Рішення

від 02.10.2009 по справі 10/64-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/64-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 жовтня 2009 р.           Справа 10/64-09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Пак Інвест" , ЄДРПОУ 34349381,  (вул. Оболонська набережна, 7/3, офіс 1, м. Київ, 04210)    

до:  Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськ"Вінницям'ясо" , ЄДРПОУ 00452995,  (вул.Кірова, 1, м. Вінниця, Вінницька область,21100)      

про виконання умов договору і стягнення 62 355,68 грн.

Головуючий суддя Даценко М.В.    

Секретар судового засідання Здорик Я.С.

Представники сторін:

Позивача, Климук А.Л., довіреність № б/н  від 06.05.09,  ;

Відповідача, Орехова І.С., довіреність № б/н  від 20.02.09,  ;

ВСТАНОВИВ :

Подано позов, в якому позивач Товариство з обмеженою відповідальністю"Альфа Пак Інвест" просить суд стягнути з відповідача Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськ "Вінницям'ясо" 62 355,68 грн. з них 40827,35 грн. вартість фактично поставленої продукції (з урахуванням індексації), 1 028,33 грн. пені, 20 500 грн. плати за зберігання упаковки на складі позивача.

Обгрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що на підставі договору № 8-57 від 17.07.08р. на замовлення відповідача виготовлено пакувальний матеріал який відповідач не оплатив та не забрав зі складу позивача.

Уточненням позовних вимог б/н від 20.08.09р. позивач просить стягнути  з відповідача пеню за порушення строків передоплати у розмірі 1028,33 грн., 13500 грн. оплату за зберігання упаковки на складі позивача, вартість фактично поставленої але неоплаченої упаковки - 40827,35 грн. вартості фактично поставленої продукції з тих же підстав.

Ухвалою суду від 07.04.09р. порушено провадження у даній справі.

Розгляд справи неодноразово відкладався, в зв'язку з неявкою в засіданні суду представників сторін та  витребуванням додаткових доказів по справі.

Відповідач у запереченні на позовну заяву та в засіданні суду проти позовних вимог позивача заперечує , мотивуючи тим , що позивач за умовами договору № 8-57 від 17.07.08 р. повинен був поставити відповідачу партіями пакувальний матеріал, а відповідач повинен був оплатити та прийняти пакувальний матеріал з оплатою на умовах визначених договором :  передоплата у розмірі 6516,30 грн. 30% від загальної суми договору впродовж 3- х банківських днів  з моменту підписання договору та решту загальної суми сплатити протягом 5 банківських днів з моменту відвантаження плівки на склад Покупця.

Однак позивач поставив товар з порушенням умов Договору № 8-57 від 17 липня 2008 року, а саме п. 8.2. Договору, який зазначає, що у випадку невиконання замовником п. п. 3.1., 3.2., 4.1.4. термін поставки упаковки збільшується на кількість днів затримки. Це означає, що якщо відповідач в установлений п. 3.1. Договору термін   не перерахував   грошові    кошти,   то   поставка   товару відстрочується на кількість днів затримки оплати. Крім того, відстрочення поставки упаковки відбувається і в разі неповідомлення позивача про оплату телефаксом, телефоном, із зазначенням дати та суми платежу, як це передбачено п. 3.5. Договору.

Відповідач також посилається на те, що у зв'язку з економічною кризовою ситуацією, яка виникла в країні, та відобразилася на господарській діяльності підприємства відповідача, що призвело до скорочення обсягів виробництва і відповідно прибутків підприємства, відповідач, не розриваючи договір, користуючись п. 8.2. Договору, який чітко передбачає відстрочення поставки упаковки на кількість днів затримки оплати, не здійснював платежу, тим самим відстрочив поставку упаковки до дати здійснення оплати.

Таким чином, відповідач, вважає, що з позовної заяви випливає порушення позивачем умов поставки товару.

Відповідач посилається також на те, що позивач не повідомив належним чином відповідача про  готовність товару до відвантаження, оскільки у повідомленні на яке він посилається відсутні дані щодо місця складування товару.

В судових засіданнях представники сторін підтримали доводи викладені, відповідно , у позовній заяві і відзиві на позов, а також у додаткових поясненнях.

З пояснень учасників процесу та матеріалів справи суд вбачає таке.

17.07.08 р. між сторонами було укладено договір поставки № 8-57. За умовами договору виконавець (позивач) зобов'язаний поставити замовнику (відповідачу) , а замовник оплатити і прийняти пакувальний матеріал на умовах договору . Продукція по договору передається партіями. Структура матеріалів, кількість і вартість продукції обумовлюється сторонами в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору і складається на кожну партію окремо (п. 2.1. договору).

Розділом 3 договору сторони домовились про умови оплати та ціну продукції.

Так, відповідач перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору у розмірі 6 516,30 грн.  Залишок суми , відповідач зобов'язаний оплатити протягом 5 - ти банківських днів з моменту відвантаження плівки на склад покупця.

Відповідно до п. 4.1.1. договору відповідач зобов'язаний надати позивачу офіційне замовлення продукції, який завірений печаткою підприємства,  позивач, відповідно до п. 4.2.2. договору зобов'язаний поставити продукцію на свій склад в термін 20 робочих днів з моменту оплати.

Пунктом 8.5 договору сторони домовились , що у випадку якщо строк зберігання продукції на складі позивача з моменту повідомлення відповідача про готовність її до приймання - передачі перевищує 10 робочих днів, відповідач сплачує позивачу за зберігання продукції 50 грн. за кожний наступний день зберігання.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши і оцінивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо поставки  товару.

Відповідно до статті 712 ЦК України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. (ст. 662 ЦК України). Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

В силу ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Як зазначено вище судом, відповідно до умов договору № 8-57 від 17.07.08 р. поставка продукції повинна була здійснюватись лише після передоплати у розмірі 6516,30 грн. впродовж 3- х банківських днів  з моменту підписання договору.

Пунктом 8.2. договору сторони встановили, що у випадку невиконання замовником п.п. 3.1., 3.2. та п.п. 4.1.4. договору строк поставки товару збільшується на кількість днів затримки.

В порушення даної домовленості позивач без отримання від відповідача повідомлення про готовність до отримання продукції та сплати передоплати у розмірі 6516,30 грн.  вартості продукції повідомив останнього про виготовлення та поставку продукції на свій склад в м. Києві.

28.07.08р. та 27.08.08р. позивач надіслав повідомлення відповідачу про готовність поставити продукцію на склад замовника.

Разом з тим, дані повідомлення не містять інформації, де саме (на якому складі, за якою адресою ) знаходиться продукція.

Крім того, позивач не надав безперечних доказів того, що обумовлена договором № 8-57 продукція дійсно поставлена на склад ПП "Сага - Плюс", на чому зокрема ґрунтуються позовні вимоги.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку , що позовні вимоги задоволенню не підлягають

          Керуючись ст. ст. 4-3,33,43, 82,84,115,116 ГПК України,  

ВИРІШИВ :

 В позові відмовити.

Суддя                                              

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  02 жовтня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу