Постанова

від 29.01.2015 по справі 804/9940/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2015 рокусправа № 804/9940/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2013 року по справі № № 804/9940/13-а за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВК Промвентиляція до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВК Промвентиляція (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Л Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі-Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000092230 від 03.06.2013 року, яким збільшено суму податку на додану вартість на 24665.25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких було винесено оскаржуване податкове-повідомлення рішення не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки правочини між Позивачем та його контрагентом відповідають вимогам чинного законодавства, при їх укладенні сторонами було досягнуто згоди з усіх суттєвих умов, умови договору сторонами було виконано, а грошові кошти були сплачені.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2013 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення №0000092230 від 03.06.2013 року.

Криворізька південна міжрайонна державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2013 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податкове повідомлення-рішення було прийняте в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України, а відтак підстави для його скасування відсутні.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Криворізької південної МДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю ВК Промвентиляція (код за ЄДРПОУ 34545661) з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Віконні системи (код за ЄДРПОУ 33972398) за період діяльності з 01.02.2012 року по 30.09.2012 року.

В Акті перевірки Відповідачем було встановлено наступні висновки:

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ ВКФ Промвентиляція по взаємовідносинам з ТОВ Віконні системи завищено податковий кредит на суму 40660, 53 грн., в тому числі:

- лютий 2012 - 10096.67 грн.;

- березень 2012 року - 5556.00 грн.;

- квітень 2012 року - 5147.73 грн.;

- травень 2012 року 1248.00 грн.;

- червень 2012 року - 8780.63 грн.;

- серпень 2012 року - 1833.33 грн.;

- вересень 2012 року - 7998.17 грн.;

На підставі зазначеного Акту, Відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000092230 від 03.06.2013 року, яким Позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 24665.25 грн., в тому числі за основним платежем - 19732.20 грн., штрафними санкціями у розмірі - 4933.05 грн.

Не погодившись з законністю винесення зазначеного податкового повідомлення рішення, Позивач оскаржив його в судовому порядку.

Правомірність та обґрунтованість винесення податкового повідомлення рішення №0000092230 від 03.06.2013 року року є предметом спору, передане на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що Позивач виконав свої зобов'язання перед своїм контрагентом, згідно укладених договорів з ТОВ Віконні системи , що підтверджено наявними в матеріалах справи документами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки, підставою для визначення грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість, стали висновки акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 року № 7212/224/33972398 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ВК Віконні системи , яким було встановлено, що у зазначеного підприємства відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

У зв'язку з зазначеним, податковий орган дійшов висновку, що операції по придбанню товарів (робіт, послуг) підприємством ТОВ ВКФ Промвентиляція у ТОВ ВК Віконні системи та реалізації їх на ТОВ М.С.Л. , ПОГ Криворізького УВП УТОС, ПАТ Агронива здійсненні без мети настання реальних наслідків та направленні на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Із системного аналізу зазначених матеріально-правових норм вбачається, що до підстав формування платником податків податкового кредиту віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що правововідносини між ТОВ ВК Промвентиляція та ТОВ ВК Віконні системи здійснювались на підставі договорів №10212 від 01.02.2012 року, №30312/2 від 26.03.2012 року, № 20612 від 01.06.2012 року та №10812 від 02.08.2012 року.

Відповідно до п.1 договору підряду №10212 від 01.02.2012 року, Підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, виконати за завданням Замовника з використанням своїх матеріалів, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти та оплатити наступну роботу: ремонт приміщень.

Згідно з п.1 договору субпідряду №30312/2 від 26.03.2012 року, субпідрядник зобов'язується власними силами виконати роботи: виготовлення та монтаж балки в цехе виробництва пінопласта, виробничий корпус №2 УТОС м. Кривий Ріг.

У відповідності до п.1 договору субпідряду №20612 від 01.06.2012 року, субпідрядник зобовзується власними силами виконати роботи,: виготовлення та монтаж балки в цехі виробництва пенопласту, виробничий корпус №2 УТОС м. Кривий Ріг.

Відповідно до п.1 договору підряду №10812 від 02.08.2012 року, підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, на свій ризик виконати за завданням Замовника, а замовник зобовзується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити наступну роботу: виготовлення та встановлення теплообмінної блокуючої вентиляційної системи на свинотоварній фермі в с. Воздвижівка Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області.

На думку податкового органу вказані правочини укладено без мети реального настання наслідків обумовлених ними.

Враховуючи принцип адміністративного судочинства - офіційне з'ясування обставин справи суд апеляційної інстанції, встановив суть, зміст та обсяг господарських операцій, які мали місце між Позивачем та ТОВ ВК Віконні системи .

Так, на підтвердження виконання умов договору №10212 від 01.02.2013 року та здійснення господарських операцій, Позивачем були надані податкові накладні №159 від 02.02.2012 року, №160 від 02.02.2012 року, №161 від 07.02.2012 року, №177 від 12.03.2012 року, №356 від 10.05.2012 року, №339 від 26.09.2012 року та копії виписок з банківського рахунку.

В обґрунтування реальності виконання робіт по договору №10212 від 01.02.2013 року, Позивачем були надані акти про прийняття - передачу виконаних робіт №566 від 24.12.2012 року, №567 від 24.02.2012 року, №568 від 24.02.2012 року, №569 від 24.02.2012 року, №1148 від 12.03.2012 року, №2815 від 10.05.2012 року, №6230 від 28.09.2012 року.

На підтвердження виконання умов договору №30312/2 від 26.03.2012 року та здійснення господарських операцій, Позивачем були надані податкова накладна №550 від 04.04.2012 року, акти виконаних будівельних робіт за квітень 2012 року та виписки з банківського рахунку Позивача.

На підтвердження виконання умов договору №20612 від 01.06.2012 року та здійснення господарських операцій, Позивачем були надані: податкова накладна №240 від 26.06.2012 року, акт прийняття виконаних робіт №3533 за червень 2012 року та виписки з банківського рахунку Позивача.

В обґрунтування факту виконання умов договору №10812 від 02.08.2012 року та здійснення господарських операцій, Позивачем були надані податкові накладні №373 від 15.08.2012 року, №338 від 11.02.2012 року, акт прийняття виконаних робіт за вересень 2012 року та виписки з банківського рахунку Позивача.

Отже, на підтвердження виконання умов зазначених договорів, Позивачем були надані до суду копії податкових накладних, акти прийняття-передачі виконаних робіт, акти прийняття виконаних робіт та копії виписок з банківського рахунку.

Дослідивши матеріали справи, аналізуючи їх у сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що зміст зазначених документів не відображає реальної сутності виконаних робіт/наданих послуг, у зв'язку з чим не можуть бути визнані первинними з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 зазначеоного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Як вже зазначалось, позивачем до суду надано акти прийняття - передачі виконаних робіт / виконання послуг та акти прийняття виконаних робіт, що містять лише перелік назв проведених робіт, що були виконані на користь підприємства, при цьому вказані акти не містять розгорнутої інформації щодо обсягу наданих послуг / виконаних робіт, не містять зазначення кількості осіб, задіяних при виконанні робіт, кількість годин, затрачених на їх виконання.

Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані акти здачі - приймання робіт та акти виконаних робіт не є підтвердженням господарських операцій, оскільки з них неможливо встановити обсяг виконаних робіт.

При цьому, умовами права платника на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є, зокрема, фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з наміром одержати економічний ефект від їх використання у господарській діяльності та підтвердженість цих витрат необхідними документами, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства.

Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ті чи інші господарські операцій. Однак критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з оплатою робіт за ремонт приміщень, виготовлення та монтажу балки, позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання постачальником конкретних видів робіт в розрізі їх обсягу та специфіки, а також докази на підтвердження пов'язаності між собою первинних документів на підтвердження фактичного виконання договорів.

Наданими позивачем первинними документами не розкрито змісту господарської операції, натомість наведені відповідачем докази щодо відсутності у контрагентів позивача технічних та виробничих умов, у тому числі відповідних спеціалістів, свідчать про відсутність у позивача законних підстав для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в рахунок господарських операцій із контрагентом ТОВ Віконні системи .

Отже, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо протиправності винесення Відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення рішення №0000092230 від 03.06.2013 року, оскільки витрати для цілей визначення податкового кредиту та визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість не підтверджені належним чином складеними первинними документами, що зумовлює відсутність у позивача підстав для формування податку на додану вартість за господарськими правовідносинами з ТОВ Віконні системи .

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2013 року була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про необхідність її скасування.

На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2013 року по справі № 804/9940/13-а - скасувати та прийняти нову.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ВК Промвентиляція - відмовити.

Постанова набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко