Рішення

від 17.03.2015 по справі 908/297/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/7/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2015 Справа № 908/297/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім АСС-Медіа» (01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АзовСпецТехнологія» (87525, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, 164, кв. 33)

про стягнення 25309,53 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Сидоренко Н.І. - представник за довіреністю № б/н від 16.12.14.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області 25.09.14. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім АСС-Медіа» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АзовСпецТехнологія» про стягнення 25309,53 грн. заборгованості за Договором № 21/12/12 про надання рекламних послуг від 21.12.12., з яких: 16000,00 грн. - суми боргу, 3312,00 грн. - втрат від інфляції, 944,21 грн. - 3% річних, 5053,32 грн. - неустойки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по оплаті вартості отриманих послуг, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «АзовСпецТехнологія» виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «АзовСпецТехнологія».

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.01.15. порушено провадження у справі № 908/297/15-г, справі присвоєно номер провадження 19/7/15, судове засідання призначено на 12.02.15. о 11-10.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.02.15., відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 17.03.15. о 12-30.

Представник позивача в судовому засіданні 17.03.15. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім АСС-Медіа» задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 17.03.15. повторно не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до п.п. 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/297/15-г.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

21.12.12. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім АСС-Медіа» (далі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АзовСпецТехнологія» (далі - Замовник) укладено Договір № 21/12/12 (далі - Договір).

У відповідності до п. 2.1 Договору Замовник доручає та оплачує, а Виконавець зобов'язується надати послуги з розміщення наданої Замовником Реклами у Видання у відповідності з умовами цього Договору та додатків до нього, що є його невід'ємною частиною.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач вартість отриманих від позивача послуг не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги норм чинного законодавства України, в зв'язку з чим борг відповідача перед позивачем станом на день звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім АСС-Медіа» до суду з даним позовом склав 16000,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Якщо інше не встановлене договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п.п. 4.1, 4.2 Договору передбачено, що вартість послуг Виконавця по розміщенню реклами Замовника та порядок оплати у кожному випадку обговорюються сторонами у Додатках до цього Договору. У випадку, якщо Виконавець бере на себе зобов'язання з виготовлення рекламних матеріалів, у відповідному Додатку також обговорюються вартість таких послуг. Загальна ціна Договору складається з суми вартостей послуг Виконавця, що визначаються в Додатках та оплачуються Замовником протягом строку дії цього Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору встановлено, що послуги Виконавця вважаються наданими після розміщення реклами, відповідно до узгодженого сторонами Додатку, про що сторони складають відповідні акти прийому-передачі наданих послуг.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 16000,00 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № Оу-0000025 від 28.02.13. на суму 8000,00 грн., № Оу-0000107 від 02.04.13. на суму 8000,00 грн., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до Додатків № 2 від 21.12.12. та № 3 від 26.03.13. до Договору строк оплати був визначений сторонами до 28.12.12. та до 30.04.13. вбачається, що відповідач зобов'язується здійснювати оплату надання рекламних послуг, на умовах передбачених цим Договором.

Судом встановлено, що відповідачем умови Договору не виконані, отримані послуги в розмірі 16000,00 грн. не оплачені.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що в порушення умов Договору та норм чинного законодавства України, відповідач своє зобов'язання щодо повної оплати вартості отриманих послуг не виконав, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 16000,00 грн.

Згідно з п. 11.1 Договору встановлено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Таким чином, в зв'язку з невиконання відповідачем умов Договору, він є діючим на даний час.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати боргу, про який заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім АСС-Медіа» в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 16000,00 грн.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що за невиконання, неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним в Україні законодавством з урахуванням умов цього Договору.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 944,21 грн. - 3 % річних та 3312,00 грн. - збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перерахувавши заявлені позивачем суми 3 % річних та збитків від інфляції судом встановлено, що позивачем невірно визначено період до стягнення суми 3 % річних.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 864,65 грн. - 3 % річних (за обґрунтованим розрахунком суду) та 3291,21 грн. - збитків від інфляції (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Також позивач на підставі п. 6.3 Договору просить суд стягнути з відповідача 5053,32 грн. - неустойки.

Пунктом 6.3 Договору встановлено, що за порушення строків оплати послуг, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що заявлена сума неустойки за своєю правовою природою є пенею. Перерахувавши заявлену позивачем суму розміру пені, судом встановлено, що позивачем невірно визначено період до стягнення даної суми.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1144,74 грн. - пені (за обґрунтованим розрахунком позивача).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім АСС-Медіа» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім АСС-Медіа» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АзовСпецТехнологія» (87525, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, 164, кв. 33, код ЄДРПОУ 32939014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім АСС-Медіа» (01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29, код ЄДРПОУ 35895766) 16000 (шістнадцять тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу, 1144 (одну тисячу сто сорок чотири) грн. 74 коп. - пені, 3312 (три тисячі триста дванадцять) грн. 00 коп. - збитків від інфляції, 864 (вісімсот шістдесят чотири) грн. 65 коп. - 3 % річних, 1539 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 11 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.03.15.

Суддя І.В. Давиденко