Рішення

від 27.03.2015 по справі 904/10011/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.03.15р. Справа № 904/10011/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ

до В-1: Приватного підприємства "Згода 06", с. Старі Кодаки, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

В-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-С", м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним авалю на векселі

Головуючий колегії Турчин С.О.

Суддя Мартинюк С.В.

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача -Шипіленко Р.О. дов. №410/14 від 21.08.14р.

від відповідача - 1 не з`явився

від відповідача - 2 Лянкевич К.В. дов. від 03.02.15р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою до приватного підприємства "ЗГОДА 06" (надалі - Відповідач1) та товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-С" (надалі - Відповідач2) про визнання недійсним авалю або будь-якого іншого рівнозначного формулювання/напису, вчиненого приватним підприємством "ЗГОДА 06" на простому векселі серії АА 1689044.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- ПАТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" встановлено наявність кредиторських вимог за авальованим вексельним зобов'язанням в справі №904/720/14 про банкрутство ПП „ЗГОДА 06";

- кредитор - ТОВ „Гранд С" на підставі простого векселю серії АА 1689044, векселедавець ТОВ „ГРЕЙ - СЕВАСТОПОЛЬ";

- 28.11.12р. між ПП „Астерія - Дніпро" та ТОВ „Гранд - С" укладено договір - продажу цінних паперів №БВ -20121128-0;

- згідно з договором купівлі - продажу цінних паперів №БВ-20121128-0, ТОВ „Гранд С" придбало вексель серії АА 1689044, що підтверджується актом приймання-передачі від 28.11.12р.;

- ПП „ЗГОДА 06" виступило авалістом за простим векселем АА 1689044 на суму 3 500 000,00грн. без будь-якої майнової винагороди або компенсації, шляхом підписання зазначеного векселю;

- 14.08.2008р. між ВАТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" та ПП „ЗГОДА 06" укладено генеральний договір №01/03-00/141-08;

- ПП „ЗГОДА 06" порушені умови генеральної кредитної угоди №01/03-00/141-08 від 14.08.2008, кредитного договору №012/03-00/142-08 від 14.08.2008р., а також норми чинного законодавства України, при вчинені авалю на простому векселі серії АА 1689044.

Ухвалою суду від 17.12.14р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 14.01.15р.

14.01.15р. в судове засідання з'явились повноважні представники позивача та відповідача - 2.

Представником позивача подано клопотання:

- про фіксацію судового процесу технічними засобами;

- про колегіальний розгляд справи.

Представником відповідача подано клопотання про припинення провадження у справі.

За результатами розгляду справи прийнято ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2015 та призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням голови суду №15 від 15.01.2015 визначено склад колегії по розгляду справи №904/10011/14 у кількості трьох суддів: головуючий суддя - Турчин С.О., судді - Мартинюк С.В., Ніколенко М.О.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2015 справа №904/10011/14 прийнята до провадження колегією суддів.

04.02.15р. в судове засідання з'явились повноважні представники позивача та відповідача - 2.

Відповідач - 2 заперечує проти первісного позову, посилаючись на наступне:

- є необгрунтованим визнання недійсним авалю, на підставі порушення відповідачем - 1 положень 5 генеральної кредитної угоди, ст. 10 кредитного договору, оскільки вищевказані порушення є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог ст.ст. 6,8 кредитних угод;

- позовні вимоги необґрунтовані нормами законодавства, які б містили обмеження відповідача - 1 здійснювати аваль на простих векселях та відповідача - 2 бути векселедеражателем простих векселів;

- є недоведеним посилання позивача щодо порушення відповідачем - 1 при вчиненні авалю положень законодавства, які регулюють правовідносини, пов'язані з обігом векселів в Україні;

- позивачем не надано належних доказів щодо обмеження повноважень директора установчими документами відповідача - 1 під час здійснення авалю;

- позивач не є учасником вексельних зобов'язань, його права та законні інтереси не можуть бути порушеними, тому він не є належним позивачем у справі;

- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.14р. по справі №904/720/14 відповідача - 1 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора;

- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.14р. по справі №904/720/14 визнані кредиторські вимоги позивача на загальну суму 189 629 393,63грн.

Відповідач - 2 подано клопотання:

- про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України;

- про застосування позовної давності;

- про залучення третіх осіб;

- про застосування припису ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, а саме: просить визнати недійсними положення п.5.8. Генеральної кредитної угоди №01/03-00/141-08 від 14.08.20080 та п.10.6. Кредитного договору №012/03-00/142-08 від 14.08.2008.

За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 04.03.15р.

04.03.15р. в судове засідання з'явились повноважні представники позивача та відповідача - 2.

Представниками сторін подано клопотання про продовження строку розгляду спору до 30.03.15р.

За результатами судового засідання продовжено строк розгляду спору до 30.03.15р. та розгляд справи відкладено до 25.03.15р.

25.03.15р. в судове засідання з'явились повноважні представники позивача та відповідача - 2.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно зі ст. 75 ГПК України за результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважних представників позивача та відповідача - 2 за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог .

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представникам позивача та відповідача - 2 повідомлено про дату складення повного тексту рішення.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача - 2, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-С" (Відповідач - 2) є векселедержателем простого векселю: АА 1689044, векселедавець: ТОВ "ГРЕЙ-СЕВАСТОПОЛЬ", код ЄДРПОУ- 33064574, номінальна вартість - 3 500 000,00 гривень, дата видачі: 01.10.2010, дата погашення: 01.10.2019, аваліст - ПП "ЗГОДА 06" (ЄДРПОУ 34513839).

Отже, приватне підприємство "ЗГОДА 06" виступило авалістом за простим векселем серії АА 1689044 на загальну суму 3 500 000,00 грн., що підтверджується відповідними написами ("вважати за аваль, директор ПП "ЗГОДА 06" О.Л.Назарчук, підпис та печатка ПП "ЗГОДА 06") на зазначеному векселі.

14.08.2008 відкрите акціонерне товариство "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" (Позивач, Банк) та приватним підприємством "ЗГОДА 06" (Відповідач - 11, Позичальник) уклали генеральну кредитну угоду №01/03-00/141-08.

Пунктом 5.8 Генеральної кредитної угоди було встановлено, що протягом терміну фінансування позичальник - ПП "ЗГОДА 06" без попередньої письмової згоди банку не вправі отримати кредит в іншому банку, виступити гарантом/поручителем за зобов'язаннями третіх осіб.

В рамках генеральної кредитної угоди 14.08.2008 ВАТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" і ПП "ЗГОДА 06" уклали кредитний договір № 012/03-00/142-08.

Відповідно до п.10.6 кредитного договору, протягом терміну фінансування позичальник - ПП "ЗГОДА 06" без попередньої письмової згоди Банку не вправі отримати кредит в іншому банку, виступити гарантом/поручителем за зобов'язаннями третіх осіб.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з таких підстав.

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (надалі - Уніфікований закон, з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 7 червня 1930 року), а також Законами України від 5 квітня 2001 року №2374-ІІІ "Про обіг векселів в Україні" (ст.2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), від 23 лютого 2006 року №3480-ІУ "Про цінні папери та фондовий ринок", від 6 липня 1999 року №826-ХІУ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі а прості векселі", від 6 липня 1999 року №827-ХІУ "Про приєднання України до Женевської Конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", від 6 липня 1999 року №828-ХІУ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів" у редакції, чинній на відповідний момент.

За змістом ст.14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя векселедержателю).

Згідно зі ст.ст.30, 31 Уніфікованого Закону платіж за векселем може бути забезпечений авалем повністю або в частині його суми. Аваль вчинюється або на самому переказному векселі, або на алонжі. Він виражається словами "вважати за аваль" або будь-яким іншим рівнозначним формулюванням. Він підписується тим, хто надає аваль.

До простих векселів, відповідно до ст.77 Уніфікованого закону, застосовуються ті ж самі положення, які відносяться до переказних векселів, в тому числі щодо положення відносно забезпечення авалем.

Статтею 14 Податкового кодексу України, визначено, що аваль є вексельним поручительством.

Положенням про порядок здійснення операцій з векселями в національній валюті на території України, що затверджене постановою Правління Національного банку України від 16 грудня 2002 року №508 надані наступні визначення:

Аваль - вексельне поручительство, за яким особа (аваліст), яка його здійснює, бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання векселедавцем, акцептантом або індосантом зобов'язань щодо оплати цього векселя. Аваль виражається словами "вважати за аваль" або будь-яким іншим рівнозначним формулюванням, оформляється на векселі або на АЛОНЖІ. Аваліст - юридична або фізична особа, яка гарантує оплату векселя;

Таким чином, в силу авалю аваліст - приватне підприємство "ЗГОДА 06" прийняло на себе певні цивільні обов'язки, а саме - виступило поручителем за вексельними зобов'язаннями третіх осіб. Аваль підпадає під визначення правочину, що наведене у частині 1 статті 202 Цивільного кодексу України. Зокрема, вчинений аваль є підставою для виникнення зобов'язань ПП "ЗГОДА 06" перед векселедержателем.

В Постанові Пленуму Верхового Суду України від 8 червня 2007 року №5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" зазначено, що вексельні правочини (зокрема, щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202 - 211, 215 - 236, 509 - 609 Цивільного кодексу України). Тому за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми Цивільного кодексу України з урахуванням їх особливостей.

Статтями 180 Господарського кодексу України та 628 Цивільного кодексу України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом поряду та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов. Істотними є умови, визначені за законом, чи необхідні для договорів даного виду, а також умови щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Так, відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учаснику правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Виходячи з положень ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

В силу статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вищевказаних вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В позовній заяві позивач посилається на порушення відповідачем - 1 п.5.8. Генеральної кредитної угоди №01/03-00/141-08 від 14.08.2008, п.10.6. Кредитного договору №012/03-00/142-08 від 14.08.2008, а саме вчинення відповідачем - 1 авалю на простому векселі серії АА 1689044 без згоди банку, а також безоплатне вчинення авалю, що на думку позивача свідчить про його недійсність.

За змістом п.п.2.1., 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

Враховуючи викладене, порушення відповідачем - 1 п.5.8. генеральної кредитної угоди №01/03-00/141-08 від 14.08.2008, п.10.6. кредитного договору №012/03-00/142-08 від 14.08.2008 не може бути підставою для визнання недійсним вчиненого відповідачем - 1 авалю на простому векселі серії АА 1689044.

Суд звертає увагу на те, що п.6.4. генеральної кредитної угоди, п.8.2. кредитного договору встановлені правові наслідки порушення відповідачем - 1 умов 5.8. Генеральної кредитної угоди та п.10.6. кредитного договору, у вигляді обмеження надання кредиту за відкритою кредитною лінією, права достроково вимагати погашення заборгованості відповідача - 1 за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.

Щодо посилання позивача на вчинення поруки без оплати (так як аналогія поруки, на думку банку, вчинення авалю безоплатно), що є також підставою для визнання правочину недійсним, судом встановлено наступне.

Частиною 1 статті 553, ч.1 ст.547 Цивільного України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Судом встановлено, що оспорюваний авалі вчинено відповідачем - 1 у відповідності до вимог Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

Згідно зі ст.558 Цивільного кодексу України, поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові. Проте названа стаття не забороняє суб'єктам виступати поручителями безоплатно, оскільки така можливість для осіб визнається в силу ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Умова щодо неоплатності поруки також не суперечать чинному законодавству, оскільки відповідно до п.3 ст.3, ст.12 Цивільного кодексу України, загальними засадами судочинства є свобода договору; особа може відмовитись від свого майнового права.

Щодо тверджень позивача про те, що безоплатність договору поруки суперечить меті діяльності відповідача - 1, а саме отримання прибутку, вони є необґрунтованими, оскільки, виходячи із положень ст.ст.1, 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" та статуту відповідача - 1, останній не є фінансовою установою.

Крім того, положення статуту відповідача - 1 не обмежують органи управління підприємства укладати договори поруки, вчиняти авалі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про визнання недійсним авалю або будь-якого іншого рівнозначного формулювання/напису, вчиненого приватним підприємством "ЗГОДА 06" на простому векселі серії АА 1689044 є необґрунтованим, а відтак такими, які не підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача - 1 про припинення провадження у справі в зв'язку з тим, що постановою господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2014 порушено провадження у справі про банкрутство №904/720/14 приватного підприємства "ЗГОДА 06", визнано банкрутом ПП "ЗГОДА 06", а отже визнання правочинів недійсними на підставах, які визначені у ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", може відбуватись лише в межах справи про банкрутство, а не у позовному провадженні, суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.4 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання будь-яких правочинів (договорів), ухвалених боржником.

В той же час, статтею 20 названого Закону встановлено, що у межах провадження у справі про банкрутство можуть бути визнані або спростовані господарським судом правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі про банкрутство відповідача - 1 було порушено 04.03.2014 (справа №904/720/14).

Вчинений відповідачем - 1 аваль на простому векселі серії АА 1689044 не містить дати його вчинення.

Сторонами не надано доказів на підтвердження того, що вчинення спірного авалю на векселі здійснено протягом року, що передував порушенню справи про банкрутство, таким чином позовна заява подана позивачем в позовному провадженні правомірно.

Клопотання відповідача - 2 про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України також задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

За змістом п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи викладене, зважаючи, що клопотання відповідача - 2 обгрунтовано відсутністю порушення його інтересів укладеним вексельними зобов'язаннями, як кредитора за кредитним договором, у суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, з огляду наявності справи про банкрутство ПП "ЗГОДА 06" по справі №904/720/14 в наслідок чого встановлюється особливий порядок погашення вимоги кредиторів, в тому числі, позивача - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", відповідно до порядку передбаченого Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача - 2 про застосування припису ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, а саме: визнання недійсними положення п.5.8. генеральної кредитної угоди №01/03-00/141-08 від 14.08.20080 та п.10.6. кредитного договору №012/03-00/142-08 від 14.08.2008, з таких підстав.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи рішення, визнавати договір (його окремі частини), пов'язаний з предметом спору, є правом суду, а не обов'язком суду.

Вказане право реалізується судом за власної ініціативи, а не за клопотанням сторони по справі. Крім того, подання вищевказаного клопотання не передбачено Господарським процесуальним кодексом України.

Суд вважає за необхідне залишити без розгляду заяву відповідача - 2 про застосування позовної давності, з таких підстав.

За змістом ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на викладене, зважаючи, що суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про визнання недійсним авалю або будь-якого іншого рівнозначного формулювання/напису, вчиненого приватним підприємством "ЗГОДА 06" на простого векселю серії АА 1689044 є необґрунтованими, а відтак такими, які не підлягають задоволенню, заява відповідача - 2 про застосуванню позовної давності розгляду не підлягає.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

вирішив:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано - 27.03.2015р.

Головуючий колегії С.О. Турчин

Суддя С.В. Мартинюк

Суддя М.О. Ніколенко