Інвестором-забудовником терміну будівництва , непоновлення об'єкту будівництва по проспекту Перемоги, 26 та будь-яких інших причин до 1 липня 2011 р. , Договір буде вважатися розірваним шляхом повідомлення про це однією із Сторін іншу рекомендованим листом протягом 60 календарних днів. З моменту отримання іншою стороною такого повідомлення Договір є розірваним .

З огляду на зазначене, колегія суддів не може погодитися з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, що позивачем фактично заявлено вимоги про встановлення факту, який має юридичне значення, оскільки в основі позову закладена правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин, у даному випадку - з договору про будівництво, яким прямо передбачена можливість розірвання договору у випадку порушення терміну будівництва. При цьому також встановлений порядок розірвання договору. Оскільки відповідач не погодився з тим, що договір, відповідно до п. 3.5 договору, є розірваним, позивач мав право звернутися з таким позовом до господарського суду.

Відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, суд зазначив, що позивачем не було доведено про непоновлення будівництва об'єкту в строк до 1 липня 2011 року, не звернувши увагу на те, що згідно з п. 3.5 договору, договір може бути розірваний не лише у разі непоновлення будівництва, а й у випадку порушення забудовником терміну будівництва . Зазначене відповідач не спростував.

Отже, не прийнявши до уваги умови договору, які є обов'язковими для сторін, суди попередніх інстанцій прийшли до передчасних висновків про відсутність підстав вважати договір про будівництво розірваним.

Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, заявлених позивачем на підставі ст.331 ЦК України, суди попередніх інстанцій припустились помилки та зробили необґрунтований висновок про те, що позивач не мав права користуватися земельною ділянкою, оскільки відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором .

Таким чином, при вказаних вимогах закону сплив строку договору оренди земельної ділянки від 23.02.2004 року не може свідчити про припинення права користування земельною ділянкою.

Суди попередніх інстанцій взагалі не з'ясували наявність чи відсутність на час розгляду справи поновленого договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 7 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою ст. 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний и об'єктивний розгляд у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (п.3 ч.1 ст. 111-9 ГПК України), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів вважає, що при вказаних обставинах та порушеннях норм матеріального та процесуального закону, рішення місцевого суду та постанова апеляційної інстанції не можуть бути залишені без змін та підлягають скасуванню у повному обсязі з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, перевірити доводи і заперечення сторін, прийняти заходи щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи та вирішити спір відповідно до норм чинного законодавства.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський завод "Аналітприлад" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2014 у справі №910/18487/14 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суддів.

ГоловуючийМ. Малетич Судді:К. Круглікова О. Мамонтова