Постанова

від 04.08.2009 по справі 11/195/04-нр

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/195/04-НР

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"04" серпня 2009 р. Справа № 11/195/04-НР

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Савицького Я.Ф.,

суддів  Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.,

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 04.08.2009 р.

від позивача : Лемле Н.В., довіреність від 11.12.2008р.;

від відповідача: Апостолов В.О., довіреність від 30.06.2009р.;

     Решетніков В.М., директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Максіко”

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 21 травня 2009 року

по справі №11/195/04-НР

за позовом: Багатопрофільного кооперативу „Ю-СерВіС”

до відповідача: Приватного підприємства „Максіко”

про витребування майна із чужого незаконного володіння

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу здійснювалась повна фіксація судового процесу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулося 30.06.2009р. оголошено перерву до 14.07.2009р., розгляд справи відкладено на 04.08.2009р..

                                                  В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.05.2009р. по справі №11/195/04-НР (суддя П.В. Цвєткова) задоволено позов БПК „Ю-СерВіС” до ПП „Максіко” про витребування майна із чужого незаконного володіння: зобов'язано ПП „Максіко” повернути БПК „Ю-СерВіС” торгівельний павільйон з літнім майданчиком, загальною площею 72,5 кв.м., розташований в м. Миколаєві по вул. Радянській, 13, з посиланням на те, що : 1) 02.01.2003р. сторони уклали договір купівлі-продажу торгівельного павільйону з літнім майданчиком загальною площею 72,5 кв. м. розташованого по вул. Радянській, 13 у м. Миколаєві, який зареєстровано на універсальній торговій біржі „Ріко-Альянс” за № 4-9, згідно з п.2.3 договору право власності на павільйон переходить до покупця, тобто позивача у даній справі, з моменту підписання договору уповноваженими представниками сторін; 2) рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.10.2006р. по справі № 8/295/06 відмовлено у задоволенні позову ПП „Максіко” до БПК „Ю-СерВіс” про визнання недійсним договору купівлі-продажу, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2006р. по справі №8/295/06 рішення господарського суду Миколаївської області від 23.10.2006р. залишено без змін, а скарга ПП „Максіко” без задоволення, крім того в господарських судах неодноразово розглядалися заяви ПП „Максіко” про перегляд рішення господарського суду Миколаївської області від 23.10.2006р. за нововиявленими обставинами, внаслідок розгляду яких судове рішення залишене без змін, а заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами –без задоволення, таким чином, на момент розгляду справи №11/195/04-НР та прийняття по ній рішення договір купівлі-продажу павільйону від 02.01.2003р. є дійсним, та, як зазначалось вище, за умовами цього договору право власності на павільйон перейшло до покупця з моменту підписання договору уповноваженими особами; 3) при розгляді справи господарський суд дійшов висновку, що позивач не оплатив відповідачеві вартість купленого павільйону, оскільки позивач не довів суду факт оплати вартості придбаного у ПП „Максіко” павільйону, а документи, надані позивачем, а саме: копія договору підряду від 15.07.2002р., акт виконаних робіт від 02.12.2002р., акт про взаємозалік від 06.01.2003р., підписаний сторонами, сприйняті судом критично, оскільки спростовуються документами на будівництво та прийняття в експлуатацію спірного торгівельного павільйону, які свідчать, що підрядником по будівництву павільйону по вул. Радянській, 13 був не позивач, а ТОВ „Біонт”; 4) договір підряду від 15.07.2002 р., кошторис на будівництво павільйону, акт виконаних робіт від 2 грудня 2002 р., а також акт про взаємозалік, що надані позивачем, від імені відповідача підписані директором Бойченком І.І., ПП „Максіко” стверджує, що Бойченко І.І. незаконно заволодів печаткою підприємства і надав газету „Ваша помічниця” від 08.01.2003р., в якій надруковано оголошення про визнання недійсною загубленої печатки ПП „Максіко”, з цього питання Бойченко А.Г. звертався до прокуратури, що підтверджується матеріалами справи; 5)судом не прийняті до уваги посилання відповідача на те, що листом від 19.03.2003р. №5 він відмовився від договору, а тому вимоги позивача про витребування павільйону є безпідставними, представник позивача в судовому засіданні заперечує факт отримання листа №5 від 19.03.2003р., в матеріалах справи відсутні докази того, що саме лист про відмову від договору було направлено ПП „Максіко” відповідачу, оскільки вказаний лист надіслано відповідачем рекомендованим листом без опису, а тому немає підстав вважати, що в поштовому відправленні від 19.03.2003р. знаходився лист №5, а не другий документ, до того ж, при неодержанні відповіді на лист № 5 від позивача відповідач повинен був звернутись до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу, а цього відповідачем зроблено не було; 6) оскільки в договорі купівлі-продажу павільйону вказано, що право власності на павільйон переходить до покупця з моменту підписання договору купівлі-продажу, рішенням господарського суду відмовлено відповідачеві в позові про визнання договору купівлі-продажу павільйону недійсним, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, а той факт, що до цього часу позивач не сплатив відповідачеві вартість павільйону не морже бути підставою для відмови в позові, оскільки відповідач не позбавлений права вимагати від позивача сплати вартості павільйону.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач –ПП „Максіко”, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 21.05.2009р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи це тим, що господарським судом не прийнято до уваги лист №5 від 19.03.2003р., оскільки вказаний лист було направлено на адресу позивача рекомендованим листом без опису вкладення, між тим вказаний висновок суду є необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до п. 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення може вважатися належним доказом по справі у розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, отже господарським судом в порушення вказівок постанови Вищого господарського суду України не застосовано ст. 387 Цивільного кодексу України, що регулює загальні засади права власності, а посилання суду на необхідність звернення до суду з позовом до БК „Ю-СерВіс” про розірвання договору купівлі-продажу при неотриманні відповіді  на направлений лист про відмову від договору є помилковим, оскільки суперечить ст. 697 Цивільного кодексу України та ст. 232 Цивільного кодексу УРСР, діючого на момент укладання угоди, оскільки зазначеними нормами не передбачена необхідність розірвання договору, а передбачені правові наслідки відмові покупця від проведення оплати за договором. До того ж слід відмітити, що майно не вибувало із володіння ПП „Максіко”.

30.06.2009р. до Одеського апеляційного господарського суду від ПП „Максіко” надійшли пояснення до апеляційної скарги, в яких відповідач надає додаткові обґрунтування до апеляційної скарги.

30.06.2009р. до Одеського апеляційного господарського суду від ПП „Максіко” надійшло клопотання про витребування із Заводського районного суду м. Миколаєва матеріалів цивільної справи №2-29/05 за позовом Бойко Н.П. до БК „Ю-СерВіс” про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання ПП „Максіко”, задовольнила його та витребувала ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.07.2008р. із Заводського районного суду м. Миколаєва матеріали цивільної справи №2-29/05 за позовом Бойко Н.П. до БК „Ю-Сервіс” про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

30.06.2009р. до Одеського апеляційного господарського суду від БК „Ю-СерВіс” надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення господарського суду Миколаївської області залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а у задоволенні апеляційної скарги –відмовити.

13.07.2009р. ПП „Максіко” подало до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи копії постанови слідчого відділу Центрального РВ МГУ УМВС України в Миколаївській області від 06.07.2009р. про направлення кримінальної справи відносно Бойченко І.І. в суд.

Порадившись на місці, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду задовольнила заявлене клопотання та залучила до матеріалів справи копію постанови слідчого відділу Центрального РВ МГУ УМВС України в Миколаївській області від 06.07.2009р. про направлення кримінальної справи відносно Бойченко І.І. в суд.

Того ж дня, 13.07.2009р. ПП „Максіко” заявило клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття судом рішення по кримінальній справі №07010903 по звинуваченню Бойченко І.І. за ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України за підробку підпису Бойченко А.Г. в трудовому контракті від 11.07.2002р..

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1)призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду розглянула вказане клопотання та дійшла до висновку про відому у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі з тих підстав, що в якості доказу розгляду кримінальної справи в суді ПП „Максіко” посилається на копію постанови слідчого відділу Центрального РВ МГУ УМВС України в Миколаївській області від 06.07.2009р. про направлення кримінальної справи в суді для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строків давності, між тим ПП „Максіко” не надало до суду доказів в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України розгляду в суді кримінальної справи №07010903 по звинуваченню Бойченко І.І. за ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України, а отже відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі, передбачені ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.   

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ПП „Максіко”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 02.01.2003р. між ПП „Максіко” (продавець) та БК „Ю-СерВіс” (покупець) укладено договір купівлі-продажу №4-9 , відповідно до умов п. 1 якого продавець продав, а покупець купив торгівельний павільйон з літнім майданчиком, загальною площею 72,5 кв. м., розташований в м. Миколаєві по вул. Радянській, 13.

          Згідно з п. 2 договору покупець придбав, а ПП „Максіко” продало вказаний вище об'єкт за 85633 грн., форма та строк розрахунків : безготівковий розрахунок до 10.01.2003р., строк передачі товару –не пізніше 10.01.2003р..

Пунктом п.2.3 договору сторони передбачили, що право власності на павільйон переходить до покупця з моменту підписання договору уповноваженими представниками сторін.

Договір зареєстровано на універсальній торговій біржі „Ріко-Альянс” за № 4-9 та підписано уповноваженими представниками сторін: покупець –БК „Ю-СерВіс” –директор Штогрін Ю.П., продавець – ПП „Максіко” –директор Бойченко І.І..

02.01.2009р. ПП „Максіко”, в особі директора Бойченко І.І., та БК „Ю-СерВіс”, в особі директора Штогріна Ю.П., складено акт приймання-передачі до договору купівлі-продажу №4-9, в якому вказали, що відповідно до умов укладеного договору купівлі-продажу продавець передав, а покупець прийняв торговельний павільйон з літнім майданчиком, розташований в м. Миколаєві по вул. Радянська, 13, загальною площею 72,50 кв.м., загальною вартістю 85633 грн..

15.05.2003р. БК „Ю-СерВіс” звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до ПП „Максіко” про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому просив постановити рішення про повернення кооперативу із незаконного володіння відповідачем належного БК „Ю-СерВіс” на праві колективної власності згідно з договором купівлі-продажу від 02.01.2003р., зареєстрованого на універсальній товарній біржі „РІКо-Альянс” за №4-9, торгівельного павільйону з літнім майданчиком, загальною площею 72,5 кв.м., розташованого в м. Миколаєві, вул. Радянська, 13.

Під час розгляду справи ПП „Максіко” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до БК „Ю-СерВіс” про визнання договору купівлі-продажу від 02.01.2003р. недійсним.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 23.10.2006р. по справі № 8/295/06 відмовлено у задоволенні позову ПП „Максіко” до БПК „Ю-СерВіс” про визнання недійсним договору купівлі-продажу, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2006р. по справі №8/295/06 рішення господарського суду Миколаївської області від 23.10.2006р. залишено без змін, а скарга ПП „Максіко” без задоволення, крім того в господарських судах неодноразово розглядалися заяви ПП „Максіко” про перегляд рішення господарського суду Миколаївської області від 23.10.2006р. за нововиявленими обставинами, внаслідок розгляду яких судове рішення залишене без змін, а заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами –без задоволення, таким чином, на момент розгляду справи №11/195/04-НР та прийняття по ній рішення договір купівлі-продажу павільйону від 02.01.2003р. є дійсним.

          Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції цілком вірно встановлено, що БК „Ю-СерВіс” не оплатив ПП „Максіко” вартість придбаного торгівельного павільйону з літнім майданчиком у розмірі 85633 грн., оскільки надані позивачем докази спростовуються матеріалами справи.

          Так, БК „Ю-СерВіс” надав до матеріалів справи: 1) копію договору підряду від 15.07.2002р., за яким він зобов'язався виконати для відповідача будівництво торгівельного павільйону по вул. Радянській, 13, вартість робіт складала 85633 грн.; 2)копію акту виконаних робіт від 02.12.2002р., згідно з яким представник ПП „Максіко” прийняло від підрядника –БК „Ю-СерВіс” виконані роботи на суму 85633 грн.; 3) копію акту про взаємозалік від 06.01.2003р., підписану представниками БК „Ю-СерВіс” та ПП „Максіко”, згідно з яким сторони дійшли згоди про залік взаємних однорідних вимог по договору купівлі-продажу павільйону від 02.01.2003р. та договору підряду від 15.07.2002р., розмір взаємних вимог, що погашаються складав 85633 грн.

          В матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про оплату БК „Ю-СерВіс” вартості придбаного у ПП „Максіко” торговельного павільйону з літнім майданчиком.

          За клопотанням ПП „Максіко” господарським судом першої інстанції витребувано для огляду в Управлінні містобудування та архітектури виконкому Миколаївської міської ради документи на будівництво та прийняття в експлуатацію спірного торгівельного павільйону, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Радянська, 13, копії наданих документів залучені до матеріалів справи.

          Надані Управлінням містобудування та архітектури виконкому Миколаївської міської ради документи свідчать про те, що згідно з підпискою працівника технічного нагляду технічний нагляд за виконанням будівельних робіт по будівництву павільйону було покладено на Бойченко Анатолія Григоровича - власника ПП „Максіко”, авторський нагляд за проведенням будівельно-монтажних робіт на об'єкт здійснював Цимбал В.П., а керівництво будівельними роботами Гуменний Ю.С. керівник ТОВ „Біонт”, будівництво об'єкту здійснювалося ТОВ „Біонт”.

          Згідно з розпорядженням Миколаївської міської ради № 770р від 12.12.2002р. в зв'язку із закінченням ремонтно-будівельних робіт торгівельного павільйону з літнім майданчиком по вул. Радянській,13, ПП „Максіко” призначено державну технічну комісію для прийняття об'єкту в експлуатацію, в комісію були включені Цимбал В.П. –автор проекту, Гуменна А.О. директор ТОВ „Біонт” - підрядник, Бойченко Анатолій Григорович - директор ПП „Максіко”.

В акті державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 13.12.2002р. серед членів комісії зазначені Гуменна А.О. - директор ТОВ “Біонт” - організація, яка виконувала будівництво (підрядник), Бойченко А.Г. –директор замовника ПП „Максіко”.

          Отже, вказані документи свідчать, що підрядником по будівництву павільйону по вул. Радянській, 13 був не позивач, а ТОВ „Біонт”.

          В постанові від 05.12.2006р. по справі №11/195-04 Вищим господарським судом України вказано, що господарськими судами під час розгляду справи не взято до уваги та не перевірено твердження ПП „Максіко”, що оплата товару, придбаного за договором не здійснювалась, а отже не враховано ст. 697 Цивільного кодексу України.

          Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.           

          Статтею 697 Цивільного кодексу України визначено, що договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин, у цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару. Продавець має право вимагати від покупця повернення товару також у разі ненастання обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця.

За ст. 232 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент укладення договору купівлі-продажу, якщо покупець на порушення договору відмовиться прийняти куплену річ або заплатити за неї встановлену ціну, продавець вправі вимагати прийняття речі покупцем і оплати ціни, а також відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або, з своєї сторони, відмовитись від договору і вимагати відшкодування збитків.

          ПП „Максіко” надало до господарського суду Миколаївської області лист №5 від 19.03.2003р. про відмову виконання умов договору купівлі-продажу.

Господарським судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги посилання відповідача на те, що листом від 19.03.2003 р. № 5 він відмовився від договору, оскільки вказаний лист надіслано відповідачем листом без опису, а тому відсутні підстави вважати, що в поштовому відправленні від 19.03.2003 р. знаходився лист № 5, а не другий документ.

          Також, господарським судом правомірно вказано, що при неодержанні відповіді на лист № 5 від БК „Ю-СерВіс” ПП „Максіко” повинно було звернутися до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу.

          Оскільки в п. 2.3 договору купівлі-продажу павільйону вказано, що право власності на павільйон переходить до покупця з моменту підписання договору купівлі-продажу і судовими рішеннями господарських судів першої та апеляційної інстанцій  по справі №8/295/06 відмовлено ПП „Максіко” у задоволенні позову про визнання договору купівлі-продажу павільйону недійсним, господарський суд Миколаївської області цілком обґрунтовано дійшов до висновку, що позов БК „Ю-СерВіс” підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 387 Цивільного Кодексу України власник має право на витребування свого майна з чужого незаконного володіння.

Той факт, що до цього часу позивач не сплатив відповідачеві вартість павільйону не морже бути підставою для відмови в позові, а відповідач не позбавлений права вимагати від позивача сплати вартості павільйону та збитків, як то передбачено ст. 697 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Миколаївської області слід залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 –103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 21.05.2009р. по справі №11/195/04-НР залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                                                Я.Ф. Савицький     

Суддя:                                                                        Т.Я. Гладишева

Суддя:                                                                                      О.Т. Лавренюк