Рішення

від 20.07.2009 по справі 4/250/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/250/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.09                                                                                        Справа №  4/250/09

Суддя   Зінченко  Н.Г.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Монтажно-будівельна компанія”, (юридична адреса: 69076, м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 26-А/16; адреса для листування: 69057, м. Запоріжжя, а/с № 4207; 69057, м. Запоріжжя, пров. Тамбовський, 2)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжтехбудіндустрія –XXI”, (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 24/55;  адреса для листування: 69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 117а/704 )

Про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 100 000,00 грн. та                2 178,08грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами

           Суддя Зінченко Н.Г.

секретар судового засідання Шевейко Р.І.

За участю представників:

Від позивача –Філіпенко С.Г. –довіреність № 1-С від 08.01.2009 р.

                          Штабовенко Д.В. –довіреність № 5-С від 17.07.2009 р.  

Від відповідача –Грін С.В. –директор (на підставі наказу № 26-2006)

          22.06.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Монтажно-будівельна компанія”, м. Запоріжжя (ТОВ “Монтажно-будівельна компанія”) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжтехбудіндустрія –XXI”, м. Запоріжжя (ТОВ “Запоріжтехбудіндустрія –XXI”) про стягнення 100 000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів та 2 178,08 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.06.2009 р. порушено провадження у справі № 4/250/09, судове засідання призначено на 20.07.2009 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 20.07.2009 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представниками сторін вступну і резолютивну частини рішення.

          За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

          Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 525, 536, 625, 638, 1212, 1214 ЦК України, ст., ст. 180, 193, 318 ГК України і полягають в тому, що 26.08.2008 р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір підряду на будівельні роботи № 26/08, за умовами якого позивач доручає, а відповідач зобов'язується виконати будівельні роботи на об'єктах позивача згідно проектно-кошторисної документації. Відповідно до п. 1.2 Договору об'єм, характер та вартість робіт визначаються погодженою сторонами договірною ціною (додаток 1) та проектно-кошторисною документацією (додаток 2). Однак, ані додаток 1 –договірна ціна, ані додаток 2 –проектно-кошторисна документація сторонами не підписувалися. Статтею 318 ГК України визначено істотні умови, які повинен містити договір підряду на капітельне будівництво. Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Таким чином, фактично договір № 26/08 є неукладеними, оскільки не підписання сторонами договірної ціни та проектно-кошторисної документації свідчить про відсутність предмету договору підряду. Отже, даний договір не може породжувати для сторін прав та обов'язків. Відповідно до п. 4.3 Договору сторонами було передбачено, що позивач зобов'язується сплатити відповідачу вартість робіт в розмірі, встановленому договірною ціною, в строки, погоджені сторонами, але не пізніше 3-х календарних днів з моменту підписання акту приймання-здачі виконаних робіт. Однак, 29.09.2008 р. відповідачем був виставлений рахунок № СФ-0000026 на сплату авансу за Договором № 26/08 від 26.08.2008 р. в сумі 100 000,00 грн. Незважаючи на те, що договір фактично не укладений, жодних робіт не виконано та договір взагалі не передбачає авансу або попередньої оплати, бухгалтерією позивача помилково 29.09.2008 р. та 30.09.2008 р. на рахунок відповідача було перераховано 100 000,00 грн. Враховуючи викладене, позивач вважає, що в сулу ст. 1212 ЦК України зазначені кошти в розмірі 100 000,00 грн. є безпідставно отриманими відповідачем та підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ “Монтажно-будівельна компанія”. Крім того, статтями 536 та 1214 ЦК України встановлено обов'язок боржника сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами. Згідно зі ст. 625 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами визначено 3 % річних. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ТОВ “Запоріжтехбудіндустрія – XXI” 100 000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів та 2 178,08 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, погодився з тим, що отримані ним від позивача кошти в розмірі 100 000,00 грн. є безпідставно отриманими та в судовому засіданні усно заявив про визнання позовних вимог про стягнення 100 000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів та 2 178,08 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами в повному обсязі.  

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

26.08.2008 р. між ТОВ “Монтажно-будівельна компанія” (позивачем у справі) та ТОВ “Запоріжтехбудіндустрія –XXI” (відповідачем у справі) був підписаний договір підряду на будівельні роботи № 26/08 (далі за текстом –Договір).

За умовами п. 1.1 Договору позивач (замовник) доручає, а відповідач (підрядник)  зобов'язується за завданням позивача виконати будівельні роботи на об'єктах позивача згідно проектно-кошторисної документації, а позивач зобов'язується передати відповідачу затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти виконання робіт та оплатити їх.  

Згідно з п. 1.2 Договору об'єм, характер та вартість робіт, передбачених в п. 1.1 Договору, визначаються погодженою сторонами Договірною ціною (додаток № 1) та Проектно-кошторисною документацією (додаток № 2), які є невід'ємними частинами Договору. У раз необхідності фіксації строків виконання окремих етапів робіт сторони можуть затвердити Календарний план виконання робіт. Підставою для здійснення розрахунків є умови цього Договору та акти задачі-приймання виконаних робіт, які підписуються обома сторонами.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що Додатки № 1 та № 2 є невід'ємними частинами Договору за умови їх письмового оформлення та підписання уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п. 5.1 Договору сторонами було передбачено, що загальна сума Договору становить 240 000,00 грн. з ПДВ.

При цьому п. 4.3 та 5.5 Договору визначено порядок здійснення розрахунків, а саме позивач зобов'язується сплатити відповідачу вартість робіт в розмірі, встановленому Договірною ціною, в строки, погоджені сторонами, але не пізніше 3-х календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт. Оплата проводиться в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача або шляхом внесення готівкових грошових коштів в касу відповідача.

Відповідно до ст. 318 ГК України та ст. 875 ЦК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони  (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні роботи та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти закінчені будівництвом роботи і оплатити їх.

При цьому частиною 5 статті 318 ГК України встановлено, що договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати:

- найменування сторін;

- місце і дату укладенні;

- предмет договору (найменування об'єкту, обсяги і види робіт, передбачених проектом);

- строки початку і завершення будівництва, виконання робіт;

- права і обов'язки сторін;

- вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт);

- порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва;

- режим контролю якості робіт і матеріалів замовником;

- порядок приймання об'єкта (робіт);

- порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки;

- страхування ризиків, фінансові гарантії;

- відповідальність сторін (відшкодування збитків);

- урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Вимоги аналогічного змісту до договору підряду на капітальне будівництво містить Цивільний кодекс України, зокрема щодо обов'язковості наявності затвердженої сторонами проектно-кошторисної документації.

Згідно із ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При укладені договору сторони у будь-якому разі повинні погодити предмет договору, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, а у разі їх відсутності –в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарі і послуг.  

Як встановлено судом в ході судового вирішення даного спору та не спростовується сторонами, ані додаток № 1 до Договору № 26/08 від 26.08.2008 р. – Договірна ціна, ані додаток № 2 –Проектно-кошторисна документація сторонами не підписувалися.

Таким чином, за умови не підписання між позивачем (замовником) та відповідачем (підрядником) Договірної ціни та Проектно-кошторисної документації, фактично предмет Договору підряду на будівельні роботи відсутній, оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо конкретних видів та обсягів робіт за даним Договором.

Так само, як встановлено судом з аналізу наданих сторонами документів, сторонами не були визначені умови щодо режиму контролю якості робіт і матеріалів позивачем, умови про дефекти і гарантійні строки, страхування ризиків, фінансові гарантії, підстави та умови зміни і розірвання договору.  

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що Договору підряду на будівельні роботи № 26/08, підписаний між позивачем та відповідачем 26.08.2008 р., є неукладеним, отже не може породжувати для сторін права та обов'язки.  

Незважаючи на те, що Договір фактично не укладений, жодних робіт за Договором не виконано та Договір взагалі не передбачає авансу або попередньої оплати, 29.09.2008 р. відповідачем був виставлений рахунок № СФ-0000026 на сплату авансу за Договором № 26/08 від 26.08.2008 р. в сумі 100 000,00 грн. з ПДВ.

В свою чергу, бухгалтерією підприємства позивача помилково 29.09.2008 р. та 30.09.2008 р. на рахунок відповідача було перераховано 100 000,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, отримані відповідачем від позивача грошові кошти в сумі 100 000,00 грн. в силу зазначеної норми закону є безпідставно отриманими коштами, які підлягають поверненню відповідачем на користь позивача.

Частиною 2 ст. 1214 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.

Згідно із статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума процентів за користування відповідачем безпідставно отриманими коштами, згідно розрахунку позивача, складає 2 178,08 грн.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування процентів за користування безпідставно отриманими коштами та встановлено, що розрахунок позивачем виконано вірно.

Відповідач позовні вимоги про стягнення 100 000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів та 2 178,08 грн. відсотків за користування безпідставно отриманими грошовими коштами визнав у повному обсязі, про що усно заявив в судовому засіданні.

Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що уразі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб.

          На підставі викладеного, суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову, у зв'язку з чим прийняти рішення про стягнення з ТОВ “Запоріжтехбудіндустрія –XXI” на користь ТОВ “Монтажно-будівельна компанія” 100 000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів та 2 178,08 грн. відсотків за користування безпідставно отриманими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 180, 318 ГК України, ст., ст. 536, 625, 638, 875, 1212, 1214 ЦК України, ст., ст. 22, 44, 47, 49, 78, 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжтехбудіндустрія –XXI”, (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 24/55, код ЄДРПОУ 33652051, р/р                                 № 26000101304980 в ЗФ ЗАТ “ОТП Банк” м. Запоріжжя, МФО 313872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Монтажно-будівельна компанія”, (69076, м. Запоріжжя,                   пр. Ювілейний, 26-А/16, код ЄДРПОУ 31598841, р/р № 260072819800 в ВАТ “СЕБ Банк”                      м. Київ, МФО 300175) 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. безпідставно отриманих коштів, 2 178 (дві тисячі сто сімдесят вісім) грн. 08 коп. відсотків за користування безпідставно отриманими коштами та 1 334 (одну тисячу триста тридцять чотири) грн. 28 коп. судових витрат.

Видати наказ.

                       Суддя                                                                                         Н.Г.Зінченко

Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України                           “30”  липня 2009  р.