Рішення

від 17.06.2009 по справі 33/241-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/241-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.09р.

Справа № 33/241-09

За позовом Приватного підприємства "Дніпромехпостачання", м.Дніпропетровськ

до  Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення 97 234 грн. 59 коп.

                                                                                                                  Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Глазунова О.С., довіреність №1Ю від 27.05.2008 року, Остапенко Є.С., довіреність №3Ю від 27.05.2008 року

Від відповідача: Деркач В.А., довіреність №24-5-17 від 02.01.2009 року

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Дніпромехпостачання" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про стягнення 79 200 грн. 00 коп. - основної заборгованості за договором №511082112 від 01.09.2008 року, 9 165 грн. 50 коп. –пені, 1 145 грн. 76 коп. –3% річних, 7 723 грн. 33 коп. –інфляційних втрат і витрат по справі.  

В судове засідання 17.06.2009 року з'явилися представники сторін. Представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Відповідач просить розстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців рівними частинами до 30 числа кожного місяця.

  В судовому засіданні 17.06.2009 року за згодою представника позивача та відповідача оголошена вступна та резолютивна частина судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.

 Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача та відповідача, оцінивши докази в сукупності, суд, -

                                                               ВСТАНОВИВ:

      01 вересня 2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки №511082112 (далі –Договір).

    Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов'язується поставити на умовах викладених в розділах даного Договору, а покупець прийняти та оплатити платформений електровізок (далі-товар), найменування, номенклатура, якість, строк поставки та ціна якого вказано в Специфікації, яка оформлена у вигляді додатку до даного Договору, який являється його невід'ємною частиною.

    Відповідно до п.3.1 Договору поставка товару здійснюється у відповідності до специфікації.

       Відповідно до п.4.1. Договору покупець здійснює розрахунок по даному Договору в наступному порядку: попередня оплата в розмірі 40% вартості поставленого товару перераховується на рахунок постачальника після виставленого рахунку постачальником; кінцевий розрахунок здійснюється покупцем на протязі 10 банківських днів з моменту виставлення поставки товару, при наявності рахунку та податкової накладної.

    Позивач, на виконання своїх зобов'язань здійснив поставку, що підтверджується накладною №МП-07/10-01 від 07.10.2008 року (а.с.14) та довіреністю на отримання ТМЦ серії ЯПЗ № 237756 від 02.10.2008 року.

         Відповідач, свої зобов'язання в частині оплати поставки не виконав.

 Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

    Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних  вимог щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

    До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

      Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та  вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 

    Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на  користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

    Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

     Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

         Таким чином,  заборгованість  відповідача перед позивачем підтверджена матеріалами справи складає 79 200 грн. 00 коп. та підлягає задоволенню.

             Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

           За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки.

        Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

      Пунктом 7.1. Договору передбачено, що за порушення узгоджених строків оплати товару, вказаних у п.4.1. Договору, відповідач має сплатити постачальнику пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. Розмір пені за період з 22.10.2008 року по 15.04.2009 року складає 9 165 грн. 50 коп. та підлягає стягненню.

        Відповідно до статті  625 Цивільного  кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні витрати складають 7 723 грн. 33 коп., 3% річних складає 1 145 грн. 76 коп. , які підлягають задоволенню.

          З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі  –79 200 грн. 00 коп. - основної заборгованості за договором №511082112 від 01.09.2008 року, 9 165 грн. 50 коп. –пені, 1 145 грн. 76 коп. –3% річних, 7 723 грн. 33 коп. –інфляційних витрат.

         Позивачем на підставі  ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві,  як підставу своїх  позовних вимог.

   Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд, приймаючи рішення, має право  відстрочити або розстрочити  виконання рішення.

   Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду на шість місяців, суд вважає що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав:

   Відповідно до статті 121 ГПК України  при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у винятковий випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

    Згідно  Роз'яснення  ВАСУ від 12.09.96р.   N 02-5/333  “Про деякі питання практики застосування статті 121  Господарського процесуального Кодексу України підставою для відстрочки,  розстрочки,  зміни  способу  та порядку  виконання  рішення  можуть  бути  конкретні обставини, що ускладнюють   виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте,  вирішуючи  питання  про відстрочку  чи  розстрочку  виконання  рішення,  зміну  способу  і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси  сторін,  їх  фінансовий  стан, ступінь вини відповідача  у  виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці  держави та інші обставини справи.  

 Враховуючи  матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини  відповідача  у виникненні спору, суд вважає, що відповідач не навів виняткових випадків, які б свідчили про  наявність обставин для надання розстрочки виконання рішення.

 Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

 Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

      Керуючись, ст.ст. 47, 33, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити повністю.  

     Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (49081, м.Дніпропетровськ, вул.Столєтова, 21, код ЄДРПОУ 05393116) на користь Приватного підприємства "Дніпромехпостачання" (49100, м.Дніпропетровськ, пр-т Героїв, 4/562, код ЄДРПОУ 32953070) 79 200 (сімдесят дев'ять тисяч двісті) грн. 00 коп. –основної заборгованості за договором №511082112 від 01.09.2008 року, 9 165 (дев'ять тисяч сто шістдесят п'ять) грн. 50 коп. –пені, 1 145 (одна тисяча сто сорок п'ять) грн. 76 коп. - 3% річних, 7 723 (сім тисяч сімсот двадцять три) грн. 33 коп. –інфляційних витрат, 972 (дев'ятсот сімдесят дві) грн. 35 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

 В задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення відмовити.

       Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                       І.А.Рудовська

Рішення підписано 31.07.2009 р.