Рішення

від 20.03.2015 по справі 910/21916/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2015Справа №910/21916/14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Грін Фуд Продакт» До Grand Fruits and Vegetables Company Limited Простягнення 27 286, 36 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Кивошей О.І. - дов. № б/н від 24.09.2014 року;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Фуд Продакт» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Grand Fruits and Vegetables Company Limited про стягнення 27 286,36 грн. (що еквівалентно 2 032,50 доларів США).

Ухвалою від 13.10.2014 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 20.03.2015 року.

Зобов'язано позивача надати до суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на тайську мову копії ухвали Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 року про порушення провадження у справі № 910/21916/14 у двох примірниках та позовну заяву з додатками у двох примірниках в термін до 10.11.2014 року.

Вирішено направити вказані документи через Міністерство юстиції України до компетентного органу Таїланду для вручення Компанії Grand Fruits and Vegetables Company Limited (Королівство Таїланд) 99\5 Moo 2 prachaset Rd Amphawa 75110 Samut Songkam, Thailand.

На вимогу ухвали суду, 03.12.2014 р. судом одержано від позивача витребувані документи для подальшого направлення їх відповідачу через Міністерство юстиції України, відповідно до Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18.03.1970 р. та Закону України «Про приєднання України до Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах».

Ухвалою суду від 03.12.2014 р. зупинено провадження у справі № 910/21916/14, у зв'язку зі зверненням з судовим дорученням про надання правової допомоги (вручення документів) до компетентного органу Республіки Таїланду.

У зв'язку з тим, що відпали обставини, які зумовили зупинення провадження у справі № 910/21916/14, господарський суд ухвалою від 20.03.2015 р. поновив провадження у зазначеній справі.

Представник позивача в судовому засіданні 20.03.2015 року надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 20.03.2015 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.03.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Фуд Продакт» (покупець) та Grand Fruits and Vegetables Company Limited (постачальник) було укладено зовнішньоекономічний контракт № ЕCL 0010/401 (надалі - договір), відповідно до умов кого якого постачальник зобов'язався поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити, овочеву і фруктову продукцію, а також іншу продукцію на умовах, визначених у даному контракті.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.2. договору, найменування, асортимент і ціна товару, зазначаються в додатку до цього договору - специфікації на товар.

10.06.2014 р. сторонами було підписано Доповнення № 1 до Контракту, які є невід'ємними частинами контракту.

Умовами п. 1.2 доповнення контракту встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах CIF у відповідності з вимогами Інкотермс 2010. Постачальник вважається таким, що належним чином виконав поставку товару який пройшов митне очищення на експорт, з моменту передачі товару і документів, зазначених в п. 6.3 цього контракту, в розпорядження (збереження) покупцю (експедитору) в аеропорту Бориспіль, Україна.

Відповідно до п. 4.5 договору (в редакції додаткової угоди), покупець зобов'язується оплатити 50 % вартості товару, що повинен бути поставлений по заявці, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання від постачальника Інвойса. Інші 50 % вартості товару, що підлягає поставці, покупець оплачує постачальнику протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту фактичного отримання товару в місці поставки (Аеропорт Бориспіль, Україна).

14.06.2014 р. на виконання контракту, сторони узгодили Інвойс № INV-ECL на суму 2 565,00 доларів США.

Умовами п. 3.3. договору встановлено, що поставка товару здійснюється протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання передоплати (повної або часткової). Протягом 12 годин з моменту передачі товару перевізнику (експедитору), постачальник повідомляє покупця про відвантаження.

З наявних в матеріалах справи документах вбачається, що 19.06.2014 р. покупець на виконання контракту та у відповідності до Інвойсу, сплатив на користь постачальника 2 032,50 доларів США. Зазначена сума складалася з наступних платежів: вартість доставки товару (Аеропорт Бориспіль, Україна) - 1 500,00 доларів США; вартість 50 % товару - 532,50 доларів США.

Згідно з пунктом 3.1 контракту, редакції Доповнення № 1, поставка товару здійснюється на умовах FCA, у відповідності з вимогами Інкотермс 2010. Постачальник вважається таким, що належним чином виконав поставку товару, який пройшов митне очищення на експорт, з моменту передачі товару і документів, вказаних в п. 6.3 цього контракту, в розпорядження (зберігання) покупцю (перевізнику; експедитору) в Аеропорту Бориспіль, Україна.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору, позивач здійснив попередню оплату в розмірі 2 032,50 доларів США грн., що підтверджується оригіналом банківської виписки, яка міститься в матеріалах справи. В свою чергу, відповідач свої зобов'язання з поставки товару у строки встановлені в договорі не виконав, грошові кошти не повернув.

У зв'язку з тим, що відповідачем не були повернуті грошові кошти сплачені покупцем відповідно до контракту № ЕCL 0010/401 від 25.05.2014 р., позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про розірвання зовнішньоекономічного контракту № ЕCL 0010/401 від 25.05.2014 р. та стягнення з відповідача 2 032,50 доларів США (що еквівалентно 27 286,36 грн.) попередньої оплати.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 654 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Умовами ч. 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відмови продавця передавати проданий товар, покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу.

З наявних в матеріалах справи документах вбачається, що 19.06.2014 р. покупець на виконання контракту та у відповідності до Інвойсу, сплатив на користь постачальника 2 032,50 доларів США. Зазначена сума складалася з наступних платежів: вартість доставки товару (Аеропорт Бориспіль, Україна) - 1 500,00 доларів США; вартість 50 % товару - 532,50 доларів США. В свою чергу, відповідач свої зобов'язання з поставки товару у строки встановлені в договорі - протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання передоплати не виконав.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін можливе у разі істотного порушення умов договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, непостачання відповідачем позивачу товару на який він розраховував при укладенні договору є істотним його порушенням, оскільки позивач не отримав ті блага, на які розраховував при укладенні спірного договору з відповідачем.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання зовнішньоекономічного контракту № ЕCL 0010/401 від 25.05.2014 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Фуд Продакт» та Grand Fruits and Vegetables Company Limited підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України зобов'язання сторін припиняються у разі розірвання договору. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до доказів, що містяться у матеріалах справи, на виконання умов договору, укладеного між позивачем та відповідачем, позивач сплатив на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 27 286,36 гривень (що станом на 19.09.2014 р. становить 2 032,50 доларів США). В свою чергу, товар передбачений умовами договору, відповідач не поставив, грошові кошти не повернув.

Оскільки відповідачем не були повернені грошові кошти у розмірі 27 286,36 гривень (що станом на 19.09.2014 р. становить 2 032,50 доларів США), то за таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 2 032,50 доларів США передплати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 27 286,36 гривень (що станом на 19.09.2014 р. становить 2 032,50 доларів США).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Фуд Продакт» та Grand Fruits and Vegetables Company Limited, зовнішньоекономічний контракт № ЕCL 0010/401 від 25.05.2014 р.

3. Стягнути з Grand Fruits and Vegetables Company Limited (місцезнаходження: 99\5 Moo 2 prachaset Rd Amphawa 75110 Samut Songkam, Thailand; Bank Name: Siam Commercial Bank Public Limited Company MBK Branch (Maboonklon) Bangkok 10500, Thailand; S.W.I.F.T. Sicothbk Account number: 289-2-03825-3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Фуд Продакт» (місцезнаходження: 03680, Україна, м. Київ, провулок Радищева, 12/16, код ЄДРПОУ 38747121) 2 032 (дві тисячі тридцять два) долари США 50 центів (що станом на 19.09.2014 р. згідно офіційного курсу НБУ становить 27 286,36 грн.) боргу та 3 045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

25.03.2015 року

Суддя Спичак О.М.