Рішення

від 06.08.2009 по справі 20/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/97

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"31" липня 2009 року                                                                                    Справа №20/97

Суддя Цимбал –Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом:            Приватного підприємства «Торгівельна компанія «Енергія»

                                02660, пр-кт Визволителів,1, оф.306, м.Київ;

до відповідача:             Приватного підприємства «Країна М»

                                14037, вул. Інструментальна,7, м.Чернігів;

предмет спору:     стягнення 112211,66 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Корнієнко Ю.В.(дов. №б/н від 22.10.208р.)- представник;

відповідача: Макей О.О.- директор;

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство Торгівельна компанія «Енергія»(далі –Торгівельна компанія) звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до приватного підприємства «Країна М»(далі –Підприємство) про стягнення 112211,66грн., з яких 98790,10грн. основного боргу, 13421,56грн. неустойки.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 05.06.2009 року розгляд справи призначено на 23.06.2009року з наступним оголошенням  перерви до 21.07.2009р. В судовому засіданні 21.07.2009р. розгляд справи було відкладено до 31.07.2007р.

Позивач, до прийняття рішення у справі, відмовився від позову в частині стягнення з відповідача 13421,56грн. неустойки.

У судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення, яким визнав суму основного боргу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення  для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

07.09.2007р. між Торгівельною компанією та Підприємством укладено договір поставки №07/09-1к  (далі –Договір).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник (позивач) зобов'язався поставити Товар, а покупець прийняти його у пункті прзначення, що обумовлений у замовлені покупця.

Згідно ч.1 статті 712 ЦК України за  договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до п.2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов Договору, позивач здійснив поставку харчових продуктів відповідачу на суму 112289,06грн. Факт отримання товару підтверджується видатковими накладними від 22.07.2008р. за №22/07-33к на суму 16611,88грн., від 06.08.2008р. за №06/08-5к на суму 37815,76грн., від 01.10.2008р. за №01/10-13к на суму 20839,93грн., від 02.10.2008р. №02/10-23к на суму 14567,95грн., від 13.01.2009р. №13/01-24к на суму 22453,53грн., що підписані відповідачем.

Факт поставки товару належним чином доведений, документально підтверджений.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Порядок розрахунків передбачений частиною 4.2 Договору:

·          Оплата за отриманий товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або внесення коштів до каси Постачальника: кожні 21 банківських днів за реалізований товар;

·          На протязі 10 банківських днів з дати отримання товару;

В судовому засіданні сторони зазначили, що строком оплати є 21 банківський день з моменту отримання товару відповідачем.

Враховуючи, що товар отримано відповідачем 22.07.2008р., 06.08.2008р., 01.10.2008р., 02.10.2008р., 13.01.2009р., у останнього виник обов'язок оплатити його до 20.08.2008р., 05.09.2008р., 30.10.2008р., 31.10.2008, 11.02.2009р. відповідно.

Відповідач частково здійснив оплату основного боргу в сумі 11845,66грн.

Обов'язок щодо оплати товару відповідачем не виконаний у повному об'ємі, що є порушенням ст. ст. 525,692 ЦК України і ст.193 ГК України.

Виходячи з викладеного, вимоги позивача щодо стягнення 98790,10грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача неустойки в сумі 13421,56грн.

У судовому засіданні 31.07.2009р. позивачем подана заява про відмову від позову в частині стягнення 13421,56грн. неустойки.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Розглянувши подану заяву та враховуючи, що відмова від позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси сторін та інших осіб, суд дійшов висновку про прийняття відмови від позову та припинення провадження у справі в частині стягнення 13421,56грн.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 987,90грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 274,68грн.

Керуючись ст.49, п.4ч.1 ст.80ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства «Країна М»( 14037, вул. Інструментальна,7, р/р 26001005173 в ПЧВ КФ ВАТ СКБ «Дністер», МФО 300722, код ЄДРПОУ 35108644) на користь приватного підприємства «Торгівельна компанія «Енергія»(02660, вул. Визволителів, 1,оф.306, м.Київ, р/р 260070154400 в АБ «Брокбізнесбанк», МФО 300249, код ЄДРПОУ 31244738)  98790,10 грн. заборгованості, а також 987,90грн. державного мита та 274,68грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження у справі в частині стягнення 13421,56грн. неустойки припинити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                       Суддя                                         М.П. Цимбал-Нарожна

                          Повний текст рішення підписано 31 липня  2009 року.

                          Суддя                                                М.П. Цимбал-Нарожна

06.08.09