Рішення

від 27.03.2015 по справі 343/2539/13-ц

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/2539/13-ц

Провадження №: 2/0343/113/14

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2014 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді - Керніцького І. І.,

секретаря - Оленюк Т. В.,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом публічного акціонерного товариства КБ "Приват Банк" до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, Тзов "Автоформули-ІФ" про звернення стягнення,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить вилучити у ОСОБА_1 та передати в заклад Івано-Франківському відділенню Південно-Західного регіонального управління ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКА «ПРИВАТБАНК» предмет застави - «RENAULT», модель: PREMIUM, рік випуску: 1998, тип ТЗ: Сідловий тягач-Е, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належив на праві власності ТзОВ "АВТОФОРМУЛА-ІФ" комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля «RENAULT», модель: PREMIUM, рік випуску: 1998, тип ТЗ: Сідловий тягач-Е, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належив на праві власності ТзОВ "АВТОФОРМУЛА-ІФ" ). В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2062/51 від 22.12.2005 року в сумі 132572.41 [Долар СІЛА], що за курсом 7.99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.07.2013 року складає 1059253.56 грн: звернути стягнення на предмет застави: автомобіль «RENAULT», модель: PREMIUM, г:к випуску: 1998, тип ТЗ: Сідловий тягач-Е, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний -::мер: НОМЕР_2, що належив на праві власності ТзОВ "АВТОФОРМУЛА-ІФ" (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Січинського, буд. 152, код ЄДРПОУ: 33859328), шляхом продажу вказаного автомобіля ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Судові витрати покласти на відповідача.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № 2062/51 від 22.12.2005 року ОСОБА_2 22.12.2005 року отримала кредит у розмірі 60000.00 [Долар США] зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.12.2008 року. У порушення зазначених норм закону та умов договору клієнт зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості за кредитом. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 22.07.2013 року має заборгованість - 132572.41 [Долар США]. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ТзОВ "АВТОФОРМУЛА-ІФ" в особі директора ОСОБА_3 23.12.2005 р. уклали договір застави рухомого майна. Згідно з договором застави заставодавець надав в заставу автомобіль «RENAULT», модель: PREMIUM, тік випуску: 1998, тип ТЗ: Сідловий тягач-Е, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належив на праві власності ТзОВ "АВТОФОРМУЛА-ІФ" (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Січинського, буд. 152, код ЄДРПОУ: 33859328). В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, клієнт зобов'язання за кредитним договором не виконує; предмет застави в заклад банку не передав. Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця. Приймаючи до уваги, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заявлено позов саме з підстав, вказаних у попередньому абзаці, цілком очевидно, що виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмет застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю, - неможливо без фактичного знаходження предмету застави у володінні ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК". В ході здійснення моніторингу даного кредиту було встановлено, що в 2008 р. в порушення умов ст. 17.7 договору застави, ч.2 ст. 586 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про заставу», без згоди банку третя особа 2 реалізувала заставний автомобіль відповідачу - громадянину ОСОБА_1. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» згоду на відчуження рухомого майна Третій особі 2 без збереження обтяження не надавав; відчуження належного Клієнту автомобіля не здійснювалось в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі- продажу, а тому зареєстроване обтяження зберігло силу для нового власника - відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Вiдповiдач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник відповідача не прибув, звернувся в суд із заявою

Третя особи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час, день та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Суд, дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (тобто, положення про договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до кредитного договору № 2062/51 від 22.12.2005 року ОСОБА_2 22.12.2005 року отримала кредит у розмірі 60000.00 [Долар США] зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.12.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ТзОВ "АВТОФОРМУЛА-ІФ" в особі директора ОСОБА_3 23.12.2005 р. уклали договір застави рухомого майна.

Згідно з договором застави заставодавець надав в заставу автомобіль «RENAULT», модель: PREMIUM, тік випуску: 1998, тип ТЗ: Сідловий тягач-Е, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належив на праві власності ТзОВ "АВТОФОРМУЛА-ІФ" (76000, м.Івано-Франківськ, вул. Січинського, буд. 152, код ЄДРПОУ: 33859328).

В судовому засіданні встановлено, в ході здійснення моніторингу даного кредиту було встановлено, що в 2008 р. в порушення умов ст. 17.7 договору застави, ч.2 ст. 586 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про заставу», без згоди банку третя особа 2 реалізувала заставний автомобіль відповідачу - громадянину ОСОБА_1.

Рішення Долинського районного суду від 06.09.2012 року, справа № 2-26/2012 року, свідчить про те, що визнано недійсною біржову угоду № 159 від 06.08.2008 купівлі-продажу вищевказаного автомобіля.

Відповідно до розрахунку заборгованості за за кредитним договором № 2062/51 від 22.12.2005 року відповідач станом на 22.07.2013 року має заборгованість - 132572.41 [Долар США], яка складається з наступного: 31277.23 [Долар США] - заборгованість за кредитом; 51958.76 [Долар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом; 49336.42 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Про те, що позивачем застосовувався досудовий порядок врегулювання спору та попереджено позичальника і кредитора про можливе звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" свідчить лист-повідомлення, адресований ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, Тзов "Автоформули-ІФ", за вих. № 30.1.0.0/2-410 від 13.06.2013 року, реєстр поштових відправлень.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами були укладені кредитний договір та договір іпотеки, в яких були визначені всі істотні умови та передбачені наслідки невиконання цих умов. Відповідач належним чином свої обов'язки за кредитним договором не виконував, внаслідок чого допустив виникнення заборгованості, яка складає 1059253,56 гривень. Виконання умов кредитного договору було забезпечене договором застави, предметом якого є - «RENAULT», модель: PREMIUM, рік випуску: 1998, тип ТЗ: Сідловий тягач-Е, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належив на праві власності ТзОВ "АВТОФОРМУЛА-ІФ" комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля «RENAULT», модель: PREMIUM, рік випуску: 1998, тип ТЗ: Сідловий тягач-Е, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належив на праві власності ТзОВ "АВТОФОРМУЛА-ІФ" ). В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2062/51 від 22.12.2005 року в сумі 132572.41 [Долар СІЛА], що за курсом 7.99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.07.2013 року складає 1059253.56 грн.

Позивач звернувся до суду з підстав визначених договором застави укладеним між ПАТ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 Позов обгрунтовується позивачем виходячи з вимог договору який між ним та позивачем не укладався.

Відповідно до розділу договору застави «звернення стягнення і реалізація предмету застави», заставодержатель має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення: передача предмету застави у власність заставодержателя; продаж предмету застави шляхом укладення договору купівлі продажу. Вказані вимоги договору узгоджуються з нормами Закону України «Про заставу», яким передбачено, як позасудовий порядок врегулювання питання про звернення; стягнення на предмет застави, так і можливість звернення стягнення на предмет застави за рішенням суду.

Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

В свою чергу позивач звернувся з позовом про передачу предмета застави в заклад.

Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про заставу» заклад - застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя.

Тобто спосіб обраний ним є способом позасудового захисту. Однак, такого способу захисту договором застави від 23.12.2005р. не передбачено.

Відповідно до ст.21 ЗУ «Про заставу» реалізація заставленого майна в судовому порядку провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні (п. З ч. 2 ст. 25 вказаного Закону); початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження (п. 6 ч. 2 ст. 25 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, справи розглядаються судом в межах позовних вимог. В свою чергу позивач не визначив способів збереження майна на період його реалізації початкову ціну, а спосіб захисту є позасудовим.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив нарахування штрафних санкцій. Згідно до ст. 258 ЦК Україна нарахуванням пені в розмірі 49336,42 дол.США здійснено за період час з 2007р., тобто з пропуском строку позовної давності.

Для застосування відповідальності у вигляді стягнення пені законом встановлена спеціальна позовна давність в один рік, тому для стягнення цієї суми заява відповідача про позовну давність не потрібна.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про заставу» у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання. В свою чергу в п. 26 Договору застави від 23.12.2005р. зазначено, що термін дії договору - до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. В кредитному договорі також в п.6.1. зазначено, що договір діє до повного виконання сторонами зобов'язань.

Згідно до п. 24 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання, позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

п.3.1.кредитного договору №2062/51 зазначено, що термін повернення кредиту здійснюється відповідно до графіку. Однак, до позову графік, який є невід'ємною частиною договору не долучено, що на даний час утруднює обрахунок строків давності.

Щодо вилучення майна слід зазначити те, що вилучення відбувається тільки від особи, в володінні якої знаходиться зазначене майно. До матеріалів справи долучено копію договору оренди, згідно до якого автомобіль передано в оренду до 2015р. За цих обставин, позивач звернувся з позовом до неналежного відповідача.

Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 575, 589, 590, 611, 625, 629, 651, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 35, 38, 39, 40 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 1, 10, 11, 60 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 208, 209, 215, Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

Р І Ш И В :

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, Тзов "Автоформули-ІФ" про звернення стягнення відмовити.

Рішення суду набирає законнорї сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.

Суддя:

«Повний текст рішення суду виготовлено 9 січня 2015 року. Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи»

Суддя