Рішення

від 31.07.2009 по справі 15/203

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/203

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.09                                                                                 Справа № 15/203

          за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТМ», м.Донецьк

до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськполісинтез»,

м. Луганськ

про стягнення 61 437 грн. 63 коп.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

за участю представників:

від позивача -      Новожилов Є.О., представник за довіреністю № б/н від 01.07.09;

від відповідача  - Строілов О.В., директор згідно наказу №2-К від 28.01.2009р., Овчаренко М.О., представник за довіреністю №11 від 20.07.2009 р.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача  боргу  в сумі 52000 грн. 00 коп., пені в сумі 4803 грн. 97 коп., інфляційних втрат в сумі 3 633 грн. 55 коп., 3% річних –1 000 грн. 11 коп. за контрактом на поставку обладнання № 43/08-0/-ОБ від 26.08.2008 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечили з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву від 26.06.2009 р., посилаючись, зокрема на те, що: позивач не передав відповідачу документи на товар, у специфікації вказано інше маркування обладнання ніж у договорі, у зв'язку з чим відповідач не може використовувати товар.

При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач просить: відмовити позивачу у позові, розірвати договір, зобов'язати позивача прийняти  машину для виробництва пакетів SHXJ -800 та стягнути з позивача сплачені за обладнання кошти у сумі 28000 грн.

Вказані вимоги, зазначені у відзиві на позовну заяву від 26.06.2009 р., не можуть бути предметом судового розгляду у даній справі з прийняттям рішення. Наведені вимоги можуть бути предметом судового розгляду при пред'явленні їх на вирішення суду як предмету позову. Проте, вказані вимоги, наведені у відзиві на позов, а не у позовній заяві, поданій у встановленому порядку. Порядок подачі позовів до господарського суду регламентовано розділом VІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані  документи та вислухавши представників сторін суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «ПТМ», як постачальником, та товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськполісинтез», як покупцем, 26.08.2008 року укладено контракт на поставку обладнання № 43/08-0/-ОБ (далі - договір).

Згідно предмету даного договору Постачальник зобов'язався  передати, а Покупець (Відповідач) прийняти та сплатити обладнання - машину для виробництва пакетів SHXJ -800 (п. 1.1. договору).

Також, додатком №1 до договору сторонами складено специфікацію. У п. 1 специфікації визначено найменування, кількість та вартість обладнання, а саме машина для виробництва пакетів SHXJ -800 у кількості 1 шт. вартістю 80 000 грн. Разом з тим, у п. 2 специфікації помилково зазначено іншу марку обладнання –GF-J20/SV.

У наданих суду письмових поясненнях представник позивача зазначив, що у п. 2 специфікації помилково зазначена інша марка, та що обов'язки з поставки виникли щодо обладнання зазначеного у договорі та п. 1 специфікації.

Ціна Контракту визначена у п. 3.1. договору у сумі 80 000 грн.

Відповідно до п. 3.4. договору оплата здійснюється у строки , узгоджені сторонами у Графіку платежів (додаток №2).

Відповідно до вказаного графіку оплата за договором здійснюється наступним чином:

1. передплата здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту підписання контракту у сумі 15000 грн.;

2. оплата у сумі 13 000 грн. здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту здійснення передплати згідно п. 1 графіку платежів;

3. оплата у сумі 13000 грн. здійснюється до 15.11.2008 р.;

4. оплата у сумі 13000 грн. здійснюється до 15.12.2008 р.;

5. оплата у сумі 13000 грн. здійснюється до 15.01.2009 р.;

6. оплата у сумі 13000 грн. здійснюється до 15.02.2009 р.;

Так, відповідно до умов договору (графіку платежів) настання строку виконання відповідачем грошових зобов'язань взагалі не пов'язано з фактом передачі йому обладнання.

Разом з тим, передача обладнання, що є об'єктом поставки за п. 1.1. договору, а саме - машина для виробництва пакетів SHXJ -800, підтверджується актом приймання-передачі обладнання від 29.08.2008 р. та накладною №9 від 29.08.2009 р.

Дані документи підписані повноважними представниками сторін без зауважень.

Прийняття товару уповноваженим представником відповідача підтверджується також довіреністю серії ЯПЗ №822959 від 26.08.2008 р.

За зазначеною довіреністю у графі «найменування цінностей»вказано машина для виробництва пакетів SHXJ -800.

Отже, відповідач чітко усвідомлював, що за договором він мав прийняти машина для виробництва пакетів саме SHXJ -800. При цьому, підписанням акту приймання-передачі обладнання від 29.08.2008 р. та накладної №9 від 29.08.2009 р. безсумнівно підтверджено прийняття саме вказаної марки обладнання.

Відповідач здійснив часткову оплату товару у загальній сумі 28 000 грн. Так, платіжним дорученням від 29.08.08 №23 перераховано 15 000 грн., а платіжним дорученням від 10.11.08 №73 перераховано 13 000 грн. В призначенні платежу за вказаними платіжними документами покупець посилався на договір № 43/08-0/-ОБ від 26.08.2008 року та рахунок №9 від 256.08.2008 р.

Як в договорі, так і в рахунку об'єкт продажу вказано як машина для виробництва пакетів SHXJ -800.

Так, з оцінки всіх наданих документів в їх сукупності суд погоджується з поясненнями представника позивача про те, що у п. 2 специфікації допущено друкарську помилку у визначенні марки машини для виробництва пакетів.

Крім того, між сторонами по справі проведено звірення взаємних розрахунків. За результатами звірення складено акт звірення, згідно якого за даними обох сторін, заборгованість відповідача  склала 52 000  грн. 00 коп. У даному акті звіренні не вказано дату та номер договору, за яким проведено звірення, але доказів наявності правовідносин за якимось іншим договором та наявності боргу відповідача у тій самій сумі, що і за контрактом № 43/08-0/-ОБ від 26.08.2008 року, сторонами не надано. Акт звірення з боку відповідача підписано директором.

Так, відповідач грошові зобов'язання за договором станом на день подачі позовної заяви до суду та на даний час у повному обсязі не виконав.

Розмір боргу станом на день подання позову до суду та на час прийняття даного рішення складає 52 000 грн. 00 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів повного виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Таким чином, позовна вимога про стягнення боргу підлягає задоволенню повністю.

Заперечення відповідача проти позову, які ґрунтуються на тому, що: позивач не передав відповідачу документи на товар, у специфікації вказано інше маркування обладнання, ніж у договорі, з посиланням на ст. ст. 662, 666 Цивільного кодексу України судом відхиляються з наступних підстав.

Перш за все слід зазначити, що відповідно до умов договору (графіку платежів) настання строку виконання відповідачем грошових зобов'язань взагалі не пов'язано з фактом передачі йому обладнання.

Тому, відповідач повинен виконати взяті на себе за договором грошові зобов'язання.

Документи щодо визначення об'єкту продажу за договором та  зазначення у п. 2 специфікації іншого маркування обладнання були докладно описані та оцінені вище у даному рішенні.

Так, згідно предмету даного договору (п.1.1 договору), за п. 1 специфікації об'єктом продажу є машина для виробництва пакетів SHXJ -800.

Передача позивачем та прийняття відповідачем обладнання, що є об'єктом поставки за договором, а саме - машина для виробництва пакетів SHXJ -800, підтверджується актом приймання-передачі обладнання від 29.08.2008 р. та накладною №9 від 29.08.2009 р., які підписані повноважними представниками сторін без зауважень.

Прийняття товару уповноваженим представником відповідача підтверджується також довіреністю серії ЯПЗ №822959 від 26.08.2008 р.

Згідно довіреності на прийняття товару серії ЯПЗ №822959 від 26.08.2008 р. у графі «найменування цінностей»вказано - машина для виробництва пакетів SHXJ -800.

Таким чином, відповідач чітко усвідомлював, що за договором він мав прийняти машина для виробництва пакетів саме SHXJ -800. Саме таку машину відповідач і прийняв, що підтверджено, підписанням акту приймання-передачі обладнання від 29.08.2008 р. та накладної №9 від 29.08.2009 р.

Прийняття машини SHXJ -800 підтверджується і діями відповідача з її часткової оплати. В призначенні платежу за платіжними дорученнями покупець посилався на договір № 43/08-0/-ОБ від 26.08.2008 року та рахунок №9 від 256.08.2008 р. Як в договорі, так і в рахунку об'єкт продажу вказано як машина для виробництва пакетів SHXJ -800.

Стосовно доводів про те, що позивач не передав відповідачу документи на товар, з посиланням на ст. ст. 662, 666 Цивільного кодексу України слід зазначити наступне.

Відповідно до норми ч. 2 ст. 662 Цивільного кодексу України, на яку посилається відповідач, продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Правові наслідки невиконання продавцем обов'язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару закріплено у ст. 666 Цивільного кодексу України, згідно якої:

1. Якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

2. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

По-перше:

Умови поставки, передача та прийняття обладнання визначені сторонами у розділі 2 договору.

При цьому, положення договору не містять обов'язку постачальника передати разом з обладнанням певні документи.

Положеннями п. 2.3. договору передбачено складення акту приймання-передачі. Такий акт із зазначенням відсутності претензій з боку покупця було складено та підписано сторонами обопільно.

По-друге:

Покупець не звертався до постачальника з вимогою надати певні документи, які він вважає необхідними для себе. Таких доказів суду не надано.

По-третє:

Правовим наслідком не передачі документів може бути відмова покупця від договору купівлі-продажу та повернення товару продавцеві.

Необхідною передумовою для настання таких наслідків, відповідно до ч. 2 ст. 666 ЦК України, є не передання приналежностей товару або документів, що стосуються товару, продавцем у встановлений строк.

Навіть якщо виходити з необхідності передачі документів на обладнання, то відповідачем не доведено настання строку виконання позивачем зобов'язання з такої передачі. Договір не містить ані обов'язку передачі певних документів, ані строку такої передачі. Вимогу про передачу певних, чітко визначених документів, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, покупець не пред'являв постачальнику.

У будь-якому разі відповідач не повернув товар позивачу. Не надано навіть доказів вжиття заходів з повернення товару та відмови позивача у його прийнятті.

Тому, в контексті предмету позову про стягнення коштів за договором, що розглядається у даній справі, вищенаведені заперечення відповідача не можуть бути підставами відмови у задоволенні позову при настанні строку виконання відповідачем грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Вимога позивача по стягненню з відповідача заявленої за позовною заявою суми інфляційних втрат у розмірі 3633 грн. 55 коп., нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, задовольняється повністю, враховуючи, що обґрунтований розмір інфляційних втрат є більшим, аніж заявлено за позовною вимогою.

Вимоги по стягненню 3 % річних у сумі 1000 грн. 11 коп. підлягають задоволенню частково.

Обґрунтованим розміром 3% річних, що підлягає стягненню за вказаний позивачем період, є 652 грн. 67 коп. Позивачем необґрунтовано нараховано річні за період з 29.09.2008 р. по 20.05.2009р. на всю суму боргу, що існує на даний час – 52 000 грн., тоді як з моменту виникнення прострочення розмір боргу збільшувався поступово починаючи з 13 000 грн.

Позовна вимога по стягненню пені в сумі 4803 грн. 97 коп., нарахованої на підставі п. 4.1. договору, підлягає задоволенню частково. Обґрунтованим розміром пені, яка підлягає стягненню за визначений позивачем період є сума у

4 758 грн. 78 коп.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягають стягненню: борг у сумі 52 000 грн. 00 коп., інфляційні втрати у сумі  

3 633 грн. 55 коп., 3% річних у сумі 652 грн. 67 коп. та пеня у сумі

4 758 грн. 73 коп. У задоволенні решти позовних вимог по стягненню 3% річних та пені слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати (пропорційно задоволених вимог) у складі: 610 грн. 45 коп.  державного мита, а також 310 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськполісинтез», м. Луганськ, вул. Рудя, б. 17 «А», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35774084, на користь  товариства з обмеженою відповідальністю «ПТМ», м. Донецьк, вул. Новоросійська, б. 9, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34053301: борг у сумі 52 000 грн. 00 коп., інфляційні втрати у сумі 3 633 грн. 55 коп., 3% річних у сумі 652 грн. 67 коп., пеню у сумі 4 758 грн. 73 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 610 грн. 45 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  310 грн. 50 коп. Наказ видати позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення оформленого відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 31.07.2009р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко