Рішення

від 19.03.2015 по справі 908/5102/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 12/134/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2015 Справа № 908/5102/14

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя Смірнов О.Г., судді - Сушко Л.М. , Топчій О.А. , розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/5102/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Крим", м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства "Транспортно-виробнича фірма "Азовтехпоставка", м. Маріуполь

про стягнення 57130,00 грн.

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.01.2015 року за клопотанням позивача строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять календарних днів до 04.02.2015 року.

Розпорядженням голови Господарського суду Запорізької області № 01-04/27/15 від 02.02.2015 року призначений розгляд справи № 908/5102/14 колегіально у складі трьох суддів: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Сушко Л.М., Топчій О.А.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбас Крим" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства "Транспортно-виробнича фірма "Азовтехпоставка" про стягнення заборгованості в сумі 57130,00 грн. за договором про переведення боргу № 6 від 09.09.2013 року.

10.12.2014 року на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Вказане клопотання було задоволено судом, про винесена ухвала від 11.12.2014 року, якою розгляд справи відкладено на 15.01.2015 року.

15.12.2014 року на адресу суду від відповідача у справі надійшов лист № 87 від 08.12.2014 року, в якому останній повідомляє, що отримав ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.11.2014 року, однак не отримав позовну заяву, у зв'язку з чим не має можливості підготувати відзив до позовної заяви.

15.01.2015 року на електронну адресу суду від відповідача надійшов лист № 98 від 14.01.2015 року, в якому останній повідомляє, що підприємство отримало копію позовної заяви тільки 30.12.2014 року на електронну скриньку, на поштову адресу підприємства вказана кореспонденція не надходила. У зв'язку з проживанням директора підприємства на окупованій території в с. Порохня Новоазовського району, труднощами щодо юридичної допомоги і виїзду на українську територію просить не розглядати справу за відсутності відповідача та відкласти розгляд справи.

Вказане клопотання було задоволено судом, про винесена ухвала від 15.01.2015 року, якою розгляд справи відкладено на 02.02.2015 року.

Разом з тим, позивач надав суду лист, в якому повідомив про наявність у нього засобів зв'язку з відповідачем, а саме: мобільний телефон 0974631451 та електронну пошту відповідача: azovtexpostavka@mail.ru .

Безпосередньо в судовому засіданні 15.01.2015 року позивач надав суду нормативне обґрунтування позову, в якому зазначає, що 27.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбас Крим" та Маріупольським дочірнім підприємством ТОВ "Облтопливо" був укладений договір № 27/01-У, з умовами якого покупець - Маріупольське дочірнє підприємство ТОВ "Облтопливо" зобов'язувалось оплатити отриману від ТОВ "Донбас Крим" вугільну продукцію за ціною та у строк, визначений договором. При цьому вказує, що станом на 09.09.2013 року Маріупольське дочірнє підприємство ТОВ "Облтопливо" мало заборгованість за поставлене на його адресу вугілля в сумі 92249,55 грн., та к тому часу покупець за згодою ТОВ "Донбас Крим" досягло домовленості з Приватним підприємством "Транспортно-виробнича фірма "Азовтехпоставка" про переведення на останнє суми боргу. В подальшому 09.09.2013 року між Маріупольським дочірнім підприємством ТОВ "Облтопливо" та Приватним підприємством "Транспортно-виробнича фірма "Азовтехпоставка" (далі - відповідач) був укладений договір про переведення боргу № 6, за умовами п. 1.1. якого відповідач взяв на себе зобов'язання виконати борг Маріупольського дочірнього підприємства ТОВ "Облтопливо" перед позивачем на умовах, зазначених в договорі. Разом з тим, зазначає, що згідно з п. 2.2. договору про переведення боргу відповідач зобов'язаний був перерахувати суму боргу в розмірі 92249,55 грн. на рахунок ТОВ "Донбас Крим" протягом одного року з моменту підписання договору, тобто до 10.09.2014 року. Втім, до теперішнього часу в порушення вимог ст. ст. 173, 193 ГК України та ст. ст. 526, 530 ЦК України відповідач своє зобов'язання з погашення заборгованості виконав лише частково, перерахувавши за період з 30.09.2013 року по 04.03.2014 року на рахунок ТОВ "Донбас Крим" кошти в сумі 35119,55 грн. Вказує, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 57130,00 грн., а часткова оплата відповідачем боргу згідно з ч. 2 ст. 642 ЦК України свідчить про визнання ним свого зобов'язання за договором про переведення боргу № 6 від 09.09.2013 року.

02.02.2015 року на електронну адресу суду від відповідача надійшов лист, в якому останній повідомляє, що 29.01.2015 року його підприємством була підписана запропонована позивачем мирова угода, яку було відіслано ТОВ "Донбас Крим", у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання 02.02.2015 року просить розглядати справу за своєї відсутності.

Представник позивача в судовому засіданні 02.02.2015 року разом із супровідним листом надав суду для долучення до матеріалів справи оригінал акту звірки розрахунків станом на 14.01.2015 року, підписаний з відповідачем.

25.02.2015 року на адресу суду від позивача надійшли пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає, що в графі «призначення платежу» в платіжних дорученнях, доданих до позову в якості доказів часткової оплати заборгованості, допущена помилка при зазначенні дати укладення договору, згідно з яким здійснювалась оплата грошових коштів. Вказує, що в платіжних дорученнях зазначений договір № 6 від 30.09.2013 року, а фактично оплата здійснювалась за договором № 6 від 09.09.2013 року. При цьому позивач пояснює, що договір про переведення боргу № 6 від 30.09.2013 року не укладався, такий договір укладений 09.09.2013 року. Разом з тим, зазначає, що факт допущення помилки в даті укладення договору, зазначеного в платіжних дорученнях, підтверджується актом звірки розрахунків між позивачем та відповідачем від 14.01.2015 року, в якому зазначено, що оплата здійснювалась у відповідності з договором № 6 від 09.09.2013 року, а не від 30.09.2013 року. Також позивач вказує, що сторонами була досягнута домовленість про укладення мирової угоди, відповідно до якої відповідач брав на себе зобов'язання перераховувати щомісячно на користь позивача 5000,00 грн. у вигляді погашення заборгованості, про що відповідачу був направлений примірник мирової угоди. Втім, відповідач підписав угоду односторонньо змінивши в ній суму щомісячного погашення заборгованості з 5000,00 грн. до 2000,00 грн. Вказує, що така сума погашення заборгованості не є справедливою, тому ТОВ "Донбас Крим" не підписало вказану мирову угоду. Разом з тим, позивач зазначає, що в тексті підписаної відповідачем мирової угоди міститься визнання ним наявності заборгованості перед ТОВ "Донбас Крим" в сумі 57130,00 грн., в акті звірки розрахунків від 14.01.2015 року відповідач також підтвердив наявність заборгованості перед позивачем в сумі 57130,00 грн., відтак відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, а також в листі від 14.01.2015 року, направленому на електронну адресу суду, просив розглянути справу без його участі.

Відповідач у справі - Приватне підприємство "Транспортно-виробнича фірма "Азовтехпоставка", 03.03.2015 року надав суду в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що 30.09.2013 року між Приватним підприємством "Транспортно-виробнича фірма "Азовтехпоставка" та Маріупольським дочірнім підприємством ТОВ "Облтопливо" був укладений договір про переведення боргу № 6 за заборгованістю за договором № 27/01-У від 27.01.2011 року, укладеному між Маріупольським дочірнім підприємством ТОВ "Облтопливо" та ТОВ "Донбас Крим". При цьому, підписаний старим боржником - Маріупольським дочірнім підприємством ТОВ "Облтопливо" та новим боржником - Приватним підприємством "Транспортно-виробнича фірма "Азовтехпоставка" варіант договору про переведення боргу № 6 від 30.09.2013 року був направлений кредитору за юридичною адресою, та з 30.09.2013 року новий боржник почав виконувати свої зобов'язання за даним договором. Втім, вказує, що незважаючи на часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань в період з 30.09.2013 року по 04.03.2014 року в розмірі 35119,55 грн., останнім так і не була отримана згода кредитора, а саме: не був отриманий вищезазначений договір, підписаний кредитором, у зв'язку з чим виконання зобов'язань було зупинено. При цьому, незважаючи на звернення до директора ТОВ "Донбас Крим" щодо надання договору та необхідних документів, документи так і не були надані. Разом з тим, відповідач вказує, що на його адресу не була направлена копія позовної заяви та додані до неї документи, як цього вимагає ст. 56 ГПК України, а лише 30.12.2014 року на електронну адресу надійшла копія позову, з якого вбачається, що він був поданий 04.11.2014 року, коли у відповідача був відсутній оригінал договору про переведення боргу за виною кредитора. Також відповідач зазначає, що станом на теперішній час не отримав оригінал вказаного договору, а позивач надав лише засвідчену копію договору від іншої дати (09.09.2013 року), однак в акті звірки взаєморозрахунків зазначений також договір переведення боргу від 30.09.2013 року. Разом з тим, стосовно укладення мирової угоди з позивачем, відповідач пояснює, що 19.01.2015 року на електронну адресу від ТОВ "Донбас Крим" надійшов варіант мирової угоди, в якому запропоновано розподілити заборгованість за договором про переведення боргу на 11 місяців. Відповідач, в свою чергу, розуміючи своє фінансове становище, на адресу позивача направив свій варіант мирової угоди, в якій сума заборгованості розподілена на 29 місяців, втім відповіді від позивача не вказану мирову угоду не надійшло. Просить розглянути справу без своєї участі у зв'язку з неможливістю виїхати.

Представник позивача в судове засідання 19.03.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка від 04.03.2015 року за підписом останнього.

Представник відповідача в судове засідання 19.03.2015 року не з'явився, однак у відзиві на позовну заяву просив розглядати справу за своєї відсутності.

З наявного в матеріалах справи Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 24.11.2014 року (а.с. 32) вбачається, що місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Артема, буд. 72, кв. 54.

За змістом статті 64 ГПК України вбачається, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України.

Судом було здійснене також повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи шляхом надсилання телефонограми 27.01.2015 року, яка наявна в матеріалах справи, що підтверджується витягом з журналу реєстрації телефонограм та факсограм. Однак вказана телефонограма відповідачем не прийнята, про що судом складено відповідний акт від 27.01.2015 року.

Разом з тим, з метою належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи 20.01.2015 року о 15 год. 25 хв. було здійснене електронне поштове відправлення ухвали суду від 15.01.2015 року у даній справі на адресу електронної пошти Приватного підприємства "Транспортно-виробнича фірма "Азовтехпоставка", а саме: azovtexpostavka@mail.ru, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою. Таким чином, судом здійснені всі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Разом з тим, слухання справ неодноразово відкладалося за клопотаннями відповідача.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 27.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбас Крим" (далі - Продавець) та Маріупольським дочірнім підприємством ТОВ "Облтопливо" (далі - Покупець) був укладений договір № 27/01-У, далі Договір, згідно якого (п. 1.1.) Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти на оплатити вугільну продукцію, надалі - Товар, в асортименті, зі цінами та у кількості, зазначених у Специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до даного Договору, які є його невід'ємною частиною.

В подальшому 09.09.2013 року між Маріупольським дочірнім підприємством ТОВ "Облтопливо" (далі - Боржник) та Приватним підприємством "Транспортно-виробнича фірма "Азовтехпоставка" (далі - Новий боржник) був укладений договір про переведення боргу № 6, далі - Договір про переведення боргу.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору про переведення боргу Боржник переводить свій борг перед Кредитором на Нового боржника, а Новий боржник приймає на себе зобов'язання виконати борг Боржника перед Кредитором на умовах, викладених в даному договорі у відповідності із заборгованістю за договором № 27/01-У від 27.01.2011 року, укладеному між Боржником та Кредитором - Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбас Крим", юридична адреса: 83054, м. Донецьк, проспект Київський, буд. 46. Розмір боргу складає 92249,55 (дев'яносто дві тисячі двісті сорок дев'ять гривень 55 коп.).

Згідно з п. 2.1. Договору про переведення боргу Боржник зобов'язаний:

- отримати згоду Кредитора на переведення боргу;

- передати Новому Боржнику усі документи, які посвідчують зобов'язання перед Кредитором та згоду Кредитора на переведення боргу протягом 2-х банківських днів з моменту підписання договору.

Умовами п. 2.2. Договору визначено, що Новий боржник зобов'язаний:

- прийняти усі документи у відповідності з п. 2.1.2 даного договору;

- здійснити виконання зобов'язань згідно договору № 27/01-У від 27.01.2011 року протягом 1 (одного) року після підписання даного договору.

Відповідно до п. п. 3.1. - 3.3. Договору про переведення боргу жодна із сторін не може передати свої права та зобов'язання, які випливають з договору або пов'язані з ним, третім особам без письмової згоди на те інших сторін. Всі повідомлення, заяви та претензії, пов'язані з виконанням даного договору або які випливають з нього повинні направлятися сторонами безпосередньо один одному за зазначеними в договорі адресами. За невиконання або неналежне виконання сторонами своїх зобов'язань за договором винна сторона відшкодовує іншим сторонами у повному обсязі усі збитки, які виникли у зв'язку з цим.

Згідно з п. 4.1. Договору про переведення боргу строк дії договору встановлюється з моменту підписання договору та до повного виконання зобов'язань сторонами. Отже, умови договору є чинними і на момент розгляд даної справи судом.

Позивач в позові вказує, що в порушення вимог ст. ст. 173, 193 ГК України та ст. ст. 526, 530 ЦК України відповідач своє зобов'язання з погашення заборгованості за договором про переведення боргу виконав лише частково, перерахувавши за період з 30.09.2013 року по 04.03.2014 року на користь ТОВ "Донбас Крим" кошти в сумі 35119,55 грн., внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 57130,00 грн., яку і намагається стягнути позивач.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем було здійснене часткове погашення заборгованості за Договором про переведення боргу, в загальній сумі 35119,55 грн., що підтверджується засвідченими копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи (а.с. 10 - 21), зокрема:

- платіжним дорученням № 13_9U008/5 від 30.09.2013 року на суму 5000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 18_АU3022/5 від 03.10.2013 року на суму 4000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 34 від 01.11.2013 року на суму 2000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 54 від 29.11.2013 року на суму 1219,55 грн.;

- платіжним дорученням № 58 від 12.12.2013 року на суму 2000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 29 від 18.12.2013 року на суму 2000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 69 від 26.12.2013 року на суму 5000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 74 від 30.12.2013 року на суму 6000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 31 від 04.03.2014 року на суму 1900,00 грн.;

- платіжним дорученням № 7 від 16.01.2014 року на суму 2000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 42 від 05.02.2014 року на суму 2000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 22 від 18.02.2014 року на суму 2000,00 грн.

Таким чином, з врахуванням здійснених часткових оплат сума заборгованості відповідача за договором про переведення боргу станом на момент звернення до суду з позовом складала 57130,00 грн.

Втім, відповідач свої зобов'язання з погашення заборгованості перед позивачем за договором про переведення боргу в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився борг в розмірі 57130,00 грн., який позивач і намагається стягнути.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами склалися правовідносини щодо виконання договору купівлі-продажу, які виникли на підставі договору про переведення боргу. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 655 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

За приписами ч. 1 ст. 521 Цивільного кодексу України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, тобто вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання.

Матеріали справи свідчать, що договір про переведення боргу № 6 від 09.09.2013 року був підписаний Боржником - Маріупольським дочірнім підприємством ТОВ "Облтопливо", Новим боржником - Приватним підприємством "Транспортно-виробнича фірма "Азовтехпоставка" та Кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбас Крим". Отже, підписанням вказаного договору кредитор погодився на заміну боржника у зобов'язанні, що кореспондується з приписами ч. 1 ст. 520 ЦК України.

Відтак, в силу умов укладеного договору про переведення боргу новим боржником за зобов'язаннями перед кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбас Крим" за договором № 27/01-У від 27.01.2011 року стало Приватне підприємство "Транспортно-виробнича фірма "Азовтехпоставка".

З матеріалів справи вбачається, що Новий боржник (відповідач у справі) здійснив часткове погашення боргу на користь Кредитора (позивача у справі) в загальній сумі 35119,55 грн. на виконання умов договору про переведення боргу № 6 від 09.09.2013 року, чим фактично визнав наявність заборгованості перед позивачем та існування договірних відносин з останнім за вказаним договором.

В матеріалах справи міститься наданий представником позивача оригінал акту звірки розрахунків станом на 14.01.2015 року між позивачем та відповідачем за договором № 6 від 09.09.2013 року, підписаний обома сторонами, який свідчить про визнання відповідачем наявності заборгованості за вказаним договором в сумі 57130,00 грн.

Таким чином, відповідач своїми діями, а саме підписанням договору про переведення бору, частковим погашенням боргу за вказаним договором на користь позивача, підписанням акта звірки, визнав наявність договірних зобов'язань перед позивачем та наявність заборгованості в сумі 57130,00 грн.

Фактичні обставини справи свідчать, що відповідач в порушення умов договору у встановлені строки зобов'язання щодо погашення заборгованості перед кредитором у повному обсязі не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 57130,00 грн.

В своїх поясненнях від 02.02.2015 року, як надійшли на електронну адресу суду від відповідача, останній повідомляє, що 29.01.2015 року його підприємством була підписана запропонована позивачем мирова угода, яку було відіслано ТОВ "Донбас Крим". Втім, ані відповідачем, а ні позивачем не надано суду доказів мирного врегулювання спору.

В силу загальних норм, викладених у статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач довів факт настання заміни боржника у зобов'язанні на підставі договору про переведення боргу, а також те, що зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, а розмір заборгованості в сумі 57130,00 грн., підтверджується матеріалами справи, в тому числі підписаним сторонами актом звірки станом на 14.01.2015 року, з врахуванням здійснених часткових оплат боргу відповідачем. Відповідач доказів погашення боргу в повному обсязі суду станом на день розгляду справи суду не надав.

За такими обставинами, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Крим" до Приватного підприємства "Транспортно-виробнича фірма "Азовтехпоставка" про стягнення заборгованості в сумі 57130,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Зазначення відповідачем у відзиві про не направлення позивачем на його адресу копії позовної заяви з доданими до неї матеріалами є безпідставними та необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи містяться оригінали фіскального чеку від 19.11.2014 року та опису вкладення від 19.11.2014 року, які підтверджують направлення на його адресу: 87515, м. Маріуполь, вул. Артема, буд. 72, кв. 54 копії позову з додатками.

Стосовно посилання відповідача на неотримання ним від позивача оригіналу договору про переведення боргу № 6 від 09.09.2013 року з необхідними документами суд вважає зазначити наступне. Факт неотримання від позивача оригіналу вказаного договору не впливає на виконання відповідачем прийнятих на себе за даним договором зобов'язань та не звільняє його від їх виконання, з огляду на підписання ним зазначеного договору та здійснення часткового погашення заборгованості за договором на користь позивача. При цьому судом враховано часткове виконання спірного договору з боку відповідача.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Приватне підприємство "Транспортно-виробнича фірма "Азовтехпоставка", відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.03.2015 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 513, 520, 521, 599, 627, 629, 639 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Крим" до Приватного підприємства "Транспортно-виробнича фірма "Азовтехпоставка" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Транспортно-виробнича фірма "Азовтехпоставка", 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Артема, буд. 72, кв. 54, код ЄДРПОУ 32788230, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Крим", 83054, м. Донецьк, пр. Київський, буд. 46, код ЄДРПОУ 36935783, заборгованість в сумі 57130 (п'ятдесят сім тисяч сто тридцять) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 20.03.2015 року

Головуючий суддя О.Г. Смірнов

Судді Л.М. Сушко

О.А. Топчій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.