Постанова

від 26.03.2015 по справі 5017/3175/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року Справа № 5017/3175/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі) суддів :Бондар С.В., Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "РОКСОЛАНА"

на постановиОдеського апеляційного господарського суду від 09.12.14 та від 10.12.14

у справі№5017/3175/2012 господарського судуОдеської області

за позовомПублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "РОКСОЛАНА" третя особаКомунальне підприємство електричних мереж зовнішнього освітлення "Одеськміськсвітло" простягнення суми за участю представників від: позивачаРябоконь В.І. (дов. від 02.02.15) - в режимі відеоконференції відповідачаРазумкова Л.І. (керівник)

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго") звернулось до господарського суд Одеської області з позовом про стягнення із Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "РОКСОЛАНА" 25117,50 грн., з яких 21805,63 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 2017,19 збитків від інфляції, 1294,68 грн. 3% річних, за договором № 4399 від 21.05.08 про постачання електричної енергії (договір) крім того позивач просив стягнути судові витрати у розмірі 1609,50 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснив розрахунки за спожиту електричну енергію не в повному обсязі та з порушенням встановлених строків, внаслідок чого за відповідачем виникла заборгованість за поставлену електричну енергію за період з жовтня 2009 року по грудень 2011 року. (т. 1 а.с.2-4).

Справа розглядалася судами неодноразово. За результатом останнього нового розгляду справи рішенням господарського суду Одеської області від 14.01.13 (суддя Оборотова О.Ю.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.14 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Колоколова С.І., суддів: Разюк Г.П.,

Головея В.М.), позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за у сумі 25117,50 грн., яка складається з суми основного боргу 21805,63 грн., індексу інфляції 2017,19 грн. та 3% річних 1294,68 грн., крім того стягнуто витрати по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн. Судові акти обґрунтовані тим, що з боку відповідача має місце заборгованість за спожиті, але неоплачені енергоносії.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.12.14 здійснений розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити, судові витрати покласти на позивача. Скарга обґрунтована тим, що облік спожитої відповідачем електроенергії організований таким чином, що із загальної кількості електроенергії, що постачається житловому будинку, виключається електроенергія, що сумарно споживається власниками квартир згідно даних лічильників, які встановлені в цих квартирах, та залишок електроенергії повинен сплачувати відповідач.

Відповідно до ухвали від 20.03.15, справа слухалася в режимі відеоконференції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 21.05.08 між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (за договором постачальним) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "РОКСОЛАНА" (за договором споживач) укладено договір № 4399 про постачання електричної енергії (далі договір), відповідно до якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

П.п. 2.3.2 та п.п. 2.3.3 договору встановлено обов'язок споживача, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки; оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №5 „Порядок розрахунків" та №2 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 9 „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії" (п.п. 2.3.4 договору). (т. 1 а.с. 8)

Судами встановлено, що КП ЕМ ЗО „Одесміськсвітло" складало акти про обсяги спожитої електроенергії за період з жовтня 2009 року по серпень 2012 року. Засіб обліку, який обліковує електричну енергію спожиту ОСББ "РОКСОЛАНА" встановлений у трансформаторній підстанції, яка знаходиться на балансі КП „Одеськміськсвітло". Щомісячно знімаючи показання та здаючи у ВАТ „Одесаобленерго" показники засобів обліку, КП „Одеськміськсвітло" подає разом із своїми показами лічильника, покази лічильника ОСББ "РОКСОЛАНА".

Відповідачем у липні 2012р. підписані відомості показань розрахункових лічильників електричної енергії в яких зафіксовані показники засобів обліку ОСББ "РОКСОЛАНА", які аналогічні актам наданими КП „Одеськміськсвітло", це підтверджує правильність обліку електричної енергії протягом всього спірного періоду. Так, за період з жовтня 2009р. до грудня 2011р. відповідачем спожито 144790 кВт/год на суму 39061,16 грн., в т.ч. ПДВ. За вказаний період відповідачем оплата здійснювалась частково на суму 17255,53грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість за спожиту електроенергію станом на 07.09.12, що складає 21805,63 грн.

Відповідно п. 42. Постанови КМ від 26.07.99, № 1357 "Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення" (далі ПКЕЕ) споживач електричної енергії зобов'язаний: надавати розрахункові документи на вимогу представників енергопостачальника для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показанням приладу обліку.

Згідно п. 19 ПКЕЕ розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували належне виконання відповідачем умов договору, а саме надання актів про обсяги спожито електричної енергії позивачу, а відтак акти про обсяги спожитої електричної енергії надані КП „Одеськміськсвітло" правомірно визнані судами належними доказами які підтверджують обсяг отриманої відповідачем електроенергії.

Також суди вірно вказали, що відповідач, у порушення приписів ст.33 ГПК України, не довів належними та достатніми доказами неправильність зазначених позивачем показників та невірність здійснених позивачем розрахунків, або відсутність вказаної заборгованості.

На виконання вказівок Вищого господарського суду у даній справі, судами досліджувалося питання про те, що облік спожитої відповідачем електроенергії організовано таким чином, що із загальної кількості електроенергії, що постачається житловому будинку, виключається електроенергія, що сумарно споживається власниками квартир згідно даних лічильників, які встановлені в цих квартирах, та залишок електроенергії повинен сплачувати відповідач. Для визначення обсягу електроенергії, яку має оплачувати саме відповідач (за мінусом електроенергії, яка була спожита власниками квартир), у справі була призначена експертиза, її висновки були досліджені та проаналізовані у судовому засіданні, для дачі пояснень у засідання запрошувався експерт, його пояснення були заслухані та проаналізовані. На підставі аналізу всіх матеріалів справи у їх сукупності, суди дійшли висновку, що сума, заявлена позивачем до стягнення, є обґрунтованою, оскільки є вартістю електроенергії, спожитої саме відповідачем, а вартість обсягів електроенергії, спожитої власниками квартир, не включена до суми позову.

Таким чином, судами встановлено, що відповідач вартість спожитої електроенергії за період жовтня 2009 року по грудень 2011 року не сплатив у повному обсязі вчасно, тому у останнього перед позивачем виникла заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 21805,63 грн., на яку підлягають нарахуванню 2017,19 грн. 3% річних та 1294,68 грн. інфляційних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України. Суми цих нарахувань належно перевірені судами в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне погодитись із висновками судів попередніх інстанцій, оскільки за приписами ст. 629 ЦК України укладений договір є обов'язковим для виконання, тобто сторони повинні добросовісно виконувати узгоджені в ньому умови, а згідно ст. 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Тому отримавши від позивача електроенергію, відповідач повинен оплатити її в повному обсязі. На суму заборгованості нараховуються 3% річних та інфляційні в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України.

Доводи скаржника про те, що в актах про обсяги спожитої електричної енергії зазначені лічильники № 01320872 та 01320895, але в супереч умов договору, позивачем облік електроенергії здійснюється на підставі лічильників с № 01320878 та 01320895, які ним заявлялися як в суді апеляційної інстанції, так і в суді касаційної інстанції, не приймаються до уваги Вищим господарським судом України, оскільки вони були належно проаналізовані апеляційним судом та обґрунтовано відхилені. Так, як встановлено апеляційним судом, при заповнені протоколу встановлення засобу обліку було допущено описку та зазначено, що встановлено засіб обліку №01320872 замість 01320878. На підставі наданих позивачу протоколів встановлення засобів обліку підготовлено Додаток №2 до договору про постачання електричної енергії № 4399. Щомісячно знімаючи показання та здаючи позивачу показники засобів обліку, КП "Одеськміськсвітло" подавало разом із своїми показниками лічильника, показники лічильника відповідача по засобам обліку №01320895 та №01320878. При цьому відповідач особисто не подавав акти про обсяги спожитої електроенергії за період з жовтня 2009 року по грудень 2011 року, проте КП „Одеськміськсвітло" на протязі всього вказаного періоду надавало позивачу акти на підставі яких він здійснював розрахунки за отриману електроенергію відповідачем.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, зводяться до намагань переоцінити докази, що, відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, не може бути здійснено на стадії касаційного перегляду справи, тому до уваги судом не беруться, при тому, що вони вже були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій та обґрунтовано ним відхилені, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

Враховуючи, що спір по-суті позовних вимог вирішений судами вірно, то не підлягає скасуванню і додаткова постанова про розподіл судових витрат, оскільки вона винесена у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "РОКСОЛАНА" залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.14 у справі №5017/3175/2012 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді С. В. Бондар

Д.С. Кривда