Постанова

від 03.03.2015 по справі 2а-0870/12152/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2015 рокусправа № 2а-0870/12152/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - Барбашин С.В. дов від 25.03.2013

відповідача: - Сергієнко Т.С. дов від 12.01.2015

прокурора: - Третельницька О.П. дов від 26.01.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області та прокуратури Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року

у справі № 2а-0870/12152/11

за позовом приватного підприємства «Виробнича фірма «Роса»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

за участю прокуратури Запорізької області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Виробнича фірма «Роса» звернулось до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, за участю прокурора Запорізької області, в якому (з урахуванням уточнень, т.1, а.с.163-175) просив скасувати податкові повідомлення-рішення:

№ 0011411501 від 01.12.2011 про донарахування податку на прибуток у розмірі 1686396 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 421599 грн.;

№ 0005101502 від 01.12.2011 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 337289,50 грн.;

№ 0005111502 від 01.12.2011 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 60612,25 грн.

Позов обґрунтовано помилковістю висновків податкового органу, викладених в актах перевірок, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки ґрунтуються на даних постанови про порушення кримінальної справи від 15.04.2011, а не на обставинах, які мали бути встановлені при вивченні первинних господарських документів позивача, тим більш, що здійснення господарських відносин з покупки металобрухту та його подальшого продажу підтверджується первинними господарськими документами. Крім того, відповідачем в порушення ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» неправильно визначено суми штрафних санкцій (25 % замість 10 % від суми основного платежу за актом).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано наявністю у позивача первинних документів на підтвердження оплати придбаного товару у ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп» та у ТОВ «Металл-Стандарт». Приймаючи до уваги, що зазначені документи не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку їх оформлення вимогам Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», акт перевірки не містить, ПП «ВФ «Роса» цілком правомірно визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток та визначено податок на додану вартість. Щодо постанови Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03.08.2011 про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.212 КК України у кримінальній справі № 1-п-301/11, суд зазначив, що вину ОСОБА_6 у вчиненні злочинних дій не було доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, оскільки згідно вказаної постанови судом не встановлено обставин, які б свідчили не тільки про вчинення злочинних дій ОСОБА_6, а також про стан господарської діяльності позивача по спірним господарським операціям, а постанова Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03.08.2011 містить лише опис обставин, встановлених обвинуваченням.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що оскільки податкові повідомлення-рішення № 0011411501 від 01.12.2011 та № 0005101502 від 01.12.2011 винесені на підставі акту перевірки № 2152 від 10.05.2011, а податкове повідомлення-рішення №0005111502 від 01.12.2011 - на підставі акту перевірки № 2443 від 06.06.2011, тобто на підставі перевірок, проведених в рамках кримінальної справи № 341101, а постанова Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03.08.2011 винесена за матеріалами іншої кримінальної справи № 1-п-301/11, в межах якої перевірка, відповідно до кримінально-процесуального закону, не призначалась та ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя не проводилась, тому податкові повідомлення-рішення № 0011411501, №0005111502, № 0005101502 від 01.12.2011 винесені протиправно.

Стосовно нарахування відповідачем штрафних санкцій суд першої інстанції виходив з того, що до податкових порушень, вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлених з 01 січня 2011 року, може застосовуватись найнижчий із тих обсягів відповідальності, що передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову про задоволення позову. Відповідач вважає, що суд першої інстанції не приділив увагу наявності фактів, встановлених у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_6 Крім того, відповідач зауважує, що позивач повністю погоджується з донарахованими податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість та заперечує проти застосування до нього штрафних санкцій з цього податку, а також проти нарахування податку на прибуток та штрафних санкцій з цього податку, незважаючи на те, що вказані порушення ґрунтуються на одних тих самих підставах та мають однаковий предмет, що є нелогічним, а суд першої інстанції, не звертаючи уваги на ці обставини, зазначає, що матеріали справи повністю підтверджують проведення господарських операцій з вищевказаними контрагентами.

Також, не погодившись з постановою суду, подав апеляційну скаргу прокурор Запорізької області, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову постанову про задоволення позову. Прокурор підтримує доводи відповідача по апеляційній скарзі, додаючи, що директором ПП «ВФ «Роса» відповідні факти безтоварності операцій визнані та повністю сплачені донараховані за основним платежем суми податку на додану вартість (постанова Орджонікідзевського районного суду від 03.08.2011). Крім того, прокурор зазначає, що правомірним є застосування ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя до позивача сум штрафних санкцій на підставі та у розмірах, передбачених ст.123 ПК України, оскільки перевірки ПП «ВФ «Роса» та нарахування за їх результатами сум штрафних санкцій здійснено відповідачем 01.12.2011, тобто під час дії Податкового кодексу України.

В судовому засіданні податковим органом подано апеляційному суду клопотання про заміну відповідача правонаступником на підтвердження чого надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. За результатами розгляду клопотання в силу приписів ст.55 КАС України апеляційний суд допускає заміну ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби правонаступником, яким є Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги відповідача, прокурора Запорізької області підлягають задоволенню з огляду на наступне.

ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя на підставі пп.78.1.1, 78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України проведено позапланову виїзну перевірку ПП «ВФ «Роса» з питань дотримання діючого податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп» (код ЄДРПОУ 34734119) за період з 01.09.2009 по 31.12.2009, за результатами якої складено акт № 2152/23-08/34501191 від 10.05.2011 (т.1, а. с.22-37).

Перевіркою встановлено порушення підприємством вимог:

- пп.5.2.1 п.5.2 та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 686 396 грн., у тому числі за 3 квартали 2009 року в сумі 454 225 грн., за 2009 рік у сумі 1 686 396 грн.;

- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість у розмірі 1 349 158 грн., в тому числі за вересень 2009 року в сумі 363 420 грн., за жовтень 2009 року у сумі 223 924 грн., за листопад 2009 року у сумі 303 622 грн., за грудень 2009 року у сумі 458 192 грн.

01.12.2011 на підставі даного акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0011411501, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 2107995 грн., з яких за основним платежем - 1686396 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 421599 грн. (т.1, а. с.18);

- № 0005101502, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 1686447,50 грн., з яких за основним платежем - 1349158 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 337289,50 грн. (т.1, а. с.16).

Крім того, ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя на підставі пп.78.1.1, 78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «ВФ «Роса» з питань дотримання діючого податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Метал Стандарт» (код ЄДРПОУ 35111678) за період 16.04.2010, за результатами якої складено акт № 2443/23-08/34501191 від 06.06.2011 (т.1, а. с.44-50).

Згідно висновків вказаної перевірки податковим органом встановлено порушення підприємством вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість у розмірі 242449 грн., в тому числі за квітень 2010 року в сумі 242449 грн.

01.12.2011 на підставі даного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0005111502, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 303061,25 грн., з яких за основним платежем - 242449 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 60612,25 грн. (т.1, а. с.17).

В межах даної справи ПП «ВФ «Роса» оскаржує податкове повідомлення-рішення від 01.12.2011 № 0011411501 в повному обсязі, податкове повідомлення-рішення від 01.12.2011 № 0005101502 - в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 337 289,50 грн., податкове повідомлення-рішення від 01.12.2011 № 0005111502 - в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 60 612,25 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спіні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

За загальним правилом відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми законів, які діяли на момент виникнення цих правовідносин (2009, 2010 р.р.), тобто Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закон України «Про податок на додану вартість» (чинні у вказані періоди) та норми Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01.01.2011), виходячи з того, що перевірки позивача та оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом у 2011 році.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 № 334/94-ВР визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт,послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. пункту 5.1. Закону №334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР).

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР (чинного на момент виникнення правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

З матеріалів справи вбачається, що видами діяльності ПП «ВФ «Роса», зокрема, є 51.57.0 оптова торгівля відходами та брухтом, 37.20.0 оброблення неметалевих відходів та брухту, 37.10.0 оброблення металевих відходів та брухту, для здійснення якої підприємством отримано ліцензії на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів серії АВ № 501438, та на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів серії АВ № 188933, видані Міністерством промислової політики України і дійсні до 19.09.2011 (т.1, а. с.148, 150).

Як зазначено в актах перевірок від 10.05.2011 та від 06.06.2011 і підтверджується матеріалами справи, ПП «ВФ «Роса» в якості покупця мало взаємовідносини з:

- з ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп» (постачальник) за договором поставки №30\04-2 від 30.04.2008, предметом якого є поставка лому чорних металів (металобрухту) і строк дії якого пролонговано до 31.12.2009 згідно Додатку про пролонгацію № 1 до вказаного Договору;

- з ТОВ «Металл-Стандарт» (постачальник) за договором поставки № 01\01-1 від 01.01.2008, предметом якого є поставка лому чорних металів (металобрухту) і строк дії якого пролонговано до 31.12.2010 згідно Додаткової угоди № 2 до вказаного Договору.

На підтвердження виконання означених договорів між позивачем та ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп», ТОВ «Металл-Стандарт» позивачем подані видаткові та податкові накладні, квитанції про приймання вантажу, банківські виписки, що свідчать про оплату позивачем металобрухту.

В результаті дослідження означених документів суд першої інстанції встановив, що вони складені відповідно до п.9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні», п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Разом з тим податковим органом в актах перевірок від 10.05.2011 та 06.06.2011 зроблено висновок про неможливість здійснення операцій з поставки металобрухту та про відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання металобрухту у підприємств-постачальників - ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп», ТОВ «Металл-Стандарт» - та по операціях з продажу цього товару підприємствам-покупцям.

Такий висновок обґрунтовано наступними обставинами.

ДПА у Запорізькій області надано постанову від 21.04.011 слідчого з особисто важливих справ СВ ПМ ДПА у Запорізькій області, винесену старшим лейтенантом податкової міліції Ткаченко С. П. (т.1, а. с.27, 48).

Згідно з цією постановою в проваджені СВ ПМ ДПА у Запорізький знаходиться кримінальна справа № 341101, порушена по відношенню директора ПП «ПФ «Роса» ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України (умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), вчинене особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах).

В ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_6, будучи директором ПП «ПФ «Росса», здійснював фінансово-господарську діяльність підприємства, пов'язану з купівлею-продажем металобрухту, виконував фінансово-господарські операції, які не підтверджені первинними бухгалтерськими документами, а саме: придбавав металобрухт у невстановлених в ході досудового слідства осіб, які не є платниками податку додану вартість за готівковий розрахунок без складання первинних бухгалтерських документів. В подальшому ОСОБА_6 реалізовував придбані товари різним підприємствам - платникам податків на додану вартість за безготівковий та готівковий рахунок, складаючи відповідні бухгалтерські документи.

У період з вересня по грудень 2009 року, директор ПП «ВФ «Роса» ОСОБА_6, маючи умисел на заниження податкових зобов'язань й ухилення від сплати податків, відображав у документах податкової звітності підприємства ПП «ВФ «Роса» операції з поставки металобрухту, які фактично не здійснювались, на суму 8 094 703,01 грн. (у тому числі ПДВ - 1 349 117,17 грн.) з ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп», яке мають ознаки фіктивності.

У квітні 2010 року, директор ПП «ВФ «Роса» ОСОБА_6, маючи умисел на заниження податкових зобов'язань й ухилення від сплати податків, відобразив у документах податкової звітності підприємства ПП «ВФ «Роса» операцію з поставки металобрухту, яка фактично не відбувалась, на суму 1 212 244,81 грн. (у тому числі ПДВ - 242 448,96 грн.) з ТОВ «Металл-Стандарт», яке має ознаки фіктивності.

До перевірки надані первині банківські документи ПП «ВФ «Роса» по взаємовідносинам з «ПКФ Ост Юкрейн Груп», останні складені за підписом директора ОСОБА_8

Однак згідно проведеної почеркознавчої експертизи надані на дослідження первині документи (податкові накладні, накладні, акти прийому-передачі товару), які підписані, нібито, директором ОСОБА_8, підписані не їм, а невстановленою особою.

Також до перевірки надані первині банківські документи ПП «ВФ «Роса» по взаємовідносинам з ТОВ «Метал Стандарт», останні складені за підписом директора ОСОБА_9

Згідно почеркознавчої експертизи надані на дослідження первині документи (податкові накладні, накладні, акти прийому-передачі товару), які підписані, нібито, директором ОСОБА_9, підписані не ним, а невстановленою особою.

Отже, за висновками досудового слідства директор ПП «ПФ «Роса» ОСОБА_6 навмисно ухилявся від сплати податків на загальну суму 3 035 513,63 грн., яка в п'ять тисяч та більше разів перевищує оподаткованих податком мінімумів доходів громадян, тобто є в особливо великих розмірів.

Враховуючи зазначене, податковим органом в актах перевірок від 10.05.2011 та 06.06.2011 зроблений висновок:

- у період часу з вересня по грудень-2009 року при здійсненні фінансово-господарських операцій з придбання металобрухту у ПП «ПКФ «Ост Юкрейн Метал» встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1 686 396 грн. (у тому числі за 3 квартали р. в сумі 454 225 грн., за 2009 р. в сумі 1686396 грн.) та податку на додану вартість на загальну суму 1 349 157 грн. (у т. ч. за вересень 2009 р. в сумі 363420 грн., за жовтень 2009 р. у сумі 223924 грн., за листопад 2009 р. у сумі 303622 грн., за грудень 2009р. у сумі 458192 грн.);

- за квітень 2010 р. при здійсненні фінансово-господарських операцій з придбання металобрухту у ТОВ «Метал Стандарт» встановлено заниження податку на додану вартість на суму що призвело до завищення податкового кредиту 242 449 грн. (у т. ч. за квітень 2010 року в сумі 242449 грн.).

В матеріалах справи також міститься постанова № 341101-2 від 25.05.2011,, винесена слідчим з особисто важливих справ ОВС ПМ ДПА у Запорізькій області старшим лейтенантом податкової міліції Ткаченко С. П., якою порушено кримінальну справу відносно директора ПП «ВФ «Роса» ОСОБА_6 за умисне ухилення від сплати податків, яке спричинило фактичне ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, з посиланням, зокрема, на вищевказані результати експертизи та акт перевірки від 10.05.2011 (т.1, а. с.136, 137).

Доказів скасування даної постанови слідчого № 341101-2 від 25.05.2011 матеріали справи не містять.

Крім того, матеріали справи містять постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18.05.2011 у справі № 4-837/2011, якою скасовано постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Запорізькій області Ткаченко С. П. від 15.04.2011 про порушення кримінальної справи відносно директора ПП «ВФ «Роса» ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України (т.1, а. с.139).

Цією постановою встановлено, що ні в одному з вказаних слідчим у постанові про порушення кримінальної справи документі чи протоколі допиту не вказується про те, що ОСОБА_6, будучи директором ПП «ВФ «Роса», умисно ухилився від сплати податків та скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Дані обставини вказують на те, що постанова про порушення кримінальної справи №341101 від 15.04.2011 винесена без належного аналізу та оцінки первинних матеріалів, в порушення вимог ст.ст.94, 98 КПК України».

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 07.06.2011 постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18.05.2011 у справі № 4-837/2011 залишено без змін (т.1, 140, 141).

Разом з тим, матеріали справи містять постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03.08.2011 у справі № 1-п-301/11 (т.1, а. с.139), якою звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, на підставі ч.4 ст.212 КК України. Провадження у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, припинено.

Цією постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03.08.2011 у справі № 1-п-301/11 встановлено, що в період часу з вересня 2009 року по квітень 2010 року директор ЧП «ПФ «Роса» ОСОБА_6, здійснював фінансово-господарську діяльність, пов'язану з купівлею-продажем металобрухту. При цьому він проводив фінансово-господарські операції, не підтверджені первинними бухгалтерськими документами, а саме: придбавав металобрухт у невстановлених в ході досудового слідства осіб, які не є платниками податку на додану вартість за готівкові кошти без первинних бухгалтерських документів. В подальшому ОСОБА_6 реалізовував придбані товари різним підприємствам платникам податку на додану вартість, складаючи відповідні первинні документи.

Так, в період, вересня по грудень 2009 року директор ЧП «ПФ «Роса» ОСОБА_6, маючи умисел на заниження податкових зобов'язань і ухилення від сплати податків, відображав в документах податкової звітності підприємства ЧП «ПФ «Роса» операції з поставки металобрухту, які фактично не здійснювались, на суму 8 094 703,01 грн. (в т: ч. НДС - 1 349 117,17 грн.) підприємством ЧП "ПКФ "Ост Юкрейн" (код ЕГРПОУ 34734119), що має ознаки фіктивності.

Крім того, в квітні 2010 року директор ЧП «ПФ «Роса» ОСОБА_6, маючи умисел на заниження податкових зобов'язань і ухилення від сплати податків, відобразив в документах податкової звітності підприємства ЧП «ПФ «Роса» операцію з поставки металобрухту, яка фактично не проводилась, на суму 1 212 244,81 грн. (в т. ч. НДС - 242 448,96 грн.) підприємству ТОВ "Металл Стандарт" (код ЕГРПОУ 35111678), що має ознаки фіктивності.

В результаті наведеного ОСОБА_6 неправомірно завищив податковий кредит підприємства в податкових деклараціях по ПДВ за вересень 2009 року - квітень 2010 року на загальну суму 1 591 566,66 грн.

Таким чином, директор ЧП «ПФ «Роса» ОСОБА_6 в період часу з вересня 2009 року по квітень 2010 року в порушення пп.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР умисно ухилився від сплати податку на загальну суму 1 591 566,66 грн., яка в п'ять тисяч і більше раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром, що призвело до фактичного не надходження в бюджет грошових коштів на вищевказану суму.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 пояснив суду, що в здійсненому розкаявся, проти припинення кримінальної справи на підставі ч.4 ст.212 УК України не заперечує.

Дослідивши матеріали кримінальної справи Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя дійшов висновку про припинення провадження у справі у відповідності з ч.4 ст.212 УК України у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 скоїв тяжкий злочин, до кримінальної відповідальності притягується вперше, щиросердно розкаявся, до притягнення до кримінальної відповідальності в повному обсязі відшкодував спричинену державі шкоду, згідно акту ДПІ в Ленінському районі м. Запорожжя № 2443/23-08/34501191 від 06.06.2011, акту ДПІ в Ленінському районі м. Запорожжя № 2152/23-08/34501191 від 10.05.2011., а також в повному обсязі відшкодував шкоду державі, спричинену скоєним злочином згідно платіжного доручення №5 від 17.06.2011 на суму 242 449,00 грн. і згідно платіжного доручення № 6 от 17.06.2011 на суму 1349 158,00 грн.

Вказана постанова Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03.08.2011 справі № 1-п-301/11 згідно відповідної відмітки суду набрала чинності 11.08.2011.

Стаття 72 КАС України визначає підстави для звільнення від доказування, згідно частини 4 якої підставою для звільнення від доказування є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

При цьому обов'язковими такий вирок суду для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, є лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З вищенаведеної постанови Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03.08.2011 у справі № 1-п-301/11 вбачається, що предметом розгляду у кримінальній справі були господарські операції ПП «ПФ «Роса» з ПП «ПКФ «Ост Юкрейн Метал» за період з вересня по грудень 2009 року та з ТОВ «Метал Стандарт» за період квітня 2010 року з поставки металобрухту, встановлено вину директора ПП «ПФ «Роса» ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України, щодо умисного ухилення від сплати податків, яку визнав сам ОСОБА_6, відшкодувавши бюджету спричиненого таким ухиленням шкоду у сумах ПДВ 1 349 117,17 грн. та 242 449 грн., донарахованих за актами перевірок від 10.05.2011 та 06.06.2011.

Тобто відповідним судовим рішенням встановлено факт ухилення від сплати податків директором ПП «ПФ «Роса» ОСОБА_6 і мають місце правові наслідки цих дій у вигляді ненадходження податків до Державного бюджету України під час реалізації господарських операцій з ПП «ПКФ «Ост Юкрейн Метал» та з ТОВ «Метал Стандарт», тому ці обставини звільняються від доказування під час розгляду даної адміністративної справи в силу приписів ч.4 ст.72 КАС України.

Наведене не враховано судом першої інстанції, який в оскаржуваній відповідачем та прокурором постанові, посилаючись на ст.62 Конституції України, зазначив, що постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03.08.2011 вину ОСОБА_6 у вчиненні злочинних дій не було доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, оскільки згідно вказаної постанови від 03.08.2011 судом не встановлено обставин, які б свідчили не тільки про вчинення злочинних дій ОСОБА_6, а також про стан господарської діяльності позивача по спірним господарським операціям, і дана постанова від 03.08.2011 містить лише опис обставин, встановлених обвинуваченням.

Крім того, суд першої інстанції, з врахуванням положень п.п.86.8, 86.9 ПК України, дійшов висновку, що оскільки податкові повідомлення-рішення від 01.12.2011 винесені на підставі актів перевірок від 10.05.2011 та від 06.06.2011, тобто на підставі перевірок проведених в рамках кримінальній справі № 341101, а постанова Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03.08.2011 винесена за матеріалами іншої кримінальної справи № 1-п-301/11, в межах якої перевірка, відповідно до кримінально-процесуального закону, не призначалась та ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя не проводилась, вказані податкові повідомлення-рішення винесені протиправно.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковим з огляду на наступне.

За приписами ч.4 ст.72 КАС України підставами, що звільняють від доказування та роблять обов'язковим судове рішення по кримінальній справі для адміністративного суду, є встановлення таким судовим рішенням самих обставин (без зосередження на зв'язку судової кримінальної справи з кримінальною справою досудового слідства), які свідчать про наявність формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, з зазначенням чи мало місце діяння, що є предметом дослідження у даній адміністративній справі, чи мав місце склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений та інші питання, які відображені в постанові Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03.08.2011.

Крім того, вина в ухиленні податків за господарськими операціями з ПП «ПКФ «Ост Юкрейн Метал» та з ТОВ «Метал Стандарт» за періоди, які були предметом перевірки податковим органом по актах від 10.05.2011 та 06.06.2011, визнана самою посадовою особою платника податків - директором ПП «ПФ «Роса» ОСОБА_6 - під час розгляду кримінальної справи у суді і судове рішення у цій кримінальній справі набрало законної сили.

Наведене свідчить про незаконність здійснюваних позивачем у вказаний вище період операцій з поставки металобрухту з контрагентами ПП «ПКФ «Ост Юкрейн Метал» та з ТОВ «Метал Стандарт», і як, наслідок, безпідставність відображення вказаних операцій в податковому обліку, отже у відповідача були законні підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень №№ 0011411501, 0005111502, 0005101502 від 01.12.2011.

Стосовно оскарження податкових повідомлень-рішень № 0005111502, 0005101502 від 01.12.2011 в частині штрафних санкцій, які позивач вважає розрахованими у невірному розмірі, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами п.78.1 ст.78 ПК України (в редакції на момент складення актів позапланових перевірок) документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

п.п.78.1.1 - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

п.п.78.1.11 - отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Вищевказані перевірки проведено в зв'язку з постановою слідчого про призначення перевірки, що підтверджується матеріалами справи і не спростовується сторонами.

У відповідності до п.86.9 ст.86 ПК України (в редакції на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінального процесуального законодавства або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінальним процесуальним законодавством або законом про оперативно-розшукову діяльність.

З розрахунку штрафних (фінансових) санкцій по податкових повідомленнях-рішеннях № 0005111502, 0005101502 від 01.12.2011 (т.1, а. с.19, 20) вбачається, що такий розрахунок відбувався на підставі п.123.1 ст.123 ПК України, згідно якого у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В свою чергу, у відповідності до п.п.54.3.4 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Суд першої інстанції, підтримавши позицію позивача, зазначив, що у даному випадку з урахуванням вимог ст.58 Конституції України слід застосовувати відповідальність як до податкових порушень, вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлених з 01 січня 2011 року, тому може застосовуватися найнижчий із тих обсягів відповідальності, що передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Прокурор та відповідач в апеляційних скаргах наполягають, що до позивача слід застосовувати суми штрафних санкцій на підставі та у розмірах, передбачених ст.123 ПК України, оскільки перевірки ПП «ВФ «Роса» та нарахування за їх результатами сум штрафних санкцій здійснено відповідачем 01.12.2011, тобто під час дії Податкового кодексу України.

В абз.1, 2 п.58.4 ст.58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань, за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Згідно положень частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

На момент виникнення спірних відносин (2009, 2010 р.р.) питання застосування штрафних санкцій за перевірками податкових органів регулювалось Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 та Інструкцією про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженою Наказом ДПА України від 17.03.2001 № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 р. за № 268/5459.

Так, згідно п.17.1 ст.17 Закону № 2181 штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

У п.п.17.1.3 п.17.1 Закону № 2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

В свою чергу, згідно п.п.«б» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону № 2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Аналогічні за змістом п.п.17.1.3 п.17.1 Закону № 2181-ІІІ містяться в абз.1 п.п.6.1.3 п.6.1 Інструкції, відповідно до якого у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно абз.2-5 вказаного підпункту Інструкції, якщо за результатами перевірки виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то за кожний з таких податкових періодів нараховуються штрафні (фінансові) санкції у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.

Для дотримання вимог щодо максимального (п'ятдесяти відсотків) та мінімального (десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян) розміру штрафних (фінансових) санкцій:

1) визначається сукупно сума недоплат за кожною з декларацій за всіма податковими періодами, в яких вони виявлені;

2) визначається сукупно сума штрафних (фінансових) санкцій за всіма податковими періодами, у яких були виявлені суми недоплат та за якими нараховані такі штрафні (фінансові) санкції;

3) здійснюється обрахування максимального та мінімального розміру штрафних (фінансових) санкцій від сукупної суми недоплат та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафних (фінансових) санкцій, визначеною сукупно за всі податкові періоди, в яких були виявлені суми недоплат.

До сплати визначаються суми штрафних (фінансових) санкцій, що не перевищують максимальний розмір та не є нижчими від мінімального розміру, визначених цих пунктом.

З метою практичного застосування цього підпункту періодом, на який припадає недоплата, слід уважати період, на який припадає граничний термін подання податкової декларації.

Отже, Законом № 2181-ІІІ та Інструкцією передбачалась можливість застосування податковим органом штрафних санкцій у розмірі 10 % від основної суми заниження податкового зобов'язання, але не більше 50 % такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.).

Крім того, у п.п.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-ІІІ визначено, що у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України.

Згідно примітки до ст.212 КК України (в редакції на момент виникнення спірних відносин) під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Тобто на момент винесення вищевказаного судового рішення у кримінальний справі значний розмір становив 17 000 грн., великий розмір - 51 000 грн., особливо великий розмір - 85 000 грн.

Як встановлено постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03.08.2011 у справі № 1-п-301/11 директор ПП «ВФ «Роса» ОСОБА_6 умисно ухилився від сплати податків на загальну суму 1591566,66 грн., що в п'ять тисяч і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, і є особо великим розміром.

З огляду на зазначені норми та обставини даної справи, з урахуванням сукупного визначення за всі податкові періоди, в яких були виявлені суми недоплат ПДВ у розмірах 1 349 117,17 грн. та 242 449 грн., донарахованих за актами перевірок від 10.05.2011 та 06.06.2011, розмір штрафних санкцій, який мав би застосуватись до позивача за Законом №2181-ІІІ та Інструкцією, не міг становити найнижчий із тих обсягів відповідальності, що передбачені вказаним Законом, як про це зазначив суд першої інстанції.

Таким чином, враховуючи приписи ч.1 ст.58 Конституції України щодо можливості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правові акти у випадку, коли вони пом'якшують відповідальність особи, колегія суддів вважає правомірним застосування податковим органом штрафних санкцій у розмірі 25 % від суми основного грошового зобов'язання згідно податкових повідомлень-рішень № 0005111502, 0005101502 від 01.12.2011.

Отже, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ПП «ВФ «Роса».

За приписами ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом;

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції неповне з'ясовано обставини, що мають значення для справи та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області та прокуратури Запорізької області задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року у справі №2а-0870/12152/11 - скасувати, прийняти нову постанову.

У позові відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко