Ухвала

від 19.03.2015 по справі 804/15859/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2015 рокусправа № 804/15859/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Пасічник А.М.

представника позивача: Полякова Олександра Миколайовича,

представника відповідача:Чохелі Тимура Ревазовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року у справі № 804/15859/13-а адміністративний позов ТОВ "Всесвіт" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПА про скасування податкового повідомлення - рішення задоволено частково.

Визнано недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000122202 від 14 листопада 2013 року, відповідно до якого ТОВ "Всесвіт" було донараховано податок на додану вартість в сумі 541 502,00 грн. та накладено штраф в сумі 270 751,00 грн., всього до сплати 812 253,00 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Присуджено з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Всесвіт" судові витрати в розмірі 229, 40 грн.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Ленінському районі подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року у справі № 804/15859/13-а скасувати, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у частковому задоволені позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги по суті є викладенням висновків проведеної перевірки позивача. Скаржник наполягає на наявності виявлених перевіркою порушень податкового законодавства. Вказує на те, що працівниками управління складено акт про незнаходження посадових осіб ПП «Сайтек» за податковою адресою та порушення ст. 198 Податкового кодексу України встановлено завищення ТОВ «Всесвіт» податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за серпень 2013 року. Крім того, перевіркою ТОВ «Всесвіт» встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій з ПП «Сайтек». Вважає, що відсутні підстави для висновку про нереальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, так як господарські операції підтверджені первинними документами, а транспортування товару товарно-транспортними накладними.

В судовому засіданні представник податкового органу апеляційну скаргу підтримав, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Надав пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Всесвіт" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Сайтек" за період з 01 серпня 2013 року по 31 серпня 2013 року. За результатами перевірки складено Акт № 465/22-02/31313654 від 30.10.2013 р. На підставі Акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення №0000122202 від 14 листопада 2013 року, відповідно до якого ТОВ "Всесвіт" збільшено податок на додану вартість в сумі 541 502,00 грн. та накладено штраф в сумі 270 751,00 грн., (всього до сплати 812 253,00 грн.).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідношень правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно матеріалів справи, 03 серпня 2012 року між ТОВ "Всесвіт" та ПП "Сайтек" був укладений Договірної купівлі-продажу продуктів нафтоперероблення рідких. На виконання вказаного договору за період з 01 серпня 2013 року по 31 серпня 2013 року "Сайтек" поставило на адресу ТОВ "Всесвіт" дизельне пальне за видатковими накладними.

Всього було поставлено дизельного пального на загальну суму 3 249 011,20 грн., в тому числі ПДВ 541 501,87 грн. При цьому, відповідач в Акті перевірки зазначив, що було поставлено дизельного пального на суму 9 403 213,67 грн. в тому числі ПДВ 1 567 202,28 грн., що є таким що не відповідає дійсності, є помилковим.

Тобто, висновки Акта перевірки не відповідають фактичному змісту первинних бухгалтерських документів за період, що перевірявся.

Господарські операції з постачання дизельного пального за період з 01 серпня 2013 року по 31 серпня 2013 року були оформленні шляхом складання, передбачених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинних документів, підтверджували їх здійснення.

Окрім видаткових накладних ПП "Сайтек" оформило та видало для здійснення податкового обліку податкові накладні на кожну господарську операцію.

Переміщення дизельного пального від ПП "Сайтек" на адресу ТОВ "Всесвіт" оформлено відповідно до чинного законодавства з застосуванням товарно-транспортних накладних.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що фактично Акт перевірки від 30.10.2013 року ґрунтується на змісті Акта від 04.09.2013 року № 12/04-65-22 - 03/36961305, складеного ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

При цьому колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо залишення без задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною дії податковим органом по проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 78.1.1 п.78.1. статі 78 Податкового кодексу документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.п.79.2 статті 79 Податкового кодексу документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, підставами для проведення перевірки було посилання на наказ № 369 від 30.10.2013 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Всесвіт" та на підставі повідомлення від 30.10.2013 р. №000091, виданих ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідач діяв правомірно, а тому проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ "Всесвіт" за результатами якої складено про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Всесвіт" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Сайтек" за період з 01 серпня 2013 року по 31 серпня 2013 року № 465/22-02/31313654 від 30.10.2013 р. не порушувало законних прав та інтересів позивача та було здійснено відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн

Згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що проведені господарські операції відображені в первинних документах, мають реальний цикл походження товару, підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, які відповідають чинному законодавству України, використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, що фактично і досягнуто, мали як базу так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, щодо відсутні підстави стверджувати про відсутність факту реального здійснення господарських операцій між ТОВ "Всесвіт" та ПП "Сайтек".

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. п.1 ч.1 ст.198, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна