Ухвала

від 25.03.2015 по справі 161/13931/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/13931/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р.М. Провадження № 22-ц/773/442/15 Категорія: 59 Доповідач: Подолюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Подолюка В.А.,

суддів - Шевчук Л.Я., Киці С.І.,

при секретарі - Вергуну Т.С.,

з участю: позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Пащука В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовами ОСОБА_1, третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_4 до приватного підприємства "Ольвіта" про визнання недійсним рішення загальних зборів з апеляційною скаргою відповідача приватного підприємства «Ольвіта « на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 січня 2015 року ,-

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2014 року ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_4 звернулися в суд із позовом до Приватного підприємства «Ольвіта» про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Свій позов обґрунтовують тим, що згідно статуту ПП "Ольвіта", затвердженого рішенням №1 засновника від 06 лютого 2008 року та зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Володимир - Волинської міської ради від 25 березня 2008 року № 11961050005000044, ОСОБА_1 являвся єдиним власником та засновником даного підприємства, яким 06 серпня 2008 року було укладено нотаріально посвідчені договори купівлі - продажу з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, відповідно до умов яких продавець передав у власність покупцям частину корпоративних прав на ПП "Ольвіта" в розмірі 20% кожному. За реєстраційним №11961050006000044 державним реєстратором виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради було проведено 14 серпня 2008 року державну реєстрацію змін до установчих документів ПП "Ольвіта", зокрема, зареєстровано нову редакцію статуту, внесені зміни до статутного капіталу та складу засновників підприємства, а 19 серпня 2014 року ОСОБА_1 дізнався, що його та ОСОБА_4 було виключено зі складу засновників ПП "Ольвіта". При цьому, їм не було відомо коли саме і які збори (чергові чи позачергові) відбувались у ПП "Ольвіта" в січні 2014 року, де їх було виключено зі складу засновників, однак про їх дату, час та місце проведення, а також порядок денний їх не повідомляли.

Зазначають, що жодних рішень зборами не могло бути прийнято, оскільки правомочними вважаються збори учасників, які в сукупності володіють більш як 60% голосів, тобто був відсутній кворум. При цьому, вважають, що до компетенції зборів власників підприємства визначених п.4.5 статуту ПП "Ольвіта" не входить питання щодо виключення зі складу учасників підприємства.

Крім цього, їм невідомо за що саме їх було виключено зі складу учасників ПП "Ольвіта", а також заперечили систематичність чи неналежне виконання обов'язків, які б перешкоджали досягненню цілей підприємства, оскільки вони жодних зобов'язань перед відповідачем не порушували.

Вважають, що виключення їх із числа засновників ПП "Ольвіта" є незаконним та необґрунтованим, оскільки фактично при цьому дії інших власників призвели до протиправного позбавлення належного їм права власності на майно (частку у статутному капіталі).

У зв'язку з чим, просять визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів учасників (власників) ПП "Ольвіта" від 12 січня 2014 року, затвердженого відповідним протоколом, що зареєстрований Реєстраційною службою Луцького міського управління юстиції від 15 січня 2014 року за №11981050020005365 про виключення їх зі складу учасників (власників) підприємства та затвердження нової редакції статуту підприємства.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 січня 2015 року позов задоволено. Постановлено визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів учасників (власників) приватного підприємства «Ольвіта» від 12 січня 2014 року в частині виключення ОСОБА_1 та ОСОБА_9 зі складу вказаного підприємства та затвердження нової редакції статуту.

Стягнуто судові витрати з відповідача по 246 грн. 60 коп. судового збору в користь з кожного з позивачів.

В поданій апеляційній скарзі відповідач ПП «Ольвіта» покликаючись на незаконність судового рішення із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, неповного з»ясування судом обставин, що мають значення для справи просило скасувати оскаржуване ним рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Зокрема зазначає, що суд при вирішенні даного спору давши юридичну оцінку законності рішенню, прийнятому на загальних зборах підприємства 25 вересня 2009 року, фактично вийшов за межі позовних вимог, не взято до уваги судом, що оригінал Статуту, затвердженого рішенням зазначених зборів, містить підписи всіх учасників товариства чим доводиться обставина обізнаності позивачів з рішенням про збільшенння розміру статутного фонду підприємства, висновок суду про те, що позивачі після прийняття рішення про виключення їх з учасників товариства продовжували підтримувати підприємство і вносити кошти, грунтується на неналежних доказах, що разом з порушеннями процесуального права призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача Пащук В.С. апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав, наведених в ній, позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу вважають безпідставною, просять її відхилити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно статуту приватного підприємства "Ольвіта", затвердженого рішенням №1 від 06 лютого 2008 року, його засновником являвся ОСОБА_1, який на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу від 6 серпня 2008 року, укладених між позивачем та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6, передав у власніть кожному покупцю частину корпоративних прав на підприємство в розмірі 20%, у зв»язку з чим кожний із них став власником підприємства відповідно до внесених змін до статуту, затвердженого рішення загальних зборів власників від 14 серпня 2008 року (а.с. 22 - 55).

ОСОБА_1 та ОСОБА_4, яким підприємством 27 листопада та 20 грудня 2013 року року направлялося повідомлення про скликання загальних зборів, присутніми на них 20 грудня 2013 року та 12 січня 2014 року не були, рішенням загальних зборів власників ПП "Ольвіта" за порушення зобов'язань по майновій участі та внесенню вкладу, а також за систематичне неприбуття на загальні збори власників підприємства, що перешкоджають діяльності підприємства та досягненню цілей підприємством, позивачів виключено зі складу власників підприємства з наступною виплатою їм вартості внесених ними внесків у статутний (складений) капітал підприємства (т.1 а.с.97-98, 184-189, т.2 а.с.4).

Відповідно до ч. 4 ст. 145 ЦК України до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання; 2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу; 3) створення та відкликання виконавчого органу товариства; 4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів; 5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства; 6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; 7) виключення учасника із товариства; 8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Пунктом 3 статті 100 ЦК України передбачено, що учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.

Відповідно до ч.8 ст.8 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносин (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до ст.58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Компетенція зборів учасників та порядок прийняття ними рішень, періодичність скликання визначені статтями 59 - 61 Закону України "Про господарські товариства".

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Згідно з ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

З цього приводу в п.п. 18, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", міститься роз»яснення, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вимог законодавства, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки про недійсність рішення загальних зборів власників ПП «Ольвіта» в частині виключення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зі складу учасників (власників) та затвердження нової редакції Статуту даного підприємства відсутністю кворуму, необхідного для прийняття рішення, прийняття рішень з питань, не включених до порядку денного та відсутністю дій або бездіяльності зазначених осіб, які б спричинили негативні наслідки для підприємства.

Такі висновки суду, як вважає колегія суддів, відповідають встановленим обставинам справи та зроблені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Так, беззаперечно встановлено, що при визначені кворуму, необхідного для прийняття рішення загальними зборами власниківа ПП «Ольвіта» 12 січня 2014 року мало місце посилання на п.4.4 Статуту підприємства відповідно до змісту якого наступні загальні збори є правомочними при кворумі більше 50% голосів, фактично було 60%.

За змістом ст.ст.41, 60 Закону України «Про господарські товариства» положення установчих документів товаристива, які встановлюють інші правила, щодо визначення кворуму, є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню, оскільки відповідно до наведених норм матеріального права правомочними визнаються збори, якщо в них беруть участь учасники, що мають відповідно до статуту більше як 60% голосів. Такі висновки узгоджуються з роз»ясненнями, даними в п.25 вказаної постанови Пленуму Верхового Суду України.

Колегія суддів вважає правильними висновки щодо недійсності рішення загальних зборів із-за прийняття рішень на них з питань, не включених до порядку денного, оскільки письмовими доказами стверджується обставина направлення позивачам повідомлення про дату проведення зборів, однак відповідачем відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України не доведено факт повідомлення підприємством позивачів про час та місце проведення таких зборів та зазначення переліку питань, включених до порядку денного. Крім того, з переліку питань, поставлених на вирішення загальних зборів 12 січня 2014 року вбачається відсутність питання щодо виключення позивачів зі складу власників підприємства та повідомлення останніх з цього приводу. Доводи відповідача про наявність в Статутті підприємства положення, яким передбачено право власників змінювати порядок денний не узгоджується із ст.43 Закону про господарські товариства, якою визначено пряму заборону прийняття рішень загальними зборами з питань не включенних до порядку денного( т.1 а.с. 97-98, т.2 а.с. 4, 184).

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що систематичне неприбуття на загальні збори власників ОСОБА_1 та ОСОБА_4, перешкоджання ними внаслідок цього діяльності підприємства, давало підстави загальним зборам прийняти рішення відповідно до п.п. 5.2, 5.3 Статуту про виключення їх із складу засновників, не впливає на правильність висновків суду першої інстанції оскільки беззаперечно встановлено відсутність кворуму при прийнятті такого рішення та факт не включення даного питання в порядок денний, що є безумовною підставою для визнання рішення загальних зборів підприємства недійсним.

Посилання відповідача на Рішення Конституційного Суду України від 5 лютого 2013 року № 1- рп / 2013 щодо офіційного тлумачення ч.4 ст.58 , ч.1 ст.64 Закону України «Про господарські товариства» та належність у зв»язку з цим позивачу ОСОБА_4 фактично 13,92 % а не 20% голосів, не може бути підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в позові оскільки однією із обставин визнання недійсним рішення загальних зборів є відсутність в порядку денному питання про виключення позивачів із складу власників підприємства. Крім того, встановлено, що на час проведення зборів кожний із власників володіє 20% голосів і саме виходячи з такої кількості голосів визначався кворум.

Мотиви апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції положень п.5.3 Статуту підприємства та неправильністю у зв»язку із цим висновків суду про задоволення позову, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції з тих підстав, що сам по собі факт не участі позивачів у загальних зборах та в голосуванні є правом, а не обов»язком власника підприємства.

Наведені в апеляційній скарзі обставини, щодо відсутності обгрунтування судом першої інстанції неврахування ним при вирішенні спору положень п.4.4 та п.4.5 Статуту підприємства, є неприйнятними для задоволення скарги оскільки відповідно до Закону про господарські товариства у разі, якщо положення статуту та інших внутрішніх документів тоовариства суперечать йому, судам слід керуватися нормами Закону.

Інші мотиви апеляційної скарги є власним тлумаченням встановлених обставин справи та доцільності застосування окремих норм матеріального права, що не впливає на законність та обгрунтованість рішення суду першої інтсанції, підстав для скасування якого колегія судів не вбачається.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства «Ольвіта» відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 січня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді