Постанова

від 23.01.2015 по справі 826/16806/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 січня 2015 року 14:57 № 826/16806/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рембудтехнологія" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2014 року № 0008151502, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Рембудтехнологія» (надалі - позивач або ТОВ «Рембудтехнологія») з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2014 року № 0008151502.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 10.12.2014 року

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача посилається на протиправність і безпідставність висновків Акта ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.07.2014 року № 3734-15/26-53-15-02-19 та, відповідно, винесеного на його підставі податкового повідомлення-рішення від 16.07.2014 року № 0008151502 (форми «Ш»), оскільки позивач у встановлений податковим законодавством строк (тобто, до 11.03.20214 року включно) сплатив задекларований податок на прибуток за 2013 року в сумі 147 707,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями з відмітками банку про проведення платежів та карткою рахунку бухгалтерського обліку 6416. При цьому, подання товариством 30.05.2014 року уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства (задекларована сума податку була зменшена на суми попередньо сплачених авансових внесків з податку на прибуток за 2013 рік) було неправомірно розцінено контролюючим органом як факт погашення платником податків угодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток з пропуском граничного терміну сплати.

У судове засідання 10.12.2014 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у даному судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях, в яких зазначено, що за результатами проведеної перевірки позивача та на підставі норми п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві правомірно винесено податкове повідомлення-рішення (форми «Ш») від 16.07.2014 року № 0008151502, що повністю відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

Суд у судовому засіданні 10.12.2014 року на підставі положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2014 року ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведена камеральна перевірка податкової звітності ТОВ «Рембудтехнологія» з податку на прибуток за період 2013 рік, за результатами якої складений Акт від 01.07.2014 року № 3734-15/26-53-15-02-19. Під час проведення вказаної камеральної перевірки працівником податкової інспекції встановлено порушення підприємством строків сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань по названому податку, передбачених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку за 2013 рік в сумі 146 433,45 грн. по податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, затримка сплати складає 80 днів.

16.07.2014 року на підставі вказаного Акта перевірки ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Ш» за № 0008151502, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення ТОВ «Рембудтехнологія» граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 146 433,45 грн. по податку на прибуток код платежу 11021000), всього на 80 днів, нарахувало підприємству штраф в сумі 29 286,69 грн., що складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання.

Не погоджуючись із правомірністю прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення від 16.07.2014 року ТОВ «Рембудтехнологія» скористалося правом адміністративного оскарження останнього в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, шляхом подання скарг до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Державної фіскальної служби України. Згідно рішень вищестоящих контролюючих органів про результати розгляду первинної та повторної скарги позивача оскаржуване податкове повідомлення-рішення було залишені без змін.

При цьому, зокрема, в рішенні ДФС України від 16.10.2014року № 5148/6/99-99-10-01-02-15 зазначено, що згідно даних облікової картки платника податків станом на 11.03.2014 року було проведено нарахування узгодженого податкового зобов'язання, самостійно визначеного ТОВ «Рембудтехнологія» у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (№ 9091173760 від 03.03.2014року) у сумі 147 707,00 грн. та його часткове погашення в сумі 1 273,53 грн. за рахунок наявної обліковуваної переплати. Залишок визначеного підприємством грошового зобов'язання в розмірі 146 433,47 грн., який 11.03.2014 року взято на облік як податковий борг, погашений 30.05.2014 року шляхом подання уточнюючої декларації з податку на прибуток (№ 9091396210 від 30.05.2014року), в якій підприємством зменшено на 147 515,00 грн. податкові зобов'язання, визначені у рядку 13 Податкової декларації за 2013 рік (звітної), поданої 03.03.2014 року.

На підтвердження правомірності прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення від 16.07.2014 року відповідач надав суду копії податкових декларацій ТОВ «Рембудтехнологія» з податку на прибуток підприємства від 03.03.2014року (звітна нова) та від 30.05.2014року (уточнююча), витягів з облікових карток платника податку - ТОВ «Рембудтехнологія» - по податку на прибуток приватних підприємств та авансових внесках з цього податку.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який набрав чинності 01.01.2011 року.

Податковим зобов'язанням в розумінні ПК України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Нормами п. 49.18 ст. 49 ПК України визначені базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій.

Одночасно, п. 152.1 ст. 152 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Згідно п. 152.9 ст. 152 ПК України, для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у пункті 57.1 статті 57 цього Кодексу.

Так, нормами абз. 4 п. 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань (абз. 11 п. 57.1 ст. 57 ПК України).

При цьому, дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно (абз. 12 п. 57.1 ст. 57 ПК України).

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, за приписами вищенаведених норм абз. 4 - 11 п. 57.1 ст. 57 ПК України нарахування та сплата податку на прибуток платників (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) відбувається за особливими правилами нарахування та сплати податку на прибуток. Зокрема, звітним податковим періодом, встановленим для нарахування податку на прибуток, відповідно до абз. 3 п. 57.1 ст. 57 Кодексу, є річний податковий період, а звітним податковим періодом, встановленим для сплати податку на прибуток, є місячний податковий період.

Крім того, на думку суду, в контексті вищенаведених норм ПК України, а також положень норм пп. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 цього ж Кодексу слідує, що авансовий внесок із податку на прибуток є невід'ємною частиною такого податку, а тому відповідно не може розцінюватися як окремий вид податку.

У відповідності до п. 9.3 ст. 9 ПК України, зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

При цьому, згідно ч. 4 ст. 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 38.3 ст. 38 ПК України).

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Згідно абз. 1 і 3 п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

З наявних матеріалах справи доказів (а саме: податкових декларацій з податку на прибуток підприємства ТОВ «Рембудтехнологія» за звітний (податковий) період 2013 рік (звітної нової, від 03.03.2014року) та (уточнюючої, від 30.05.2014року), копій платіжних доручень ТОВ «Рембудтехнологія» на сплату сум авансових внесків з податку на прибуток за місяці січень-грудень 2013 року від 09.01.2013 року № 1361 на суму 12 360,00 грн., від 08.02.2013 року № 1456 на суму 12 360,00 грн., від 18.03.2013 року № 1576 на суму 12 281,00 грн., від 12.04.2013 року № 1648 на суму 12 300,00 грн., від 23.05.2013 року № 1807 на суму 12 300,00 грн., від 17.06.2013 року № 1894 на суму 12 300,00 грн., від 15.07.2013 року № 2009 на суму 12 300,00 грн., від 14.08.2013 року № 2134 на суму 12 300,00 грн., від 23.09.2013 року № 2274 на суму 12 300,00 грн., від 18.10.2013 року № 2355 на суму 12 300,00 грн., від 07.11.2013 року № 2430 на суму 12 300,00 грн., від 04.12.2013 року № 38 на суму 12 300,00 грн. і від 11.03.2014 року № 270 на суму 800,00 грн., картки рахунку бухгалтерського обліку 6416 «Розрахунки з бюджетом по податку на прибуток» та витягів з облікових карток платника податків-позивача по авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств за 2013 - 2014 роки, а також податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік) судом вбачається, що позивач визначив у поданій Податковій декларації за 2012 рік (№ 9087571616 від 20.03.2013року) розмір авансового внеску (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний рік), що підлягав сплаті у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року у розмірі 147 360, 00 грн., а тому зазначені суми податкових зобов'язань є узгодженими сумами грошового зобов'язання.

Суми авансових внесків по податку на прибуток за 2013 рік були сплачені підприємством до державного бюджету, згідно платіжних доручень від 18.03.2013 року № 1576 на суму 12 281,00 грн., від 12.04.2013 року № 1648 на суму 12 300,00 грн., від 23.05.2013 року № 1807 на суму 12 300,00 грн., від 17.06.2013року № 1894 на суму 12 300,00 грн., від 15.07.2013 року № 2009 на суму 12 300,00 грн., від 14.08.2013 року № 2134 на суму 12 300,00 грн., від 23.09.2013 року № 2274 на суму 12 300,00 грн., від 18.10.2013 року № 2355 на суму 12 300,00 грн., від 07.11.2013 року № 2430 на суму 12 300,00 грн., від 04.12.2013 року № 38 на суму 12 300,00 грн., від 13.01.2014 року № 163 і від 25.02.2014 року № 256 (всього в обліковій картці платника податку було проведено платежів на загальну суму 147 581,00 грн.), а суми авансових внесків по податку на прибуток за 2013 рік в розмірі 24 720,00 грн., сплачені підприємством до бюджету, згідно платіжних доручень від 09.01.2013 року № 1361 і від 08.02.2013 року № 1456, були зараховані контролюючим органом в рахунок погашення сум авансових внесків по податку на прибуток за 2012 рік (зазначені дії ДПІ позивачем наразі не оспорюються). Додатково ТОВ «Рембудтехнологія» сплатило до бюджету податок на прибуток за 2013 рік в сумі 800,00 грн., згідно платіжного доручення від 11.03.2014року № 270.

03.03.2014 році ТОВ «Рембудтехнологія» подало до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (звітну нову) без додатку ЗП (Таблиця 1. Зменшення нарахованої суми податку), де позивач в задекларував наступні показники: ряд. 11 «Податок на прибуток від видів діяльності, що не підлягає патентуванню (рядок 07 - рядок 08 - рядок 09 (при позитивному значенні) х рядок 10/100) - 147 707 грн.; ряд. 13 ЗП «Зменшення нарахованої суми податку» - прочерк; ряд. 14 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 11 + рядок 12 - рядок 13) - 147 707 грн.

Відповідно до письмових пояснень позивача від 10.12.0014 року, що наявні в матеріалах справи, при складанні Податкової декларації від 03.03.2014 року в ряд. 13 такої Декларації помилково не були враховані суми сплачених протягом 2013 року авансових внесків з податку на прибуток у зменшення розміру такого податку, а тому 30.05.2014 року підприємство, скориставшись своїм правом згідно ст. 50 ПК України, подало до податкової інспекції податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (уточнюючу) з додатком ЗП (Таблиця 1. Зменшення нарахованої суми податку), де позивач в задекларував наступні показники: ряд. 11 «Податок на прибуток від видів діяльності, що не підлягає патентуванню (рядок 07 - рядок 08 - рядок 09 (при позитивному значенні) х рядок 10/100) - 147 707 грн.; ряд. 13 ЗП «Зменшення нарахованої суми податку» - 147 515 грн.; ряд. 14 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 11 + рядок 12 - рядок 13) - 192 грн.

За приписами норм ст. 126 ПК України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується той факт, що станом на 11.03.2014 року позивав виконав свій податковий обов'язок по сплаті податку на прибуток за 2013 рік в сумі 147 707,00 грн. в повному обсязі, то суд вважає висновки відповідача про допущення товариством випадку несвоєчасної сплати грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 146 433,47 грн. хибними, а спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 16.07.2014 року № 0008151502.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудтехнологія» (ідентифікаційний код: 34292350, адреса: 02094, м. Київ, вул. Червоноткацбка, 27-А) судові витрати у розмірі 182,70 грн. (ста вісімдесяти двох грн. 70 копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (ідентифікаційний код: 38730029, адреса: 02094, м. Київ, бульв. Верховної Ради, 24-Б).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Т.О. Скочок