Рішення

від 10.08.2009 по справі 36/172

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/172

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.08.09 р.                                                                                     Справа № 36/172                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання Н.В.Новіченко, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Закритого акціонерного товариства „Променергосбыт” м.Донецьк   

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Тельманівський кар'єр” Тельманівського району

про:          стягнення  57 004грн. 12коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача:          Чуйкіна В.І. по дов.;

від відповідача:          не з'явився;

                                                            З 06.08.09р. по 10.08.09р. у судовому

засіданні згідно ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України

оголошувалась перерва

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Закрите акціонерне товариство „Променергосбыт” м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Тельманівський кар'єр” Тельманівського району, про стягнення заборгованості в сумі 40 000грн., пені в сумі 10 389,04грн., інфляційних втрат 5 320грн., 3% річних в сумі 1 295,08грн., а всього 27.004,12грн.               

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на листи №81 від 28.05.09р., №294 від 26.06.08р., №303 від 08.10.08р., №25 від 21.01.09р., претензію №77 від 24.04.08р., рахунок-фактуру, видаткову накладну, акт звірки взаєморозрахунків, довіреність, банківські виписки, розрахунок.  

          Відповідач у судове засідання не з”явився, відзив на позов не представив, про день та час розгляду спору був повідомлений належним чином.

Оскільки про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, в матеріалах справи достатньо документів та доказів для вирішення спору по суті, господарський суд вважає можливим розглянути справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

Згідно усної домовленості позивач передав відповідачу через його представника Пефті С.П., який діяв по довіреності НБК №042211 від 19.05.08р., товар – 3212101090 КОRRОВОND (компонент А+ компонент В), 10кг., за видатковою накладною №1-00000052 від 19.05.08р. на суму 62 400,24грн.

У позовній заяві та письмових поясненнях б/н та б/д позивач посилається на те, що 09.04.08р. був укладений договір на поставку вищевказаного товару і виписано рахунок-фактуру №1-00000047 від 09.04.08р. Договір був оформлений з боку позивача і переданий для оформлення представнику відповідача. В телефонній розмові юрист відповідача повідомив, що договір підписано і вислано по пошті, однак на адресу позивача вищевказаний договір не надійшов.

При цьому, позивач надав суду договір №9/2008 від 09.04.08р., який підписаний лише з його боку. Відповідач цей  договір в порушення вимог ст. 207 Цивільного кодексу України не підписав, і не скріпив його печаткою підприємства. Печаткою підприємства позивача цей договір також не скріплений.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відсутність жодних правових підстав вважати укладеним між позивачем та відповідачем договір №9/2008 від 09.04.08р.

Таким чином, договір у письмовій формі між сторонами не укладався, але суд вважає, що цивільні права та обов'язки сторін виникли в порядку  частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують означені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин за свою правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 Цивільного кодексу України.

Оскільки сторони належним чином не визначили строки виконання відповідачем обов'язку по оплаті отриманої продукції, суд вважає, що право позивача вимагати виконання такого зобов'язання виникло в порядку ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України через сім днів з моменту направлення відповідачу рахунку №1-00000047 від 09.04.08р.

Даний рахунок відповідачем був оплачений лише частково на суму 22 400,24грн., що підтверджується банківськими виписками від 14.04.08р. на суму 6240,05грн., та від 04.08.08р. на суму 16 160,19грн. з прямим призначенням платежу: „... згідно рахунку №1-00000047...”, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 40 000грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами №294 від 26.06.08р., №303 від 08.10.08р., №25 від 21.01.09р., претензію №77 від 24.04.08р., та претензією №77 від 24.04.08р. з вимогою погасити заборгованість, які відповідачем були залишені без задоволення.

Актом звірки взаєморозрахунків станом на 18.12.08р. сторони підтвердили наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 40 000грн.

Доказів погашення боргу в сумі 40 000грн. відповідач не представив, у зв'язку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, господарський суд вважає вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 40 000грн. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також висунуто вимогу щодо стягнення пені 10 389,04грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Втім, означена вимога не може бути задоволена судом через недотримання сторонами передбаченої статтею 547 ЦК України обов'язкової письмової форми для такого виду забезпечення зобов'язань, як пеня, оскільки як вказано вище, письмовій договір між сторонами укладений не був. Недотримання письмової форми для неустойки у вигляді пені тягне за собою нікчемність такого правочину за законом. Оскільки сторони письмово не визначили пеню, як засіб забезпечення виконання Договорів, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 10 389,04грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми інфляції 5 320грн. за період з червня 2008р. по квітень 2009р. включно, та 3% річних в сумі 1 295,08грн. за період з 23.05.08р. по 21.06.09р., з огляду на наявність заборгованості, господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.

          На підставі вищенаведеного, згідно ст.ст.509, 525, 526, 530, 614 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Промэнергосбыт”  м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Тельманівський кар'єр” Тельманівського району Донецької області про стягнення 57 004,12грн. задовольнити частково.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Тельманівський кар'єр” на користь  Закритого акціонерного товариства „Промэнергосбыт”   основний борг в сумі 40 000грн., суму інфляції 5 320грн., 3% річних в сумі 1 295,08грн., витрати по оплаті держмита в сумі 466,15грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 255,54грн.

          Видати наказ.

          В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                               Будко Н.В.