Ухвала

від 19.03.2015 по справі 821/4908/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4908/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Яковлева Ю.В.,

- Вербицької Н. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Приватного підприємства «Таврійські нафтові регіони» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Таврійські нафтові регіони» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкової вимоги та рішення про опис майна,-

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство «Таврійські нафтові регіони» (далі - позивач, або ТОВ «Таврійські нафтові регіони») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач) про скасування податкової вимоги від 01.12.2014 року № 12177-25 та рішення про опис майна у податкову від 01.12.2014 року № 679.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року вказаний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі заявлені вимоги, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом норм матеріального права, неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення.

В судове засідання представник апелянта не прибув, попередньо звернувшись з заявою про розгляду справи за його відсутності (а.с.74).

Представник відповідача, також, у судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується, наявним в матеріалах справи, повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.73).

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами здійснення фінансово - господарської діяльності за боржником ПП «Таврійські нафтові регіони», станом на 01.12.2014 року обліковується податковий борг в сумі 211421,15 грн.

Вказані грошові зобов'язання позивачу нараховані податковим органом податковими повідомленнями - рішеннями від 18.02.2014 року № 0000712200 та № 0000722200, на підставі акту перевірки від 03.02.2014 року № 36/21-0322-06/34668958 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Таврійські нафтові регіони» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП «Юг Інвест» та з контрагентами - покупцями за серпень 2012 року».

З матеріалів справи вбачається, що не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 року по справі № 821/1478/14, якою скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 року, у задоволенні адміністративного позову ПП «Таврійські нафтові регіони» відмовлено в повному обсязі.

У зв'язку з несплатою ПП «Таврійські нафтові регіони» узгодженого грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 107931,14 грн. та по податку на додану вартість в сумі 103490,01 грн., контролюючим органом 01.12.2014 року була сформована податкова вимога № 12177-25 та прийнято рішення про опис майна в податкову заставу від 01.12.2014 року № 679.

Не погоджуючись із прийнятою відповідачем податковою вимогою та рішенням про опис майна у податкову заставу, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні заявлених позивачем вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно 01.12.2014 року була сформована податкова вимога № 12177-25 із загальною сумою боргу 211421,15 грн. та 01.12.2014 року прийнято рішення про опис майна ПП «Таврійські нафтові регіони» у податкову заставу у зв'язку з несплатою позивачем грошових зобов'язань, узгоджених в порядку оскарження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача з огляду на викладене.

Положеннями п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За приписами п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 року по справі № 821/1478/14, якою скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 року, у задоволенні адміністративного позову ПП «Таврійські нафтові регіони», зокрема, про скасування податкових повідомлень - рішень від 18.02.2014 року № 0000712200 та № 0000722200, несплата визначених якими сум грошових зобов'язань стала підставою для формування оскаржуваної податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна позивача у податкову заставу, відмовлено.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з моменту набрання законної сили постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 року по справі № 821/1478/14 грошові зобов'язання визначені податковими повідомленнями - рішеннями від 18.02.2014 року № 0000712200 та № 0000722200 є узгодженими.

Згідно вимог п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Також, за приписами пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом з дня виникнення податкового боргу виникає право податкової застави.

За таких обставин, оскільки станом на 01.12.2014 року, тобто в строки визначені п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, позивачем не були сплачені узгоджені суми грошового зобов'язання, визначені податковими повідомленнями - рішеннями від 18.02.2014 року № 0000712200 та № 0000722200, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем правомірно 01.12.2014 року була сформована оскаржувана податкова вимога № 12177-25 із загальною сумою боргу 211421,15 грн. та 01.12.2014 року прийнято рішення про опис майна позивача у податкову заставу.

Разом з тим, в ході апеляційного розгляду судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду від 13.01.2015 року скасовано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 року по справі № 821/1478/14 та залишено в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 року у цій справі, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 18.02.2014 року № 0000712200 та № 0000722200.

Тобто, станом на момент розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції податкові повідомлення - рішення від 18.02.2014 року № 0000712200 та № 0000722200, несплата визначених якими сум грошових зобов'язань стала підставою для формування оскаржуваної податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна позивача у податкову заставу, скасовані судовим рішенням, що набрало законної сили.

Згідно вимог пп. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

При цьому, за приписами п. 60.5 ст. 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених пп. 60.1.4 п. 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Аналогічні положення закріплені Порядком направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 576.

Також, за змістом пп. 93.1.4 п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті (п. 93.2 ст. 93 Податкового кодексу України).

Тобто, оскільки станом на момент розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції податкові повідомлення - рішення від 18.02.2014 року № 0000712200 та № 0000722200, несплата визначених якими сум грошових зобов'язань стала підставою для формування оскаржуваної податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна позивача у податкову заставу, скасовані судовим рішенням, що набрало законної сили, податкова вимога від 01.12.2014 року № 12177-25 вважається відкликаною, а податкова застава - припиненою.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування оскаржуваної податкової вимоги та прийнятого відповідачем рішення про опис майна позивача у податкову заставу в судовому порядку відсутні.

Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 198 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Таврійські нафтові регіони» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Таврійські нафтові регіони» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкової вимоги та рішення про опис майна - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /Ю.В. Яковлев/

Суддя: /Н.В. Вербицька/