15/256-б
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2009 р. № 15/256-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоУдовиченка О.С.,
суддівЗаріцької А.О.,Коваленка В.М.
розглянувши касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва
на постанову
господарського суду міста Києва від 28 квітня 2009 року
у справігосподарського суду№ 15/256-бміста Києва
за заявою
товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Евротек"
ліквідаторГусар Іван Олексійович
провизнання банкрутом
за участю представників: Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Шаліної С.І.,
В С Т А Н О В И В :
Постановою господарського суду міста Києва від 28 квітня 2009 року (суддя Хоменко М.Г.) товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Евротек" (далі –ТОВ "НВП "Евротек") визнано банкрутом згідно з приписами ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон).
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі припинити.
В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст. 1, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), ст. 60 Господарського кодексу України (далі –ГК України).
Відповідно до розпорядження заступника голови судової палати з розгляду справ про банкрутство Вищого господарського суду України від 3 серпня 2009 року змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: судді Удовиченка О.С. –головуючого, суддів Заріцької А.О., Коваленка В.М.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з наступних підстав.
Незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкові зобов'язання.
Скаржник обґрунтовував порушення інтересів держави в особі ДПІ у процедурі банкрутства також тим, що боржник звітував та подавав до ДПІ податкові декларації і декларував податкові зобов'язання, зокрема згідно податкової звітності показники фінансово-господарської діяльності протягом 2008 року становили понад 25 000 000 грн.
Колегія суддів касаційного суду погоджується із доводами інспекції як такими, що зачіпають її права як уповноваженого державою органу щодо справляння податків та веденню обліку платників податків і зборів. З доводами про можливість порушення прав податкового органу в процедурах банкрутства, як такого, що веде облік платників податків, погодився Верховний Суд України у Постанові від 6 червня 2006 року у справі №Б48/12-05.
Наведене дозволяє зробити висновок про право податкового органу на оскарження постанов про визнання боржника банкрутом в порядку ст. 107 ГПК України, як судових актів за наслідком прийняття яких змінюється правовий статус юридичної особи і вона втрачає статус суб'єкта, щодо якого можуть виникати податкові зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що учасниками ТОВ "НВП "Евротек" 16 лютого 2009 року було прийнято рішення про ліквідацію підприємства та створення ліквідаційної комісії. Головою ліквідаційної комісії вирішено призначити Демченка В.З. (а. с. 24)
15 квітня 2009 року головою ліквідаційної комісії було подано заяву про порушення справи про банкрутство товариства на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ".
Постановою господарського суду міста Києва від 28 квітня 2009 року ТОВ "НВП "Евротек" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Гусара І.О.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
За приписами ч. 4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Після розміщення комісією з припинення юридичної особи в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення юридичної особи, в порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України, цей факт стає загальновідомим.
Згідно з ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (ч. 3 ст. 110 ЦК України).
Частиною 1 ст. 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Зі змісту ч. 5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
В заяві про порушення справи про банкрутство вказано, що товариство має кредиторську заборгованість, однак майно та грошові кошти для її погашення відсутні.
Оскаржувана постанова господарського суду міста Києва мотивована тим, що боржник припинив свою діяльність та його майна недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
У заяві ініціюючого кредитора про порушення справи про банкрутство ТОВ "НВП "Евротек" відсутнє посилання на факт повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію вказаного підприємства у встановленому законом порядку. В матеріалах справи немає доказів складання проміжного ліквідаційного балансу підприємства.
В матеріалах справи міститься лише баланс боржника станом на 31 березня 2009 року та оголошення про опублікування повідомлення про ліквідацію юридичної особи, однак місцевий господарський суд даним доказам згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України відповідної оцінки не дав і висновків про те, чи відповідає оголошення боржника вимогам ч. 4 ст. 105 ЦК України не зробив (а.с. 25, 29).
Крім того, судом першої інстанції не перевірено чи виконано боржником вимоги ухвали суду про порушення справи про банкрутство щодо надання ліквідаційною комісією ТОВ "НВП "Евротек" всіх необхідних доказів, як того вимагають приписи ст. 111 ЦК України та ст. 60 ГК України, не надано відповідної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, та не перевірено дотримання комісією двомісячного строку з дня оголошення про ліквідацію і виконання боржником інших вимог закону, якими врегульовуються питання припинення юридичної особи шляхом ліквідації.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що вказані докази повинні бути надані заявником господарському суду на момент порушення справи про банкрутство за процедурою, яка передбачена ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", можливість витребування судом вказаних документів після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не передбачена.
Дослідження вказаних обставин має істотне значення для правильного вирішення справи, проте суд першої інстанції на них уваги не звернув і залишив без належної правової оцінки, тому постанова про визнання боржника банкрутом не може бути визнана як така, що винесена з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що суд не врахував, що тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, в порядку ст. 60 ГК України, публікації комісією з припинення юридичної особи повідомлення в порядку ст. 105 ЦК України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, після закінчення строку, який передбачений ст. 105 ЦК України, можливе звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.
Постанова суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є за своєю правовою природою судовим рішенням, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова господарського суду міста Києва від 28 квітня 2009 року у справі № 15/256-б прийнята з порушенням вимог ст.ст. 104, 105, 110, 111 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до суду першої інстанції. При розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене та забезпечити неухильне дотримання норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва задовольнити частково.
Постанову господарського суду міста Києва від 28 квітня 2009 року у справі № 15/256-б скасувати.
Справу передати на розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий О. Удовиченко
Судді А. Заріцька
В. Коваленко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 04.08.2009 |
Оприлюднено | 15.08.2009 |
Номер документу | 4330057 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Заріцька А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні