Рішення

від 26.03.2015 по справі 925/339/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року Справа № 925/339/15

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гури І.І., при секретарі судового засідання - Мирошниченко Б.В., за участю представника позивача - Мунько Е.Є. за дорученням, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Сімекс", м. Черкаси до публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше травня", с. Хутори Черкаського р-ну Черкаської обл. про стягнення 107 623,83 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Подано позов, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача: основний борг - 92484,40 грн., інфляційні втрати - 6768,43 грн., 3% річних - 836,13 грн., пеню - 7537,87 грн., а всього - 107623,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не розрахувався в строк за товар, отриманий за договором поставки №БП-13-2014 від 01.10.2014. 26.12.2014 позивач на адресу відповідача направив претензію, відповідь на яку не отримав.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання повторно не направив з невідомих суду причин, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу 19.03.2015.

У судовому засіданні представник позивача повідомила суд, що в прохальній частині позовної заяви допущена описка в сумі основного боргу, вказано 92484,40 грн., однак вірним є 92481,40 грн., просила це врахувати при розгляді позову; підтримала позовні вимоги, які заявлені у позовній заяві повністю.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

01 жовтня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТК "Сімекс" ( позивач у справі, постачальник за договором) та публічне акціонерне товариство "Птахофабрика "Перше травня" (відповідач у справі, покупець за договором) уклали договір поставки № БП-13-2014, згідно якого в порядку та на умовах, визначених даним договором позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити горбкувату прокладку (далі - товар) (п. 1.1. Договору).

Договір, містить, зокрема, такі умови:

- кількість товару, який поставляється відповідно до Договору, визначається сторонами у додатку до Договору. в якому зазначені кількісні і якісні характеристики товару (далі - Специфікація), які повинні укладатися сторонами на кожну партію товару та є невід'ємною частиною договору від дати їх підписання сторонами (п. 2.1.);

- відпуск товару здійснюється за видатковими накладними (п. 3.4.);

- право власності на товар і ризик випадкової загибелі переходить від постачальника до покупця після підписання видаткової накладної. датою поставки вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на поставку товару , що проводиться після розвантаження в місці призначення. (п. 3.5.);

- ціна за одиницю товару, загальна вартість товару, що поставляється, строки поставки, кількість поставки, зазначається сторонами у Специфікаціях до Договору (п. 4.1.);

- розрахунки за поставлений згідно договору товар здійснюються шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника впродовж 20 календарних днів після розвантаження товару (п. 4.2.);

- оплата вважається здійсненою з моменту виходу грошових коштів з поточного рахунку покупця (п. 4.3.);

- розрахунки за отриманий товар проводяться як в безготівковій, так і вексельній формі розрахунків (п. 4.5.);

- у випадку прострочення оплати, або не повної оплати товару в строки, зазначені у Договорі, покупець зобов'язується на вимогу постачальника сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу від вартості неоплаченого або часткового неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати, але не більше 5% від суми простроченого грошового зобов'язання (п. 6.4.);

- договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2015 року (п. 12.2).

Згідно специфікації № 1 від 01.10.2014 до Договору сторони узгодили найменування товару - горбкувата прокладка № 20, дату поставки - жовтень 2014, ціна за 1шт. з доставкою та ПДВ, грн. - 0,667.

Позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар в кількості 139 700 шт. на суму 92481,40 грн., у тому числі ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 2 від 09 жовтня 2014 року на суму 92481,40 грн., довіреністю № 003444 09 жовтня 2014 року відповідача на отримання цінностей від позивача та податковою накладною.

Відповідач в порушення умов Договору за отриманий товар не розрахувався, основний борг становить 92481,40 грн., який позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення.

Позивач у претензії до відповідача просить повернути заборгованість.

Відповідач докази опати за товар суду не надав і не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позов.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору є стягнення грошової суми боргу з оплати за товар. Позивач і відповідач є суб'єктами господарювання у розумінні положень Господарського кодексу України (далі - ГК України), зокрема, ст.ст.2, 55.

Зобов'язання, що виникли між сторонами, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності.

Сторони спірних правовідносин є суб'єктами господарювання, зобов'язання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 4.2. Договору розрахунки за поставлений товар згідно договору здійснюються шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника впродовж 20 календарних днів після розвантаження товару.

У п. 3.5. Договору встановлено, що датою поставки вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на поставку товару , що проводиться після розвантаження в місці призначення.

Згідно видаткової накладної № 2 від 09.10.2014 розвантаження товару та його отримання відповідачем відбулось 09.10.2014, що підтверджується підписом особи відповідача за довіреністю та печаткою відповідача.

Отже, оплата за даний товар згідно п. 4.2. Договору повинна була бути здійснена до 30 жовтня 2014 року, з 30 жовтня 2014 року починається прострочення оплати за даний товар.

Тому, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 92481,40 грн. основного боргу за товар.

Згідно з ч. 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідач не довів, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке виразилось у простроченні виконання грошових зобов'язань з оплати за поставлений товар.

У ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулює Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач, пославшись на п.6.8 Договору, нарахував відповідачу пеню за прострочення оплати товару.

Суд звертає увагу, що за даний вид порушення зобов'язання пеня передбачена в п.6.4. Договору, що не впливає на право позивача на пеню.

Позивачем нарахована пеня за період з 09.10.2014 (день отримання відповідачем товару) по 26.01.2015 в сумі 7537,87 грн.

Початок періоду прострочення відповідачем оплати за товар визначений позивачем невірно.

Як було зазначено вище, згідно п. 4.2. Договору розрахунки за поставлений товар згідно договору здійснюються шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника впродовж 20 календарних днів після розвантаження товару.

У п. 3.5. Договору встановлено, що датою поставки вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на поставку товару , що проводиться після розвантаження в місці призначення.

Згідно видаткової накладної № 2 від 09.10.2014 розвантаження товару та його отримання відповідачем відбулось 09.10.2014, що підтверджується підписом особи відповідача за довіреністю та печаткою відповідача.

Отже, оплата за даний товар згідно п. 4.2. Договору повинна була бути здійснена до 30 жовтня 2014 року, з 30 жовтня 2014 року починається прострочення оплати за даний товар.

Отже, згідно розрахунку суду пеня за період з 30.10.2014 (початок періоду прострочення оплати) по 26.01.2015 (дата, визначена позивачем) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ з суми основного боргу становить 6207,66 грн., що і підлягає до стягнення.

Згідно ст. 625 ЦК України "Відповідальність за порушення грошового зобов'язання" - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані згідно ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні.

Інфляційні нараховані позивачем за період жовтень 2014 - грудень 2014 включно в сумі 6768,43 грн.

Як вказано судом, початок періоду прострочення оплати з 30 жовтня 2014 року.

Тому розрахунок інфляційних має бути з листопада 2014 року.

З розрахунку суду інфляційних за період листопад 2014 - грудень 2014 включно, інфляційні становлять 4584,30 грн., що і підлягають до стягнення з відповідача.

3% річних нараховані позивачем за період з 09.10.2014 по 26.01.2015.в сумі 836,13 грн.

Як зазначено вище початок періоду простроченя опалити позивачем визначений невірно. З розрахунку суду 3% річних за період з 30.10.2014 (початок періоду прострочення оплати) по 26.01.2015 (дата визначена позивачем) становлять 676,51 грн., що і підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше травня", Черкаська обл., Черкаський район, с. Хутори, вул. Центральна, 2, ідентифікаційний код 00851426 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Сімекс", м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 179, оф. 22, ідентифікаційний код 37787708 - 92481,40 грн. основного боргу, 6207,66 грн. пені, 4584,30 грн. інфляційних , 676,51 грн. 3% річних та 2079,00 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 26 березня 2015 року.

Суддя І.І. Гура