Рішення

від 19.03.2015 по справі 908/1189/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 11/32/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2015 Справа № 908/1189/15-г

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічне акціонерне товариство «Запорізький автомобілебудівний завод» (пр. Леніна, буд. 8, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69600; код ЄДРПОУ 25480917),

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ТехІнМет» (пр. Лагутенко, буд. 13«Г», м. Донецьк, Донецька область, 83086, тел. (062) 387-22-94, (062) 387-23-38; код ЄДРПОУ 35637027),

відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Лавренова А.М. - дов. №20 від 02.02.2015;

від відповідача: не з'явився;

про: стягнення 94121,78 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ТехІнМет» 94121,78 грн., які складаються з 81511,03 гри. попередньої оплати, 8111,88 гри. неустойки, 301,48 грн. 3% річних, 3097,42 гри. втрат від інфляції та збитків в розмірі 1099,97 грн.

Ухвалою від 24.02.2015р. порушено провадження по справі, призначені час і дата судового засідання, сторони зобов'язані надати документи та вчинити дії, необхідні для всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у позовній заяві, при цьому підставою виникнення спору зазначає порушення відповідачем умов договору поставки № 85-31.1/49 від 26.03.2010 в частині поставки товару. Намагаючись отримати товар позивач відряджав транспорт до м. Кременчука, проте товар так и не було отримано. У зв'язку з тривалою затримкою поставки товару позивач відмовився від виконання договору. Не зважаючи на згоду відповідача повернути передплату сума 81511,03 грн., що дорівнює 50% від вартості не поставленого товару позивачу не повернута. Порушення виконання зобов'язань слугувало підставою для нарахування сум пені, річних та втрат від інфляції. Крім цього до стягнення позивач заявив збитки у вигляді витрат на відрядження транспорту до м. Кременчука. Разом з цим, позивач просить судові витрати, пов'язані із розглядом справи, віднести на відповідача.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позовну заяву та витребувані докази не надав. В судове засідання повноважного представника не направив. Заяв про розгляд справи без повноважного представника відповідача на адресу суду не надходило. За таких обставин, справа розглядається в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в матеріалах справи документами та за відсутністю повноважного представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

26.03.2010р. між Закритим акціонерним товариством з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод» (покупець), правонаступником якого є позивач у справі та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ТехІнМет» (постачальник) був укладений договір поставки № 85-31.1/49 , відповідно до умов якого відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити в обумовлені строки позивачу товар, а останній, в свою чергу, прийняти товар та сплатити за нього визначену грошову суму згідно Специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.1 договору, кількість товару, його співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) по сортам, розміру, ціна за одиницю товару та інш. визначалось в Специфікаціях. Базіс поставки - ЕХW.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З моменту укладення сторонами Додаткової угоди № 32 від 24 травня 2013 року, якою змінена редакція п. 5.1 договору, строк поставки товару встановлювався 45 днів після перерахування 50% попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника.

Порядок оплати товару встановлено п. 8.1 договору, а саме 50% - попередня оплата від вартості товару, що постачається, на протязі 5 днів з моменту отримання покупцем рахунку та 50% - після приймання товару на складі покупця, на протязі 3-х календарних днів з моменту отримання рахунку.

Додатковою угодою № 37 від 18.11.2013р. сторони домовились про поставку товару на загальну суму 40197,60 грн., а Додатковою угодою № 39 від 20.01.2014р. - на загальну суму 122040,00 грн.

Виконуючи умови Договору та Додаткової угоди № 37 від 18.11.2013р. до нього, позивач на підставі рахунку на попередню оплату № 11-1113 від 18.11.2013р. пл./дорученням № 133270 від 05.12.2013р. сплатив на розрахунковий рахунок відповідача 20098,80 грн., що складає 50% вартості товару, зазначеного у Специфікації № 37.

Платіжним дорученням № 135338 від 31.01.2014р. на підставі рахунку на попередню оплату № 9-0114 від 16.01.2014р. позивач сплатив на розрахунковий рахунок відповідача 61020,00 грн., що складає 50% вартості товару, зазначеного у Специфікації № 39 у відповідності до Додаткової угоди № 39 від 20.01.2014р.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи умови договору відповідач мав поставити товар по Додатковій угоді № 37 (Специфікація № 37) до 19.01.2014р., а по Додатковій угоді № 39 (Специфікації № 39) - до 16.03.2014р.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором в частині поставки товару не виконав.

Статтею 224 Господарського кодексу України, встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Цією нормою також визначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управною стороною, втрата або пошкодження її майна...

Згідно ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на якій сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків (шкоди) необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вину боржника.

Притягнення до відповідальності у вигляді збитків за невиконання або неналежне виконання зобов'язань безпосередньо пов'язано з наявністю чи відсутністю вище вказаних елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення.

Відсутність хоча б одного елементу з перелічених, не дає підстави для притягнення до відповідальності за нанесені збитки.

За для здійснення поставки за домовленістю сторін, позивач відрядив вантажний автомобіль МАЗ-544008 до м. Кременчука. По прибуттю до узгодженого місця в узгоджений час з'ясувалось, що поставка не можлива у зв'язку з відсутністю товару. Позивачем до позовної заяви надані подорожній лист, посвідчення про відрядження водія, та калькуляцію, згідно якої витрати позивача становлять 1003,62 грн.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як передбачено п. 10.1 Договору, у випадку порушення строків поставки товару постачальник сплачує на користь покупця неустойку в розмірі 5% від вартості товару за кожний день прострочення. За порушення строків передачі товару позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 8111,88 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В зв'язку з невиконанням зобов'язань по Договору відповідачем та його згодою повернути попередню оплату сплачену йому за товар, позивач відмовився від поставки та претензією вих. № 36/П/ОПМ-Юр від 15.04.2014р. вимагав повернення грошових коштів сплачених за товар, а також штрафних санкцій за прострочення строку поставки, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, суми передплати, збитків та неустойки позивачу не сплачені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не передбачено договором.

За порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача річні в сумі 301,48 грн. та 3097,42 грн. втрат від інфляції.

Суми пені, 3% річних та втрат від інфляції ретельно перевірені в судовому засіданні, розрахунок здійснено вірно.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 81511,03 грн. основного боргу, 8111,88 грн. пені, 301,48 грн. річних, 3097,42 грн. втрат від інфляції та 1099,97 грн. збитків (з урахуванням інфляції) позивачем заявлені правомірно та обґрунтовано, підтверджені зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, слід віднести на відповідача, оскільки спір саме з його вини доведено до судового вирішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ТехІнМет» (пр. Лагутенко, буд. 13«Г», м. Донецьк, Донецька область, 83086, код ЄДРПОУ 35637027) на користь публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» (пр. Леніна, буд. 8, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69600; код ЄДРПОУ 25480917) 81511 (вісімдесят одну тисячу п'ятсот одинадцять) грн. 03 коп. основного боргу, 8111 (вісім тисяч сто одинадцять) грн. 88 коп. пені, 301 (триста одну) грн. 48 коп. річних, 3097 (три тисячі дев'яносто сім) грн. 42 коп. втрат від інфляції, 1099 (одну тисячу дев'яносто дев'ять) грн. 97 коп. збитків та 1882 (одну тисячу вісімсот вісімдесят дві) грн. 44 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В засіданні 19.03.2015р. оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 23.03.2015р.

Суддя С.А.Гончаренко