Постанова

від 24.03.2015 по справі 910/23173/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2015 р. Справа№ 910/23173/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Верховця А.А.

Остапенка О.М.

при секретарі Матвєєнко Т.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БНС ТРЕЙД"

на рішення господарського суду м. Києва від 15.01.2015р.

у справі № 910/23173/14 (суддя Зеленіна Н.І)

за позовом Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних

прав"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БНС ТРЕЙД"

про стягнення 50 346, 77 грн.

за участю представників:

від позивача: Хлєбнікова С.Г. - дов. № б/н від 16.06.2014р.

від відповідача: Пшенична В.В. - дов. № б/н від 16.01.2015р.

ВСТАНОВИВ:

Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БНС ТРЕЙД" про стягнення 50 346,77 грн.

Рішенням господарського суду від 15.01.2015р. у справі № 910/23173/14 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БНС ТРЕЙД" на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" 43 400 грн. 00 коп. заборгованості, 2 316 грн. 59 коп. інфляційних втрат, 1 647 грн. 67 коп. 3 % річних, 1 174 грн. 23 коп. пені та 1 761 грн. 38 коп. судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "БНС ТРЕЙД" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду м. Києва від 15.01.2015р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2015р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БНС ТРЕЙД" було прийнято до провадження і розгляд справи № 910/23173/14 призначено на 24.03.2015р.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суд від 24.03.2015р. у справі № 910/23173/14 було змінено склад суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015р. апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "БНС ТРЕЙД" було прийнято до провадження.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 24.03.2015р. від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд залишити рішення господарського суду м. Києва по справі № 910/23173/14 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

17.10.2011р. між Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (надалі - позивач, УЛАСП) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БНС Трейд" (надалі - відповідач, користувач) укладено договір № КБР-49/10/11, предметом якого є надання позивачем відповідачу права (невиключної ліцензії) на використання способом публічного виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань. Користувач зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) УЛАСП відповідно до даного договору та закону (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору, користувач зобов'язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті) узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього договору не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до початку місяця за який здійснюється платіж.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011 р., а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання.

У додатку № 1 до Договору сторони погодили перелік закладів, у яких компанія здійснює публічне виконання творів.

Пунктом 1.2. Додатку сторони визначили загальну суму щомісячної винагороди з дня набуття чинності договору у розмірі 1400,00 грн.

Пунктом 4.2. Договору сторони домовились, що у випадку, якщо жодна із Сторін не повідомить іншу Сторону про припинення дії Договору протягом м'ясця до настання зазначеної в п. 4.1. дати припинення дії Договору, він вважається пролонгованим ще на один календарний рік і так кожного разу. Таке повідомлення має бути надіслане засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом), при цьому належним доказом повідомлення є квитанція відділу поштового зв'язку із зазначенням вказаних в цьому договорі поштових реквізитів сторони, на адресу якої відправлено листа.

В матеріалах справи наявна копія листа відповідача від 14.11.2013 р. № 14/11, яким відповідач вимагав розірвати Договір.

В якості доказів направлення вказаного листа позивачу відповідач надав копію накладної № 034713, з якої вбачається направлення кореспонденції на наступну адресу: вул. Тарасівська, 9, 1 поверх, ліве крило. У той же час, за умовами п. 4.2. Договору, повідомлення про припинення Договору має надсилатись на адресу позивача, зазначену у Договорі (вул. Березняківська, 8), проте жодних доказів направлення відповідачем будь-якої кореспонденції на зазначену адресу суду не надано.

Більш того, у листі від 14.11.2013 р. № 14/11 адресу позивача вказано як вул. Березняківська, 8, тож надана накладна жодним чином не може вважатись належним доказом надсилання такого листа.

Отже, доводи відповідача щодо припинення дії договору не приймаються колегією суддів до уваги.

Щодо, твердження відповідача щодо відсутності у відповідача повноважень на укладення оспорюваного Договору та посилання на неукладеність вказаного правочину не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки позивач є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 р. № 19/2011.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем оплата зобов'язань за договором (роялті) здійснена частково (20.10.2011р. - 2077,42 грн., 10.04.2012р. - 4 200 грн., 31.05.2013р. - 1400 грн.), у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у період з 26.04.2012 р. по 27.10.2014 р. у розмірі 43 400,00 грн.

Пунктом 2.6. Договору сторони встановили, що у разі затримки платежів, користувач зобов'язаний виплатити УЛАСП пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Щодо наданого позивачем розрахунку нарахованої відповідачу пені у розмірі 2 982,51 грн., слід зазначити наступне.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Як встановлено ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем була подана заява про застосування наслідків спливу строку позовної давності, яку було розглянуто місцевим судом та задоволено до стягнення з відповідача підлягає сума пені у розмірі 1 174,23 грн. (згідно наданого позивачем розрахунку за період з 27.10.2013 р. по 31.10.2014 р.) з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що розрахунок позивача правильний, а тому стягненню з відповідача підлягає 2 316, 59 грн. інфляційних втрат та 1 647,67 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 33 ГПК України сторони та інші учасники судового процесу повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог щодо стягнення заборгованості зі сплати винагороди за Договором або визнання недійсним цього Договору не надав.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення господарського суду м. Києва від 15.01.2015р. у справі № 910/23173/14.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БНС ТРЕЙД" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 15.01.2015р. у справі № 910/23173/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/23173/14 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Шипко

Судді А.А. Верховець

О.М. Остапенко