Рішення

від 17.03.2015 по справі 908/857/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 4/17/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2015 Справа №908/857/15-г

За позовом Артемівського міжрайонного прокурора, (84500, м. Артемівськ Донецької області, вул. Артема, буд. 45) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16-а)

до відповідача Приватної агрофірми "Колос", (84527, с. Кірове Артемівського району Донецької області, вул. Кірова, буд. 25)

про стягнення 37026,52 грн. основного боргу за договором фінансового лізингу № 5-11-85 стс-фл/324 від 16.06.2011 р., 4033,38 грн. пені, 437,47 грн. 3 % річних і 3443,27 грн. інфляційного нарахування на суму боргу

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

від позивача - Бугрім В.Ю., довіреність №14/20-120-14 від 01.07.2014р.;

від відповідача - не з'явився;

від прокуратури - Попович А.О., посвідчення №013454 від 03.12.2012р.

11.02.2015 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Артемівський міжрайонний прокурор, м. Артемівськ в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ з позовною заявою до Приватної агрофірми "Колос", с. Кірове Артемівського району Донецької області про стягнення 27981,41 грн. основного боргу за договором фінансового лізингу № 5-11-85 стс-фл/324 від 16.06.2011 р., 1708,39 грн. пені, 216,03 грн. 3 % річних і 1229,92 грн. інфляційного нарахування на суму боргу.

Статтею 1 Закону України від 12.08.2014 р. № 1632-VII «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» встановлено, що у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та зобов'язано забезпечити розгляд: господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - господарськими судами, що визначаються головою Вищого господарського суду України.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р «Про зміну територіальної підсудності господарських справ» у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції на підставі ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» встановлено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області, здійснюється господарським судом Запорізької області.

У відповідності до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно із Законом України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Згідно Довідки про автоматизований розподіл справ між суддями від 11.02.2015 р. справу № 908/857/15-г призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 р. порушено провадження у справі № 908/857/15-г, справі № 908/857/15-г присвоєно номер провадження 4/17/15, судове засідання призначено на 17.03.2015р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 17.03.2015р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача і прокурора розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

06.03.2015 р. до початку судового вирішення спору прокурор звернувся до суду з письмовою заявою №71-1524-вих-15 від 05.03.2015р., якою, посилаючись на ст. 22 ГПК України, просить суд прийняти до уваги, що відповідач продовжує ухилятися від неналежного виконання договірних зобов'язань та черговий платіж за лютий 2015р. не сплачений, а отже сума основного боргу та штрафних санкцій на теперішній час збільшилися. Таким чином, враховуючи викладене, прокурор просить суд стягнути з Приватної агрофірми "Колос" за неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором фінансового лізингу № 5-11-85 стс-фл/324 від 16.06.2011 р. 37026,52 грн. основного боргу, 4033,38 грн. пені, 437,47 грн. 3 % річних і 3443,27 грн. інфляційного нарахування на суму боргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.10, в пункті 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Враховуючи викладене, розглянувши заяву прокурора, подану 06.03.2015р., ухвалу суду від 11.02.2015 р. про порушення провадження у справі № 908/857/15-г та матеріали справи, суд дійшов висновку, що за своєю суттю зазначена заяча є заявою про збільшення позовних вимог, яка подана позивачем у відповідності до приписів ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін, а тому приймається судом до розгляду.

Таким чином, в судовому засіданні 17.03.2015 р. судом розглянуті та вирішені по суті позовні вимоги про стягнення Приватної агрофірми "Колос" на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 37026,52 грн. основного боргу, 4033,38 грн. пені, 437,47 грн. 3 % річних і 3443,27 грн. інфляційного нарахування на суму боргу.

Заявлені прокурором вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, ґрунтуються на приписах ст., ст. 629, 806 ЦК України і полягають в тому, що в ході вивчення інформації Артемівською міжрайонною прокуратурою встановлено, що 16.06.2011р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір фінансового лізингу №5-11-85 стс-фл/324, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в платне користування на умовах фінансового лізингу агрегат посівний комбінований АПК-5,7 «Гарант» у кількості 1 одиниці вартістю 189 600,00 грн. Факт одержання техніки підтверджується актом приймання-передачі №1 від 26.08.2011р.Відповідно до п.2.2. Договору строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між Сторонами, що укладається у 5 (п'яти) автентичних примірниках. Згідно п.4.3 Договору черговість сплати лізингових платежів в частині відшкодування вартості Предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна трьом місяцям Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання Акту, подальші платежі - через кожні три місяці. Станом на час подання позовної заяви відповідач не в повному обсязі сплатив лізингові платежі на суму 31 135, 75 грн. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 27981,41 грн. основного боргу за договором фінансового лізингу № 5-11-85 стс-фл/324 від 16.06.2011 р., 1708,39 грн. пені, 216,03 грн. 3 % річних і 1229,92 грн. інфляційного нарахування на суму боргу.

Позивач в судовому засіданні 17.03.2015р. позов прокурора підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 17.03.2015р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи та письмовий відзив не надав. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином, ухвала суду про порушення провадження у справі № 908/857/15-г від 11.02.2015р. була направлена засобами поштового зв'язку на адресу вказану у позовній заяві.

Відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов, зокрема: 1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін. 3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення; 4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Також, інформацію про час і місце судового засідання розміщено на сторінці суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, про що свідчить відповідний витяг який міститься в матеріалах справи.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 17.03.2015 року за відсутності представника відповідача.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача і прокурора, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства", привило у відповідність тип свого акціонерного товариства та згідно статуту Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", змінило найменування на Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг".

16.06.2011р. між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (позивачем у справі) та Приватною агрофірмою "Колос" (відповідачем у справі) був укладений договір фінансового лізингу №5-11-85 стс-фл/324 з відповідними додатками до нього (далі за текстом -Договір).

За умовами Договору позивач (лізингодавець) передає відповідачу (лізингоодержувачу) у користування на визначений Договором строк Предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного відповідачем, та визначений у додатку до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу", що є специфікацією Предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах Договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між Сторонами, що укладається у 5 (п'яти) автентичних примірниках.

Згідно п. 2.3. Договору постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі Предмета лізингу встановлюються додатками до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу". Передача Предмета лізингу здійснюється на умовах ЕХ\У (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс в редакції 2000 року.

Додатком №1 до договору встановлено, що вартість предмету лізингу 189 600,00 грн.

Розділом 4 Договору сторонами узгоджено, що за користування предметом лізингу лізінгоодержувач сплачує лізінгодавцю лізінгові платежі, що включають: попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості Предмета лізингу в розмірі 15 (п'ятнадцяти) відсотків його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині комісії за організацію поставки Предмета лізингу; комісію за організацію поставки Предмета лізингу в розмірі 7 (семи) відсотків (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості Предмету лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість; відшкодування вартості Предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості Предмета лізингу; комісію за супроводження договору в розмірі 7 (семи) відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості Предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість. Лізингоодержувач після укладення Договору, на підставі виставленого Лізингодавцем рахунку, який діє протягом трьох днів, перераховує на рахунки Лізингодавця:- попередній лізинговий платіж в розмірі, визначеному пунктом 4.1. даного Договору;- комісію за організацію поставки техніки в розмірі, визначеному пунктом 4.1. даного Договору. Датою сплати попереднього платежу та комісії за організацію поставки техніки є дата надходження коштів на рахунок Лізингодавця. Черговість сплати лізингових платежів в частині відшкодування вартості Предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна трьом місяцям Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання Акту, подальші платежі - через кожні три місяці. Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до Договору "Графік сплати лізингових платежів".

Пунктом 8.1 договору сторони встановили, що договір набуває чинності від дати надходження платежів, визначених та сплачених згідно п. 4.2 договору, і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу" та виконання сторонами всіх зобов'язань за договором.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, на виконання умов Договору та Додатків до нього позивачем на підставі Додатку №1 до договору було передано в платне користування на умовах фінансового лізингу агрегат посівний комбінований АПК-5,7 «Гарант» у кількості 1 одиниці вартістю 189 600,00 грн. Факт передачі зазначеного агрегату підтверджується Актом прийому-передачі сільськогосподарської техніки №1 від 26.08.2011р.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт передання позивачем відповідачу сільськогосподарської техніки підтверджується вищевказаним Актом прийому-передачі сільськогосподарської техніки, який узгоджений між сторонами та згідно якого агрегат посівний комбінований АПК-5,7 «Гарант» у кількості 1 одиниці прийнятий відповідачем без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи уповноважених осіб позивача та відповідача і печатки підприємств на кожному з вказаних актів. (Належним чином посвідчена копія вказаного документу залучена до матеріалів справи).

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

За умовами п. 3 ч. 2 ст. 11 вказаного Закону, лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до п. 3.4.3 Договору лізингоодержувач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Взяті зобов'язання відповідачем щодо своєчасного внесення лізингових платежів згідно Графіку лізингових платежів (Додаток №1 до Договору фінансового лізингу від 16.06.2011 р.) відповідачем виконано частково в сумі 102437,35 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 37026,52 грн. (з рахуванням заяви №71-1524-вих-15 від 05.03.2015р.) .

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Станом на час вирішення спору відповідачем умови п. 3.4.3 договору не виконані.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 37026,52 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Таким чином, заборгованість у розмірі 37026,52 грн. за договором фінансового лізингу № 5-11-85 стс-фл/324 від 16.06.2011 р. є документально підтвердженою та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 7. Договору який передбачає, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня..

З наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку вбачається, що позивачем пред'явлена до стягнення пеня за період з травня 2014р. по лютий 2015 в розмірі 4033,38 грн.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу № 5-11-85 стс-фл/324 від 16.06.2011р. є обґрунтованою, але розрахунок пені позивачем виконаний не вірно, оскільки не вірно визначений період нарахування пені. За договором № 5-11-85 стс-фл/324 від 16.06.2011р. стягненню підлягає пеня в розмірі 3 207, 62грн., яка розрахована за загальний період з 25.11.2014р. по 02.03.2015р.,

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату лізингових платежів є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково в сумі 3 207, 62 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені судом відмовляється в задоволенні позову.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3 % річних за неналежне виконання зобов'язань за несвоєчасну сплату лізингових платежів згідно розрахунку позивача, становить 437,47 грн., а інфляційного нарахування на суму боргу становить 3443,27 грн.

Суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 3 % річних за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором № 5-11-85 стс-фл/324 від 16.06.2011р. є обґрунтованою та підлягає стягненню в розмірі 437,47 грн.

Стосовно розрахунку втрат від інфляції грошових коштів суд зазначає, що в цій частині розрахунок позивачем виконаний не вірно, оскільки позивачем не вірно визначений індекс інфляції за який здійснюється розрахунок суми втрат від інфляції грошових коштів. Стягненню з відповідача підлягає 5108, 87 грн. втрат від інфляції грошових

Фактично, стягненню з відповідача підлягає стягненню 5108, 87 грн. втрат від інфляції грошових. Однак, оскільки судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а прокурором за несвоєчасну сплату лізингових платежів заявлено до стягнення 3443,27 грн. втрат від інфляції грошових коштів, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах сум, заявлених позивачем.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача втрат від інфляції грошових коштів в заявленій прокурором сумі - 3443,27 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, доказів погашення заборгованості у повному обсязі та належного виконання зобов'язань за Договором суду не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 22, 33, 44, 47, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Артемівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ до Приватної агрофірми "Колос", с. Кірове Артемівського району Донецької області задовольнити частково .

2. Стягнути з Приватної агрофірми "Колос", (84527, с. Кірове Артемівського району Донецької області, вул. Кірова, буд. 25, код ЄДРПОУ 30878751) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16-а, код ЄДРПОУ 30401456) 37026 (тридцять сім тисяч двадцять шість) грн. 32 коп. основного боргу, 3 207 (три тисячі двісті сім) грн. 62 коп. пені , 437 (чотириста тридцять сім) грн. 47 коп. 3 % річних та 3 443 (три тисячі чотириста сорок три) грн. 27 коп. інфляційного нарахування. Видати наказ.

3. Стягнути з Приватної агрофірми "Колос", (84527, с. Кірове Артемівського району Донецької області, вул. Кірова, буд. 25, код ЄДРПОУ 30878751) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); банк отримувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; рахунок № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001; символ звітності банку - 206) 1 793 (одну тисячу сімсот дев'яносто три) грн. 43 коп. судового збору. Видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "23" березня 2015 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.