Рішення

від 17.03.2015 по справі 910/29805/14-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2015Справа №910/29805/14-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київодоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу "Ювілейний-70"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Комунальне підприємство "ГІОЦ"

про стягнення 36 528,27 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники сторін (за первісним позовом):

від позивача: Іщенко Ю.В. - за довіреністю;

від відповідача: Іщенко Д.А.- за довіреністю;

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Ювілейний-70" про стягнення 36 528,27 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідачем було порушено умови Договору № 02973/4-09 на послуги водопостачання та водовідведення від 22.08.20003 в частині сплати наданих послуг, в наслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість, а відтак позивач просить Господарський суд міста Києва стягнути з відповідача 30 102,06 грн. основну суму боргу, 3 602,18 грн., інфляційні витрати, 1 048,30 грн., 3 % річних, 270,63 грн. пені, 1 505,10 грн. штрафу.

Ухвалою від 05.01.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.01.2015 р.

21.01.15р. через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позов.

26.01.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали.

27.01.15р. через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про залучення третьої особи.

Ухвалою від 27.01.2015 р. розгляд справи відкладено на 17.02.2015 р. та залучено до участі у розгляді справи КП "ГІОЦ" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

12.02.15р. через відділ діловодства суду третя особа подала пояснення по справі.

17.02.15р. через відділ діловодства суду відповідачем подано письмові пояснення.

17.02.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано заперечення на відзив.

Судове засідання 17.02.2015 р. не відбулося.

Ухвалою від 23.02.15р. розгляд справи призначено на 26.02.15р.

На підставі ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 26.02.15р. оголошено перерву до 10.03.15р.

06.03.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові пояснення по справі.

Судове засідання 10.03.2015 р. не відбулося.

Ухвалою від 17.03.15р. розгляд справи призначено на 17.03.15р.

В судовому засіданні 17.03.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі матеріали,заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.08.03р. року між ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є ПАТ "АК "Київводоканал" (далі - позивач, Постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Ювілейний-70" (далі - відповідач, Абонент) було укладено договір №02973/4-09 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язувався надавати Абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а Абонент зобов'язувався розраховуватись за вищевказані послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, які втратили чинність 18.10.2008 у зв'язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила користування).

Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник забезпечує, як уже зазначалося вище, постачання питної води, якість якої відповідає чинним стандартам, та приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Абонент, в свою чергу, зобов'язаний сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг Абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до договору (п. 2.2. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору кількість води, що подається Постачальником та використовується Абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих Постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником Постачальника спільно з представником Абонента.

Відповідно до п. 3.3. Договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з Правилами користування.

Згідно п. 3.4. Договору Абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг Абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані Постачальника вважаються прийнятими Абонентом (п. 3.5. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач не повідомляв про незгоду щодо кількості або вартості отриманих послуг за період з 01.12.2011р. по 30.06.2014р.

Розшифровки рахунків по споживанню води в періоді з 01.12.2011р. по 30.06.2014р., а також акти про зняття показників з приладів обліку, платіжні вимоги-доручення на оплату послуг з водопостачання, залучені до матеріалів справи і ними підтверджується факт виконання договору у вказаному періоді.

На час прийняття рішення заборгованість відповідача складає:

-за кодом 9-195 у період з 01.12.2011 по 30.06.2014 на суму 99 123,60 гри., з яких сплачено - 90 847,52 грн., внаслідок чого утворилася заборгованість розміром 6 599,24 грн.,

- за кодом 9-50195 у період з 01.03.2012 по 30.06.2014 на суму 63 292,38 грн., з яких сплачено 38 259,53 грн., внаслідок чого утворилася заборгованість розміром 23 502,82 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованість Абонента становить З0 102,06 грн.

Згідно п. 7.1. договору, цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач також просить суд стягнути 3 602,18 грн. інфляційних втрат та 1 048,30 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання встановленого договором зобов'язання з оплати наданих послуг водопостачання та водовідведення, вимоги позивача про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 3 602,18 грн. та 1 048,30 грн. 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який здійснений відповідно до вимог закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Викладене підтверджується постановами Верховного Суду України від 28.02.2011 р. у справі №23/225 та 27.04.2012 р. у справі №06/5026/1052/2011.

Відповідно до пункту 4.2 Договору у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, Абонент сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Крім того, відповідно до п. 4.6 Договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити. Сплата штрафу не звільняє абонента від обов'язку оплатити рахунок постачальника.

Таким чином, умовами Договору та Господарського кодексу України передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати пені та штрафу.

За розрахунком позивача, який не спростований належним чином відповідачем, останній за прострочення виконання своїх зобов'язань за Договором має сплатити 270,63 грн. пені, 1505,10 грн. 5 % штрафу.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не приймаються судом до уваги з підстав їх необґрунтованості та спростовуються наступним.

Відповідач зазначає, що вказані Позивачем обсяги споживання холодної води, що йде на підігрів не підтверджені та не обґрунтовані жодним належним первинним документом. Дане твердження не відповідає дійсності.

Обсяги спожитої Відповідачем холодної води, що була використана для потреб гарячого водопостачання підтверджуються наступними документами:

в березні 2012 та з грудня 2012 по липень 2014 - актами про зняття показань з приладу обліку, підписаними як представником Позивача, так і представником Відповідача;

з квітня 2012 по грудень 2012 - інформацією, щодо обсягів холодної води на підігрів за даними житлових організацій, поданої до КП ГЮЦ КМДА.

Отже, всі належні та допустимі докази, що підтверджують надання послуг з постачання питної води для потреб гарячого водопостачання містяться в матеріалах справи.

Відповідач в своєму відзиві стверджує, що гарячу воду для забезпечення побутових та господарських потреб йому постачає ПАТ «Київенерго», згідно укладеного між ними Договору № 031-0455-3 від 25.04.1999 на постачання теплової енергії у гарячій воді. Проте, насправді ПАТ «Київенерго» здійснює реалізацію, теплової енергії на основі укладених зі споживачами договорів, предметом яких є постачання теплової енергії на потреби гарячого водопостачання, а не постачання самої гарячої води.

Варто також зазначити, що Розпорядження КМДА від 29.12.2010 №1222 «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики в Україні», на яке посилається Відповідач в своєму відзиві, визнано таким, що втратило чинність, згідно Розпорядження КМДА від 22.06.2011 № 1029 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» та в позовний період не діяло.

Посилання Відповідача на постанову Кабінету міністрів України від 01.06.2011 № 869, є безпідставні.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Ювілейний-70» (03141, м. Київ, вул. Волгоградська, 17, код ЄДРПОУ 22907321) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок, 1-А, ідентифікаційний код 03327664) 30 102 (тридцять тисяч сто дві) грн. 06 коп. - основного боргу, 1 048 (одна тисяча сорок вісім) грн. 30 коп. - 3 % річних, 3 602 (три тисячі шістсот дві) грн.. 18 коп. інфляційних, 270 (двісті сімдесят) грн. 63 коп. - пені, 1 505 (одну тисячу п'ятсот п'ять) грн. 10 коп. - штрафу та 1 827 (чотири тисячі сто двадцять дві) грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.03.2015

Суддя Домнічева І.О.