Постанова

від 07.07.2009 по справі 10/64-09

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/64-09

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.07.09                                                                                       Справа №10/64-09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Федоров І.О. судді  Федоров І.О.    , Кагітіна Л.П.  , Шевченко Т. М.

при секретарі:    Акімовій Т.М.

за участю представників:

від позивача:  не з'явився;

від відповідача:   не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Скарлет-Херсон», м. Херсон,

на рішення господарського суду Херсонської області від 16.04.2009 р. у справі № 10/64-09

за позовом: Фермерського господарства «Владам», смт. Воскресенське Жовтневого району Миколаївської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Скарлет-Херсон», м. Херсон,

про стягнення 25212 грн. 85 коп.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від  06.07.2009 р. № 1394 справу № 10/64-09 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий –  Федоров І.О. (доповідач), судді:  Кагітіна Л.П., Шевченко Т.М.

Колегія суддів прийняла справу до провадження.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, по закінченні судового засідання колегією суддів прийнято постанову.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.04.2009 р. у справі № 10/64-09 (суддя Александрова Л.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Скарлет-Херсон» на користь Фермерського господарства «Владам» 1966,99 грн. пені, 252,13 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 23000,00 грн. припинено.

Рішення мотивовано тим, що на виконання договору поставки №М-21 від 05.04.2007 р.  позивач поставив відповідачу товар на суму 24780,60 грн., що підтверджується копіями видаткової накладної № РНКЦ-03792 від 09.09.2008 р. та довіреністю відповідача на отримання товару серії ЯОХ № 746754 від 08.09.2008 р. Пунктом 3.1. договору встановлена відстрочка здійснення оплати за поставлений товар, яка не має перевищувати 45 календарних днів. У встановлений строк відповідач сплатив позивачу лише 52,88 грн. Крім того, платіжним дорученням № 907 від 13.02.2009 р. відповідач перерахував позивачу ще 1780,60 грн. Після звернення позивача до суду відповідач перерахував решту суми основного боргу в розмірі 23000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 24 та № 74 від 06.03.2009 р. У зв'язку з цим суд припинив провадження у справі в частині стягнення основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору. Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань суд задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача 1966,99 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а також 245,86 грн. процентів річних.

Відповідач з рішенням суду не погодився, звернувся з  апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та повернути справу на новий розгляд.  

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що розрахунки за поставлені партії товару відповідач проводив вчасно, з урахуванням відстрочки платежів у 45 днів. Вважає, що факт своєчасної оплати за товар підтверджується тим, що ФГ «Владам» жодного разу не відмовило у виконанні замовлення, своєчасно здійснюючи поставки товарів, хоча згідно умов договору постачальник має право затримати відгрузку покупцеві наступної партії товарів, якщо не було проведено розрахунок за попередні партії. Також вважає, що позивачем не дотримано порядку досудового вирішення спору.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

В судове засідання сторони своїх представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Колегія суддів дійшла висновку, що матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті і, враховуючи, що згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, вважає, що розгляд апеляційної скарги можливий без присутності представників сторін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2007 р. між Фермерським господарством «Владам» (постачальник) та ТОВ «Скарлет-Херсон» (покупець) укладено договір поставки №М-21.

Згідно з п. 1 договору постачальник поставляє окремими партіями, а покупець приймає та оплачує на умовах, викладених в договорі, консервацію і соки овочеві в асортименті. Кількість, розгорнутий асортимент, ціна конкретної партії та одиниці товару, що поставляється, визначається у накладних (специфікаціях), які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 4.1 договору постачальник поставляє товар на умовах доставки на склад покупця.

09.09.2008 р. ФГ «Владам» поставило ТОВ «Скарлет-Херсон» товар на суму 24780,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № РНКЦ-03792 від 09.09.2008 р. Товар отримано представником відповідача Крушельницькою О.В. на підставі довіреності від 08.09.2008 р. серії ЯОХ № 746754. Накладна містить підписи та печатки сторін.

У пункті 3 договору сторони визначили порядок оплати, згідно якого відстрочка платежу не повинна перевищувати 45 календарних днів.

Відповідно до п. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний,  святковий або  інший  неробочий  день,  що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії,  днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З урахуванням зазначеного термін відстрочки сплати товару сплив 27.10.2008 р.

У встановлений строк відповідач сплатив позивачу лише 52,88 грн.

Платіжним дорученням від 13.02.2009 р. № 907 відповідач перерахував позивачу ще 1727,72 грн., тобто з простроченням встановленого договором терміну відстрочки.   

З урахування цього, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Скарлет-Херсон» 23000,00 грн. основного боргу, а також 1966,99 грн. пені та 245,86 грн. процентів річних за прострочення виконання зобов'язання.

Актом звірки взаєморозрахунків за 01.01.2009 р. – 25.02.2009 р. підтверджується, що заборгованість відповідача за поставлений товар станом на 25.02.2009 р. становила 23000,00 грн.

Після подання позову відповідач сплатив решту суми основного боргу платіжними дорученнями від 06.03.2009 р. № 24 на суму 9551,88 грн. та № 474 на суму 13500,00 грн.

Таким чином, основний борг відповідач сплатив у повному обсязі після подання позову, а тому предмет спору в цій частині між сторонами відсутній.

У зв'язку з цим провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 23000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1                   ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Також позивач нарахував на суму заборгованості пеню в розмірі 1966,99 грн. та проценти річних в розмірі 245,86 грн. за прострочення виконання відповідачем зобов'язання станом на 25.02.2009 р.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення містить ст. 193 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст.530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його

виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено колегією суддів та підтверджується матеріалами справи, відповідач виконав зобов'язання з оплати поставленого товару несвоєчасно.

Відповідачем не доведено будь-якими доказами відсутність його вини у порушенні взятого на себе договірного зобов'язання та вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських        відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 7.1 договору порушення строків оплати, визначених у п. 3.1 даного договору, тягне за собою сплату покупцем на користь постачальника пені в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір  пені, передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки   Національного  банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати товару, позивачем обґрунтовано нараховано 1966,99 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги, що відповідачем грошові зобов'язання перед позивачем виконані несвоєчасно, позивач обґрунтовано нарахував 245,86 грн. процентів річних на суму боргу.

Доводи відповідача про відсутність порушення строків виконання зобов'язання не підтверджені жодними доказами. Ухвалою від 18.05.2009 р. апеляційний суд витребував у відповідача нормативне та документальне обґрунтування доводів про своєчасну оплату товару з посиланням на конкретні норми законодавства, конкретні дати поставки та платежу, однак  відповідач обґрунтування своїм доводам не надав, висновків суду першої інстанції не спростував.

Щодо доводів відповідача про недотримання позивачем порядку досудового врегулювання спору колегія суддів зазначає, що право позивача на безпосереднє звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості в силу положень ч. 2 ст. 124 Конституції України не може бути обмежене дотриманням порядку досудового врегулювання спору. Судом як першої, так і апеляційної інстанції надавалась відповідачу можливість спротсувати доводи позивача про несвоєчасну оплату відповідачем отриманого товару, однак відповідач не скористався належним чином своїми процесуальними правами, доводів позивача не спростував.

Також колегія суддів зазначає, що вимоги апеляційної скарги щодо направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції не відповідають положенням ГПК України, відповідно до яких відповідні повноваження у суду апеляційної інстанції відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для даної справи, надав їм вірну правову оцінку та вирішив спір з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Тому оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга – без задоволення.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача – заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст.  99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Скарлет-Херсон», м. Херсон, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 16.04.2009 р. у справі № 10/64-09 залишити без змін.

Головуючий суддя Федоров І.О.

 судді  Федоров І.О.  

 Кагітіна Л.П.  Шевченко Т. М.